Спекулянти - в передчутті надприбутків. Експортери стурбовані
У суботу Національний банк підписав з Кабінетом Міністрів меморандум, яким передбачено запровадження "плаваючого" курсу гривні до долара на друге півріччя 2008 року. Відтепер курс гривні до американської валюти встановлено на рівні 4,85 грн. з можливим відхиленням +- 4%.
Як повідомив пресу голова Ради НБУ Петро Порошенко, відтепер "плаваючий" курс гривні (а не як було раніше - валютний коридор, визначений державним бюджетом на цей рік у рамках 4,95-5,25 гривні за долар) є базовим фінансовим індикатором для розрахунку низки важливих фінансових показників.
Поки що ні в Нацбанку, ні урядовці не коментують реформу та її можливі наслідки, за винятком не зовсім зрозумілої заяви голови НБУ Володимира Стельмаха, що рішення Банку було прийнято з урахуванням підвищення цін на газ і нафту.
"Меморандум з урядом означає, що ми перейшли до змінного валютного курсу. На відхилення від установленого Нацбанком курсу в 4,85 грн. за долар на друге півріччя з коливаннями плюс-мінус 4% впливає такий фактор, як ціна на газ і нафту. Вартість газу впродовж року залишається відомою, однак ціна на нафту може значно вплинути на зміни валютного курсу", - зазначив він.
Рішення НБУ не стало несподіванкою. Першою "ластівкою" на шляху до "запуску" гривневого курсу у "плавання" (після ревальвації гривні) стало послаблення курсу вітчизняної валюти наприкінці травня на 0,2 коп. - до 4,852 грн./дол., після чого В. Стельмах заявив, що НБУ готовий коригувати курс щодня, за потреби. У суботу Рада Нацбанку вирішила узаконити свою ініціативу і встановила "плаваючий" валют* ний курс гривні. Щодо того, чи правильно вона вчинила, думки експертів різняться.
"У найбільшому виграші від уведення "плаваючого"' курсу, - говорить аналітик Центру економічної політики Андрій Кірченко, - перебуватиме держава - їй за таких умов буде значно легше наростити золотовалютні резерви і проводити свою економічну політику, - а також валютні спекулянти, які отримують прибуток унаслідок курсових коливань. Натомість у програші залишаться позичальники, для яких нові правила гри зроблять кредитування менш вигідним, і частково - комерційні банки, які втратять тоді, коли населення повернеться до практики накопичування грошової маси у валюті, без звернення до банку по кредит". Із великих позичальників передусім постраждають експортери - постачаючи свою продукцію за кордон, разом із коливаннями офіційного курсу гривні вони будуть змушені постійно переглядати ціни на товари, а в разі ревальвації зазнаватимуть втрат. Також втрачатиме бізнес, орієнтований на внутрішній ринок, ціни на товари якого розраховано в доларах. Позитивними зміни у валютній політиці держави вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. "Перехід до "плаваючого" курсу призведе до того, що частина експортних підприємств переорієнтується на внутрішній ринок, частину імпорту витіснять вітчизняні товари. Українська економіка стане більш захищеною від упливу світових ринків", - переконаний він.
"Якщо раніше НБУ стримував валютний курс гривні, то після встановлення Нацбанком "плаваючого" курсу курс гривні, ймовірно, зростатиме, відповідно - курс долара знижуватиметься, - говорить кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справи Львівського банківського інституту Олексій. Другов. Це пов'язано з тенденцією щодо зниження курсу долара в усьому світі й недовірою до американської валюти, яка з'явилася в Україні, після чергової ревальвації гривні, здійсненої цьогоріч НБУ. Здешевлення долара і євро та подорожчання гривні буде вигідним для населення, яке купує імпортні товари й послуги. До прикладу, дешевше буде придбати автомобіль, ціна якого буде у валюті, і відпочити за кордоном, де розрахунки проводять у доларах або євро. Так само вигідне подальше здешевлення долара для економіки України, яка сплачує за газ і нафту в цій валюті".
Натомість подорожчання національної, каже експерт, буде невигідним для експортерів, які вкладають у виробництво у гривнях, а реалізовують товар за долари. Як наслідок - можливо, зменшаться надходження до бюджету від експорту. Але тоді скоротять кількість дотаційних програм, якими держава підживлює українських експортерів, відтак вона втрат від цього не зазнає. "Щоб отримати від цього прибуток (а це сталося б, якби експортери переорієнтували товаровиробництво на внутрішній ринок), держава мала б створити умови для забезпечення попиту на ці товари. У нинішніх умовах експортери будуть змушені шукати нові ринки збуту або впроваджувати інновації на своїх підприємствах, щоб здешевити і зробити ефективнішим своє товаровиробництво", - каже пан Другов.
На думку директора Центру соціальних досліджень "Софія" Андрія Єрмолаєва, від раптового зниження курсу гривні щодо долара, крім політиків, які можуть отримати на цьому й політичні, й економічні дивіденди, у виграші будуть валютні спекулянти. "НБУ проводить політику зміцнення національної валюти, але є доволі серйозні прогнози, що восени може настати криза, яку спровокують спекулянти, нині зацікавлені у викупі на ринку більш дешевого долара, а потім - у раптовому підвищенні його курсу. На мою думку, нині триває протистояння лобістських угруповань, сконцентрованих в НБУ, секретаріаті Президента та в уряді, і його піком буде саме осінь, коли й може відбутися кризовий "стрибок" долара", - припускає експерт.
Серйозною загроза спаду економіки на політичному та спекулятивному ґрунті, на думку Олексія Другова, є лише теоретично. "Теоретично є така загроза, але НБУ не керують одноосібно, і якщо станеться кризовий "стрибок", то він "ударить" не лише по економіці, а й по рейтингу всіх політичних сил, що є при владі. Тому маю сумніви, що вони допустять таке, а також, що зараз політики викуповуватимуть дешеві долари, щоб згодом, у разі ймовірного зміцнення курсу долара, сплачувати ними під час передвиборної кампанії. Те саме можна робити й у гривні", - зазначив О. Другов.
Наприкінці 2007-го НБУ затвердив основи грошово-кредитної політики на 2008 рік, у яких передбачено "поступовий перехід у середньостроковому періоді до режиму вільно "плаваючого" курсу гривні". Під середньостроковим періодом мають на увазі два-три роки, і спочатку у плани Нацбанку входило лише підтримувати фіксований курс гривні. Але, вочевидь, високий показник інфляції (понад 30% річних) змусив чільників НБУ переглянути свою політику. В економіці, як відомо, головне -стабільність. На жаль, поки що Нацбанк її не забезпечує, а якщо й пояснює свої дії, то винятково постфактум.
Валентин Концевич
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ