Мита Трампа викликали занепокоєння у світової громадськості та активні обговорення у соцмережах. Що це таке та чи варто українцям хвилюватись - дізнавались журналісти Гал-інфо.
2 квітня президент США Дональд Трамп запровадив значні мита на імпортні товари до понад 180 країн і видав указ про введення надзвичайного стану в економіці. Наскільки це вигідно для Америки, що зміниться для України та чи можна це вважати економічною війною для Гал-інфо розповів Ігор Крупка – доктор економічних наук, професор кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки Львівського національного університету імені Івана Франка.
На якій підставі Трамп видав цей указ?
Відповідно до законодавства більшості країн світу запровадження будь-яких мит вимагає схвалення парламенту, а Дональд Трамп видав указ без схвалення Конгресу США. Для цього він скористався Законом про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) від 1977 року, який дозволяє президентові видавати укази, які регулюють економічну діяльність у разі “незвичайної та надзвичайної загрози… національній безпеці, зовнішній політиці або економіці Сполучених Штатів”. Трамп у заяві зазначив, що великий і постійний дефіцит торгового балансу країни є такою загрозою, і на підставі цього видав указ про додаткові мита.
Чи була реальна необхідність вводити надзвичайний стан чи це особисті амбіції Трампа?
Якщо подивитись на статистику за доволі тривалий період, то торговий баланс США був дефіцитним ще з 1980-х років. По-простому, це означає, що у грошовому вираженні американці купують більше іноземних товарів, аніж продають своїх закордон, що призводить до торгового дефіциту та відтоку валюти із країни. Зараз він справді досягнув значних масштабів. Хоча технічно США можуть «друкувати гроші» (збільшувати грошову масу), щоб компенсувати такий відтік доларів за кордон, цей підхід до вирішення проблеми може призвести до інфляції, знецінення долара та втрати довіри інвесторів до американських цінних паперів, що лише погіршить ситуацію. Тому президент США вибрав інший спосіб - запровадити додаткові мита. Однак ми говоримо зараз про дефіцит сформований торгівлею товарами, але економічні відносини між країнами передбачають і торгівлю послугами, інвестиції у цінні папери тощо. За цими економічними операціями США мали здебільшого активне сальдо (надходження валюти переважало її відтік закордон). Тобто вкладання іноземних інвесторів зі всього світу коштів у американські цінні папери - акції, облігації дає змогу компенсувати відтік валюти від торгівлі товарами і ситуація не була “катастрофічною”. Проте поняття “катастрофічності” тут є суб’єктивним відчуттям, тобто кожен може по-різному тлумачити, коли ця межа є ризикованою. Трамп вважає, що зараз цей показник для США є ризикований і потребував втручання.
Чи застосовували інші країни в минулому подібні митні обмеження, як це зробив Трамп?
Тарифні війни відомі ще з часів Середньовіччя. Країни доволі часто використовували їх як інструмент впливу на інші держави або для поліпшення свого становища у світі і можливості отримати більше вигоди від торгівлі. Проте людство еволюціонувало і дійшло до розуміння, що такі односторонні дії зазвичай викликають реакцію у відповідь. І для того, щоб нескінченно не повторювалась дія-протидія, була створена Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), а згодом Світова організація торгівлі (СОТ), щоб вирішувати це дипломатично - шляхом переговорів. Адже запровадження мит - це реальний вплив на життя громадян і бізнес, а навіщо завдавати шкоду добробуту населення, якщо спочатку можна спробувати знайти компроміс. Останні 50 років у світі відбувалась лібералізація, тобто поступове зниження митних тарифів, а те, що зараз зробив Трамп, по суті це перекреслює.
Тобто це вигідно для Америки, щоб зменшити дефіцит, але не для світової економіки?
Варто розрізняти, що є економіка США, є національні економіки кожної окремої країни, а є світова економіка як сукупність економік усіх країн світу. З погляду світової економіки, дії Трампа однозначно призведуть до того, що торговельні партнери США, в першу чергу великі економіки, такі як КНР та ЄС, будуть вводити дзеркальні заходи у відповідь, отже, існує ризик зменшення обсягів світової торгівлі, оскільки внаслідок торгівельних війн зросте вартість імпортних товарів, а це у свою чергу призведе до зниження обсягів виробництва, що може також вплинути на світові ціни. Країни поділяють на малі, які змушені підлаштовуватись під те, що встановлюють економічно могутніші країни, і великі, які мають змогу впливати на світові ціни, таким чином останні збільшуючи мита можуть змінювати пропорції розподілу світового добробуту на свою користь. Питання у тому, наскільки економічно могутніми зараз є США. 20-30 років тому – це, беззаперечно, була країна-лідер у світі. Зараз по кількох важливих економічних показниках, вона уже ним не є, наприклад, по ВВП за паритетом купівельної спроможності та обсягом експорту, де лідером зараз є КНР. Тобто за логікою Трампа через запровадження цих мит американці почнуть купляти їхні товари, а не імпортні, а оскільки США є найбільшим імпортером у світі інші країни будуть змушені знижувати ціни, щоб не втратити споживачів. Головна мета Трампа – захистити американський ринок і виробництво. Більшість тих, хто голосував за Трампа - це реднеки (англ. rednecks – “червоношиї” - ред.), тобто це прості робочі, і він намагається повернути промислове виробництво, щоб забезпечити їм робочі місця, і тим самим отримати підтримку електорату в майбутньому.
Звичайно, усіх найбільше бентежить одна річ: який це матиме вплив на Україну?
Український експорт в США становить приблизно 1% від всього нашого експорту, тобто якщо дивитись в загальній масі – це невелика втрата. Але якщо розібратись, що саме ми продаємо, то ситуація буде гірша, тому що з цього 1% більшість припадає на продукцію металургійної галузі (чавун та труби). Тобто це означатиме удар по нашій одній конкретній галузі, яка і так постраждала через війну, бо більшість металургійних заводів розташовані на сході України.
І є ще один важливий аспект: такі дії США можуть призвести до того, що у європейських країнах, на які накладені мита на 10% більші, ніж на Україну, теж почнуться певні економічні проблеми у деяких секторах. Це змусить їх реагувати і рятувати свою економіку, відповідно можливості допомоги Україні будуть зменшуватись. Тобто окрім того, що Трамп своїми діями зменшив допомогу від США, є ризик, що це опосередковано вплине на країни ЄС так, що вони будуть змушені зменшити обсяги допомоги нам.
Чи можна це назвати економічною війною?
Економічною точно ні, але торговельною – так. Наприклад, європейці вже оголосили, що введуть у відповідь свої мита, а китайці оголосили про запровадження дзеркальних мит величиною 34% з 10 квітня 2025 року. Але ризик полягає у тому, що вона справді може перерости у економічну, коли країни заборонять інвестувати капітал одна в одну або передавати технології, або еміграцію робочої сили. І нерідко в історії торговельні війни закінчувались реальною війною.
Вікторія Тимофій
