8 травня вранці у центрі Львова розпочалося святкування Дня міста! Туристи, які приїхали до столиці Західної України, одразу на головному вокзалі придбали туристичну мапу, але згодом були вкрай здивовані оголошенням, що трамваї центром міста не курсують!
Без пояснення причини! Площу Ринок перекрили навіть для громадського транспорту.
Тим часом близько 12.00 на проспекті Свободи зібралися учасники святкового параду. Згідно з даними прес-служби Львівської міської ради, учасників параду було близько трьох тисяч. Подивитися на проходження святкових колон прийшло удвічі менше людей! При чому більшість серед них становили рідні і знайомі учасників параду, а також батьки малечі, яка також завзято крокувала центральною вулицею міста, презентуючи дитячо-юнацькі творчі колективи, танцювальні гуртки чи спортивні школи.
Колона й справді розтягнулася на кілька десятків метрів і тим, хто мав завершувати парад, довелось добрячи почекати.
А в хвості колони було мабуть найцікавіше – «горбаті» запорожці від фан-клубу ЗАЗ-Козак і байкер-шоу! Байкарів з’їхалось набагато більше від анонсованої сотні! Вони стікалися з усіх прилеглих до центру вуличок, звідти вискакували на проспект, збираючи навколо своїх двоколісних друзів захоплені погляди святкуючих.
Байкери одразу по проїзді проспектом Свободи виїхали за місто, в Брюховичі, на асфальтований майданчик, де, зазвичай, беруть перші уроки їзди львівські водії. Власне, там на майданчику й відбулось байкерське шоу.
Колона параду, оминувши Оперу, прийшла на Ринкову площу, де в цей час біля входу в Ратушу розпочав виступ військовий оркестр. По тому на сцену, встановлену поміж двома левами, піднявся львівський мер та священики різних конфесій.
Бургомістр Андрій Садовий, відбувши урочисту сесію Львівської міської ради, був небагатослівний: подякував Господу за хорошу погоду, запропонував за це помолитися й наказав підняти над Ратушею прапор міста. Прапор підняли. А от спільна молитва перетворилася в тривалу Службу Божу, яку почергово правили всі священнослужителі. Більшість гостей, не дочекавшись закінчення промов, тихенько почала розходитись, вважаючи, що для молитви краще пасує храм, а не центральна площа.
Спільний молебень вніс суттєві корективи й у програму святкування. Парад наречених , що мав розпочатись о 14.00, затримувався, отож, одягнуті у весільні сукні наречені із ихим роздратуванням очікували завершення молебну в одному з двориків навпроти сцени,
Власне, після «Многая літа» параду наречених як такого і не відбулося. Дівчатам у весільних сукнях нарешті дозволили вийти з дворика. Пройшовши поміж десятки фотографів і операторів,вони утворили щільне коло і почали позувати перед об’єктивами та телекамерами, нікому не відмовляючи в коментарях та інтерв’ю.
А сцену, на якій виступав мер, квапливо під марш Мендельсона прибирали для святкових виступів. Але ані глядачів, ані журналістів майже не залишилось.
Словом, перший день святкувань був доволі насичений подіями, але пройшов без особливого драйву.
Михайло Очевидець.
