У Міністерстві оборони України визнають, що, на жаль, суїцидальні настрої серед військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях на Донбасі, на сьогодні присутні. З цим явищем однаковою мірою намагаються впоратись і психологи, і військові капелани. Медики радять ріднім бійців звертати увагу на переміни у їхній поведінці. Військові капелани радять військовослужбовцям не закриватися у собі і говорити про те, що відчувають.
Як розповіла начальник психіатричної клініки ВМКЦ ЗР Олена Родзоняк, зараз військові психіатри зіштовхуються із тими самими проблемами, які були у 2014 році, на початку війни на Донбасі.
«Посттравматичний стрес є досить тривалим у часі і його прояви можуть спостерігатися протягом двох років після дії стресового фактора. Таким людям потрібна підтримка. Якщо вони повертаються у стрій і продовжують військову службу, то їх тим більше потрібно супроводжувати, надавати їм допомогу моральну, психологічну, давати практичні поради, щоб вони могли нормально продовжувати військову службу. Також до нас звертаються члени родин військовослужбовців, яких ми по можливості консультуємо та надаємо допомогу», - розповіла вона.
За словами Олени Родзоняк, на Львівщині не багато пацієнтів звертаються із суїцидальними нахилами.
«Дякувати Богу, у нас таких суттєвих проблем не було. Якщо родичі бачать зміни в поведінці пацієнта, свого сина чи чоловіка, вони завжди звертаються, і ми вчасно надаємо потрібну допомогу. Якщо є потреба госпіталізувати такого пацієнта, то ми це робимо і надаємо фахову допомогу. Були випадки, коли зверталися військовослужбовці з відповідними думками, і нам вдавалося їх переконати в тому, що все ж таки життя - це кращий вибір», - зазначила лікар.
Головний військовий психіатр Міністерства оборони України Олег Друзь визнав, що в масштабах України, на жаль, такі випадки є непоодинокими.
«Інформація щодо суїцидальних проявів та реальних суїцидальних спроб на сьогодні є для службового користування і її не оприлюднюють офіційно. Але всі ми люди і ми бачимо, що ті військовослужбовці, які повертаються із зони АТО, через певний проміжок часу висловлюють суїцидальні думки. Є випадки, коли скоюється завершений суїцид. На сьогодні нами розроблені і методичні рекомендації, які втілені в практику. Ці рекомендації взяті із життя», - сказав Олег Друзь.
Він зазначив, що вже є наказ міністра оборони про проведення психологічної реабілітації військовослужбовців, а також готується наказ міністра оборони про проведення медико-психологічної реабілітації.
«Зараз відпрацьовані механізми щодо психологічного супроводу військовослужбовців. При кожному військово-медичному клінічному центрі сформовані групи психологічної підтримки і практичні психологи співпрацюють з лікарями: травматологами, терапевтами, неврологами. Саме психологи, завдяки діагностичним тестам, виявляють приховані тенденції до скоєння в майбутньому суїциду. Такі пацієнти є, і ми з ними працюємо. Також працюємо з їхніми родинами. Є розроблені практичні вказівки, як повинні вчиняти дружини, матері та близькі військовослужбовців у тому чи іншому випадку. Це повсякденна практика і наскільки ми можемо, ми допомагаємо в цьому напрямку», - зазначив Олег Друзь.
Військовий капелан, отець Степан Сус розповів, що у складних випадках священики рекомендують військовим звертатися за кваліфікованою допомогою лікарів.
«Ми завжди маємо справу з людськими думками. Більшість думок, які ми маємо у своєму серці, ми ніколи не озвучуємо. Однак, є думки, які просто необхідно озвучувати, адже їхнє висловлення – це шлях до порятунку. Коли хлопці мають якісь суїцидальні схильності чи думки, то розуміємо, що вони виникають часто в результаті або почуття провини, бо друзі загинули, а він залишився живим. Дуже великий відсоток є тих, хто саме з цього починає говорити про те, чому він не хоче більше жити. Він відчуває провину і напевно йому не приємно приймати участь у похоронних богослужіннях де ховають загиблих друзі. Він відчуває те, що він мав би зробити те ж саме, що й вони», - сказав отець Степан Сус.
Він зазначив, що священнослужителі, капелани, намагаються усім військовослужбовцям говорити в духовно-просвітницьких бесідах про те, що думки потрібно озвучувати.
«Це можна говорити на таїнстві сповіді. Тоді це залишається між людиною і священиком. Якщо проблеми є дійсно складні, то ми заохочуємо людину йти до фахівців і старатися з цими думками боротися. Думка – це не є реальний вчинок. Якщо ми це розповімо, то це врятує від небезпеки. Багато наших бесід і презентацій саме звернені на те, що не потрібно закриватися у собі і боятися бути сентиментальним. Для чоловіків, воїнів це є характерна риса, коли вони все закривають у собі і бояться дати волю емоціям, визнати, що їм щось болить, але коли вони признаються, то їм стає легше. Церква як інституція їм допомагає на своєму рівні, але, звичайно ж, є обставини, коли ми рекомендуємо, щоб зверталися до фахівців. Приємно, що вже є куди чітко з цим звернутися», - сказав отець Степан Сус.
Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, сьогодні, 15 червня, у Львові на базі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону відбулося відкриття нової клініки психіатрії (із палатами для наркологічних хворих).
Підготувала Анна Новик.
