Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура  |  Війна з Росією

“Поверніть мене додому”: якою є доля українських в’язнів, депортованих в рф

“Поверніть мене додому” – фільм авторства проєкту Радіо Свобода “Ти як?” про історії українських в’язнів, які опинились в російській окупації.

Фото: Аліна Штемпель

19 липня у Львові відбулась презентація фільму “Поверніть мене додому”  авторства проєкту Радіо Свобода “Ти як?” та дискусія про долю депортованих в’язнів, які опинилися в окупації. Раніше стрічку також представили у Києві, а допрем’єрний показ фільму відбувся ще 23 червня в Грузії в рамках міжнародного фестивалю «ZEG Tbilisi storytelling festival».

У фільмі “Поверніть мене додому” розкрито історії трьох українських ексв’язнів, які відбували останні місяці покарання у в’язницях Херсонщини, повідомляє Радіо Свобода. З початком повномасштабного вторгнення у відповідних колоніях вони опинились під російською окупацією, а згодом стали одними з близько трьох тисяч депортованих до росії. 

Як зазначають герої у фільмі, росія визнала рішення українських судів щодо термінів засудження. Проте одразу після їхнього завершення, коли українці виходили з колоній, на них уже чекали представники міграційної служби, щоб повезти в російський суд, який їх покарав за незаконний перетин кордону.

Після перебування у депортаційних центрах, українські ексв’язні почали отримувати тимчасові посвідчення особи, з якими здобули можливість виїжджати до Грузії, де змушені чекати тижні або навіть місяці, поки Україна підтвердить їхнє громадянство. 

Фото: Аліна Штемпель

Важливо, що на початку повномасштабної війни ексв’язні написали заяви щодо  захисту України у складі Збройних Сил. Як зазначає герой фільму Юрій Пацура, 90% хлопців зголосилося піти в лави української армії і захищати Україну від російських окупантів. 

Проте станом на квітень 2022 року, лише 363 засуджених змогли стати на захист України за процедурою помилування. Сьогодні ж прагнення серед депортованих в’язнів долучитись до ЗСУ не зменшилось, проте для цього їм потрібно принаймні повернутися додому в Україну.

“Я дуже сподіваюся, що комунікація між різними українськими структурами значно пришвидшиться, бо найбільша проблема власних комунікацій, що вони не можуть встановити чи швидко підтвердити особу, відреагувати на листи один від одного і пришвидшити цей процес…. На нашій київській презентації Міністр юстиції Денис Малюська сказав важливі слова, що держава в боргу перед цими людьми. І я сподіваюся, що вона зробить крок, аби вирішити цю проблему, бо є люди, які хочуть додому, йти захищати Україну. Зрештою вони цивільні люди, депортація яких взагалі була заборонена. І ми маємо боротися за кожного громадянина України і повертати його додому”, - зазначила авторка фільму, журналістка проєкту "Ти як?" Мар'яна Сич під час презентації стрічки у Львові.

Фото: Аліна Штемпель

До присутніх також звернувся один із ексв’язнів, який пережив російську окупацію. Під час промови спікер звернув увагу, що держава не повернула жодного з українських в’язнів, а усю допомогу їм надавали волонтери та інші небайдужі люди. Сьогодні ж більше половини тих, хто повернувся долучились до лав ЗСУ.

“З тих, хто повернулися, відсотків 60 пішли на фронт… У Голопристанській виправній колонії було написано заяв багато, ми дуже переживали, коли прийшли рашики, що ці заяви опиниться в їхніх руках. Але написали заяву, відсотків 90 написали заяву”, - зазначив ексв’язень.

За словами спікера, попри високий відсоток патріотично налаштованих в’язнів, 80% особового складу серед адміністрацій стали колаборантами і почали співпрацювати з окупаційною російською владою. Спікер також не погодився зі словами Міністра юстиції України Дениса Малюська, який зазначив, що не всі в’язні хотіли воювати, а для багатьох підписані заяви стали можливістю лише достроково вийти з в’язниці. 

“У той момент, коли там війна йшла, коли там все вибухало, летіло і бахкало, ті, хто писали заяву, реально хотіли воювати. Не красти і не втікати, а реально воювати. Їх було 90%. Але чомусь нам не надали такої можливості”, – зазначив колишній в’язень.

Додамо, що переглянути фільм можна за посиланням.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ