У Львові діє Програма приватизації майна комунальної власності 2012-2014 роки, затверджена ухвалою Львівської міської ради від 12.07.2012 р. за номером №1661. Серед пріоритетів приватизації Програмою визначено продаж дрібних і малоліквідних об'єктів нерухомого майна, площею до 100 кв.м (підвали, напівпідвали, цоколі, мезоніни, мансарди), об'єкти незавершеного будівництва. Однак часто буває таке, що такі площі не потрапляють до ухвал сесії, натомість приватизують такі, які мають площу поза 100 кв м.
Як стало відомо Гал-інфо з джерел у Львівській міській раді, на розгляді депутатської комісії комунального майна і власності ЛМР, яку очолює свободівець Роман Плахтій, вже тривалий час перебувають документи цілої низки об'єктів, які з невідомих причин не потрапляють в ухвали сесії Львівської міської ради.
Щоб зрозуміти процедуру потрапляння об’єктів, які підлягають приватизації способом викупу в ухвалу сесії Львівської міської ради, Гал-інфо звернулося за коментарем до начальника управління комунальної власності ЛМР Інни Свистун.
Вона пояснила, що приватизація може здійснюватися двома способами - на конкурсі, або ж способом викупу.
«Для того, щоб був задіяний спосіб викупу насамперед має бути орендар з чинним договором оренди, на підставі якого він може звернутися із заявою про викуп. Є чітко передбачений пакет документів, котрий має надати орендар. Окрім звичайних довідок, він також подає довідку від балансоутримувача об’єкту та його уповноважного власника про те, що не існує застережень щодо приватизації способом викупу того чи іншого об’єкта. Опісля заявка, на основі якої він сплачує всі внески, надходить в управління комунальної власності», - пояснила Інна Свистун.
За її словами, після цього управління перевіряє, чи орендар немає заборгованість, чи є належним орендарем, чи він немає самовільної суборенди на ці приміщення, чи використовує він приміщення згідно із цільовим призначенням.
«Усі ці факти встановлюються на підставі обстежень, які ми проводимо. Якщо є застереження, то ми повертаємо орендарю документи, скажімо, пропонуємо оплатити борги. Щойно він виправить всі недоліки, він знову може звернутись щодо викупу. Якщо ж він є належним орендарем, то згідно із чинною Програмою приватизації він має право подати заявку на викуп. Ми цю заявку одразу скеровуємо на розгляд депутатської комісії комунального майна і власності, яка надає свої висновки. Такий механізм передбачений ухвалою сесії. Комісія розглядає цю заявку. У який спосіб вона це робить, я повідомити не можу. Після цього комісія дає нам свій висновок стосовно можливості включення об’єкта до переліку об’єктів, які підлягають приватизації способом викупу», - зазначила Інна Свистун.
На питання, чи бувало таке, що документи відповідають усім вимогам, але об’єкт не потрапляє на розгляд сесії, вона сказала: «Якщо ми скеровуємо заявку на депутатську комісію, то в принципі з документами все в порядку, бо ми їх прийняли. Відповідно, якщо комісія не дає погодження, то, можливо, має якісь застереження. Не знаю. Нас не повідомляють про причини».
Однак вона зауважила, що є різниця у часі розгляду тих чи інших заявок орендарів депутатською комісією.
«Різниця в часі розгляду поданих нами документів на комісію становить від дня до місяців. З чим це пов’язано мені сказати важко. Це питання не до мене. Людина не отримує, ані негативної, ані позитивної відповіді. Питання просто перебуває на розгляді, і ми інформуємо людину, що її питання розглядають. Якщо немає погодження від депутатської комісії, то ми не маємо права включити цей об’єкт до переліку, коли формуємо ухвалу сесії про об’єкти, які підлягають приватизації способом викупу», - пояснила Інна Свистун.
За її словами, управління аж ніяк не блокує включення таких об’єктів у список, натомість люди просто не розуміють, на якому етапі питання зависає у повітрі.
«Місто має певний ресурс, має майно. Є малоліквідні об’єкти, які можна приватизувати. Тому хай об’єкти набувають свого власника, який дбатиме про них. Ми, як виконавчий орган, зацікавлені у тому, щоб пройшла приватизація такого малоліквідного об’єкта. Міський бюджет отримує від цього кошти. Власне, після позитивного рішення сесії іде процедура експертної оцінки і вже на підставі цього укладаються договори купівлі-продажу», - сказала Інна Свистун.
Скільки таких малоліквідних об’єктів, які із невідомих причин «зависли» на розгляді комісії, вона не змогла назвати.
«Ухвали про викуп у нас робляться періодично. Остання кілька разів переносилася», - зауважила Інна Свистун і додала, що йдеться про скандальну ухвалу, до якої з голосу депутати внесли об’єкти з великими площами.
Нагадаємо, як раніше повідомляло Гал-інфо, 29 січня цього року, під час засідання сесії Львівської міської ради депутати мали затвердити перелік об’єктів комунальної власності Львова, що підлягають приватизації способом викупу. Однак, як зазначив голова депутатської групи «Народний контроль» Валерій Веремчук, список об’єктів, які депутатам показали за тиждень до сесійного засідання відрізнявся від списку об’єктів, який був в ухвалі перед голосуванням.
«Ми мали розглядати питання про приватизацію комунального майна, яке перебуває в оренді, але склалася дивна ситуація, що тиждень тому нам роздали перелік із 33 об’єктів загальною площею орієнтовно 1300 кв.м. Зранку, під час засідання сесії, нам роздали новий перелік, де додалося 7 об’єктів площею 1600 кв.м. Ці об’єкти ніхто не міг детально вивчити на предмет того, що там за орендарі, а вони дуже цікаві. Є громадські організації, які викуповують по 400-500 кв. м і мають гарні назви, такі, як-от, «Місія допомоги», але за рік активної волонтерської діяльності, якою займається чи не вся Україна, від них не було жодної відомої дії. Власне, невідомо якою місією вони займається. Тому логічним було і моє зауваження. Бо як це назвати, коли вночі щось готують, а зранку депутатам подають і ще щось має більшу площу для приватизація від тієї, яка вже була вивчена?» - розповів в коментарі Гал-інфо Валерій Веремчук.
Тоді ж Валерій Веремчук наполягав на перенесенні розгляду цього питання і пропонував голосувати окремо по кожному із крупних об’єктів.
Інна Свистун пояснила: «Все це було погоджено депутатською комісією. Дійсно, їхні документи не мали застережень, але ми їх не включили в ухвалу про викуп, адже програмою приватизації закладені певні принципи приватизації, тобто визначено майно, яке підлягає приватизації в першу чергу. Йдеться про малоліквідні об’єкти, яких, як я вже казала, нема сенсу тримати в статусі майна міста і які доцільно приватизувати і отримати до бюджету кошти. Так повинен діяти добрий власник. Якщо об’єкт великий і може бути корисним місту, то, можливо, не потрібно його продавати. Тому ми великі об’єкти не включаємо. Щодо згаданого випадку, то управління підготувало початкову ухвалу на 33 об’єкти площею до 100 кв.м, в процесі обговорення до ухвали потрапили ще й великі площі. Ми написали зауваження. Міський голова наклав на ухвалу вето, депутати вето подолали і ухвала набрала чинності. Однак виконавчі органи готують оскарження цієї ухвали в частині деяких об’єктів».
Вона переконана у тому, що процес приватизації має відбуватися конкурентним способом, а не способом викупу.
«Чому? Бо конкурентний спосіб дає можливість місту отримати більші надходження. Кожен аукціон, який ми проводимо, залучає велику кількість учасників, і місто отримує дуже високу ціну за метр. Аукціон дозволяє усім охочим взяти участь. Це спосіб прозорий, ефективний та найкращий для застосування, і він не залишає місця для маніпуляцій», - пояснила Інна Свистун.
Як приклад, вона навела нещодавній аукціон з продажу приміщень на вул. Дорошенка, 36. Стартова ціна становила 2 млн 388 тис. 240 грн, а переможець аукціону придбав цей об’єкт за ціною 10 млн 400 тис. грн. Тоді в аукціоні взяло участь 12 осіб – це була найбільша кількість учасників аукціону з продажу майна у Львові.
Довідка управління комунальної власності ЛМР.
За 2014 рік в бюджет поступило на 22,2 млн. грн. більше, ніж у 2013 році. Якщо, наприклад, порівнювати поступлення 2014 року з 2012 та 2011 роками, то від приватизації конкурентним способом надходження збільшено, відповідно, на 12 млн грн. та на 21,3 млн грн.
Якщо порівнювати кількість об’єктів, по яких проведено приватизацію, то з кожним роком надходження від приватизації конкурентним способом збільшується, порівняно від надходження коштів від приватизації об’єктів способом викупу. Також така тенденція спостерігається і щодо сумарної площі, яка викуплена орендарями за 2011-2014 роки: від 11 236,9 кв. м за 2011 рік до 5647,3 кв м у 2014 році. Площа об’єктів, яка виставляється на продаж конкурентними способами, коливається від 400 до 1700 кв м.
У 2011 році проведено 7 конкурсів та 4 аукціони з продажу об’єктів нерухомого майна, сумарною ціною продажу 1,405 млн. грн; у 2012 році проведено 6 конкурсів та 6 аукціонів з продажу об’єктів нерухомого майна, сумарною ціною продажу 11,560 млн. грн; у 2013 році проведено 4 конкурси та 3 аукціони з продажу об’єктів нерухомого майна, сумарною ціною продажу 1,258 млн. грн, а у 2014 році проведено 3 конкурси та 7 аукціонів з продажу об’єктів нерухомого майна, сумарною ціною продажу 23,604 млн. грн.
З кожним роком зростає кількість учасників аукціонів, що сприяє збільшенню ціни, залежно від ринкового попиту, збільшенню поступлень коштів у 2-4 рази, порівняно з стартовою ціною продажу об’єктів.
Необхідно відзначити, що у 2012 році сумарна ціна продажу конкурентними способами 12 об’єктів становила 11, 56 млн грн, тобто 22,3% від загальної суми укладених договорів, у той час, коли в попередні роки частка надходжень від приватизації конкурентними способами не перевищувала 10-ї частини від загальної суми надходжень. А у 2014 році ціна продажу конкурентними способами 10 об’єктів становила 23,604 млн. грн, що становило вже 45% від загальної суми укладених договорів купівлі продажу.
Гал-інфо надіслало запит на ім'я голови депутатської комісії комунального майна та власності Львівської міської ради Романа Плахтія з проханням повідомити скільки об'єктів і чому "зависло" в комісії на погодженні.
