Перший етап у 2020 році не дав відповідей на головні питання.
На етапі у німецькому Оберхофі як чоловіки, так і жінки провели по три гонки: спринт, естафету та мас-старт. Вони мали би стати лакмусовим папірцем, який має показати що у пріоритеті: рівний виступ впродовж сезону чи акцент на чемпіонат світу. Однак знайти відповіді не вдалося: погодні умови були не набагато кращими, ніж в грудні в Ансі.
Хто увійде в чоловічу естафетну четвірку?
Артем Тищенко у попередніх естафетних гонках незмінно був «забійником», біг перший етап і робив це непогано. Можливо, за присутності Дмитра Підручного, Юрай Санітра міг би спробувати у цій ролі Сергія Семенова. Але Дмитро в цей момент перебував вдома біля новонародженого сина та дружини, тож на першому етапі все залишилося без змін. Два кола штрафу, зароблені на стрільбі стоячи, призвели до того, що відсоток влучної стрільби Артема зараз впав до п’ятирічного мінімуму. Хто виграв від відсутності Дмитра Підручного, так це Антон Дудченко. Цей біатлоніст брав участь в естафеті вперше, однак каші не зіпсував. Незамінними у четвірці зараз є лише позиції Артема Прими та Дмитра Підручного. Відкритим залишається питання щодо першого етапу та естафета в Рупольдингу цілком може стати місцем для експериментів: досвідчений Сергій Семенов, можливо зараз і не сильніший за Артема Тищенка, але набагато стабільніший і досвідченіший. Своїм хорошим етапом додав приємного головного болю тренерському штабу Антон Дудченко. Майже напевно, що п’ятим, тобто зайвим, виявиться хтось з тріо Семенов-Тищенко-Дудченко. Але до моменту завершення естафети в Рупольдингу відповіді на це запитання ми не знайдемо.
Чи повернуть українки собі максимальну квоту?
Питання, яке варто ставити впродовж всього сезону, а не після окремо взятого етапу. Минулого року жодна з українок не увійшла в ТОП-30 за підсумками сезону, що стало невеликою сенсацією. Ще більше дивуєшся тому хто ж був найвище – Анастасія Меркушина. Біатлоністка, якій сьогодні, до речі, виповнюється 25 років, має очевидні психологічні проблеми, коли мова заходить про відповідальні старти. Роль лідера, яку на неї навісили після минулого сезону довела до того, що спортсменка кілька етапів набиралася впевненості на етапах Кубка IBU. У заліку Кубка націй наші дівчата зараз на сьомому місці. До п’ятої позиції, яка дає можливість виставляти шість спортсменок їм навіть далі, ніж чоловічій збірній. Важливий заділ можна було зробити у мас-старті, адже у нього за добором могли потрапити і Юлія Джима і сестри Семеренко. І Юлія справді була близько до цього, а от решта – ні. Тож довелося віддуватися за всіх Олені Підгрушній, якій досі важкувато відбігати повний етап. А враховуючи ще й шалений вітер, який супроводжував мас-старт її 18 місце є доволі високим. Як і показник стрільби: шість промахів за чотири стрільби є кращим результатом, ніж у більшості спортсменок, які зробили вісім, дев’ять, а то й десять пострілів «в молоко». Не зважаючи на поступове покращення результатів, поки що не видно завдяки чому українки зможуть повернутися у ТОП-5. Можливо, справа у важких погодних умовах на останніх двох етапах. Але такі ж умови були і в інших біатлоністок.
На кого можна розраховувати як на найближчий резерв?
Чоловічий кістяк: Підручний, Прима, Семенов, Тищенко, Дудченко. Жіночий кістяк: Підгрушна, Семеренко, Семеренко, Джима, Блашко, Меркушина. А хто у них за спиною? Чи є той, хто готовий поборотися за місце на етапах Кубка світу? Тренери говорять про те, що вже найближчим часом можна чекати на ротацію. Але викликана вона буде індивідуальною підготовкою до Чемпіонату світу в Антхольц-Антерсельві та небажанням бігти високогірний етап у Поклюці, а не реальною конкуренцією. Чоловіча збірна пробувала вже і Лесюка, і Доценко, і Бригадира. На цьому етапі дебютував Цимбал, який в юніорах виступав успішніше Підручного. Важка розбита траса і пізній стартовий номер внесли великий вклад в його підсумкове 106 місце у спринті. Це не є чимось особливим: той же Підручний стартував на етапах Кубка світу з 95 місця у спринті. Важливішим фактором є великий плин кадрів, які змінюються в збірній з такою швидкістю. Пошук справді може завершитися успіхом, але сам пошук може нанести непоправну шкоду рейтингу збірної в заліку Кубка націй. Що й говорити, якщо на чемпіонаті України, де мали б найближчі резервісти доводити свою спроможність перемагає 14-річна Олександра Меркушина. Двічі. Бех, Абрамова, Блашко, Панфілова: все це – показники тенденції, на яку опирається наш біатлон. Натуралізація спортсменок завжди може доповнити склад збірної, якщо тернопільська, сумська чи чернігівська школа біатлону таки перестануть давати нових спортсменів.
Яка проблема важливіша: біг чи стрільба?
Важкі погодні умови та штучний сніг призвели до того, що навіть через телевізійну картинку було помітно заглянцованість траси. В окремих місцях сніг перетворився на лід. Для пізніх стартових груп у спринті проблема була іншою: розбита траса перетворилася в кашу. Сервісменам потрібно було швидко готуватися до різних погодних умов, тому важко розрізнити де проблеми з ходом пов’язані з невдало підготовленими лижами, а де – з поганою формою спортсмена. Щось схоже і зі стрільбою. Зі швидким вітром, який майже не покидав біатлонний стадіон в Оберхофі, важко розрізнити причини поганої стрільби. А їх може бути багато: і неготовність стріляти на високому пульсі, і невміння робити поправки на вітер, і проблеми з гвинтівкою, й інші погодні умови, і, в що хочеться вірити найменше, просто слабка стрілецька підготовка.
Можна скільки завгодно шукати відповіді на ці запитання зараз, а можна зачекати два тижні та вже з усіма даними прогнозувати виступи на майбутньому чемпіонаті світу, підсумкові місця в заліку Кубка світу та майбутнє чоловічої та жіночої збірних.
Тарас Жеребецький, Гал-Інфо
