Армреслінг – не особливо популярний вид спорту в Україні, однак свою нішу він давно знайшов.
Боротьба «рука на руку» має не тільки свого глядача та вболівальника, а й перспективних спортсменів які, як і багато інших, приносять славу Україні на різних престижних турнірах за кордоном. Один з них – львів’янка Анна Гранатова (на фото справа), бронзова призерка чемпіонату Європи, багаторазовий чемпіон України у ваговій категорії до 50 кг. Про довгий шлях до звання майстра спорту, бронзову медаль на чемпіонаті Європи, призові кошти, три вищих освіти та армреслінг як вид спорту в цілому Анна розповіла в інтерв’ю Гал-інфо.
Анно, як Ви потрапили в армрестлінг? Це ж не найпоширеніший вид спорту серед жінок.
У школі почала ходити в зал. Згодом з’явилася секція армреслінгу, у десятому класі прийшла туди вперше і все почало відбуватися дуже швидко. Поїхала спочатку на чемпіонат області, а за короткий проміжок і на чемпіонат України. Там здобула третє місце, і це всього лиш за три місяці підготовки. Це був 2007 рік.
Коли зрозуміли, що це «ваш» вид спорту?
Майже одразу. Це ж скільки емоцій, нових знайомств. Спортивна атмосфера, багато поїздок. Не було конкретного моменту, що: от, все, армрестлінг моє, і нічого більше мене не цікавить. В нашому виді спорту досить важко добитися визнання. Звання майстра спорту, до прикладу, отримала лише на попередньому чемпіонаті України. Одинадцять років йшла до цього, хоча перемагала й раніше. Та міністерство щоразу змінювало правила отримання цього звання. Словом, дуже довго йшла до цього.
Пам’ятаєте усі своє досягнення?
Триразова чемпіонка України серед жінок у ваговій категорії до 50 кг. Бронзова призерка чемпіонату Європи, що в травні 2018 року відбувся в болгарській Софії. Поки що європейська бронза – моє найбільше досягнення. Поки що (сміється).
Медаль на чемпіонаті Європи була несподіваною, чи Ви розраховували на місце в призовій трійці ще до початку змагань?
Потрібно завжди вірити, інакше потрібно кидати всі заняття спортом. Хоч і займалася, готувалася, але цей успіх був однаково несподіваним. Якщо порівнювати минулорічний чемпіонат і ті ж змагання у 2019 році, то можу сказати, що точно додала. Трохи не пощастило – стала четвертою, однак практично не поступалася титулованим спортсменам.
Де відбувався цьогорічний чемпіонат Європи?
У Греції. Як вже казала, трохи не вистачило до призової трійки. Вважаю, що не пощастило з жеребом. Програла в підсумку тим, хто здобув золото та срібло. А от на третьому місці опинилася дівчина, яку я перемагаю практично завжди. Втім, два програші означають виліт. Саме така система змагань в армспорті.
Які досягнення на світовій арені?
На чемпіонати світу їздила вже чотири рази. Найвищі мої досягнення – 5-6 місця. Там додаються сильні дівчата, наприклад з Казахстану. Наприкінці жовтня чемпіонат світу відбудеться в Румунії, тому зараз готуюся вдало на ньому виступити.
Як часто доводиться тренуватися? Чи є в місті нормальні умови для тренувань?
Тренуюся майже кожного дня. Інколи і не одне тренування на день. Займаюся в залі армреслінг клубу «Львівські леви». В клубі займається багато юніорів хорошого рівня, серед дорослих команд ми зайняли 3 місце на чемпіонаті України. Наш клуб вважається найсильнішим та найбільш розвиненим у місті. Окрім нас ще є два чи три. Тренування в «Львівських левах» відбуваються щодня, а щоп’ятниці до нас можуть прийти усі охочі та спробувати свої сили. Зазвичай приходять представники інших клубів поспарингуватися, або ж ті, хто хоче розпочати займатися армспортом.
Як вибудуваний тренувальний процес перед важливими змаганнями?
Це робота з вагами: гирями, гантелями в залі чи вдома, підтягування з власною вагою чи додатковою. Є загальні вправи на різні групи м’язів: біцепс, трицепс, спина. А є спеціалізовані тренажери, де прокачуємо м’язи кисті, займаємося з пронатором, супінатором. Зараз мені тренер не потрібен, як і більшості досвідчених спортсменів. Юніорам допомагають більш досвідчені. Я сама розумію де потрібно додати, що потрібно підтягнути. А ще є спаринги, де відпрацьовуємо техніку, підтягуємо слабкі місця. Доводиться спарингуватися переважно з хлопцями, бо сильних дівчат немає. Когось перемагаю, у когось програю.
На що ще, окрім підготовки до змагань витрачаєте час?
Зрозуміло, що після змагань відпочиваю. А ще нещодавно подала документи в університет фізичної культури, щоб мати можливість стати тренером з армреслінгу. Це, до слова, вже третя вища освіта буде. Психологію та юридичний в університеті Франка вже закінчила. А мені все мало… (сміється)
Армреслінг – дорогий вид спорту?
Поїздки, харчування… Це все тягне гроші з кишені. Раніше не оплачували поїздки і на чемпіонати України, постфактум вже повертають кошти. Витрати на європейські та світові першості бере на себе президент федерації армреслінгу. Але лише тим, хто претендує на найвищі місця. Поїздку на минулий чемпіонат світу та цьогорічний чемпіонат Європи мені, до прикладу, оплатили. Сподіваюся, що і на світову першість в Румунію теж поїду не за власні кошти.
Чи можна заробити на життя, будучи успішним у такому виді спорту як армреслінг?
Я отримала мінімальну премію за третє місце на чемпіонаті Європи від міністерства. Заплатили три тисячі гривень. Потрібно було займати перше, отримала би шість (сміється).
Суддівство в армспорті чесне чи упереджене?
Дуже важко судити. Самій доводилося цим займатися. Пробувала себе в цій ролі на минулому чемпіонаті України серед юніорів. Кожен хоче виграти, завжди будуть незадоволені. Буває, що суддя щось може не побачити. Але для цього вони працюють в парі, а на змаганнях високого рівня ще й працює відеозйомка, яку можна переглянути в разі протесту. Є багато різних дрібниць за якими варто слідкувати, тому частіше говорять про те, що суддя щось не побачив, ніж він симпатизував тому чи іншому спортсмену.
До яких хитрощів вдаються спортсмени, щоб отримати перевагу?
Беруть вище захват, хтось перетягує центр на себе, можуть стартувати швидше. Потрібно бути набагато сильнішим, щоб не залежати від цього в разі неуважності суддів. Зайдеш в незручне для себе становище на старті – вважай програв. Є різні стилі, тому нав’язати свою манеру – вже означає отримати чималу перевагу. Насправді техніка досить непроста.
Які стилі боротьби найпоширеніші в армреслінгу?
Виділяють дві основні: боротьба верхом і «в крюк». Виділяють ще різні підвиди. Ціль атаки «верхом» - «відкрити» кисть суперника, перетягнути її ближче до себе та забезпечити те положення захвату, яке принесе перемогу. «В крюк» - супінація передпліччя та подальше стягнення захвату до себе чи безпосередньо в сторону подушки. Основне навантаження в такому випадку лягає на біцепс та бокову зв’язку атлета.
Доки плануєте займатися армрестлінгом?
Цей вид спорту тим і прекрасний, що ним можна займатися дуже довго. Мені це подобається. Шукаю можливості для заробітку, тому пішла отримувати освіту для роботи тренером. Але виступи завершувати не збираюся. Після минулорічного успіху зрозуміла, що все можливо. Чемпіонки Європи чи світу зовсім не страшні при належному рівні підготовки.
Стикалися зі спортсменами, які вживають допінг?
Можу сказати за себе: ніколи не приймала ніяких заборонених препаратів. Вітаміни, амінокислоти, BCAA – так, все інше – ні. Можливо, тому і йшла так довго. Мене, до речі, жодного разу ще не перевіряли, не брали допінг-проб, хоча вибірково спортсменок тестують на наявність в крові заборонених препаратів. Таким світить дискваліфікація. Деякі спортсмени з моєї категорії через допінг були відсторонені на рік від змагань і були на якийсь час дискваліфіковані. За стероїди – дискваліфікація на чотири роки. У важковаговиків це особливо поширено.
Вірите, що армрестлінг увійде в програму Олімпійських ігор?
Не знаю. Розмови про це з солодкими обіцянками ведуться вже давно. Хоча, до прикладу, на наступних Паралімпійських іграх армрестлінг обіцяють представити. Можливо, це виступить першим кроком.
Чи задоволені ви роботою федерації армспорту?
В плані організації непогано. Цього року відбувся Lviv Open Cup. Призові на ньому були більшими, ніж на будь-якому іншому українському турнірі. Минулого року проводили змагання в різних містах України: Києві, Харкові та інших. Але львівський турнір відбувається вже не перший рік і його можна назвати найкращим в країні. А з популяризацією та промоцією спортсменів, можливо, ситуація не з найкращих.
У Львові армреслінг розвивається?
Розвивається не тільки у місті, а й в Україні загалом. Поглянеш на США – там на змагання їздять одні старожили, практично відсутнє молоде покоління. У нас же ситуація кардинально інша – багато юніорів мають інтерес до цього виду спорту. Чемпіонат України збирає учасників з майже усіх областей. Було би краще фінансування – було б ще більше стимулів, а також можливостей участі в європейських змаганнях.
Богдан Пастернак, Тарас Жеребецький, Гал-інфо
