Ще у XVIII ст. відомі філософи-просвітники сформулювали своє розуміння взаємин між владою та громадянами, яке в політико-правовій думці отримало назву теорії суспільного договору. Згідно з нею держава – результат суспільної угоди між наділеними природними правами громадянами та владою.
Природні права громадян – це дані Богом право на життя, право на свободу і приватну власність. На них ніхто не вправі посягати, а держава формується для того аби їх належним чином захищати.
Якщо держава не забезпечує реалізацію природніх прав громадян – значить вона порушує умови суспільного договору, а тому громадяни стають вільним від зобов’язань перед державою й мають право на громадянську непокору.
Таке розуміння держави покладено в основу формування сучасних правових держав, а даний філософський підхід ліг в основу Загальної декларації прав людини. Услід за нею Конституція України також проголошує право громадян на мирне волевиявлення своїх поглядів (у т.ч. й протестів).
Застосувавши силу проти учасників Євромайдану нинішня влада порушила умови суспільного договору, міжнародні нормативно-правові акти з прав людини, положення чинної Конституції України й за це - ПОВИННА ПІТИ!
Президент України, як гарант дотримання положень Конституції України, не зміг (не захотів) скористатися наданими йому повноваженнями для недопущення порушення конституційних прав громадян, чим порушив присягу дану народу України й за це повинен бути відсторонений від виконання своїх обов'язків!
За Конституцією України джерелом влади є народ. Саме він формує владу, яка має діяти від імені народу та в інтересах народу. Якщо влада діє всупереч інтересам народу – вона є антинародною, і народ має право на дострокове позбавлення влади її повноважень. Влада, яка реалізується всупереч волі народу, вважається недемократичною (узурпаторською).
За оцінками міжнародних інституцій, з часу останніх виборів за рейтингом демократії Україна “скотилася” із 53 позиції (неповна демократія) до 79 позиції (гібридний режим). В Україні зафіксовано найбільший регрес у демократії з-поміж усіх країн Європи. Вона посідає сьоме місце серед країн світу, в яких спостерігається найбільший занепад демократії – після Фіджі, Ірану, Ефіопії, Єгипту та Гамбії.
А за рівнем свободи слова Україна опинилася на 131-133 місці разом із такими африканськими країнами, як-от, Замбія та Південний Судан.
Демократична влада легальна та легітимна. Легальність нинішньої влади порушена неправовими її діями щодо своїх громадян. Легітимність влади досягнула найнижчого критичного рівня.
Так, за показниками довіри до інститутів влади Україна посідає останні місця серед європейських країн. Довіра українців до парламенту становила 1,99 бала за 10-бальною шкалою (останнє місце серед 26 європейськх країн), незадоволеність урядом становила 2, 25 бала, довіра до судово-правової системи - 2,26 бала (останнє місце), довіра до міліції – 2, 50 (останнє місце).
Незадоволення владою й вивела сотні тисяч людей на акції протесту проти влади. Влада нелегальна та нелегітимна й може функціонувати, лише спираючись на грубу силу. Влада, що реалізується через застосування насильства, – є авторитарною владою.
Влада нелегальна та нелегітимна, авторитарна, яка спирається на застосування сили та репресій, – тому вона ПОВИННА ПІТИ!
Демократична влада – це авторитетна та моральна влада. Влада, яка застосовує проти молоді та студентів, мирних громадян загони спецпідрозділів та провокаторів стає аморальною, – а тому вона ПОВИННА ПІТИ!
Демократична влада – це ефективна влада, яка професійно вміє розв’язувати проблеми, що стоять перед суспільством. За останні роки Україна з гігантськими ресурсами та потенціалом перетворилася у найбіднішу країну світу!
ВВП на душу населення України становить всього 7 500 дол. США й за цим показником наша країна є на 140 місці. Позаду нас лише зруйнований війною Ірак (7 200 дол.). Попереду ж такі держави, як-от, Албанія (8200 дол. – 132 місце та Туркменістан – 8900 дол., 126 місце). Поміж тим за кількістю мільярдерів Україна впевнено посідає призові місця у рейтингах журналу Форбс.
За показником ”ефективність функціонування уряду” Україна перебуває на рівні Гани, Філіппін та Перу і поступається таким країнам, як-от, Малі, Намібія, Лесото, Папуа Нова Гвінея, Монголія. На думку міжнародних експертів, ефективнішими за український уряд були уряди таких країн, як-от, Гондурас, Бангладеш, Камбоджа, Замбія та Малаві.
Влада, яка не здатна вирішувати соціально-економічних проблем, служить інтересам не її громадян, а виключно предстаникам фінансово-промислових груп – ПОВИННА ПІТИ!
Заради свого панування нинішня влада послідовно та цілеспрямовано розпалює міжрегіональні, міжнаціональні та міжрелігійні суперечності що посилює напругу в суспільстві, яка може перерости у кровопролиття.
За даними фонду ”Демократичні ініціативи”, серед 26 європейських країн українці найменш задоволені своїм життям (4,82 бала за 10-бальною шкалою), відчували себе найменш щасливими (5,86 бала). Про невпевненість у своєму майбутньому заявило 72 % українців (у 2010 – 64 %).
Влада, яка є загрозою громадянському миру та спокою, джерелом протистояння та напруги, представляє загрозу національній безпеці - ПОВИННА ПІТИ!
Будь-яка влада суверенної держави покликана захищати власні національні інтереси! Протягом останнього часу нинішня влада цілком аргументовано переконувала суспільство у тому, що євроінтеграція відповідає національним інтересам України. З цією позицією погоджується нині більшість населення держави.
Так, за даними фонду ”Демократичні ініціативи”, станом на травень 2013 р. 42% населення України вступ до ЄС вважають основним інтеграційним напрямом України, 34% населення вважають себе європейцями, а за інтеграцію з Митним союзом виступають усього 31% (найбільша частка їх – серед членів КПУ (79,5%) та ПР (57%).
І раптом після брутального тиску з боку Росії влада відмовляється від політики, яку ще недавно вважала пріоритетною для національних інтересів. Чи можна у такий ситуації нинішню владу вважати суверенною, а не маріонетковою? Чи не справедливим є обурення населення щодо таких неочікуваних та необгрунтованих дій влади?
Влада, яка відверто та безсоромно торгує національними інтересами, не робить кроків для їх послідовної реалізації, відверто “здає” національні інтереси – ПОВИННА ПІТИ!
Тому на порядку дня залишаються наступні питання:
1. Про відставку нинішнього уряду й формування перехідного (технічного уряду) до часу проведення парламентських виборів.
2. Про відновлення парламентсько-президентської форми правління, незаконно скасованої рішенням Конституційного Суду.
3. Про позбавлення повноважень діючого Президента й проведення позачергових виборів Президента України.
4. Про проведення чесних та відкритих парламентських виборів під контролем міжнародних спостерігачів на основі оновленого виборчого законодавства (пропорційній виборчій системі).
Ці вимоги повинні бути покладені в основу обговорення реального, а не бутафорного “круглого столу” між владою та опозицією.
Україна також вправі розраховувати на дієву підтримку Заходу, а не лише заяви та акції солідарності. Така підтримка повинна полягати в ось чому:
1. Дієві санкції щодо нинішнього керівництва, їх родичів та наближених.
2. Запровадження безвізового режиму для українських громадян (тільки 21% населення України хоч колись бували у країнах Заходу, з них 33% - громадяни Західної України і лише 13% жителів Східної України),
3. Посередництво у переговорах на ”круглому столі” з метою врегулювання політичної кризи в Україні,
4. Незакриття можливості підписання Асоціації України з ЄС.
Політолог Юрій Шведа.
Фото - Гал-інфо.