Громадянської війни не буде
Слухай онлайн
Cуспільство

Громадянської війни не буде

Соціологічна група «Рейтинг» дослідила протестні настрої українців за ідеологічними маркерами, а саме, російська мова, Чорноморський флот, Степан Бандера, газотранспортний консорціум. Загальний висновок такий: ми різні, але миролюбні.

 

Питання мови

Близько 57% опитаних очікують, що Президент В.Янукович виконає свою обіцянку щодо надання російській мові статусу другої державної. При цьому 12% очікують цього вже у найближчі місяці, 24% - протягом 2010 року, 21% - протягом найближчих кількох років.

 Разом з тим, близько 20% респондентів вважають, що В.Янукович ніколи не виконає цю обіцянку. Кожному десятому байдуже і ще кожен шостий – не визначився.

Найвищі очікування щодо виконання обіцянки від В.Януковича на Півдні та Донбасі, трохи менші - на Сході, найнижчі - в Центрі, на Півночі та Заході. Варто зазначити, що прихильники КПУ очікують відповідних дій від Президента у коротшій перспективі, ніж прихильники Партії регіонів. Також, респондентів, які не вірять у виконання цієї обіцянки серед прихильників КПУ втричі більше, ніж серед прихильників Партії регіонів.

Найбільше не вірять у виконання В.Януковичем своєї обіцянки на Заході (33%) і разом з тим тут найбільше тих, хто очікує відповідних дій у найближчі кілька місяців (16%).

49% опитаних підтримують ініціативу Партії регіонів законодавчо закріпити за місцевими радами право самим визначати, якою мовою навчатимуться діти у школах та вузах, вестиметься діловодство і т.д. 38% - не підтримують, ще 13% - не визначились з цього питання.

На Донбасі ініціативу підтримують 81% опитаних, на Заході – навпаки – 71% не підтримують. Відповідно, з одного боку прихильники Партії регіонів і КПУ, з іншого боку – Нашої України, Свободи, БЮТ і Фронту змін.

Варто зазначити, що майже дві третини опитаних вважають, що такі дії означатимуть фактичне надання російській мові статусу другої державної в цих регіонах. Характерно, що у цьому плані погляди як прихильників Партії регіонів, так і радикальних Нашої України та Свободи – збігаються.

Загалом підтримують ідею надання російській мові статусу другої державної 54% опитаних, проти цього – 39%, не визначились – 7%.

Питання мови є на сьогодні найбільшим потенційним джерелом протестів у можливому ідеологічному протистоянні.

Близько 6% опитаних готові брати безпосередню участь в акціях протестів якщо буде ухвалене рішення про надання російській мові статусу державної, ще 13% - підтримають політичну силу, яка вдасться до таких протестів. Разом з тим лише 2% опитаних готові вийти на вулиці з акціями на підтримку цього рішення і ще 13% - підтримати політичну силу, яка ініціює такі акції.  Водночас близько двох третин опитаних заявили, що не братимуть участі в жодних акція чи то протесту чи підтримки і не збираються підтримувати політичні сили, які їх проводитимуть.

Мешканці Заходу значно рішучіше налаштовані відстоювати свою позицію щодо мови, ніж мешканці Донбасу. Майже кожен п’ятий на Заході готовий вийти на вулиці з акціями протестів, ще кожен третій – підтримає політичну силу, яка такі акції проводитиме. Найбільш радикально налаштовані прихильники Свободи (кожен третій особисто вийде на акції протестів), Нашої України (кожен п’ятий) та БЮТ (кожен шостий). 

На противагу, лише 4% прихильників Партії регіонів готові вийти з акціями на підтримку можливого рішення про надання російській мові статусу другої державної.

 

Питання продовження базування Чорноморського Флоту РФ в Україні.

41% опитаних підтримують ідею  залишити  Чорноморський Флот РФ на території України після 2017 року. Майже стільки ж (38%) виступають проти, ще 21% не змогли визначитись з даного питання.

Найбільшими прихильниками ідеї продовження перебування флоту є мешканці Півдня та Донбасу, або майже 70% прихильників Партії регіонів та КПУ. Проте лише 2% прихильників Партії регіонів і 4% - КПУ готові особисто вийти на вулиці з акціями на підтримку такого рішення.  Лише 13% прихильників Партії регіонів підтримають політичну силу, яка виступить з такими акціями.

Разом з тим кожен десятий мешканець Заходу готовий до відкритих протестів. Знову ж таки, переважно це прихильники Свободи та Нашої України, а також трохи менше - БЮТ та Фронту змін.

Варто зазначити що серед прихильників Блоку Литвина та Сильною України (С.Тігіпко) думки розділились порівну: майже 40% виступають за продовження базування Чорноморського Флоту РФ в Україні, майже 40% - проти. Проте готовність їх до будь-яких акцій є доволі низькою.

 

Питання скасування указу Президента В.Ющенка про присвоєння звання Героя С.Бандері.

53% опитаних підтримують ідею скасувати указ про присвоєння звання Героя С.Бандері, 28% - не підтримують, 19% - не визначились.

Незважаючи на те, що не підтримують скасування указу менше опитаних, ніж виступають проти продовження перебування ЧФ РФ на території України, рівень протестних настроїв залишається незмінним. Кожен десятий мешканець Заходу готовий взяти участь у відкритих акціях протесту у випадку скасування указу Президента В.Ющенка про присвоєння звання Героя С.Бандері.

Радикально налаштовані більше половини прихильників Свободи, трохи менше – Нашої України.

На противагу, найбільш готовими до акцій на підтримку скасування указу В.Ющенка є комуністи: кожен десятий готовий безпосередньо взяти участь у таких заходах.

Варто відзначити, що прихильники БЮТ і Фронту змін значно менш радикально налаштовані відстоювати звання Героя С.Бандері, ніж питання мови чи ЧФ РФ. Більше того чверть прихильників цих політичних сил готові підтримати ідею про скасування указу В.Ющенка. 

 

Питання створення газотранспортного консорціуму.

Ініціативу Президента Віктора Януковича щодо створення газотранспортного консорціуму підтримують близько 35% опитаних, стільки ж не підтримують. Не визначились - близько 30%.

Можна припустити, що це питання респондентами розглядається скоріше через призму політичних поглядів, ніж економічних і високий рівень невизначених це лише підтверджує.

Прогнозовано - найбільше прихильників ідеї мешкає на Донбасі і Півдні, найбільше противників – на Заході, в Центрі та на Півночі. Найбільше невизначених з цього питання на Сході (41%).

Разом із тим, якщо у питанні введення другої державної мови число противників серед мешканців Півночі і Центру переважає число прихильників лише на третину, то у питанні «газового» консорціуму вони налаштовані більш рішуче: противників ідеї консорціуму майже вдвічі більше, ніж прихильників.

Найбільш радикально проти консорціуму налаштовані прихильники Свободи, БЮТ та Нашої України.

Серед прихильників Сильної України (С.Тігіпко) кількість противників ідеї дорівнює кількості прихильників.

 

Питання визнання Голодомору.

Більшість опитаних (60%) переконані, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом проти українського народу.  25% притримуються протилежної думки, ще 14% - не визначились з даного питання.

Цікава особливість. Серед прихильників комуністів переважає кількість негативних відповідей (37% за геноцид і 58% проти), Партії регіонів – негативних і позитивних відповідей порівну (40% на 40%).  А от в цілому на Півдні, Сході і Донбасі – електоральних центрах цих сил – позитивні оцінки переважають над негативними.

Перевага позитивних оцінок над негативними зафіксована у всіх без виключення регіонах: найбільше відстоюють ідею геноциду мешканці Заходу і Центру України, найменше Донбасу і Сходу. При цьому, з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом проти українського народу на Півдні погодились більше респондентів, ніж на Півночі. 

Найбільші противники твердження про геноцид віруючі УПЦ (МП), хоча й серед них кількість прихильників перевищує противників (44% вважають Голодомор геноцидом і 39% - ні). Найбільшими прихильниками є греко-католики (95% на 2%) і віруючі УПЦ (КП) (62% на 16%).

Тезу про те, що Голодомор 1932-33 років насправді був геноцидом проти українського народу найменше підтримують респонденти, які вважають російську мову рідною (34% за геноцид і 45% проти). Серед респондентів, для яких рідною мовою є українська, - навпаки - 81% за геноцид і 10% проти, серед респондентів, для яких обидві мови є рідними – 53% на 32%. 

 

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3%, для значень близьких до 30% - не більше 2,6%, для значень близьких до 10% - не більше 1,8%

Терміни проведення дослідження: 2 – 10 березня 2010 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

 

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...