Слухай онлайн
Cуспільство

Львів не виконав домашнє завдання з впровадження е-квитка, - Товстига

Святослав Товстига

Громадський активіст, засновник ГО “За якісний транспорт”, радник міністра інфраструктури України 2017-2019 Святослав Товстига в проєкті #ВідвертаРозмова_з про готовність Львова до впровадження е-квитка на початку 2022 року.

Зараз весь Львів живе в очікуванні електронного квитка, який міська влада обіцяє запустити в січні 2022 року. Змоделюймо ситуацію - настало 20 січня наступного року і ….. ?

І у Львові ми в тестовому режимі починаємо випробовувати систему. Чому в тестовому? Ми мусимо розуміти, що до кінця цього року ми встановлюємо обладнання і з січня воно буде тестуватись. Швидше за все це буде не повноцінна система АСООП (автоматизована система обліку оплати проїзду, - ред.), а просто електронна форма оплати. Вінниця в тестовому режимі працювала рік-півтора, здається досі з нього не вийшла.

Що нас чекає далі? Можливо тестовий період також затягнеться на рік і більше. Це пов'язано з тим, що може бути багато технічних помилок. А може бути пов'язано з політико-фінансовою складовою. Ми просто фінансово не готові до запровадження електронного квитка.

Потрібно зрозуміти що таке АСООП у ГТ, станом на зараз ми маємо ринкову економіку в перевезеннях, що зараз водій із того отримує зарплату, після запровадження АСООП ми вже в транспортних перевізників замовляємо послугу із перевезення пасажирів за яку замовник перевезень - ЛМР платитиме транспортну роботу і відповідно всі кошти від проїзду збиратиме замовник перевезень на своєму рахунку і виплачує перевізникам за транспорту роботу.

Фізичне запровадження системи електронного квитка мало велике “домашнє завдання”, яке ми досі не зробили. Ми не підготували Львів, у нас не вистачає рухомого складу, у нас громадський транспорт і далі рухається зі швидкістю 13 км/год замість мінімум 18, які потрібно для того, щоб він був мобільним та економічно вигідним.

Львівська міська рада мусить тепер економити кожну копійку. І саме міська рада за кожен кілометр, який проїде автобус, трамвай чи тролейбус буде виплачувати перевізнику. Зазначу, що найбільш економічно вигідно перевозити людей електротранспортом, зокрема трамваями. Тому коли у Львові говорять про закупівлю ста автобусів, то спочатку варто розібратись з економікою в контексті е-квитка, чи це доцільно та економічно вигідно. 

У нас при кожному піднятті тарифу люди очікували міфічного покращення. Невже і з запровадженням е-квитка не буде покращення?

У нас нічого не зміниться, бо ми в мільйонному місті можемо за одну пікову годину перевезти лишень 50 тисяч пасажирів, при потребі від 100 тисяч. На даному етапі місто не готове до запровадження е-квитка. У нас за моїми підрахунками залишається приблизно 1500 валідаторів, не враховуючи резервних, які ми не маємо куди змонтувати. Це орієнтовно додатково 500 одиниць рухомого складу. Панелей водія залишається понад 200 шт.

Це означає, що розрахунково було передбачено замінити цей жовтий мотлох, який досі возить пасажирів і який зараз коштує дешевше чим обладнання яке на нього встановлюється, на автобуси великої вмістимості. На один автобус-маршрутка потрібно два знімачі інформації "валідатори", а для автобуса великої вмістимості потрібно три одиниці, відповідно повинні були встановлювати більшу кількість валідаторів.

Отже Львів, не закупив додатково 200 одиниць рухомого складу і не оновив цей мотлох, на автобуси більшої місткості, як це декларувалось у 2017 році. 

Другим етапом впровадження електронного квитка є населені пункти, які станом на зараз не входять до Львівської територіальної громади. І про це теж говорили у 2017 році. Зараз про це ніхто не говорить і “шарахаються” від цієї ідеї. Як ми можемо розв'язати проблему з автомобілізацією Львова, якщо ми не запропонуємо якісного громадського транспорту зокрема і для навколишніх громад?

Найгірше, що ми не готували Львів до електронного квитка, який виводить нас на чисту економіку. В результаті у нас є прірва в 1-2 мільярди гривень, які необхідно дотувати з бюджету. Ми не підготували основних комунальних перевізників для того, щоб зменшити цю прірву до 500-800 мільйонів. 

Щоб підготувати Львів, нам потрібно мінімум 2-3 роки активно працювати над інфраструктурою, модернізацією перехресть, збільшенням кількості смуг та виділенням смуг для громадського транспорту, вивченням пасажиропотоку.

А хто це має робити?

У нас є управління транспорту, у нас є центр керування рухом, Львівавтодор з окремим сектором який відповідає зокрема за світлофори. Є посадові особи, які за своїми інструкціями мали б працювати за цим напрямком. Але у нас роздуті штати людей, які нічим не займаються.

Я не впевнений, що ми запровадимо електронний квиток наступного року. Інакше весь бюджет на ремонт шкіл, садочків, поліклінік, всього, що називається розвитком - піде на один проєкт. Ми запровадимо електронну форму оплати вартість 12 мільйонів євро. Аналогічно, як Приватбанк клеїв QR-коди в електротранспорті, те, що Тернополі чи Івано-Франківську зробили набагато дешевше. Ми не такі багаті, щоб витрачати весь бюджет розвитку на експерименти.

Насправді ми зараз зарубаємо дуже крутий проєкт. АСООП це можливість за 3-4 роки зменшити у Львові автомобілізацію. Львів'яни не схочуть сідати на автомобілі, якщо громадським транспортом буде дешево та швидко і це можна зробити за 2-3 роки, якщо взятись активно до роботи.

1-2 мільярди дотацій, це ціна непрофесійності та недалекоглядності. І я зараз будучи на багатьох нарадах по е-квитку бачу, що люди які за нього відповідають, не заглиблюються в це, всі чекають створення департаменту транспорту та мобільності, який буде це все розгрібати й за все відповідати.

А коли у Львові останній раз вивчали пасажиропотік?

Останній раз у 2011 році. Є рішення виконавчого комітету ЛМР про вивчення пасажиропотоку, десь 2018 року, і воно “успішно” не було виконане управлінням транспорту.

Зараз місто має лише “листочок А-4” з придуманими в управлінні транспорту новими маршрутами, які вони вважають що “запрацюють”. Нема жодної фінансової моделі, жодного аналізу. Єдині правдиві цифри, які ми можемо мати, то це цифри ЛКП “Львівелектротранс” по проданим квиткам.

Найправильніше рішення на наступний рік, це політично визнати, що ми у 2022 році будемо в тестовому режимі бавитись в е-квиток. Максимум ми виведемо гроші з тіні, але тоді ми водієві повинні дати офіційно 15 тисяч. Зараз він їх отримував готівкою без відповідних відрахувань.

Ми відходимо від того, що місто буде когось штрафувати за невиконання та недотримання графіків, що будуть пересадкові вузли та інформування пасажирів про графіки та час руху. Ймовірно буде перехідний варіант з пересадковими квитками, але ми повність відійдемо від самої ідеї оплати транспортної роботи

Ти згадував ЛКП “Львівелектротранс”, який повинен стати базовим і основним перевізником у місті.

У нас по фінансовій моделі, якщо ЛЕТ не заробить 1 млрд. гривень, ми повинні його додатково дотувати. Тобто крім дотації системи е-квитка ми повинні будемо дотувати міський електротранспорт, адже при найоптимістичніших сценаріях, вони не можуть заробити такі гроші. Наша основна мета при АСООП зберегти підприємство і дати йому повне завантаження. Для цього нам необхідно,  щоб підприємство виконало транспортну роботу в розмірі 14 млн км на рік, а щоб це виконати нам потрібно як мінімум додатково купити 30-40 трамвайних вагонів та 100 тролейбусів.

Друга мета - це АТП-1 в яке ми вже інвестували понад мільярд гривень. Це кошти громади, які ми мусимо максимально якісно використати. І вже в третю чергу інтереси приватних перевізників.

А що з новими трамваями, які Львів закупив в “Електрону” ?

Два 5-секційних трамваї ми отримаємо до кінця цього року. Але в технічні умови заклали, що двері в тих трамваях будуть відкриватися назовні. Нагадаю, що у нас вже є такий один вагон. Тобто у нас буде 11 трамваїв, які можуть перевозити понад 300 людей, і вони не зможуть поїхати по найзавантаженішій Сихівській лінії. Де нагадаю висота платформ і ухил не дозволяє використовувати трамваї з такою конструкцією дверей.

Але ж є не один Сихів. Наприклад існує напрямок по вулиці кн.Ольги.

Кн. Ольги треба терміново закривати на ремонт. Якщо “берлінці” вже починають тріскати, то ще пів року і їх потрібно буде капітально ремонтувати. Нові трамваї туди взагалі запускати не можна. Там колія є в небезпечному стані, в будь-який момент там трамвай на ухилі може зійти з рейок. Першочергово, ми мали робити не Пекарську чи Хуторівку, а саме кн.Ольги.

І який твій оптимістичний прогноз на найближче майбутнє?

Електронний квиток нас заставить економити кожну копійку в бюджеті. Є договір який нас зобов’язує запровадити економічно обґрунтований тариф. Я не знаю, як ми з цього вийдемо, адже є чітко визначені пункти, що, як та коли ми зобов’язані зробити. Ми максимум на рік можемо затягнути це питання.

На мою думку, команда яка зараз займається питанням електронного квитка, не готова запровадити нічого. І я загалом не бачу команди, яка б у Львові була готова розв'язувати транспортну проблему. А експериментувати з проєктом, який коштує 12 мільйонів євро і загальним річним бюджетом до 4 мільярдів гривень на рік? Я звик працювати цифрами і проти цифр важко щось протиставити. І скільки б не приходив на наради, скільки ми б не дискутували в кабінетах чиновників у них немає цифр. За попередні роки ми нічого не готували, а лише бавились в красиві картинки та презентації замість того, щоб робити глобальні та потрібні і водночас непопулярні речі.

Підсумовуючи зазначу дуже коротко: Насправді зараз найслабша команда яка займається транспорт за останіх 11 років.

Ми не готові й у нас немає командної гри у стінах Львівській міській раді в плані транспорту.

Розмовляв Андрій Маринюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ