Новий гірськолижний курорт-гігант хочуть побудувати у Закарпатській області на Свидовецькому хребті. Йдеться про одну з найкрасивіших і найцінніших гірських зон в країні, до складу котрої входить низка природоохоронних територій, у тому числі міжнародного значення. Однак закарпатських можновладців та власників «Буковелю» це не зупинило. Про це пише «Комітет екологічного порятунку України».
«Комітет екологічного порятунку України»:
"Ідея будівництва на гірському масиві Свидовець «ще одного Буковелю» вперше була озвучена у липні 2016 року головою Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем. Йшлося про спорудження розкішного туристичного комплексу – «в рамках» розширення гірськолижного курорту «Буковель» за рахунок земель Рахівського та Тячівського районів Закарпаття.
Тоді було заявлено, що йдеться про великий курортний центр із назвою «Свидовець», який прийматиме до 28 тисяч туристів одночасно. Відтак, на його території побудують понад 60 готелів і 120 ресторанів, 33 підвісні канатні дороги (загальна протяжність 230 кілометрів), що вестимуть до лижних трас. А також торговельні та медичні центри, крамниці, банківські відділення, багаторівневі парківки для авто, приватний аеродром з довжиною злітної смуги 1000 метрів для посадки невеликих літаків.
На цей час на гірському масиві Свидовець ще нічого не почали будувати. Головним чином через те, що грандіозні плани звести на високогір’ї мега-курорт викликали активний спротив з боку місцевих жителів, екологів, журналістів, активістів – членів низки вітчизняних та міжнародних громадських організацій.
Чому ж проти цього проекту все гучніше виступають місцеві гуцули? Як відстоюють збереження гірського масиву Свидовець від забудови екологи та громадські активісти? Чи мають під собою підгрунтя чутки про масштабний «дерибан» земельних ділянок, на яких має бути зведений курорт? Щоб відповісти на ці запитання, «Комітет екологічного порятунку України» вирішив провести власне журналістське розслідування.
Під курорт вирубають 430 га лісу
Станом на сьогодні плани будівництва туристичного комплексу «Свидовець» найчіткіше описує повідомлення від Закарпатської ОДА про планову діяльність, зареєстроване у квітні цього року в Єдиному реєстрі з оцінки виливу на довкілля (на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України). Невеличке пояснення: ініціаторам будівництва курорту оцінка впливу на довкілля (процедура регламентується законом від грудня 2017 року) потрібна для дозволу з Держгеокадастру на зміну цільового призначення земельної ділянки і для одержання дозволу від Мінрегіонбуду на початок будівельних робіт.
У названому повідомленні курорт «Свидовець» описано, як «нова рекреаційна локація для змістовного сімейного відпочинку» «з мережею підвісних пасажирських канатних доріг, лижних трас, готельно-комерційною інфраструктурою, інфраструктурою зимових та літніх атракцій». Для розташування цих об’єктів загалом доведеться зрубати 430 га лісу (в повідомленні про це вказано в чіткій і конкретній формі – із вказаним розподілом площ по лісництвах).
У документі також зазначено, що територія, визначена для розташування об’єктів туристичного комплексу «Свидовець», сумарно становить 1 430 га та «у відсотках охоплює: територію Ясінянської селищної ради (10 відс.), територію сільської ради с. Чорна Тиса (88,7 відс.) та територію Лопухівської сільської ради (1,3 відсотка)».
Окрім того, вказано, що основна площа під лижні траси та підвісні пасажирські канатні дороги охоплює південні, південно-західні та східні схили гір Гропа (1759 м.), Дурня (1750 м.), Братківська (1788 м.), Руська (1677 м.), Чорна Клева (1725 м.), Великий Менчул, Котел (1771 м.), полонин Братківська, Левковець, Довга, Татул, Менчул, Ворожеска, Герешаска, Крачунєска, хребет Апшинець.
«Ну то пішли вони «к грьобанной бабушке»…
З головою Ясінянської селищної ради Едуардом Зелінським та сільським головою Чорної Тиси Іваном Павлючком поспілкуватися вдалося під час конкурсу фестивалю мистецтв «Гуцульська родина». Бесіда відбулась просто неба – на вершині пагорбу поблизу Ясіні, на фоні мальовничих гірських масивів Чорногори і Свидовця.
Пан Едуард (який виявився екс-головою Рахівської РДА), що є прихильником ідеї побудови курорту, постійно сипав жартами та каламбурив. На кшталт: «Всі магазини зароблять, ринок землі сі підніме, люди будуть мати роботу. То я маю бути дурнем та кричати «йой», бо там слимак в горі якийсь не долізе, що його роздавить машина».
Серйозні ж аргументи звелись ось до чого: «Якщо ми хочемо, наприклад, лишитися сировинною базою із заготівлі лісу та вивозу його за кордон, то будувати нічого не потрібно. Якщо ж поважно думати про розвиток Рахівщини, створення робочих місць, про те, щоб люди не виїжджали масово на заробітки за кордон, щоб не розпадались сім’ї, то такий проект потрібно підтримати. У нас його мешканці підтримали майже одностайно. Тому що люди не є самі проти себе».
Про майже стовідсоткову підтримку будівництва курорту «Свидовець» з боку мешканців села (під час громадських слухань) розповів і сільський голова Чорної Тиси Іван Павлючок. За його словами, на слуханнях у клуб зійшлось зо 200 осіб. З них лише двоє виступили проти. Всі решта були «за», розуміючи вигоди від майбутнього курорту. Передовсім йдеться про п’ять тисяч нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджету району та області, припинення незаконної вирубки лісів, оскільки територія, на якій розкинеться курорт, буде охоронятися.
Тим часом сільського голову Іван Павлючка я попросив прокоментувати звернення на Міністерство екології рахівської громадської організації із соціального захисту гуцулів. Про те, що залучення низки полонин під потреби курорту не дасть у повній мірі використовувати пасовища, що неминуче обернеться різким зниження кількості свійських тварин, а це основа місцевого господарства, багатовікової традиційної культури та промисловості.
У відповідь почув загальну, нічим не обґрунтовану фразу: «Ніхто нічого не втратить. Полонини та пасовища залишаться на своєму місці».
Ще більше здивував цей селищний голова, коли запитав у нього про імовірну нелегітимність громадських слухань (про це говорять екологи та журналісти, посилаючись на те, що місцеві мешканці не бачили детальних планів територій, на яких має з’явитися курорт). «Ну то пішли вони «к грьобанной бабушке», – відповів пан Едуард. – Нелегітимність може прокуратура визначити, а не екологи та кореспонденти…».
Чого побоюються місцеві жителі?
Село Чорна Тиса, що вляглось вздовж річки з однойменною назвою за 5 км від Ясіні, я пройшов за кілька години. Дорогою спинявся біля невеликих дерев’яних будиночків (у таких домівках проживає більшість сільських родин), крамнимць, приміщення сільради – аби розпитати мешканців про ставлення до будівництва курорту «Свидовець».
Результати опитування виявилися зовсім не такими, про які говорив сільський голова Іван Павлючок. Переважна більшість пересічних гуцулів висловлювалась різко проти.
Василина, місцева продавчиня:
– Будівництва гірськолижного курорту хочуть ті, хто планує на цьому заробити. Підприємці, чиновники. А простому народу таке «щастя» навіщо? Люди у нас виживають за рахунок зарібків на грибах, ягодах, травах. Овець на високогірних полонинах випасають, корів. За вирощування молодняка великої рогатої худоби отримують бюджетні дотації. Ліс потроху «тягнуть» в обхід закону, куб деревини продають за тисячу гривень. А що від цих промислів лишиться, коли з’явиться курорт?
– Дмитро Іванович, пенсіонер:
Люди побоюються, що будівництво великого туристичного комплексу призведе до неконтрольованої вирубки лісів, паводків і зсувів, висушить колодязі. А з водою у нас і так проблеми. Навіть в горах влітку вода майже висихає. Окрема біда – наші річки. Вони всихають буквально на очах. І з кожним роком це стає більш помітнішим. Коли запрацює курорт, якому води потрібно буде море, неодмінно стане ще гірше.
Микола, власник туристичної садиби:
– Влада обіцяє, що з появою курорту люди масово зароблятимуть на туристах. В присадибних господарствах для їхнього обслуговування буде створено тисячі ліжко-місць. Однак такі обіцянки нічого не варті. Курорт-гігант наімовірніше «вдарить» по зеленому туризму, перетягнувши до себе більшість туристів. За таких умов власникам приватних туристичних садиб заробляти стане набагато важче. А про заробітки на ліжко-місцях в приватних господарствах я взагалі мовчу.
Будівництво курорту «Свидовець» узаконили львівські судді
Наразі збереження гірського масиву Свидовець найактивніше відстоюють громадські активісти. Ініціативній групі в січні цього року вдалося виграли суд за позовом до Тячівської РДА та Рахівської РДА – щодо скасування як протиправних розпоряджень про затвердження детальних планів території стосовно забудови Свидовецького масиву мега-курортом. Ідеться про постанову, яка була винесена Закарпатським окружним адміністративним судом.
Однак Львівський апеляційний адміністративний суд це рішення скасував, чим фактично дозволив будівництво гірськолижного курорту «Свидовець».
– Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, яка була винесене під час судового засідання 4 травня, ми обов’язково будемо оскаржувати у Верховному суді України – розповідала юрист, представник однієї з екологічних організацій Софія Шутяк. – Зазначу, що на цьому засіданні ми, до речі, вперше побачили детальний план території, на якій планують побудувати гірськолижний курорт «Свидовець». Цей документ показали представники Рахівської та Тячівської районних держадміністрацій До цього документація стосовно майбутнього масштабного будівництва приховувалась. У нас є купа запитів – на райони, область, у яких викладено прохання показати план. Однак нам нічого так і не надали. Районні адміністрації відповідали, що документи перебувають на експертизі в облдержадміністрації, а чиновники ОДА у свою чергу відписували, що плану території в них нема, і що вони в районів його не просили.
За словами Софії Шутяк, наразі детальний план території вже встигли проаналізувати екологи, які дійшли висновку, що він є сирим, не вичитаним граматично, містить багато змістовних недоліків. З іншого боку, на картографічних матеріалах до детального плану території дуже добре видно кількість лижних трас, місця, де планують облаштувати підйомники, спуски.
Найімовірніше саме тому ці документи і були «утаємничені». Для чого це робилося? Жителя Ясіні та Чорної Тиси, з якими довелося спілкуватися, розповіли про «тихий» (за участі місцевого керівництва) «дерибан» земельних ділянок на масиві Свидовець, які у разі будівництва об’єктів гірськолижного курорту цінуватимуться на вагу золота. Щоправда, конкретних фактів наведено не було.
Про конкретні факти
У реєстрі судових рішень вдалося віднайти інформацію про два вельми показові кримінальні провадження, які нині розслідують слідчі СУ ГУ НП в Закарпатській області.
Одне з них було відкрито у лютому цього року – за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та стосується фактів «дерибану» земельних ділянок в урочищі Свидовець (на території Карпатського біосферного заповідника), в урочищах Теплий Луг, Урда, Цукрівка (на території Чорнотисянської сільської ради).
Фігурантами у цій справі є службові особи Рахівської РДА, районного управління Держгеокадастру та головного управління Держгеокадастру в Закаратській області, які «шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до документації із землеустрою щодо відведення у земельну власність земельних ділянок» забезпечили вибуття даних земель із державної власності.
Інша справа була відкрита в листопаді 2016 року – за «тією ж» ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 1 ст. 358 (підроблення документів, використання підроблених документів). Її головні фігуранти – посадовці обласного Держгеокадастру, які, зловживаючи службовим становищем, упродовж 2013-2016 років незаконно передали у власність громадянам 33 земельні ділянки в урочищі Драгобрат (за межами смт. Ясіня) – «у межах реалізації інвестиційного проекту будівництва туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець».
Коментарі, як кажуть, зайві.
Замість епілогу
За даними науковців, Свидовецький масив є одним з найцінніших осередків біорозмаїття українських Карпат. На території, де заплановане будівництво гірськолижного курорту «Свидовець», представлені унікальні високогірні ландшафти льодовикового походження, особливо цінні гідрологічні об’єкти – високогірні озера і водозбір головних витоків річки Тиси, масиви особливо цінних для заповідання старовікових лісів і пралісів, оселища та популяції щонайменше 42 рідкісних і зникаючих видів судинних рослин, 14 видів безхребетних і 37 видів хребетних тварин Червоної книги України (2009).
Окрім того, хребет Свидовець та річка Чорна Тиса є природоохоронними територіями міжнародного значення – частинами Смарагдової мережі Європи, що затверджені Постійним комітетом Бернської Конвенції про дикі види флори та фауни і середовища існування у Європі у 2016 році.
Віктор Коршун, редактор напрямку журналістських розслідувань «Комітет екологічного порятунку України».
(На одному з фото – сільські очільники Едуард Зелінський та Іван Павлючок на тлі Свидовецького масиву).
