Минулого тижня, 11 та 12 січня, під час ХІХ позачергового з'їзду суддів шляхом таємного голосування було обрано усіх вісьмох членів Вищої ради правосуддя.
Це важливе рішення дало змогу відновити роботу колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського самоврядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади та її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Як розповіла у коментарі Гал-інфо суддя Господарського суду у Львівській області Ірина Козак, до бюлетеня внесли 16 кандидатів на посаду члена ВРП, що були розділені за квотним принципом:
“До бюлетеня було подано 16 кандидатів, хоча їх було значно більше. До того кожен з потенційних кандидатів проходив перевірку Етичної ради щодо відповідності критерію професійної етики та доброчесності, а також мав співбесіду. Важливо, що Етичну раду складали експерти як з України, так і з-за кордону. Останні мали вирішальний голос у справі.
Відтак перед нами стояло завдання — з-поміж 16 кандидатів обрати вісьмох (два члени ВРП були обрані раніше). Усі вони виходили на трибуну, де озвучували свої мотивації та пояснювали, чому вони бачать себе у ВРП”, — каже суддя.
За законом Вища рада правосуддя є колегіальним органом і складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох обирає з’їзд суддів України з-поміж суддів та суддів у відставці.
З 22 лютого 2022 року ВРП практично припинила роботу, оскільки тоді звільнилися одразу 10 членів ради (більшість ексчленів ВРП добровільно пішли з посади через незгоду із можливістю їх перевірки Етичною радою на доброчесність).
Відтоді у складі ВРП залишилися п’ять членів, кворуму для ухвалення рішень не було. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п’ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включно із суддями у відставці), та складення ними присяги.
“Це був критичний випадок, коли не працювала Вища рада правосуддя, тому скликався позачерговий з'їзд, організований Радою суддів. Представники судів з усієї країни гуртом мали обрати членів ВРП", — пояснює суддя Господарського суду.
Ірина Козак розповідає, що у публічному просторі за понад десять місяців війни виринали маніпуляції буцімто самі ж судді гальмують процес обрання членів Вищої ради правосуддя, щоб орган не запрацював.
Варто нагадати, що поки ВРП була недієздатна, неможливо було призначати або звільняти суддів, притягати їх до дисциплінарної відповідальності, приймати рішення про переведення судді з одного суду до іншого, а також затримати чи відсторонити від роботи суддів-колаборантів.
З'їзд суддів мав тривати три дні, утім за два дні, 12 січня, після закінчення перевірки кандидатів, уже запрацювала Вища рада правосуддя. Її члени прийняли присягу та є чинними представниками органу.
“На з'їзді було 275 членів — суддів господарського суду, адміністративного, загального судів — з усієї України, – згадує суддя Господарського суду у Львівській області Ірина Козак. – Які у нас були завдання і чому нам було важливо, щоб Вища рада правосуддя запрацювала? Одне з повноважень ВРП – вносити подання про призначення судді на посаду, що рада не могла роботи через втрату повноважень. Ви повинні розуміти, з моменту широкомасштабного вторгнення в перших інстанціях існує гострий кадровий голод по призначенню суддів. Тому будь-які звинувачення суддів у тому, що вони гальмували діяльність ВРП розвінчалось за результатами з'їзду, на якому обрали всіх членів за квотою, яка нам належала”.
Відтак за квотою суддівської спільноти членами ВРП стали:
- суддя Харківського апеляційного суду Алла Котелевець;
- суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Григорій Усик;
- суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич;
- суддя Господарського суду Донецької області Юлія Бокова;
- суддя Північного апеляційного господарського суду Ольга Попікова;
- суддя Миколаївського апеляційного суду Тетяна Бондаренко;
- суддя Херсонського окружного адміністративного суду Олена Ковбій (наразі військова, яка на час обрання проходить військову службу в одній із військових частин Збройних Сил України);
- суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков.
Усі новообрані члени ВРП склали присягу і працюватимуть в органі суддівського управління протягом найближчих чотирьох років.
“У них, звісно, зараз багато роботи. Передусім треба дати людям піти у відставку й розглянути скарги на суддів, які надходили. Також повноважна Вища рада правосуддя має запустити інший орган самоврядування — Вищу кваліфікаційну комісію суддів — це розблокує процес добору кадрів до судів, де відчутно критичний голод на суддів”, – додає Ірина Козак.
