За хабар у розмірі 1,5 млн грн посадовцю «Західукргеології» Ігорю Михайловському «світило» до 12 років тюрми з конфіскацією майна. Однак він відбувся штрафом у 25,5 тис. грн і у цей час намагається через суд поновитися на посаді та стягнути моральну шкоду, спричинену незаконним звільненням…
Посадовцю висунули підозру в особливо тяжкому злочині
Заступник директора з геології та інвестиційної діяльності дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеології» Ігор Михайловський на хабарі «погорів» 13 липня 2016 року. Одним із перших про це на своїй сторінці у Facebook тоді повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Інформація була опублікована під бадьорим заголовком «Взятка в 1,5 миллиона – взяточник задержан с поличным».
Кримінальне провадження правоохоронці відкрили за ч. 4 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі). Санкція за такий злочин передбачала позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Оскільки посадовець підозрювався в особливо тяжкому злочині, враховуючи що, перебуваючи на волі, він міг перешкоджати кримінальному провадженню, слідство звернулося з клопотанням до Галицького райсуду м. Львова взяти підозрюваного під варту. А у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави просило суд визначити її у розмірі трьох млн грн.
Дане клопотання розглядав та задовольнив слідчий суддя Олег Юрків. При цьому застава була визначена в розмірі 131,8 тис. грн. З огляду на тяжкість злочину це була незначна сума.
Чому правоохоронці пожаліли хабарника
Про хід розслідування справи щодо Ігоря Михайловського (якого, враховуючи його винятковий апетит, можна впевнено включити у список топ-хабарників 2016 року Львівщини) правоохоронці громадськість не інформували. Схоже й на те, що у секреті трималась інформація про закінчення слідства і передачу обвинувального акту до суду.
Причина «втаємничення» стає зрозумілою, коли читаєш вирок у «справі Михайловського», що був винесений Галицьким райсудом м. Львова 1 листопада 2016 року (під головуванням судді Катерини Котельви). Згідно із цим судовим рішенням посадовцю «Західукргеології» за хабар у розмірі півтора мільйона гривень було призначено покарання у вигляді штрафу – у розмірі 25,5 тис. грн.
Чим обґрунтовано такий «гуманізм»? Виявляється, що правоохоронці перед тим, як передавати справу в суд, несподівано зглянулися над Михайловським. Обвинувачення було перекваліфіковано на м’якше: з ч. 4 ст. 368 на ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави). Санкція цієї антикорупційної статті передбачає покарання штрафом від 750 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Після цього між прокурором і підозрюваним було укладено угоду про визнання винуватості, згідно з умовами якої Ігор Михайловський повністю визнав свою винуватість у злочинному діянні.
Тепер про одну дуже показову річ. У судовому вердикті, що підготовлений на основі обвинувального акту, взагалі не згадується про те, що Михайловському спочатку інкримінували вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не вказано, коли саме і з яких підстав дану статтю було перекваліфіковано. Натомість зазначено: «судом встановлено, що Михайловський І.З. обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, який є злочином середньої тяжкості». При цьому не вказано, яким чином суд перевіряв цю обґрунтованість, цю правильність правової кваліфікації органом досудового розслідування дій Михайловського, чи досліджувались при цьому матеріали кримінального провадження.
Що конкретно встановило слідство
У вироку суду йдеться, що у травні 2016 року Михайловський зустрівся із представницею ПП «Новоком», яка хотіла проконсультуватися щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами на Південно-Сулятинській площі на території Львівської та Івано-Франківської областей.
Під час спілкування замдиректор «Західукргеології» повідомив про можливість вплинути на знайомих службових осіб Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин, у компетенцію яких входить надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердження необхідної документації, і запропонував за неправомірну вигоду посприяти «у вирішенні питання в одержанні спеціального дозволу ПП «Новоком» на користування надрами на Південно-Сулятинській площі та надати послуги у зборі необхідної документації для отримання вищевказаного дозволу».
На наступній зустрічі із представницею «Новокому», яка відбулася в червні, Михайловський, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, повідомив, що йому необхідно надати неправомірну вигоду, розмір якої буде коливатися від 2 до 3 млн грн.
У подальшому, а саме 1 липня, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, Михайловський запропонував представниці «Новокому» перерахувати на свій картковий рахунок 15 тис. грн. – за підготовку документації. Через кілька днів ця сума йому була перерахована.
Кульмінаційна подія у вироку суду викладена таким чином: «13.07.2016 р. приблизно о 12 год. 00 хв., Зубова А.О., перебуваючи в службовому кабінеті Михайловського І.З., що за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 8, передала Михайловському І.З. на його пропозицію неправомірну вигоду у розмірі 1500 000 гривень, що є частиною від раніше висловленої ним суми неправомірної вигоди за його сприяння та обіцянку здійснити вплив на службових осіб Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин (…), після чого незаконні дії Михайловського І.З. були припинені працівниками правоохоронного органу, а предмет неправомірної вигоди вилучено».
Уберегтися від звільнення в декретній відпустці...
Ще раз відзазначимо, що від тюрми Ігоря Михайловського врятувала перекваліфікація злочину (законність, правильність якої судом перевірена не була) та використання угоди про визнання винуватості, при затвердженні якої суд явно проігнорував той факт, що узгоджене сторонами угоди покарання не відповідає суспільній небезпеці вчиненого кримінального правопорушення.
Здавалось б, після цього колишній посадовець мав би «сидіти» тихіше води, нижче трави. Між тим Михайловський, якого із займаної посади було звільнено 12.12.2016 року – за одноразове грубе порушення трудових обов’язків – нині намагається через суд поновитися на посаді та стягнути моральну шкоду, спричинену незаконним звільненням.
Позовна заява до ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» – про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу - подається до Галицького райсуду м. Львова. За дивним збігом обставин справа потрапляє на розгляд до того самого судді, що розглядав клопотання слідства у кримінальному провадженні щодо хабарництва, визначав розмір застави для Михайловського – Олега Юрківа.
Кілька найбільш красномовних фактів
У своєму позові заявник «б’є» на те, що протягом тижня, який передував його звільненню, він двічі скеровував кур’єрською службою експрес-доставки на адресу відповідача заяви про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Тим самим позивач свідомо вводить суд в оману, оскільки заява такого змісту до ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» була подана нарочно та лише в день підписання наказу про звільнення (причому без додатків у вигляді необхідних довідок, що суперечить вимогам Закону України «Про відпустки»). Дуже проникливо описується спричинена моральна шкода - «у зв’язку з незаконним звільненням», з часу якого позивач відчуває «пригнічення настрою, загальну слабкість, погіршення сну, оскільки негативні переживання заважають зосередитись на звичному способі життя».
Водночас у позові не згадується і не описується головне: те саме «одноразове грубе порушення трудових обов’язків», через яке його автор ледве не загримів за грати.
На завершення додамо: сьогодні у Перемишлянському районному суді Львівської області розглядаються дві судові справи: перша – за позовом Національної акціонерної компанії «Надра України» до Михайловського І.З. про стягнення моральної шкоди; друга – за позовом дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» до Михайловського І.З. про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 1 515 000 грн.
Петро Утеклий.
На фото - Ігор Михайловський (із соціальних мереж).
