Розчарування у політиці – перманентний стан переважної частини українського суспільства. Розчарування не лише у провладній партії, але й в опозиції. Влада, за даними дослідження фонду "Демократичні ініціативи", перебуває на піку народних антипатій - лише один українець із чотирьох може сказати, що він довіряє тим, хто керує державою.
Такі настрої у суспільстві можуть зіграти на руку молодим лідерам, які мають на меті показати себе, додавши нашому політикуму «свіжої крові». Власне, Богдан Хруставчук – громадський діяч, який представляє майбутнє покоління політиків. За свою недовгу кар’єру він встиг вступити і вийти «сухим» з Партії регіонів, покинути посаду голови «Молодих регіонів Львівщини», яку обіймав два роки. Також попрацював на посаді начальника управління сім’ї та молоді ОДА.
Сьогодні Богдан Хруставчук є головою ГО «Молодь за розвиток Львівщини», яка позивається з Львівською ОДА, організовує акції протесту та веде активну інформаційну та громадську діяльність. До того ж, до цієї організації долучається все більше людей, а ЗМІ все рідше згадують Богдана Хруставчука як екс-очільника синьо-білої молоді Львівщини. Є вірогідність, що за деякий час незалежної діяльності Богдан Хруставчук здобудерепутацію незалежного громадського діяча, якщо, звичайно, не вбиреться в якісь інші партійні шати.
Чому ви так несподівано покинули Партію регіонів, інтереси якої представляли протягом двох років?
Будь-яка партія чи її сателіт мають рамки, визначені ідеологією і її керівництвом. Вступивши в ПР, я мав на меті впливати на ситуацію в регіоні зсередини, натомість зіткнувся із поняттям жорсткої внутрішньопартійної дисципліни.
Згодом зрозумів, що мої погляди виходять за рамки ідеології ПР.Якщо Партія регіонів, як і будь-яка політична сила має на меті отримати владу, то мої орієнтири на цей час – це не участь у владі. Я не вважаю, що за теперішнього стану чиновництва, перебування при владі є тим, чим можна пишатися. Можна вихвалятися, наживатися і прислужуватися, але не пишатися. Звичайний чиновник не здатен на свій розсуд реалізувати ті задуми, які він має.
Отож, сьогодні не бачу сенсу бути в якійсь партії. Не хочу обмежувати себе. «Молодь за розвиток Львівщини» – це команда однодумців, які прагнуть йти своїм шляхом. Ми відкрито пропонуємо владі свої конструктивні ідеї для вирішення тих чи інших питань. Працюємо над проектом, що має на меті покращити дороги на Львівщині – рух «За якісні дороги». При цьому ми намагаємося розв’язувати проблеми в регіоні в правовому полі. Це нормальний демократичний європейський підхід. Якщо між владою та громадою виникають непорозуміння – нехай їх вирішує суд.
Ви дуже швидко перетворилися з прихильника влади на її критика. Не вважаєте це дивним?
Моя позиція як в минулому так і тепер є послідовною. Для себе я не розділяю: ось це зробили сині, а це оранжеві, а це червоні. Мені важливо те , що саме зроблено. Я і надалі схильний вважати, що податковий кодекс, скасування довіреностей на авто, скасування техогляду, спрощення реєстрації підприємництва, надання доступу до публічної інформації, новий кримінально-процесуальний кодекс і багато іншого – це були хороші і перспективні проекти влади. Поза тим, є багато недоліків проти яких я і продовжую виступати, але вже без ніякого політичного ангажування.
З неофіційних джерел відомо, що ви покинули посаду голови «Молодих регіонів Львівщини» через конфлікт з керівництвом Всеукраїнської організації «Молоді регіони» та керівниками західноукраїнського напрямку організації. Точніше, вас звинуватили у бездіяльності.
Навіть якщо і був конфлікт, я б не хотів про це говорити. Власне, скоріш за все, можна вести мову про непорозуміння, які є в будь-якій структурі. Багатьом не подобалося, що я з екранів телебачення, в пресі відкрито висловлювався проти мовного закону та псевдореформ міністра Табачника. В мене завжди були свої принципи, які я ставлю вище інтересів політичних партій.
Щодо бездіяльності, то «Молоді регіони Львівщини» були однією з найактивніших громадських організацій політичного спрямування. Ми проводили щомісяця більше як 20 заходів по області. Все висвітлювалось на сайті організації, в соціальних мережах і в ЗМІ.
Ви стверджуєте, що зібрали хорошу команду в «Молодих регіонах Львівщини». Чому ж тоді в січні під час місцевих виборів члени вашої команди Микола Тасюк та Емілія Міллер стали вам конкурентами в мажоритарних округах від Ліберальної партії? Сьогодні, за нашою інформацією, вищезгадані особи очолюють «Молоді регіони Львівщини», хоча в ЗМІ ви стверджували, що вони були виключені з лав організації. Поясніть цю ситуацію.
Справді, вони були виключені з лав організації, адже були під час виборів висуванцями іншої політичної сили, чим порушили статут організації, де вказано, що членами «Молодих регіонів Львівщини» мажуть бути безпартійні особи, або ж члени Партії регіонів. З квітня місяця я не цікавлюся справами організації і не знаю, яка там нині ситуація. Отож, чи очолюють (і чому) ці люди«Молоді регіони» мені не відомо. Знаю тільки, що ті, з ким я розбудовував організацію від початку – покинули «Молоді регіони Львівщини».
На посаді начальника управління сім’ї та молоді ЛОДА ви пропрацювали всього три місяці. Ваше звільнення пов’язують гостро стояло питання оздоровлення дітей?
Питання оздоровлення дітей стояло гостро, тому коли я прийшов на посаду, то одним із моїх головних завдань було навести лад з незаконним розподілом і видачею путівок. Прийшовши в управління, я одразу заявив: «На оздоровленні сиріт та інших соціально незахищених категоріях дітей наживатися ніхто не буде». Така моя позиція. До мене неодноразово підходили колеги по держслужбі з прохання посприятив наданні путівок для їхніх дітей в «Артек» чи «Молоду гвардію», наголошуючиу, що минулого року вони отримували путівки.
Але кажуть, що саме ви ледь не зірвали процес оздоровлення на Львівщині, звільнивши працівників з управління та не набравши нових. В.о. начальника департаменту з питань освіти, науки, сім’ї та молоді Львівської ОДА Михайло Брегін звинуватив вас у тому, що в управлінні із 16 працівників залишилося 4.
Щодо звільнень, то я нікого не звільняв. Якщо підняти документи – буде очевидно, що частина працівників управління звільнилася до мого призначення. Зокрема і ті працівники, що відповідали за оздоровлення.Хтось пішов в декрет, хтось змінив місце роботи, хтось перевівся на іншу державну службу, когось почала не влаштовувала зарплата держслужбовця. Маючи сім’ї люди вирішили шукати інше місце праці. Я розумію звичайних держслужбовців, які зранку до ночі працюють за мізерні зарплати від 1300 до 1700 грн. Це суттєве недопрацювання нашої держави. Через такі зарплати у деяких недобросовісних чиновників, переважно це керівництво вищої ланки, і виникає спокуса заробити гроші «начорно». Проте це не може бути виправданням.
Щодо інших, то істинні причини того, що частина людей покинула управління, можуть критися у результатах перевірки, яку провелафінансова інспекція (колишнє КРУ). В Управлінні було виявленопорушень на 3,5 млн. грн. Тепер держслужбовці, які відповідають за оздоровчий процес в області, добре подумають перш ніж забрати путівку в сироти та віддати її дитині із заможної родини за винагороду. Бо цього літа за це вже полетіли голови.
Понад те, зважаючи на складну кадрову ситуацію в управлінні, я залучив до роботи молодих людей, які протягом трьох місяців працювали на волонтерських засадах у зв’язку з тим, що керівництво департаменту з питань освіти, науки, сім’ї та молоді Львівської ОДА тривалий час не оголошувало конкурс на заміщення вакантних посад. Тобто люди працювали безкоштовно, не маючи жодних гарантій та перспектив щодо подальшого офіційного працевлаштування. Після того, як я покинув ЛОДА, в них теж зникло бажання далі працювати в цій структурі.
Є інша версія, що через вашу непрофесійність, ви ледь не зірвали тендерні торги, які могли б перешкодити оздоровчому процесу в цілій області.
Це відверта брехня! Управління сім’ї та молоді втратило статус юридичної особи, тому не мало права проводити тендер. Цим займався департамент освіти та науки ЛОДА, оскільки він був розпорядником коштів і мав статус юридичної особи. Згідно зі своїми повноваженнями я міг бути лише членом тендерного комітету. Я не був ні його керівником, ні секретарем тому, що це потребує певної дозвільної документації та проходження спеціального навчання. Самі торги відбулися на високому рівні, згідно із законом. Тому ваша інформація не відповідає дійсності. Дуже дивно, що такі чутки поширюються.
Чому так часто змінюєте партійні кольори? Свого часу ви були представником «Батьківщини молодої», Демократичної партії України, Партії регіонів.
«Батьківщину молоду» взагалі не розглядаю як етап громадської діяльності. До цієї організації була залучена значна частина хлопців нашого класу СЗШ №18. Так ми відреагували на запрошення нашого директора Івана Васильовича Деньковича. В лавах самої організації реально ніякої діяльності не проводив. Тоді активно навчався у Львівській політехніці, займався популяризацією Бойового Гопака, брав участь у студентському самоврядуванні.
Щодо Демократичної партії України, то в 2010 році, коли були вибори до місцевих рад, відбулися зміни до закону, згідно з яких кандидувати в депутати мали право висуванці лише від політичних сил. Ініціативною групою людей різного віку та різних сфер діяльності ми вирішили кандидувати по 23 округах як самовисуванці. Нас погодилася висунути Дмократична партія України. Ми діяли в межах закону.
В результаті, відомо, що перемогла партія ВО «Свобода», яка привела до влади у місті більшість безробітних депутатів, студентів та охоронців, які протягом короткого періоду часу якимось дивом перетворилися на приватних підприємців, працевлаштувалися. З одного боку добре, що ВО «Свобода» турбується про своїх людей…
А в «Молоді регіони Львівщини» мене запросив Петро Писарчук. Ця людина користується повагою серед громади. Він систематично, не залежно від посади, чи мандату допомагає людям. Тому я погодився не звертатиуваги на «бренди», а реально діяти так, як це робив він. За два роки на посаді керівника «Молодих регіонів Львівщини» я не зробив жодного вчинку, жодного заходу, який суперечить моїм моральним принципам.
Тому про свій досвід не жалкую. Сьогодні використовую його і надалі, втілюючи в життя ідеї розвитку та прагнення до змін на конкретних діях. Довкола МГО «Молодь за розвиток Львівщини» об’єдналися такі ж люди – однодумці.
Які у Вас плани на новостворену структуру – МГО «Молодь за розвиток Львівщини»? Чи має вона стосунок до якоїсь політичної сили?
Ні, до жодної політичної сили стосунку не маємо. Ми незалежний проект. Проект молоді. Наші плани – залучати в організацію небайдужих, перспективних дієвих людей з незаангажованим вільним мисленням та ефективно діяти.
В незалежні громадські організації у нас в країні вже ніхто не вірить. Тому виникає запитання: хто вас фінансує?
Самі себе фінансуємо. Разом з однодумцями скидаємося коштами і стараємося наповнити кошторис, який щомісяця переглядаємо. Кількість членів організації росте. На сьогодні нас є 48 чоловік. Особливо збільшується кількість учасників руху «За якісні дороги». Поки що великої потреби в коштах не маємо. Хоча бюджет в нас маленький і особливо великих витрат ми не потребуємо.
Ви подали до суду на ЛОДА та її голову за "бездоріжжя". Але ви нещодавно представляли цю структуру? Чи можливо у вас особистий конфлікт з Віктором Шемчуком?
Я очікував такого запитання і подібних спроб інтерпретації моєї теперішньої діяльності. Таке пояснення моїх теперішніх дій, очевидно, дати найпростіше, і усі, кого здивували мої кроки, готові повірити саме в таку спрощену мотивацію. Втім, це не так. Конфлікту з губернатором немає. Ми подали до суду посадову особу. Є факти: гроші на ремонт в бюджеті є – доріг немає. Ми хочемо з’ясувати: чому Програма фінансування робіт, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг на 2013 рік три місяці лежала на підписі у голови ЛОДА.
Якби йшлося не про Віктора Шемчука, ви не подавали б свій позов?
- Чому ні, подали б. Ми хочемо добитися персональної відповідальності чиновника з тим, щоб кожен двічі подумав перед тим, як допустити халатність чи бездіяльність. Адже загальновідомим є той факт, що свавілля і безкарність чиновника паразитує виключно тому, що навколо нього усіма силами влади підтримується тиша. Нікому не приходить в голову, що чиновника можна і потрібно притягати до відповідальності. Може не кожному і не одразу вдасться це реалізувати, але такий механізм передбачений нашою Конституцією, а значить - ми зобов'язані його використовувати.
Особливо в питанні доріг. Це питання повинно бути вирішене не залежно від того, хто обійматиме посаду керівника області. Адже від бездоріжжя страждають люди: діти в селах не можуть добратися до шкіл, швидка відмовляється їхати в райони, де немає доріг – гинуть люди, пожежники не встигають на виклики, водії щомісяця ремонтують понищений дорогами транспорт, витрачають великі кошти на бензин. Це серйозне питання, що 20 років не вирішується належним чином.
Чи не боїтеся ви так відкрито критикувати діяльність міліції? Ви зверталися до начальника львівської міліції з питаннями щодо будівництва нового офісу. Чи отримали відповідь?
Під час нещодавньої прес-конференції пан Зюбаненко таки дав відповіді на деякі запитання громади. Проте не відповів на найцікавіші: як йому вдалося переконати опозиційних депутатів та чиновників ЛМР так швидко погодити процедуру будівництва нового офісу міліції та ще й вмовити їх виділити на будівництво офісу з бюджету розвитку 4 млн грн, які передбачалися на ремонт дитячих садочків, шкіл?
Так, громаді справді потрібна міліція, яка б її захищала. Але якість роботи міліції, на жаль, не на стільки залежить від оснащення офісу чи рівня англійської мови. Потрібно змінювати свідомість працівників міліції. Їхнім пріоритетом повинен бути захист громади.
Словом, будівництво офісу, на нашу думку, нині є не на часі. Реформи мають початися з людей, які працюють в міліції, а не з будівництва офісів. Покращення матеріального стану львівських міліціонерів на нашу думку, навряд чи допоможе зменшити рівень злочинності та посприяє відкритості правоохоронних органів. Торік у Львові також відкрили сучасний і прозорий райвідділ міліції на Сихові. І ми помітили, що прозорі стіни кабінетів, що мали сприяти відкритості, завішують жалюзями. Чи не вийде та ж ситуація з новим офісом?
В міліції сьогодні багато говорять про реформування. Зокрема і реформування кадрової політики. В планах - переглянути підхід до підготовки та відбору кадрів.Тут виникає логічне питання: як міліція може сама себе ефективно реформувати без допомоги громади? Адже лише громада може об’єктивно оцінити роботу правоохоронних органів та вказати на їхні помилки.
Дякуємо за інтерв'ю.
Розмову вела Оксана Горобина.
