24 грудня минуло 72 роки від дня народження В’ячеслава Чорновола – людини, яка уособлює українську національну революцію кінця 80-х початку – 90-х років ХХ століття.
Багаторічний лідер Народного руху України В’ячеслав Чорновіл став одним із творців незалежної, демократичної України. Він першим почав впроваджувати демократичні реформи у політичне та економічне життя Львівщини, будучи головою Львівської обласної ради першого демократичного скликання ще за радянських часів. Проект реформ локального рівня мав бути реалізований і в масштабах цілої України. В певній мірі за підтримки своїх однодумців Чорноволу вдалося це втілити. Принаймні його роль як лідера правого демократичного політичного флангу у проголошені Незалежності України не можна переоцінити.
В’ячеслав Чорновіл, залишився одним із небагатьох дисидентів, які знайшли себе в політиці. При цьому Чорновіл завжди залишався прагматичним політиком, розуміючи, що цінності та ідеали української національної революції кінця ХХ століття, як не парадоксально, не завжди можна реалізувати, навіть в рамках незалежної Української держави. Першим підтвердженням цьому стала його поразка на президентських виборах 1991 року, останнім – його вбивство, інсценізоване під автомобільну катастрофу. Чорновіл як політик виявися мало затребуваним у державі, де керувала вчорашня партійна номенклатура. Однак, остання все рівно продовжувала його ненавидіти і боятися, пам’ятаючи про власну поразку 24 серпня 1991 року. Власне, це й визначало долю Чорновола напередодні чергових президентських виборів 1999 року, де повинен був перемогти «червоний» директор.
Як це не цинічно звучить, але В’ячеслав Чорновіл пішов вчасно, щоб залишитися символом, а, можливо, синонімом української державності. Не хотілося б бачити його у сучасній українській політиці, що більше нагадує театр абсурду. На відміну від інших, на жаль, великою мірою політично дискредитованих борців за Українську державу, життя В’ячеслава Чорновола має всі підстави, щоб стати основою для створення позитивного національного міфу новітньої України.
Спогадами про В’ячеслава Чорновола у коментарях «Гал-інфо» поділилися люди, які його добре знали:
Віктор Небоженко, політолог:
Рівного В’ячеславу Чорноволу по його психологічним і людським якостям серед українських націонал-демократів не буде. Я його добре знав. На правому фланзі ще не скоро з’явиться потужний політик, оскільки національно-демократичний електорат приватизував Віктор Ющенко. Через поразку політики Ющенка правий фланг тривалий час оговтуватиметься.
Микола Горинь, член НРУ, екс-голова Львівської облради та Львівської ОДА:
Поки що на обрії я не бачу політика, який би міг стати гідним В’ячеслава Чорновола, зміг би об’єднати національно-демократичні сили. Українська політика настільки непередбачувана, що демократичний лідер, який об’єднає національні сили, цілком може з’явитися найближчим часом. Ідея націонал-демократії не вичерпала себе. Проблема в тому, що політики, які грали на правому електоральному полі, дискредитувати себе. Як наслідок, в українській політиці майже не представлений правий політичний партійний фланг. Політика центрального проводу НРУ призвела до того, що партія практично перестала існувати. «Я не підтримую цю політику..
Андрій Чорновіл, син В’ячеслава Чорновола доцент Національного медичного університету ім. Данила Галицького:
Найбільше серед сучасних політиків на роль лідера української націонал-демократії підходить Анатолій Гриценко. Напевно тому, що на ньому найменше негативу і пропонує конкретні реформи. Націонал-демократичні партії завжди в Україні були на маргінесі. Виняток становив хіба що НРУ В’ячеслава Чорновола. Не варто чекати, що найближчим часом з’явиться нова потужна націонал-демократична партія.
Тарас Чорновіл, син В’ячеслава Чорновола народний депутат України:
Найближчих 5 років життя України не буде пов’язано з націонал-демократичною ідеологією. Країна буде балансувати між лібералізмом та «есендівщиною». Тому не варто очікувати приходу націонал-демократичного політика загальнонаціонального масштабу. Арсеній Яценюк, на якого багато людей покладали надії як на нового націонал-демократичного лідера, їх не виправдав. Віктор Ющенко націонал-демократичні ідеї перекрутив так, щоб завдав більше шкоди, ніж користі.
Стан української націонал-демократії після загибелі В’ячеслава Чорновола є жалюгідним. Не залишилося жодної потужної націонал-демократичної партії та лідера. Національно-демократичні політики, щоб набрати політичної ваги змушені приєднуватися до політичної сили з іншою ідеологією, наприклад БЮТу.
Попри всі проблеми національної демократії у суспільстві залишається запит на цю ідеологію. Близько третини суспільства готові підтримувати націонал-демократичну політичну силу, ще третина лояльно ставиться до націонал-демократичної ідеології.
Фото cytadel.at.ua.
