Яке значення Міжнародної премії ім. Івана Франка, кому її видають та чи можемо сподіватися, що в найближчий час ця премія буде визнана світом? Спробуємо розібратися…
А допоможе нам у цьому директор Міжнародного фонду імені Івана Франка Ігор Курус.
Пане Ігоре, в чому значення Міжнародної премії ім. Івана Франка? Це одна з багатьох нагород, чи не так?
Міжнародна премія ім. Івана Франка — це інтердисциплінарна нагорода, яка спрямована на гуманітаріїв світу і є єдиною в світі, яка об’єднує у собі усі гуманітарні науки.
Окрім престижності та фінансової нагороди, премія має важливе значення також для світової гуманітаристики.
Міжнародна премія імені Івана Франка є почесним визнанням вагомих здобутків та значних заслуг науковців у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Нагороду засновано з метою сприяння всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка і заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, що увиразнюють гуманістичний, національний, духовний, державотворчий сенс для пізнання та утвердження наукової і культурної спадщини України у світовому контексті. Премію присуджують дослідникам, наукові роботи, яких було визнано найкращими за оцінкою Міжнародного журі у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.
Яке значення премія має для України?
Безперечно - позитивне! Міжнародна премія ім. Івана Франка є важливим джерелом інформації про Україну для вчених з різних країн світу. Науковці пізнають нашу країну з іншого боку, відмінного від того, про який говорить «жовта» або російська преса. Водночас Премія очищує українську гуманітарну науку від «совковості» та вмонтовує її у світовий контекст.
Як наповнюється преміальний фонд?
Призовий фонд у 2016 і 2017 роках становив 500 тисяч гривень. У 2018 році, після закінчення фандрайзингової кампанії, дирекція Міжнародного фонду Івана Франка оголосила розмір преміального фонду, який, згідно з кошторисом, становить 400 000 гривень. Здебільшого це власні кошти Роланда Франка, а також кошти, які Фонд отримує від меценатів та партнерів. Щороку фонд організовує фандрайзингову програму для наповнення призового фонду та залучення партнерів. Таким чином, усі, хто хоче долучитися до становлення такої важливої української справи, може зробити свій внесок безпосередньо через офіційну Інтернет-сторінку Фонду.
А хто обирає лауреатів?
Єдина інституція, яка присуджує премію по кожній з номінацій – міжнародне журі, яке визначає лауреатів з числа номінантів, праці яких пройшли попередній відбір номінаційних комітетів та міжнародних експертних рад. Усе це виглядає так. Міжнародне журі формується з 12 учених з різних країн світу, які представляють різні наукові дисципліни. Оргкомітет Премії формує журі з урахуванням наукової спрямованості робіт, які стали номінантами. Для прикладу, якщо номінантами стали праці з історії, мистецтвознавства та філології, то до складу журі увійдуть доктори наук саме з цих дисциплін. Міжнародне журі є повністю незалежне у своїй роботі. Його склад тримається у таємниці аж до самого початку засідання, яке щороку відбувається у Віденському університеті (де Іван Франко захистив докторську дисертацію).
Як саме проходить відбір номінантів Премії?
З року в рік, приблизно у жовтні, Оргкомітет премії оголошує про початок прийому робіт. Термін подачі – з 15 січня по 1 березня. Подавати роботи на премію можуть лише наукові установи та лауреати попередніх років. Наукова робота подається у 3-екземплярах друкованої версії, а також у форматі PDF, з правом розсилки наукової роботи членам номінаційних комітетів, членам Експертної ради та журі. Роботи, що претендують на здобуття Премії, мають бути оприлюднені (опубліковані) у році, коли було оголошено про початок подачі документів на здобуття Премії та два попередні роки. Книги мають містити ISBN. В анотації до наукової роботи має бути вказано наукову дисципліну, до якої належить робота, або ж дисципліни, якщо робота має інтердисциплінарний характер.
І хоча претендентів на премію висуває наукова установа, нагороду вручають тільки окремим людям за їхнє наукове дослідження, а не інституціям, в яких вони працюють. За Статутом, премію можна призначити тільки живим людям і одній людині премія присуджується лише один раз.
Нагородження лауреатів проходить щороку 27 серпня, в день народження Івана Франка у місті Дрогобич, на його Батьківщині. Окрім грошових виплат (сума корелюється, оскільки залежить від доходів, які отримує Міжнародний фонд Івана Франка), лауреати отримують золоту медаль з зображенням Івана Франка. Основні документи, список претендентів та номінантів премії, склад членів журі, промови з церемонії нагородження щороку видаються окремою книжкою – щорічним Бюлетенем.
Коли премію не призначають?
Міжнародне журі, яке засідає у Відні не зобов’язані визначати лауреата, якщо вважають, що серед запропонованих кандидатур немає достойних. Основним критерієм відбору претендентів на присудження Премії є його професійна компетентність у науковій галузі та міжнародний рівень наукових досягнень, не залежно віку, статі, релігійних чи політичних уподобань чи етнічної приналежності автора. Премія присуджується за вагомий особистий внесок у розвиток україністики чи соціально-гуманітарних наук, за видатний твір чи конкретне наукове відкриття, що є вагомим внеском у світову науку й культуру.
У 2016 році Міжнародну премію ім. Івана Франка було присуджено лише у номінації “За визначний особистий внесок у розвиток суспільно-гуманітарних наук”. Її отримав архієпископ емерит Української греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви Блаженніший Любомир Гузар за працю «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму».
Які країни мають лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка?
Серед українців це Блаженніший Любомир Гузар, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, член ініціативної групи «Першого грудня» (2016 рік); Олег Шаблій, доктор географічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Академії Вищої Школи України та Української Екологічної академії (2017 рік); Ярослава Мельник, доктор філологічних наук, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен), завідувач кафедри філології Українського католицького університету (2018 рік).
Серед іноземців лауреатами стали австрієць Міхаель Мозер, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, дослідник української мови. Професор Українського Вільного Університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі (2017 рік) та фінський дослідник Йоганнес Ремі доцент східноєвропейської історії Гельсінського університету, кафедра філософії, історії, культури та мистецтвознавства (2018 рік).
Не лауреатами єдиними…
Міжнародний рівень премії визначають не лише лауреати. Щороку Комітет премії до експертів Міжнародної премії ім. Івана Франка залучає все більше іноземних науковців у галузі україністики та гуманітаристики. Наприклад, у 2018 році було представлено 49 вчених з 11 країн світу, зокрема з Колумбійського університету в США, Канади, Італії, Великої Британії, Німеччини, Австрії, Ізраїлю, Хорватії, Польщі та Словаччини. Крім того, партнерами Фонду є Конгрес українців Канади (відділ Торонто), Українська кредитова спілка (Канада), літературно-артистичне товариство «ЛАТКА». Фонд Активно співпрацює з дипломатичними представництвами України за її кордонами.
Бажаємо ініціаторам фундації Івана Франка натхнення, невичерпного оптимізму та гідних лауреатів!
