Нагадаємо, 19 травня Міністерство юстиції України відкрило платні камери у Львівському слідчому ізоляторі.
Це друге місто після Києва, де організували підвищений комфорт для затриманих. Наступними містами, де відбудуться такі нововведення стануть СІЗО Чернігова, Харкова і Чернівців. Вартість перебування у таких камерах становитиме за добу — 1000 грн, за тиждень — 3500 грн, за місяць — 4000 тисячі гривень.
У Львівському СІЗО відкрили платну камеру: фото, відео
Ратуша отримала нагоду поспілкуватись із міністром юстиції Денисом Малюською, аби більш детально дізнатись про платні камери (названі в народі як «камери для VIP»), про долю СІЗО на Городоцькій та про в’язницю №48.
Платні камери у слідчих ізоляторах відкриватимуть по всій Україні?
«Спершу, за тиждень до цього, відповідні умови забезпечили у Києві, тепер і у Львові. Тому я приїхав сюди, підтримуючи ініціативу, яка поширюватиметься по всій Україні. Також я мав нагоду перевірити стан слідчого ізолятора та й загалом решту установ у Львові, що перебувають у підпорядкуванні Міністерства юстиції. Це було необхідно з огляду на те, що ми плануємо перенести львівське СІЗО з центру міста в іншу локацію».
Достатньо для Львова однієї поліпшеної камери на двох осіб?
«Якщо попит буде перевищувати пропозицію, то ми створимо ще кілька додаткових камер. Місце є. Ми сьогодні подивилися, що є можливість дообладнати за потреби. Та для цього потрібні додаткові кошти. Можливо, якщо буде попит, то ця камера згенерує нові кошти на відкриття ще однієї камери поліпшеного типу».
Про які саме покращення йде мова?
«Однозначно ця камера істотно більша, ніж той стандарт, який встановлено – 2,5 квадратних метри. Крім того, там завжди є телевізор, холодильник, чайник, набір постільної білизни, столові прибори. Ну і завжди є досить свіжий ремонт. Це є ключові умови для платних камер, які дотримані всюди і завжди. Іноді буває ще ліпше, наприклад, кондиціонери, але це не завжди».
Оплативши поліпшену камеру, можна розраховувати на краще харчування?
«У теорії, ми передбачили, що харчування у поліпшених камерах СІЗО може бути кращим. Ми справді плануємо в майбутньому забезпечити диверсифікацію харчування не тільки для тих, хто перебуває в платних камерах, а й для всіх решта. Ми плануємо всіх забезпечити можливістю вибору і замовлення їжі онлайн. Але це не наступний етап, і не впродовж наступного місяця чи двох, а пізніше».
«Каша нормальна, а борщ мені ще довго відчувався»
«Лук’янівка не очкувала, що я попрошу їжу. Це була реальна їжа, яку в той день готували для ув’язнених. Каша нормальна, а ось борщ мені ще довго відчувався. Я чесно кажучи, навіть пошкодував, що з’їв його. А Львові знали, що я приїду, і запропонували їжу. Усе було смачне і борщ, і каша. Але я не впевнений, що воно щодня такої ж якості. Тому колись я все ж приїду без попередження».
Як перевестись зі звичайної камери у поліпшену?
«Для того, щоб людину розмістили не у звичайній камері, а поліпшеного типу потрібно подати заявку та оплатити кошти. Як і в усіх інших містах, оплата у львівському СІЗО залежатиме від тривалості перебування в установі. Тобто якщо це один день – то одна тисяча гривень, якщо тиждень – три з половиною тисячі гривень, якщо місяць – то це чотири тисячі. Тобто чим довше людина перебуває у цій камері, тим дешевше виходить її перебування за один день».
А яким чином перевірятимуть чи справді платна камера СІЗО порожня чи там хтось живе, але платить меншу суму працівникам СІЗО?
"У нас є відеоспостереження, завжди маємо на контролі, хто, що, яка наповненість і рівень платежів безпосередньо у Києві бачимо. Ми здійснюємо контроль, сьогодні (19 травня — ред.) вже перша людина заселилась у Лук’янівському СІЗО. І я підозрюю, що з’явиться інтерес і у Львові".
Хто саме здійснює цей контроль, переглядаючи камери?
"Адміністрація установ і у нас є вихід онлайн — це відео на ДКВС (Державна кримінально-виконавча служба України — ред.), департамент який керує системою".
Є якісь конкретні зауваги від працівників СІЗО, чого не вистачає?
"Планований візит — він не дуже цікавий. Це не є відеозображенням реального життя установи чи слідчого ізолятора. Це я не роблю якийсь закид працівникам, це їхня робота, я розумію їхні стимули і все таке, вони стараються гарно виконують свою роботу, до них приїжджають керівники, тож вони хочуть, щоб все у них було гарно.
Насправді ситуація зовсім інша, якщо б ми приїжджали без попередження, було б більше розуміння, що відбувається в реальності. Без попередження у львівські СІЗО чи установи виконання покарань я ще не приїжджав, тому мені важко сказати, який тут стан речей у реальності. Тому особливо коментувати не хочу.
Зараз з попередженням все виглядає дуже і дуже гарно. Навіть треба 20 разів подумати чи варто тут ще щось поліпшувати, але знову ж таки реальність — інша".
Система лояльності та життя у СІЗО
«Ні, не буде знижок не для кого, і навіть для тих, хто перебуває у СІЗО роками. Адже ідея такої оплати не в тому, щоб формувати якісь пільги. А, по-перше, для того, щоб прибрати корупцію. По-друге, для того, щоб отримати кошти на поліпшення безкоштовних камер у слідчих ізоляторів.
Але проблема тривалого утримання у СІЗО має насправді коріння в іншому. Серед того – занадто затягнуті судові процеси, які маємо сьогодні. І це вже питання до судової системи. Безумовно, що цю проблему необхідно вирішувати.
Та часто люди самі зацікавлені якомога довше перебувати у СІЗО і навмисно затягують час перебування в ізоляторі. Адже, як відомо, зараз досі діє і відповідно застосовується на практиці так «званий закон Савченко». Тому вони не зацікавлені переходити в установи виконання покарань, вони радше хочуть пересидіти в СІЗО, коли день рахується за два».
Водночас закон не ставить дедлайни
«Зараз є максимальні строки для досудового розслідування, проте відповідних строків для судового розслідування – немає. Тому це питання ми порушили у міністерстві і звернулись до парламенту з відповідною пропозицією для того, щоб у майбутньому унеможливити десятирічне перебування підозрюваних у СІЗО.
До того ж слідчі ізолятори в апріорі не розраховані на тривале перебування. Якщо, до прикладу, ми візьмемо нормативи площі, то у СІЗО це два з половиною квадрати, а в установі виконання покарань – це чотири квадратні метри на одну людину. До того ж щодо останнього, то там більше свобод: доступ до мережі інтернет, до дзвінків. Тобто у в’язниці зовсім інакший режим, відмінний від СІЗО. Ці свободи унеможливленні, аби, наприклад, не допустити тиск на свідків.
До речі, у нас вже є одна програна справа у Європейському суді з прав людини щодо неналежних умов утримання у слідчому ізоляторі. І як наслідок, ми мусимо заплати за це гроші. Звісно ж, що ми не хочемо, щоб це повторилось знов, тому готові покращувати умови».
Куди перенесуть СІЗО з Городоцької?
«У нас є дві установи в межах міста дві, які є потенційно привабливими для інвесторів. Мова йде про СІЗО у центрі Львова та про Львівську виправну колонію № 48».
За словами міністра, установа №48 у Львові – не функціонує, проте земельна ділянка має вигідне розташування. «Якщо я не помиляюсь, то там частина території здається в оренду, а частина – виглядає так, що самозахоплена, з цим ще треба розібратись», - додав Денис Малюська.
«Обидва комплекси будівель мають непогане розташування. До того ж у нас вже є виділена земельна ділянка, де можна розпочати нове будівництво – це вулиця Збиральна, 7.
Потенційно ми можемо шукати та домовлятись з інвесторами, які зацікавлені у придбані земельних ділянок в обмін на будівництво нового СІЗО на вулиці Збиральній.
Попередньо ми можемо говорити про те, що це буде державне приватне партнерство, але щодо цього ще не має рішення. Наразі ми маємо ще кілька ідей, тому ведемо перемовини з народними депутатами, чи зможемо ми провести через парламент інший механізм, який був би для нас простіший та зручніший. Наприклад, обміну чи продажу земельних ділянок або нерухомості тощо. Так було простіше і нам було би легше продемонструвати конкретність відбору і те, що ми дійсно шукаємо інвестора на прозорих умовах. Але я не впевнений, чи ми встигнемо це зробити. Та ми точно запустимось. І якщо іншого механізму не буде, тоді нам залишиться визначити форму як ДПП».
Про перенесення СІЗО ми чуємо з 2017 року, а коли буде результат?
«Орієнтовно переніс СІЗО із Городоцької на Збиральну займе кілька років. Так, багато, хто говорить, натомість ми маємо намір розпочати історію. Слідкуйте за нашими новинами. Думаємо, що вже невдовзі ми розпочнемо процес з первинного оформлення документів чи конкурсу вже на початку літа. Повторюсь, що все залежатиме від того, за яким механізмом ми почнемо працювати».
На якій стадії зараз перебуває будівництво нового СІЗО?
«Перебуває на стадії вивчення і аудиту існуючих активів, юридичного аналізу схеми, за допомогою якої ми можемо залучити інвестора.
Орієнтовно нове львівське СІЗО вміщуватиме 700-800 осіб. Плюс буде будівля для лікарні, звичайна інфраструктура для усіх установ виконання покарань. Це можливість спортзалу чи прогулянок».
Чи підтримує цю ініціативу особисто президент?
«Я мав з ним розмову з цього приводу двічі. Жодних заперечень з його боку не було. Я не можу сказати, що він фронтмен цієї реформи, але підтримка є».
Першим прикладом буде Львів чи якесь інше місто?
«Найближче поки що до початку цього процесу Львів. Знову ж таки, тривалість будівництва – декілька років, можливо, якесь місто і випередить з огляду на те, що будуть менші обсяги. У деяких містах СІЗО об’єктивно менші і менше завантажені, відповідно будівництво триватиме менший строк. Наразі, найімовірніше першим з точки зору як мінімум оформлення документів є Львів».
Щодо надлишкового майна: чи є у Львові закриті чи заморожені тюрми?
«Так, у Львові є заморожені тюрми, які зараз не функціонують. Є і такі, які ми заморозимо і виведемо зі статусу функціонуючих установ вже найближчим часом. І такого майна є дуже і дуже багато.
Власне ідея у тому і полягає, щоб не просити додаткових коштів з бюджету, які нам і так ніхто особливо не виділись. Натомість продавати чи обмінювати майно уже існуючих установ, яке є досить привабливим для інвесторів. Наприклад, в Одесі одна з установ, яка після бунту та пожежі перестала працювати, проте земельна ділянка доволі приваблива.
Є установи в межах міст, які можна спокійно закривати через те, що там невелике наповнення, звідки людей можна перевести в інші установи виконання покарань. Та й СІЗО, які практично завжди знаходяться в межах центру міста. За рахунок вартості ділянки та того, що будь-яке місто зацікавлене у тому, щоб вивести такі установи за межі центру, маємо міста готові сприяти цьому процесові максимально. Львів – гарний приклад у цій співпраці, так само як і Одеса».
ПРОДОВЖЕННЯ ІНТЕРВ'Ю ЧИТАЙТЕ ЗАВТРА НА САЙТІ ГАЛ-ІНФО
