Зазнавши фіаско у господарському спорі з будівельною компанією «ВЕЕМ-Будсервіс», Генеральне консульство Польші у Львові вдалось до майже прямого тиску і погроз. «Недипломатичні» дії спрямовано не лише на «уперте» підприємство,але й наукраїнські суди, які розглядають дану справу.
Затягування суду будь-якими методами
Як «Гал-інфо» повідомляло раніше, очевидну неправоту польського консуляту щодо українських будівельників Господарський суд Львівської області визнав після чотирьохрічної судової тяганини. Йдеться про рішення від 11.07.2014 року, яким було частково задоволено позов ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс» до Генерального Консульства Республіки Польщі у Львові простягненнязаборгованості за договором з будівництва консульської резиденції на вулиці Івана Франка, 108 – в сумі 4,6 млн грн.
Нагадаємо, що загалом – з урахуванням штрафних санкцій – ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс» намагалося стягнути через суд близько 7,3 млн грн. Польське консульство існування заборгованості заперечувало (не надаючи при цьому жодних переконливих доказів), під час судового процесу ставку зробило на свій статус, вплив, маніпулювання міждержавними відносинами.
На штучне затягування судового процесу, зокрема, були спрямовані посилання на консульський імунітет, всілякі формальні юридичні «зачіпки», абсолютно необгрунтовані клопотання. Дійшло навіть до того, що представники польської сторони вдалися до спроб дискредитувати судових експертів, вказуючи на непрофесійність проведеного ними експертного дослідження та наполягаючи на проведенні повторних та додаткових експертиз.Це за обставини, що у цій справі було зроблено три (!) експертизи, висновки яких повністю підтверджували повноту, якість та вартість проведених генпідрядником будівельних робіт.
Незважаючи на такі дії Генконсульства Польщі, будівельна компанія неодноразово ініціювалапитання позасудового врегулювання господарського спору, аби уникнути загострення ситуації, запобігти громадськомурозголосу, пропонувала укласти мирову угоду. Проте жодні такі пропозиції розуміння з боку польської сторони не знайшли.
Про «міжнародний скандал», якого не існує
А тепер, шановний читачу, уяви себе на місці керівників компанії чи представників трудового колективу, які через конфлікт довкола будівництва резиденції консульства пережили фінансові та господарські проблеми, акції протесту, перевірки, судові митарства і поневіряння. Щоб потім -після чесного довгоочікуваного виграшу справи у суді першої інстанції- прочитати в одному з популярних ЗМІ витримки з листа генерального консула Республіки Польща у Львові Ярослава Дрозда - під заголовком про «міжнародний скандал»і з преамбулоюпро «аферистів», що «намагаються незаконним шляхом отримали мільйони гривень з дипломатичної установи».
Всерйоз аналізувати такі подачі нема сенсу, оскільки побудована вона виключно на інформації, що не відповідає дійсності. Зауважу лише найбільш показові моменти. «Фактом», «висмоктаним з пальця» виявився у тому числі й основний «закид» - про «рядфіктивних компаній субпідрядників», які «будівельна компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» під час будівництва Генконсульства як генпідрядник найняла». Йдеться про компанії ПП «Вілмат Електрик», ТОВ «Іртрас», ПП «Львівкомфортгруп-К» т аПП «Будівельна фірма «Віалекс». За інформацією керівництваТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс»,«зазначені в статті компанії» в якості субпідрядників під час будівництва резиденції генконсульства Польші у Львові взагалі не залучались…
Не менш показовим є і основний «меседж» - інформація про наміри дипломатів «звернутися до європейських правоохоронних судових органів, що займаються боротьбою з відмиванням грошей, отриманих незаконним способом, а також домагатися заборони в’їзду на територію ЄС особам, задіяним у цій «будівельній афері». Дане повідомлення доповнюють натяки про додаткові перевірки з боку вітчизняних податкових органів і прокуратури.
Будівельники заявляють про погрози і прямий тиск
Такі заяви, що з’явилися напередодні розгляду господарського спору в апеляційній інстанції, львівські будівельники розцінюють однозначно: як погрози і прямий тиск, що чиняться через відсутність в польської сторони доказової бази. Причому як тиск не лише на компанію (як сторону судового спору), але й на українські суди, які розглядають дану справу.
При цьому радять звернути увагу на реальні факти. Зокрема, наодин «дивний» збіг. У квітні 2011 року на хабарі в розмірі 100 тис. грн. за погодження та візування актів виконаних будівельних робітна резиденції консуляту «погоріли» Крук А.І. та Королишин Л.М. (дані службові особи здійснювали технічний та авторський нагляд за будівництвом з боку замовника – Генерального Консульства Республіки Польщі у Львові та діяли від його імені за письмовою довіреністю). Через місяць після цього інциденту, коли почалося розслідування, раптово залишив свою посаду генеральний консул Республіки Польщі у Львові пан Гжегож Опалінський. Офіційновід’їзд дипломата пояснювався тим, що його життя у Львові було під загрозою, і він начебто рятував себе і свою сім’ю, поміж неофіційних версій фігурував інцидент з стотисячним хабаром…
Замість епілогу
Один з останніх прикладів «пресингу» від Генконсульства Польщі у Львові - заява дипустанови до Вищого адміністративного суду Українипро приєднання до касаційного скарги Державної податковоїінспекції у Личаковському районі (предметом даного спору єподаткове повідомлення-рішення від 09.02.2011 р., якимТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс» донараховано суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість). Зазначу, що суд рішенням від 01.09.2014 р. в задоволенні даної заяви відмовив.
Віктор Пасічник.
Фото portal.lviv.ua.
