Чому до України запрошують міжнародних фахівців, у той час як українські - професійно реалізовуються за кордоном?
11 березня стало відомо, що у Львові облаштують терапевтичний сад у скандинавському стилі. Ініціатором цього проєкту став данський містопланувальник Мікаель Колвілл-Андерсен, який вже реалізовує схожий проєкт у Києві.
Сад відновлення планують організувати на базі центру реабілітації “UNBROKEN”. “В першу чергу йдеться про ментальне відновлення людей після травм, яких завдала війна. Тут ростимуть різноманітні дерева та кущі, а садові зони будуть поділені, враховуючи різні психологічні стани пацієнтів. Головне, що кожен знайде підтримку та допомогу”, – зазначив Андрій Садовий.
27 березня управління екології та природних ресурсів ЛМР провело круглий стіл на тему: "Розвиток терапевтичних садів у Львівській громаді: принципи створення, виклики та перспективи". Серед учасників були представники різних навчальних закладів Львова, а також представники дотичних управлінь до тематики «Терапевтичні Сади». Активними учасниками та слухачами були садівники Львова та архітектори Інституту Просторового Розвитку Міста. Вони обговорили особливості створення терапевтичних садів, важливість вироблення правильної методології їх реалізації.
Зокрема, присутні відзначили першочергову необхідність проведення аналізу усієї ландшафтної канви міста для визначення можливостей її відновлення та розвитку. Одним з висновків першого такого круглого столу, було також те, що потрібно знайти і напрацювати спільну методику і термінологію у сфері ландшафтної архітектури. Адже навіть дійти згоди, що таке насправді “терапевтичні сади”, присутні так і не змогли.
“Терапевтичним садом може бути будь-що. Навіть квіти в горщику, що стоїть на підвіконні, - це вже для когось терапевтичний мінісад. Важливо розуміти, що поняття терапія потребує чіткого розуміння аби вірно застосувати прийоми для психо-емоційного та ментального розвантаження чи навпаки фізичного навантаження у форматі трудотерапії. Адже комусь потрібно тиша і спокій, а хтось відновлюється та відпочиває навіть у межах трудотерапії у саду, під час важкої фізичної роботи”, - зазначає у коментарі для Гал-інфо Оксана Олейнюк-Пухняк, доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України.
Експертка пояснила, що для створення ефективного терапевтичного саду потрібно розуміти особливості української екосистеми. Також реалізація такого саду відновлення можливе лише при врахуванні глибокого психоемоційного стану українців, бо тільки саме ми розуміємо що нам потрібно для нашого відновлення. А тому створювати терапевтичні сади повинні українські спеціалісти, а за потреби - у співпраці з іноземними фахівцями.
Попри те, що в Україні садово-паркове мистецтво лише починає розвиватися у нових актуальних напрямах, можна знайти вже не один успішний приклад об’єктів ландшафтної архітектури, які були створені за проєктами українських фахівців. Достатньо згадати Меморіал Героїв Небесної Сотні у Львові, який у 2020 році став переможцем Першої Національної премії з ландшафтної архітектури та садового дизайну.
А у 2022 році команда українських фахівців представила ландшафтний проєкт “Те, що не горить” на одному з найвідоміших міжнародних флористичних фестивалів - Hampton Court Flower Festival у Лондоні.
Проте до України продовжують запрошувати іноземних ландшафтних архітекторів. А в цей час наших фахівців із відкритими обіймами зустрічають за кордоном. У коментарі для Гал-інфо Оксана Олейнюк-Пухняк розповіла, що зараз працює ландшафтним архітектором у Відні.
“Мене запросили туди як спеціаліста будувати сади. Тому я два тижні працюю в Україні, а два тижні - в Австрії. При чому знайшли мене через мої соціальні мережі. Тому я думаю, що це є гарним показником, що українські спеціалісти є самодостатніми і їх визнають у світі”, - розповідає експертка.
На думку пані Оксани, зацікавленість міжнародної спільноти у створенні об’єктів ландшафтно-садового дизайну в Україні має свої переваги, зокрема фінансову. Адже залученість фахівців з-за кордону часто також передбачає залученість коштів від їхньої держави.
Розвиток у містах садово-ландшафтних об’єктів є доволі дорогою справою. А тому часто вона є недоречною та невиправданою у часі війни проти росії, коли кошти слід спрямовувати на підтримку війська.
“Але є способи, якими можна мінімальними засобами створювати красу, ландшафт тощо. Це можуть бути елементи стрижки, елементарні дерев’яні настили, лави - щось просте, що даватиме людям змогу зупинитися, відпочити, споглядати красу”, - зазначає пані Оксана.
Школа українського ландшафтної архітектури та дизайну зараз розвивається на базі освітніх закладів. Зокрема, садово-паркове мистецтво та ландшафтну архітектуру можна опановувати у Національному лісотехнічному університеті України, Національному університеті біоресурсів і природокористування та інших вищих навчальних закладах на базі біологічних факультетів та інститутів.
“Нового дихання отримала наука, яка стала необхідною для структурування і наукової підоснови для вірних та оптимальних проектних рішень. Сьогодні ми, українські науковці, у різних природничих галузях працюємо над творенням на державному рівні проєкту “Світоглядний Парк-Лабораторія”, що покликаний працювати як простір для повоєнного відновлення нації та відновлення ґрунтів та нашої землі у широкому екологічному спектрі. Цей проєкт будується у рамках нового руху - «Фермерські Парки», які є величезними терапевтичними просторами, площі яких займають гектари”, - ділиться Оксана Олейнюк-Пухняк.
Експертка зазначає, що зараз дуже актуальною є тема українського ландшафту, адже важливо розібратися з тим, яким насправді є український сад, аби це не була “шароварщина” у вигляді тинів, лелек і глечиків. Пані Оксана також додає, що розвиток ландшафтної архітектури в Україні насправді має високий потенціал для розвитку та згодом представлення нашої держави на міжнародному рівні.
Підготувала Марічка Твардовська
