26 травня у Львівському палаці мистецтв відбулася зустріч Президента Папської ради з питань культури архієпископа Джанфранко Равазі з львівськими митцями. Суть виступу архієпископа - церква потребує мистецтва.
«Надія і віра, і мистецтво мають іти разом, створювати нові твори у всіх видах мистецтва», – сказав священик.
Дж. Равазі вважає, що у деяких церквах мистецтво представлено зле, що насправді є ремісництвом. На відміну від великих церков, де відбувається об’явлення мистецтва. На думку Равазі, та сама річ сталася і з митцями, яких більше не цікавлять великі теми і які зосередилися на тому, щоб представляти кризу.
Тут архієпископ подав думку щодо сили мистецтва, процитувавши «Ідіота» Федора Достоєвського - краса врятує світ. «Ця фраза має особливе значення, бо якнайліпше пояснює концепцію краси. Краса – не лише естетика, це спроба інтерпретувати у всій повноті реальність, її трансформувати. Краса має свій етичний вигляд, бо хоче відкрити гармонію життя, а коли її нема – відновити», – пояснив Дж. Равазі.
Саме тому, на думку архієпископа, Папа Венедикт XVI у своєму листі до митців цитував художника Жоржа Брака. Останній стверджував, що наука нас запевняє, а мистецтво заспокоює, наука дає впевненість, пояснює різні феномени, а мистецтво хоче показати те, що найбільше заховане в таємниці серця людини, у найглибшому секреті буття.
«Тому митець є тим, хто перетворює світ, може спричинити занепокоєння, водночас потішити», – зауважив Равазі.
Він ще раз наголосив, що Церква зацікавлена у тім, щоб «створити митців». Так, Ватикан має намір організувати свій павільйон на воді у Венеціанському бієнале, який стане найбільшою мистецькою виставкою. «З цієї нагоди до нас буде запрошено усіх великих митців світу», – додав Дж. Равазі.
Уже визначено архітектора, який спроектує павільйон. Щоправда, є інша проблема – вибір митців, в роботах яких має бути краса і звістка. «Без цих речей маємо мистецтво, яке часом незрозуміле», – певен Равазі.
Універсальною мовою у мистецтві Равазі вважає музику і кіно. Особливо кіно, де трапляються справді релігійні шедеври. Їх творили, зі слів Равазі, і Бергман - режисер-атеїст, що був водночас богословом, чиї роботи є медитацією над таємницею існування, а також скандалом віри. Це також іспанець Луїс Бунюель, росіянин Андрій Тарковський, фільми якого є лекціями мистецтва віри, поляк Кшиштоф Кесловський.
«Ми хочемо у майбутньому налагодити контакти з українськими митцями, не виключаючи жодного нового жанру», – повідомив архієпископ Дж. Равазі. Наразі Свята Столиця не має веб-сайту виключно для митців, але Равазі порадив звертатися до порталу музею Ватикана для того, щоб отримати більше інформації для зв’язку.
Під час зустрічі у архієпископа поцікавилися, чи не втрачають храми від того, що подекуди їх будують та розписують невідомо хто. Дж. Равазі відповів, що в Західному Світі на такі роботи найчастіше кличуть відомих архітекторів, які мусять предстати перед літургійною комісією, пройти певний контроль. Проте не завжди результатом задоволені, хоча на Заході зв'язок архітектури і церкви, запевнив Равазі, впорядкований. «Багато архітекторів роблять сакральний простір досконалим, але він є не придатним для служіння. Католицький культ вимагає певної символіки, обладнання. Це реальна проблема… Багато церков більше нагадують гаражі, де "паркуються" людина і Бог», – зазначив Равазі.
Нагадаємо, Президент Папської ради з питань культури архієпископ Джанфранко Равазі прибув до Львова, щоб взяти участь у міжнародній біблійній конференції «Святе письмо в катехизі, духовності та культурі України».
«Дорогі митці!... Ви є хранителями краси… За допомогою вашого мистецтва ви самі повинні бути вісниками та свідками надії для людства! І не бійтеся звернутися до першого та остаточного джерела краси!.. Віра не забирає нічого ні від вашої геніальності, ні від вашого мистецтва. Навпаки, вона звеличує та живить їх». З листа Святійшого Отця Венедикта XVI митцям, Ватикан, 21 листопада 2009 р.
