Яким чином відбувається фінансування міста, та які пріоритети Львова в фінансуванні Збройних сил України.
Перший заступник Львівського міського голови Андрій Москаленко розповів Гал-інфо про ситуацію з фінансуванням потреб ЗСУ та критичні витрати Львівської міської територіальної громади.
Андрію, можна зустріти багато нарікань про витрати міста та “некритичні потреби”. Можете розповісти, як міська влада визначає пріоритетність видатків? Що важлива, а що ні?
З нового року для того, щоб чітко регулювати питання пріоритетності витрат - міський голова підписав розпорядження, в якому визначено пріоритетність фінансування. Це спільна позиція міського голови та всіх голів фракцій. У ньому ми визначили сім головних напрямків. Отже, першочергово фінансуються Збройні сили, ліквідація наслідків збройної агресії, медицина та реабілітація, об'єкти критичної інфраструктури, соціальні послуги, розпочаті інфраструктурні об'єкти й в кінці всі інші видатки.
Окрім того, ми вжили додаткових заходів, мені здається, що ми єдине місто України, яке також запровадило ще один додатковий контроль перед оголошенням закупівель на прозоро. Міський голова, підписав розпорядження про обмеження здійснення публічних закупівель Львівської міської територіальної громади. Лише вересня до грудня минулого року таким чином вдалось зекономити близько 300 млн грн.
Що це означає?
Ми щодня аналізуємо всі майбутні видатки міста перед публікацією на Prozorro. Від найменших - в школі диспенсер до, наприклад, коригування проєкту робіт по вулиці Шевченка. Щодня від 100 до 300 закупівель.
Є спеціальне розпорядження міського голови, яке визначає, що всі мають подавати свої витрати на додаткове погодження. Його підписує профільний заступник, ввечері ми це розглядаємо і погоджуємо чи не погоджуємо.
Тобто якщо на Prozorro опублікований якийсь тендер чи закупівля, значить вона вже пройшла необхідні погодження?
Так. Вона мала пройти додаткову процедуру погодження.
І які результати цієї додаткової процедури?
Минулого 2023 року в період з вересня до грудня, на погодження було подано 12 642 закупівлі на суму 3,8 млрд грн, з яких не було погоджено закупівель на 298 млн грн. Тобто, завдяки цій системі минулого року ми не здійснили закупівель на суму 298 млн грн або еквівалентно 7,7% всіх закупівель.
Цього року відсоток відмов набагато менший, тому що багато підприємств вже самі відмовляються від непріоритетних закупівель.
Яка ситуація з бюджетом міста зараз? І що місто виділяє на допомогу ЗСУ?
Загалом бюджет міста – 14 млрд гривень - це бюджет розвитку та загальний фонд. Якщо рахувати з трансфертами, які держава проплачує як свої зобов'язання, то це виходить 15,9 млрд гривень.
Якщо розглядати видатки загального фонду, то у нас цього року заплановано 1 мільярд гривень на підтримку Збройних сил. Мова йде про субвенції для військових частин та про прямі закупівлі.
Як відбуваються закупівлі для ЗСУ?
Вони звертаються з листом до Львівської міської ради. Львівська міська рада або самостійно купує необхідне для військових обладнання, або може надати цільову субвенцію бригаді. Тоді закупівлю здійснює сама бригада
Якщо місто купує - то у нас є чотири комунальні підприємства, які здійснюють військові закупівлі.
Це у випадку якщо військова частина просить, щоб ми щось закупили конкретне чи передали. Всі передачі ми оприлюднюємо, запрошуються представники депутатського корпусу, даємо публічний звіт.
Є й другий випадок. Відповідно до законодавства ми не можемо купувати зброю. Коли військова частина звертається до нас з таким запитом, але ми не можемо придбати річ, тому що це суперечить законодавству про органи місцевого самоврядування, ми можемо перерахувати кошти - надати субвенцію такій частині і вона сама здійснить закупівлю.
Є певний перелік військових підрозділів яким може допомагати місто чи може звернутись будь-який?
У нас в пріоритеті надання військової допомоги для львівських бригад та для львів'ян які служать в ЗСУ.
Однак львів'яни є не лише у львівських бригадах, вони призиваються та йдуть служити добровільно в різні бригади. І у львівських бригадах служать не лише львів'яни. Тому оскільки ми представники львівської громади, то пріоритетом є допомогти львів'янам, які служать в різних бригадах.
Ми формуємо пріоритети і спільно з колегами - депутатами, міським головою і визначаємось щодо їх фінансування.
Отже, цього року 1 мільярд на ЗСУ. Що ще закладено в бюджеті?
4,7 мільярда гривень – це освіта, утримання шкіл, садочків, пів мільярда на профтехосвіту. Медицина і соціальний захист – 851 млн грн. Витрати на критичну інфраструктуру. Мова йде про підприємства теплопостачання, прибирання міста та поточні видатки, які здійснюють районні адміністрації. Ліквідація наслідків російської агресії - 350 млн грн (резервний фонд, з якого ми використовуємо кошти для ліквідації наслідків).
І це все не передбачає питання розвитку міста?
Бюджет розвитку складає близько двох мільярдів. В нас близько 1,1 млрд грн – це є зобов'язання міста перед банками, які ми виконуємо по запозиченнях, сплата по лізингах тощо.
Відповідно до розподілу на розвиток було близько вісімсот мільйонів гривень. Але фактично більша частина - це медицина, освіта, борги за виконані роботи, завершення мінімальних існуючих проєктів.
Проєкт Unbroken за рахунок чого фінансується?
Частина проєкту Unbroken фактично фінансується з бюджету розвитку, тому що це капітальні видатки. Але найбільша сума коштів йде від партнерів. Наприклад, ми будуємо спільно з Європейською комісією житло для поранених, яке в межах систем Unbroken. Будується зараз перший будинок, ще 7 будинків буде збудовано. Це грант в розмірі 19,7 мільйона євро. Місто має співфінансувати в розмірі 100 мільйонів гривень.
Також у нас великим партнером є GIZ, німецький уряд, міста-партнери Вільнюс, Фрайбург, Вюрцбург. Наприклад, реабілітаційний центр, то кожен поверх присвячений і фінансується якимось європейським містом. Ви мали змогу спостерігати, коли на сесії Львівської міської ради ми голосували, прийняття грошей від Варшави, від Вроцлава ін.
Добре, а яка ситуація з залученням грантових коштів загалом? На що їх може витрачати місто?
Зазначу, що всі витрати по грантових коштах також публікуються і подаються на погодження. Для прикладу ось закупівля тетатром фоторамки для дипломів. Ми б однозначно відмовили в її проведенні, однак дивимося на джерело фінансування - грантові кошти. Організація залучила грантові кошти для цього, з бюджету нічого не витрачається - ми погоджуємо таку закупівлю.
Давайте одразу уточнимо важливе питання. Чи може місто витрачати грантові кошти на закупівлі для Збройних сил?
Ні, за грантові не може. Це цільово залучені кошти. Наприклад, на площі Ринок зараз реалізується проєкт доступності міста. Стесується бруківка для того, щоб на кріслі колісному можна було проїхати. І саме під цей проєкт були й залучені кошти донорів. Це не є бюджетні гроші міста, де ми можемо вирішувати зробити щось чи не зробити.
Нещодавно пройшли конкурси на проєкт простору з пам'ятником Євгену Коновальцю та проєкт Меморіального комплексу військових поховань Героїв України, як щодо цих витрат?
Якщо говорити про конкурс на Меморіал Героїв, то пам’ять героїв - це насправді дуже свята справа. Цей процес є дуже важливий і в ньому ми рухаємося спільно з родинами героїв. І зараз завершилась фактично перша стадія, коли обрана команда переможців - обрана ідея. Ця ідея була представлена на дорадчій раді куди входять і родини.
Зараз окремо з родинами триватиме процес обговорення дуже багатьох деталей. Це не те що вже є річ, яку ми завтра починаємо робити. Це достатньо тривалий період, але його важливо вже зараз робити. По-перше, це є пам'ять про героїв, а по-друге, проходить час і родини запитують, наприклад, про встановлення власних пам’ятників, хрестів.
Тому це все має бути проговорено з родинами, має бути визначений спільний загальний формат, бо це величезне місце сили. І це все має бути на дуже високому належному рівні підготовлено і зроблено.
Якщо загалом говорити про важливі проєкти, які стосуються історичної пам'яті, то важливо зараз реалізовувати. Є речі, від яких можна відмовитися, але є речі, які є символом і які потрібно робити вже.
Якщо буде стояти питання ще винайти кошти для допомоги ЗСУ? Місто ще може знайти речі від фінансування яких можна відмовитись?
Є спільна позиція міського голови та всіх голів фракцій, що сума один мільярд гривень не є остаточною.
Минулого року ми починали рік з 500 мільйонів гривень, до кінця року ми збільшили її до мільярда. Цього року попри те, що з бюджету вилучили близько 1,8 мільярда очікуваних коштів так званого військового ПДФО, в нас закладена більша сума, ніж було на початку минулого року.
Ми кожного дня фіксуємо якісь речі, від фінансування яких ми відмовляємося. Але тут питання є вже в фізичному надходженні коштів. Фактично станом на сьогодні, якщо рахувати від всіх коштів міста, то близько 10% бюджету, йдуть на підтримку Збройних сил. Якщо рахувати від бюджету розвитку, то це 30%. Це в загальних цифрах.
Якщо рахувати від бюджету розвитку, але не враховувати обов'язкові речі, від фінансування яких ми не можемо відмовитися (сплата гарантійних платежів), то - це 56%.
Насправді ми ставимо завдання, якщо є така спроможність, щоб збільшувати цю суму. Але ми маємо бути, як місто, готовими до різних викликів. На початку цього року було зруйновано корпус університету, зруйновано музей, була атака по житловому будинку, по школі, багато-багато інших об'єктів, які потребують реагування. Ну і ми відповідальні за забезпечення міста, тобто водопостачання, теплопостачання. Але бюджет весь час переглядається. Фактично майже кожного тижня відбувається коригування.
Розмовляв Андрій Маринюк
