26 березня під час прес-конференції у Львові керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко розповіла про те, коли можемо очікувати скасування Європейським Союзом візового режиму для України. Пропонуємо короткий виклад її розповіді.
За останні 3 роки в Україні мало що зробили для скасування візового режиму з ЄС
За майже 3 роки Україна мало що зробила, щоби її громадяни нині могли вільно подорожувати країнами ЄС без віз. Нагадаю, в 2010 році Україна підписала з ЄС так званий План дій з візової лібералізації, що передбачає більше як 50 технічних критеріїв та завдань в різних напрямках державної політики. Україна зобов’язалась його виконати, відповідно,модернізувати такі сфери державної політики: управління міграцією та кордонами, безпеку документів, громадський порядок і безпеку, фундаментальні права людини. Ось такий колосальний блок завдань стоїть перед нами.
Уже в травні молдавани зможуть їздити в країни ЄС без віз
Коли кажемо про те, що нами дужемало зроблено, то насамперед порівнюємо з тим, що встиглизробити наші колеги – країни східного партнерства, які мають ідентичний план завдань.
Так, Молдова отримала аналогічні критерії та завдання разом з Україною. Вже в травні цього року молдавани здійснюватимуть поїздки до ЄС без віз. Тобто, Молдова змогла виконати ці завдання фактично за 3 роки.
План дій з візової лібералізації передбачає два етапи. Перший – законодавчий, коли Верховна Рада є основним виконавцем цих завдань: вона мусить підготувати низку законопроектів відповідно до стандартів та критеріїв ЄС.
Далі ЄС має оцінити виконану роботу і дати «зелене світло» на перехід України до так званої другої фази – імплементаційної. Вона, по суті, має показати, як же ми виконуємо те, що прийняли у першій фазі.
Власне, Молдова виконала обидві фази за 3 роки, водночас Україна, на жаль, ще не завершила навіть першої.
Причини українського неуспіху
Безумовно, якщо говорити про причини такого неуспіху або половинчастого успіху, то, в першу чергу, тут слід сказати про слабку політичну волю (особливо в період режиму Януковича), лобізм, конкуренцію в певних сферах (зокрема, у сфері безпеки документів, що стосуються видачі біометричних паспортів), страх політиків виконувати непопулярні реформи (зокрема ті, які стосуються питань протидії дискримінації або боротьби з корупцією).
Питання скасування візового режиму для України зрушиться з мертвої точки вже на початку квітня
Нині є певні підстави говорити про те, що новий мотивований парламент та оновлений уряд візьмуть на себе певні зобов’язання і виконуватимуть перелічені завдання з більшим ентузіазмом. Для таких оцінок є певні підстави. В першу чергу йдеться про відновлення роботи координаційного центру з виконання плану дій з візової лібералізації, який координує різні міністерства та відомства, що задіяні в процесі виконання цих реформ. Також є заяви міністра закордонних справ та інших високопосадовців про те, що перша фаза плану дій буде скоро виконана.
Буквально в ці дні в Україні відбувається засідання експертів з місії ЄС, які оцінюють ті завдання, що були недавно часом завершені. І є певні підстави думати, що, можливо, на початку квітня ми отримаємо певну фіксацію прогресу. Розраховуємо, що Україна все-таки отримає право переходу до другої імплементаційної фази візової лібералізації.
Чи вплине окупація Криму на реалізацію візової лібералізації для України?
Сподіваємось, що ніяким чином не вплине. Візова лібералізація, в принципі, відокремлена від впливів тих політичних процесів, які нині відбуваються. Однак, з іншого боку, необхідно говорити про більш жорсткий контроль на кордоні з Росією. Так, наша громадська ініціатива «Україна без бар’єрів» пропонує вирішити це питання шляхом запровадження перевірки на кордоні закордонних паспортів, нині ж така перевірка здійснюється переважно на підставі внутрішніх паспортів. Ми не виступаємо за впровадження класичного візового режиму з Росією. Хоча, думаю, це було би цілком виправдано, зважаючи на нинішні події.
Також візова лібералізація передбачає наявність ефективної інфраструктури на кордонах, умовно кажучи, відхід від «дірок», які можуть бути на кордоні. Тому мусимо вирішити питання облаштування кордону з Росією.
Оптимістичний і песимістичний сценарії впровадження безвізового режиму для України
Оптимістичний – маємо приклад країн Західних Балкан і Молдови, коли увесь процес можна виконати за 2 роки. В принципі, нам нині нічого не заважає все завершити за 1,5 року.
Песимістичний – процес візової лібералізації може затягнутися на роки. Мало того, що всередині країни маємо політиків, які не завжди готові приймати непопулярні рішення, і ми мусимо їх постійно до цього підштовхувати, є ще й негативний російський чинник. Не зважаючи на те, що Росія сама веде процес діалогу візової лібералізації з ЄС, вона зовсім не зацікавлена в тому, щоби Україна отримала успіх на цьому шляху.
Що потрібно, аби українці якнайскоріше отримали змогу подорожувати до країн ЄС без віз?
Насамперед слід, щоби громадянське суспільство кожного дня нагадувало новообраній владі про те, що це надзвичайно чутливе питання, яке цікавить громадян чи не найбільше з усіх питань, що стоять на порядку денному Україна – ЄС. Далі є необхідною повна консолідація зусиль всіх гілок влади. Ще одним важливим моментом є міграційні ризики. Нині дуже часто доводиться чути, що через Майдан збільшилася кількість шукачів притулку та біженців. Насправді, міграційні ризики не є високими і про це обов’язково треба говорити на всіх рівнях. Чому? Тому що ЄС побоюється сплеску бажаючих виїхати закордон. Для українців характерна циркулярна міграція, тобто вони повертаються додому.
Серед критеріїв, які Україні буде найважче впровадитидля запровадження безвізового режиму з ЄС, є боротьба з корупцією, протидія дискримінації, безпека документів, тобто поява біометричних паспортів.
Отож, нині маємо скористатися сприятливим моментом, оцим історичним вікном, яке відкрилося нам з перемогою Майдану, і, нарешті, дійти до тієї мети, яка нас всіх турбує.
Підготувала Соломія Головіна.
Фото: dt.ua
