Питання запровадження в Україні воєнного стану є одним з найгостріших предметів публічних дискусій. Залежно від позиціонування у цьому питанні, одні називаютьпротивників воєнного стану «зрадниками», а інші наголошують на неприпустимості і катастрофічностіцього правового режиму. Хто з має рацію?
Для початку варто ознайомитися, що саме означає термін «воєнний стан» згідно із законом, адже у багатьох випадках люди, які просять його ввести, навіть не розуміють, про що конкретно йде мова.
Отож, згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законнихінтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Окрім положень щодо порядку введення і припинення воєнного стану, діяльності органів державної влади, цей закон містить положення, що суттєво обмежують права і свободи громадян, зокрема:
1)трудову повинність для працездатних осіб;
2)використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їх роботи, проводити зміни виробничої діяльності та умов праці;
3)вилучати для тимчасового використання необхідне для потреб оборони;
4)запроваджуватикомендантську годину;
5)обмежувати свободу пересування, в'їзду і виїзду людей, а також рух транспортних засобів;
6)перевірятидокументи у громадян, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян;
7)порушувати питання про заборону діяльності політичнихпартій, громадських організацій, якщо вона загрожує суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності і територіальній цілісності, життю громадян;
8)здійснювати контроль за роботоюпідприємств зв'язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, театральних, концертно-видовищних та інших підприємств, установ і організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз'яснювальної роботи серед військ і населення; регулювати роботу цивільних телерадіоцентрів, забороняти роботу аматорських приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп'ютерні мережі
9)у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян радіо передавальне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп'ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв'язку
10)забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами,також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі
11)вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси, холоднузброю;
12)встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ;
13)примусово відчужувати або вилучати майно у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони.
Як же змінить життя простого громадянина, якщо почнуть діяти ці пункти? Його можуть змусити вивозити сміття, рити окопи, будувати укріплення тощо. Якщо підприємство може робити щось корисне для армії – можуть змінити звичний зручний графік роботи, ввести нові зміни.
Якщо буде комендантська година, то як бути працівникам нічних змін у кол-центрах, нічних закладах, програмістам? Зрештою, ресторанам, нічним клубам доведеться зменшити робочий час, втрачати прибутки (і зменшити відповідно суму податків), звільнити або перевести на неповний робочий день працівників (зростання безробіття, відрахувань до пенсійного фонду). Також доведеться забути про пізні повернення з походів у гості, концертів та інші розваги.
Серйозно би постраждав і туризм. Це було б суттєвою втратою прибутків для таких туристичних центрів, як Львів.
Стане важче поїхати до родичів у іншу область, у турпохід, на дачу. І при цьому можна часто проходити малоприємну процедуру обшуку.
А що ж робити громадським організаціям? Як можна бути впевненим, що наш справедливий суд не визнає сепаратистською організацію, яка критикує діючу владу? Зрештою, коли буде бажання, то багато справедливих зауважень до діяльності влади можна назвати такими, що загрожують суверенітету.
Також можна отримати країну вільну від Інтернету з контрольованою пресою і без можливості отримувати інформацію оперативно і з різних джерел.
Якщо держава отримає право вилучати зброю, то мисливці можуть залишитися без своїх рушниць, до того ж недешевих.
Особливий бонус – при потребі у Вашому домі можуть розквартирувати військових. Напевно знайдеться мало людей, які з радістю перетворять свою спальню у казарму, повну незнайомих вояків.
Можливо, декого засмутить заборона продавати алкоголь?
Та найбільш болючою особливістю воєнного стану є можливість вилучення майна. Таке вилучення може бути з попередньою оплатою, післяплатою і безоплатним. Тобто у людини можуть забрати автомобіль, трактор, дім та інші цінності і нема жодної гарантії отримати все це назад або отримати справедливу компенсацію.
Ці всі серйозні обмеження можуть бути доцільними при веденні бойових дій на певній території, але аж ніяк не покращать ситуацію на решті території, матимуть негативні наслідки для роботи підприємств, спричинять масу незручностей для простих громадян.
Виглядає так, що більшість людей не розуміє, що насправді означає цей «воєнний стан», а вважає, що це просто визнання того, що в нас війна, покращення забезпечення армії, заходи з посилення охорони громадського порядку. А для цього воєнний стан не потрібен. Натомість політики, громадські діячі ведуть пусті суперечки без відповідної роз’яснювальної роботи з населенням. Цікаво, скільки палких прихильників воєнного стану ствердно відповіли б на запитання: чи готові Ви віддати свою машину на потреби армії, піти на громадські роботи, залишитися без Інтернету, улюбленої мисливської гвинтівки, добиратися до друзів у гості з перевірками документів і вантажу? Напевно, більшість відповіли б «ні».
Можливо цей стан і варто ввести на території бойових дії, але для чого ускладнювати життя людям на решті території України?
Наталія Рудюк.
Фото - ipress.ua
