Бюджет-2019: чи вдалося знайти кошти для збалансованого розвитку держави ?
Не втрачати холодну голову в процесі обговорення та формування бюджету. Таким було головне прохання до народних депутатів від Уряду загалом і його Голови Володимира Гройсмана зокрема: «Якщо є бюджет 1,2 трлн. грн., а додаткових пропозицій до нього ще 2,2 трлн., то це нереально і неможливо. Баланс не можна порушити. Не можна записати в бюджет видатки, під які немає доходів. Інакше це будуть просто пусті обіцянки, системний обман людей».
Власне, між першим та другим читаннями в парламенті дохідну частину бюджету таки збільшили на 17,7 млрд. грн. до понад трильйона гривень, вдавшись до таких кроків:
- перегляд податкових надходжень за рахунок уточнення очікуваних зборів у цьому році;
- збільшення надходжень від Національного банку України;
- врахування ресурсів, закладених у законопроектах, що подавалися в пакеті з держбюджетом (зокрема вищі надходження від рентної плати та акцизу).
Таким чином річні державні доходи перевищили трильйон гривень, що дозволить на гідному рівні профінансувати видатки України у наступному році.
Передусім ідеться про національну безпеку та оборону. Видатки на оборонний сектор збільшили на 34 млрд. грн. і довели до рекордних 212 млрд.. Більше половини – це грошове забезпечення військових та інших силовиків. У 2019-му жоден військовослужбовець ЗСУ не отримуватиме менше 10 тисяч гривень. Від 9 тисяч буде зарплатня поліцейських, також до 9.000 зросте місячний заробіток рятувальників.
Ще 40 млрд. грн. (+2,5 млрд., порівняно з Бюджетом-2018) закладені на підвищення обороноздатності армії. Йдеться про видатки на закупівлю, створення та модернізацію військової техніки. На чверть збільшенні витрати на забезпечення громадської безпеки – 83,1 млрд. грн.
На соціальний захист населення також гроші залишилися – переконують у Кабміні. Йдеться про майже 323 млрд. грн.. Вже з 1 січня на українців чекає нова мінімальна зарплатня – 4173 гривні. Таким чином за останні 25 місяців «мінімалка» зростає на 260%. Збільшиться у перший день 2019-гоі прожитковий мінімум, і пенсія військовослужбовців. Щодо останніх, то в середньому кожен колишній військовий отримуватиме на 738 грн.більше.
Іншим категоріям пенсійні виплати підвищать трохи пізніше. 1 березня відбудеться автоматична індексація пенсій, під час якої врахують інфляцію та зростання середньої зарплатні (близько 17% за підрахунками Міністерства соціальної політики). Ще два перерахунки пов’язані зі збільшенням прожиткового мінімуму і заплановані на 1 липня та 1 грудня.
Наступне важливе ключове нововведення – монетизація субсидій за житлово-комунальні послуги. З другої половини наступного року, субсидіанти замість знижки в рахунках за ЖКП зможуть отримати «живі гроші».
Буде продовжено також курс на відновлення українських доріг. У 2019-му на ремонт і будівництво автошляхів в бюджеті заклали небачену досі суму – 55,6 млрд. грн. У 2018-му витратили на 8 мільярдів менше, але й цього вистачило, щоби полагодити 4 тис. км. доріг. Цікаво, що Дорожній фонд буде чітко поділений на кошти для «Укравтодору» та субвенцію на місцеві дороги. В компетенції «Укравтодору» – дороги національного та міжнародного значення, перед держагенцією стоїть завдання за 5 років з’єднати якісними магістралями всі обласні центри. Разом із тим, деякі дороги на місцях не ремонтували десятиліттями. Аби виправити цю ситуацію, понад третину Дорожнього фонду (14,7 млрд. грн.) виділять місцевим органам влади, адже там краще знають які саме шляхи перебувають у найбільш критичному стані.
Ще одна візитна картка цього уряду – децентралізація. В наступному році доходи місцевих бюджетів зростуть на 15% і перевищать 287 мільярдів (у 2016-му – 170 млрд.). Держава також підтримуватиме інвестиційні проекти на місцях. Для цього у Держфонд регіонального розвитку заклали 7,7 млрд. грн.. Так, в цьому році за рахунок коштів ДФРР та субвенції на розвиток об’єднаних територіальних громад вже реалізується 3170 проектів , серед них відремонтовані і побудовані лікарні, дитячі садочки, школи, мости, водогони, будинки культури та спортивні об’єкти.
Порівняно з 2018-им роком збільшилися видатки і на інші стратегічні напрямки. Освіта отримала 247 млрд. (+32,9 млрд.), охорона здоров’я – 131,7 млрд. (+15,3 млрд.), агропромисловий комплекс – 7,9 млрд. (+600 млн.). 5,6 млрд. грн. виділили на культуру (в тому числі мільярд на підтримку українського кіно, яке зараз переживає справжній ренесанс), ще 2 млрд. потратять на енергоефективність (з них 80% отримає новий Фонд енергоефективності, який надаватиме допомогу для енергомодернізації осель українців, ще 20% - на програму «Теплі кредити»).
Щодо макроекономічних показників, то тут Уряд прогнозує економічне зростання на рівні росту ВВП+3%. Тож, прогноз для України на 2019 рік виглядає доволі оптимістичним, а економічний курс держави на найближчий час можна визначити у наступній концепції: “Поступово розраховуючись з міжнародними боргами, не надто туго затягувати пояс, підтримувати національну економіку і дбати про поступове підвищення соціальних стандартів.”
Володимир ВОВК
