Маленькі скульптури «Геніїв», які були розміщені на балконі львівської кам’яниці Вільчків (площа Ринок, 3), перебувають у реставраційній майстерні Національного університету «Львівська політехніка», що на вул. Князя Романа. Про долю барокових малюків, унікальну скульптурну групу, виконану львівським скульптором другої половини XVІІІ ст. Франциском Оленським, Гал-інфо розповів кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури «Львівська політехніка» Олег Рибчинський.
Нагадаємо, що Гал-інфо ще з 2013 відстежувало "реставраційні мандри" маленьких скульптур з кам’яниці Вільчків на пл. Ринок, 3, і щоразу отримувало різні запевнення від керівника управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко-Швець. Щороку Лілія Онищенко-Швець озвучувала для Гал-інфо різні версії щодо місця перебування скульптур. Саме тому журналісти вирішили на власні очі переконатися, що унікальні барокові речі ще реально існують на цьому світі.
Олег Рибчинський люб’язно погодився показати нам скульптурну групу та розповісти про її стан.
Виявляється одну із скульптур привезли на вул. Князя Романа ще чотири роки тому. Іншу ж, яка більше понищена, - лише цього року у березні.
Реставратор Олег Рибчинський спершу показав нам скульптуру, яка у кращому стані.
«Перші консерваційні роботи були проведені. Були зняті забруднення - і слабкі, і стійкі, чорну патину, яка утворилася на вапняках. Скульптура була дуже засолена. Ми структурно зміцнили її, але на цьому роботи зупинили. Має бути ухвалено остаточне рішення – чи їх будуть повертати на фасад кам’яниці чи виготовлять копії, а оригінали відправляти в музей», - пояснив Олег Рибчинський.
Він додав: «Ви бачите, в якому вони стані. Фактично, рідну поверхню, яка залишилася після майстра, ми бачимо лише фрагментарно. Обличчя вже скориговане. На скульптурі можна побачити гладеньку поверхню – це, власне, те, що робив Франциск Оленський у XVІІІ ст. Розшарування, які також помітні, – це результат хімічної реакції, впливу дощів, пилу тощо. Місцями пішли деструктивні процеси».
Запитуємо, чи можна скульптури повертати на місце?
«Я можу сказати лише свою думку. Скульптури потрібно віддати в музей. Але це лише моя думка. Я не можу приймати рішення, я можу лише рекомендувати. Моя думка саме така, бо інакше ми цю скульптурну групу просто втратимо назавжди, а це є унікальна річ», - заявив Олег Рибчинський.
Він розповів, що автором скульптурної групи є Франциск Оленський, який також зробив скульптуру «Глорія», яка увінчувала кам’яницю на пл. Ринок, 3. Зараз ця скульптура перебуває в Історичному музеї Львова і нею продовжують займатися реставратори.
«Ми реставруємо «Глорію», і дві групи «Путті» з площі Ринок ,3 (буквально з італ. немовля, - ред). Коли будували будинок, було прийнято рішення поставити на наріжниках балкону дві аналогічні флористичні композиції з підставкою для вазонів. В підніжжі композиції видно витік джерела. На голівці в ангела листочок. Різьба дуже делікатна. Але через те, що композиція стояла на наріжниках, а поруч були ринви, на них постійно потрапляла вода», - пояснив Олег Рибчинський.
Реставратор наголосив, що скульптури потрібно законсервувати, провести кілька довготермінових робіт, добре позакріплювати місця розшарування. Інакше, за його словами, скульптури навіть у приміщенні можуть далі руйнуватись.
Запитуємо Олега Рибчинського, наскільки унікальними є ці скульптури?
«Для Львова дуже унікальні. Більше таких нема. Цього достатньо і це є найбільший аргумент. Це автентика XVІІІ ст. і подібних скульптур не існує. Скульптурна група динамічна, але символіки тут нема, тільки флористична композиція. Нагадує грецькі мотиви, пов’язані з вакхами», - зазначив Олег Рибчинський.
Він наголосив, що реставраторам потрібно зрозуміти, чи будуть скульптури ставити на попереднє місце, чи їх відправлять у музей. Однак відповіді їм щодо цього ніхто не дає.
Запитуємо, скільки потрібно коштів для проведення реставраційних робіт?
«Якщо йде мова, щоб їх повертати на місце, то це потрібно близько 400 тис. грн., щоб обидві композиції привести до ладу. Якщо йдеться про копії, то тут важливо зрозуміти, чи їх різати з каменю, тоді це дорожче, а чи ж знімати форму, тоді це буде дешевше. Але мова не йде про ціну. Є твір мистецтва, який не можна оцінювати у грошовому еквіваленті. Не все оцінюється грошима, хоч я і розумію, що все має свою вартість. Влада не може самостійно приймати рішення про їхню подальшу долю, бо вона не є компетентна», - сказав Олег Рибчинський.
Прямуємо до другої композиції, яку привезли реставраторам лише у березні цього року. Олег Рибчинський одразу попереджає, що композиція у дуже поганому стані.
Дійсно, перед нами постає практично безформенна груда каменю.
«Подивіться, що з обличчям. В малюка немає голови, шиї, ручки. Ручка іншого малюка, яка підтримувала підставку, також втрачена. Скульптура дуже понищена. Оскільки цю скульптуру нам тільки привезли, ми плануємо починати дипломну магістерську роботу з вересня цього року. Але що ми будемо робити, ми знову ж таки не знаємо. Я б в першу чергу працював з обличчям. Коли ми говоримо про світовий досвід реставрації таких складних об’єктів, то це триває дуже довго. Це не рік і навіть не п’ять, бо треба так зробити цю роботу, щоб не було видно реставратора. Голівку малюка зробити не проблема, але вона мусить йому пасувати», - зазначив Олег Рибчинський.
За словами реставратора відсоток втрат цієї скульптури становить близько 50%.
«Дуже багато. Це ставити назад не можна. Все ж я вважаю, що краще і одну, і другу скульптури віддати в музей, бо під дією зовнішніх факторів скульптури зруйнуються остаточно і будуть втрачені назавжди», - зазначив Олег Рибчинський.
Нагадаємо, що скульптурну групу «Генії», які були на балконі кам'яниці, забрали на реставрацію ще 2008 року, однак і досі їх не повернули ні на місце, ні передали в музей, хоч сам будинок відреставрували вже давно.
Більше того, багато років ми не могли почути точної відповіді, щодо подальшої долі цих малюків.
Зникнення "Геніїв" у Львові нагадує детектив
Дивує те, що у жовтні 2013 року Лілія Онищенко-Швець заявила, що одну скульптуру «вже відреставрували і передадуть у музей». Слова чиновниці не підтвердилися, адже скульптури тільки мають намір реставрувати.
Загалом, якщо підсумувати усі коментарі Лілії Онищенко-Швець від 2013 року, то складається таке враження, що в управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради самі не знали, що з цими скульптурами. Мабуть саме тому реставратори досі не отримали відповіді за стільки років, як мають діяти, щоб врятувати цю унікальну композицію.
