Як відомо, викладачі, студенти та випускники Львівської музичної академії ім. М. Лисенка створили ініціативну групу, протестуючи проти того, аби диригентомна концерті в архикатедральному соборі св. Юра, присвяченому пам'яті героїв Небесної Сотні, був ректор академії Ігор Пилатюк. Згодом вони зажадали відкритої люстрації та розслідування фактів корупції в академії. Гал-інфо поспілкувалось з протестантами. Вони налаштовані рішуче.
Лідія Футорська – львівська скрипалька, одна з ініціаторів бойкоту Ігоря Пилатюка. За її словами, протестну ініціативу підтримує понад 150 львівських музикантів.
«Музична спільнота, знаючи за що помирали сміливці на Майдані, знаючи, яких змін хотіли люди – побороти корупцію, подолати несправедливість – просто не може допустити, аби концертом диригував чинний ректор ЛНМА. Власне, концерт в соборі св. Юра буде чудовою акцією в пам'ять Небесної сотні, однак очолювати цю акцію повинна людина з менш заплямованою репутацією», – вважає вона.
Власне, інформація про пам'ятний концерт і стала тим фактором, який розтяв нарив, що вочевидь, формувався роками. Ігорю Пилатюку закидають численні порушення, призначення на посади в ЛНМА ім. М.Лисенка членів своєї родини та представників близького оточення, корупцію та тиск на інакодумців.
Зокрема, протестанти розповіли, що, посівши посаду ректора, Ігор Пилатюк зумів у дуже стислі терміни захистити наукову працю. Зокрема, за шість місяців підготував дисертацію, надрукував 16 наукових статей, відбув усі лекції, попередні захисти, здав кандидатський мінімум. При цьому робив ремонт в академії, їздив з концертами по Європі, викладав та керував. За словами музикантів, захист дисертації Ігоря Пилатюка відбувався в Одеській консерваторії за закритими дверима.
Відтак, ініціативна група пропонує, аби ректор скористався європейською практикою та провів переатестацію в підтвердження свого наукового ступеня. Його стрімку наукову кар'єру вони пов'язують з активним сприянням з боку влади, зокрема екс-міністрів Юрія Богуцького та Михайла Кулиняка.
Інший закид. Під час ректорства Ігоря Пилатюка в консерваторії почали працювати його близькі родичі. Так, в ЛНМА ім. Лисенка працює дружина Пилатюка та його син. На скрипковій кафедрі нині на посадах лише викладачі, що працювали до ректорства Пилатюка. Умовно кажучи, старше покоління, представникам котрого вже за 55 років. Молоді викладачі скрипкової кафедри – винятково його учні. Тут і син ректора. Водночас протестанти переконують , що дочка ректора, проживаючи закордоном, також була працівником музичної академії.
Ще один закид озвучила Анастасія Чернявська-Григорчук, випускник ЛНМА ім. Лисенка. За її словами, ректор Ігор Пилатюк у часи президентської кампанії 2004 року був довіреною особою в штабі Віктора Януковича. Не будучи членом Партії регіонів, він активно агітував за кандидатуру утеклого президента. Студентів пресували, аби не брали участі Помаранчевій революції. А після перемоги Ющенка ректор кардинально змінив свої політичні вподобання, публічно зрікся співпраці з Януковичем та демонстративно поїхав на Майдан.
Останні ж роки ректор не втомлювався повторювати, що влада від Бога і їй потрібно підкорятись. Історія повторилась одразу після перемоги Революції Гідності – показовою прихильністю до Героїв, що загинули на Майдані.
Знову ж таки, протестанти стверджують, що за Ігоря Пилатюка вступні іспити в ЛНМА ім. Лисенка почали проводити за закритими дверима. Жодного відеозапису виступів не проводиться, що унеможливлює для абітурієнтів вимогу апеляції. “Ініціативна група вимагає зробити іспити відкритими, провадити відеозапис, або, за можливості, вести онлайн-трансляцію. На думку ініціаторів “Бойкот Пилатюку”, такі міри дозволять боротись з корупцією в музичній академії“, - наголосив Олег Щербачук, студент ЛНМА ім. Лисенка.
І от саме на такому тлі Ігор Пилатюк запропонував провести концерт пам’яті, присвячений активістам, що загинули під час Революції в Києві. «Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта на вшанування Небесної Сотні під диригуванням ректора львівської консерваторії мав би прозвучати в архикатедральному соборі св. Юра 30 березня.
Але і тут сталася історія, яка остаточно збурила опонентів ректора. Іван Пахота, композитор-піаніст, випускник музичної академії, розповів, що 20 лютого, в День жалоби, у Харкові відбулась прем'єра його симфонії “Пам'яті Небесної сотні”. Пропозицію молодого композитора виконати цю симфонію у Львові відкинули.
“Насправді можна було б поєднати і виконання “Реквієму” Моцарта і дебют симфонії Івана Пахоти. Справа в іншому, Іван Пахота – це вічний революціонер і опозиціонер, і певні особи не бажають, аби його твори виконувались у Львові. Так би мовити, маленька помста за інакодумство”, – вважає Лідія Футорська. Цікаво, що у Польщі це «інакодумство» сприйняли цілком привітно: йде підготовка концертів.
Сам Ігор Пилатюк у розмові з кореспондентом Гал-інфо запевнив, що всі звинувачення на його адресу можна розцінити як своєрідне «полювання на відьом», мета якого – посісти посаду ректора академії.
Ректор наголосив, що ніколи не був членом жодної партії, а за попередньої влади просто виконував обов’язки ректора академії, керував навчальним закладом. Лише в цьому і полягала його співпраця з владою.
«Завершується термін моєї каденції на посаді ректора. Подібне вже траплялося, коли завершалася попередня каденція, але ректора у нас вибирає колектив, і я тоді отримав 97% підтримки. Тому якщо хтось хоче стати ректором, нехай і виступить перед колективом, представить свою програму. Що стосується мене, то я не знаю, чи продаватиму кандидатуру цього разу», – сказав він.
Щодо концерту пам’яті Небесної Сотні, то, як зауважив Ігор Пилатюк, питання про те, що саме він диригуватиме оркестром, не вирішене: ректор не знає, чи матиме змогу через зайнятість брати участь в репетиціях.
«Цей концерт, пам’яті Небесної Сотні, був моєю ідеєю, щоб гідно вшанувати загиблих на Майдані. Але я не знаю, чи зможу бути присутній на репетиціях, тому від самого початку не стояло питання, що диригувати оркестром повинен саме я», – зазначив він.
Воднораз, на думку активістів, ректор достатньо розумна людина, аби не провокувати подальших конфліктів та відмовиться очолити концерт. “В усіх анонсах зазначається інформація про хор та оркестр академії, однак на них не зазначається ім'я диригента”, - зазначила Лідія Футорська.
Про те, за її словами, тільки така поступка не вирішить конфлікту: “В першу чергу ми виступаємо не проти особистості Ігоря Пилатюка, а проти його дій в Львівській національній музичній академії та проти системи котра існує“, - наголосила вона.
Таку ж позицію обстоює й Іван Пахота, який каже, що ініціативна група вимагає не стільки відставки Ігоря Пилатюка з посади ректора Львівської національної музичної академії, скільки проведення відкритої люстрації та розслідування фактів корупції в академії.
Чи зможе таку люстрацію провести сам Ігор Пилатюк? Музиканти-протестанти вважають, що ні. Однак останнє слово, звісно, за колектовом академії - чи повірять вони старому ректору, якщо він наважиться знову обиратись.
Сергій Бобра.
Фото - photo-lviv.in.ua
