Слухай онлайн
Cуспільство

Е-квиток у Луцьку: готівки позбутись так і не вдалось

Ще наприкінці минулого року в Луцьку запрацювала система електронних квитків. Проте витіснити готівку з маршруток наразі так і не вдалося.

Про впровадження у Луцьку е-квитка говорили вже давно, щонайменше два роки. Однак практичне втілення системи безготівкових розрахунків у громадському транспорті розпочали лише 2019-го.

Зокрема у червні виконком міськради оголосив переможцями конкурсу на обслуговування електронних систем у громадському транспорті фірми «KENT KART EGE ELEKTRONIK» (Туреччина) спільно із ТОВ «PAYNET SERVICES» (Молдова). У липні оформили договірні стосунки, а ці компанії стали засновниками ТОВ «Сіті кард систем».

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутний капітал ТОВ становить понад 100 тис грн.. Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) «Сіті кард систем» є Ліліана Ерарслан з кишинівською «пропискою». Місцеві ЗМІ повідомляли, що у цих компаній – непевна репутація.

Ліліана Ерарслан. Фото ВолиньPost

Як спочатку анонсували у міськраді, система е-квитків у Луцьку мала запрацювати ще в листопаді 2019 року. Однак, насправді це сталося лише 11 грудня. І одразу спровокувало мало не транспортний колапс.

Перевізники сприйняли новинку вороже. Тож на низці маршрутів міська рада ухвалила рішення про розірвання договорів на перевезення. Маршруток було мало, і всі вони були переповнені. Багатьом лучанам тривалий час банально не вдавалося дістатися на роботу вчасно.

Однак поступово частина перевізників, як-от «Санрайз», пристали на вимоги муніципалітету щодо встановлення терміналів, а інші просто пішли з луцького ринку (наприклад, «Луцьке АТП-10701»).

За словами заступника начальника правління транспорту і зв’язку Луцької міської ради Олександра Середи, на 14 липня обладнання встановлене на 215 тролейбусах і автобусах, щоправда, щодня на маршрути виходить до 180 одиниць.

«Пільгове» яблуко розбрату

Водночас, впровадження е-квитка викликало чималий резонанс через перевезення пільговиків. Оскільки перевізники мають право на компенсацію за перевезення пасажирів пільгових категорій, то міська влада готова була платити лише за «своїх», тобто зареєстрованих у Луцьку, пільговиків. Їм видали спеціальні картки для проїзду у громадському транспорті.

Але тролейбусами та маршрутками у Луцьку часто користуються пільговики з інших міст, яких тепер змушували оплачувати за проїзд. Найчастіше це стосувалося мешканців прилеглих сіл, з владою яких мерія безрезультатно вела перемовини.

«Оскільки згідно з Бюджетним кодексом, жоден із бюджетів не несе відповідальності за заборгованості інших бюджетів, у тому числі державного. Оскільки місто Луцьк забезпечує містян і відшкодування за них, то так само, відповідно до законодавства, інші органи самоврядування повинні були б забезпечити перевезення своїх пільгових пасажирів і відшкодування за них перевізнику, як і міська рада. На жаль, ніби є якісь рухи, але на сьогодні вирішення питання нема», - стверджує Олександр Середа.

Готівка незнищенна

При запровадженні е-квитка зазначалося, що одне з головних завдань – це безготівкові розрахунки.

«Завдання було одне – вивести для чіткого обрахування тарифу дохідну частину тролейбусів і автобусів у прозору площину. Обрахувати також кількість пільговиків, які перевозяться, щоб знати, скільки відшкодувати потрібно за перевезення цих категорій громадян. А також – надання інших послуг. Це і моніторинг громадського транспорту, щоб люди могли бачити наявність на маршрутах громадського транспорту і в часі прибуття на ту чи іншу зупинку. Також і оголошення всередині салонів необхідної інформації щодо того чи іншого маршруту», - каже Олександр Середа.

Протягом 10-12 липня журналісти Гал-інфо провели невеликий експеримент, промоніторивши на низці маршрутів, як саме оплачують проїзд лучани.

У тролейбусах, якими опікується комунальна структура – Луцьке підприємство електротранспорту – майже всі пасажири користуються системою безготівкового розрахунку за проїзд.

А от у маршрутках – ситуація інакша. Виявляється, готівка нікуди не зникла. В автобусах, залежно від маршруту та рейсу, частка пасажирів, які розраховується готівкою, становить 10-40%. І водії спокійно приймають гроші, не видаючи жодного документу, який свідчив би про оплату приїзду.

Пасажири вказують на низку незручностей. «У маршрутках термінали стоять тільки на передніх дверях. Добре, зараз майже порожні ходять маршрутки, а взимку були переповнені. Ти заходиш через задні, то як «пропікати» проїзд карткою? У мене невістка передала картку через людей, то та картка так і не вернулася!» - каже лучанка Олена Степанівна.

Часто лучани банально забувають поповнити картку, і тоді традиційно передають гроші за проїзд водієві.

А дехто вказує і на іншу проблему. Містом курсують міжміські та приміські маршрутки, в яких система е-квитка не діє. «В одних маршрутках, от у ківерцівській (маршрут № 107, - Гал-інфо) платиш тільки готівкою, а в інших хочуть тільки карткою. Але водії спокійно беруть кеш, то я з тою карткою не заморочуюся», - каже лучанин Ігор.

Своєю чергою, в муніципалітеті пояснюють, що організатором перевезень на цих маршрутах є Волинська ОДА.

«Зараз ведуться переговори з облдержадміністрацією, яка є організатором цих перевезень, щодо організації перевезень по місту. Є вже відповідний меморандум. По закінченню терміну дії цих договорів, які є на сьогодні, будуть вноситися зміни», - запевнив Олександр Середа.

Що загрожує перевізникам за готівку

У тролейбусах нині налагоджена система контролю. У салонах періодично з’являються контролери, які зі спеціальним приладом перевіряють, чи скористалися пасажири безготівковою оплатою проїзду. Щоправда, «зайців» найчастіше просто висаджують із тролейбуса.

А от маршрутках із цим – складніше. Журналістам Гал-інфо жодного разу не вдалося побачити в автобусах контролерів. Хоча, як каже заступник начальника управління транспорту і зв’язку Луцької міської ради Олександр Середа, там теж перевіряють дотримання умов договорів.

«Із 1 червня управлінням транспорту з цього приводу складено вже 30 актів і видано 7 приписів. Займаємося цими питаннями. Перевізники, своєю чергою, попросили надати їм доступ до відеоспостереження у салонах, щоб вони могли оперативно реагувати на такі речі (оплата проїзду готівкою у водія, - Гал-інфо)», - зазначив Середа.

На питання, які санкції загрожують водіям чи перевізникам за готівку, він відповідає: «На жаль, не передбачено. Є прописано, якщо не буде дотримуватися умов договору, три і більше рази фіксація факту порушення – виноситься на виконком питання про розірвання договору».

Тобто якщо перевізника більше трьох разів спіймають на готівкових розрахунках – із ним можуть розривати договір на перевезення на маршруті.

Поки цей механізм не застосовували щодо жодного перевізника.

Кошти із карток продовжують зникати

Але відсутність контролю – це не єдина проблема, про яку говорять лучани. Із моменту запровадження системи електронного квитка відразу почали лунати скарги на «зникнення» грошей з рахунків.

На сайті «Сітікарду» у розділі питань, що найчастіше виникають у клієнтів, тема таких «глюків» окремо не порушується

У таких випадках лучанам радять звертатися на гарячу лінію.

На жаль, протягом півроку проблему вирішити не вдалося. Зокрема із нею зіткнувся регіональний координатор «Міжнародного центру батьківства» Володимир Редкач.

За його словами, із такими труднощами він зіткнувся вперше.

«Не дуже приємна ситуація, бо їхали сім’єю і за всіх треба сплатити. Хвилин 5 намагався щось змінити в мобільному додатку, але безуспішно. Добре, що в дружини знайшлась картка, ми нею і розрахувалися. Але за найменшого так і не змогли заплатити, бо вже не було на картці коштів... Думаю, що все ж таки, актуальним є продаж одноразового квитка у водіїв для подібних ситуацій. Або «Сітікард» треба доопрацювати систему, адже після допису у Фейсбук, в коментарях мені відписали, що вже не раз лучани мали таку ситуацію», - зауважив Володимир Редкач.

Очевидно, що без запровадження належного контролю вирішити одне з головних завдань е-квитка – прозорі механізми розрахунків за проїзд – вирішити не вдасться. А при цьому треба ще й удосконалювати систему, викорчовуючи «глюки» зі зникненням коштів. Адже такі речі підривають довіру до самої системи.

Мирослав Ватащук, для Гал-інфо

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");