Понад століття тому український письменник-класик Іван Нечуй-Левицький написав безсмертну повість «Кайдашева сім’я». Часу спливло чимало, але поведінка й вчинки персонажів повісті уже й не сприймаються сьогодні як давня історія.
Відомо, що прототипом сім'ї Кайдашів була реальна селянська родина, що прославилася нескінченними бійками та конфліктами.Але Іван Семенович через трагедію однієї сім’їпоказав організацію життя тогочасного українського суспільства.
Символічно, що вперше цей твір було надруковано у львівському журналі «Правда» , а згодом і виданий у нашому місті окремим виданням.
Війна у родині була за кожну дрібницю, будь-які засоби ставали в пригоді, лиш би отримати тактичну перемогу, дарма, що всі гуртом нищили господарство, за котре воювали.А найхарактернішим символом усіх незгод стала грушка, котра росла на межі між городами, й груші, що ніяк не могли поділити між дітьми.
Погляньмо на львівський політикум й побачимо тут яскраві сучасні прототипи Кайдашихи, невісток Мотрі й Мелашки, синів Карпа й Лавріна.
Якщо провести паралелі, то сучасною львівською «грушею» сталаПрограма соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2012 рік. До слова, таку програму виконавчі органи влади готують щороку,й подають на розгляд депутатів обласної ради.По суті, це - політико-економічний документ, який визначає стратегічні напрямки соціально-економічного розвитку краю.
Якщо спростити, це – як у будь-якій сім’ї постійна дилема – цьогоріч ми робитимемо ремонт у помешканні чи поправлятимемо здоров’я влітку на курортах Криму, Болгарії або Греції, придбаємо один автомобіль на всіх, чи кожному велосипед?
Можливо, й не кожен мешканець Львівщини знає, що приймається такий документ,але реалізація його положень точно зачіпає кожного з нас, бо це – відремонтовані дороги, полагоджена каналізація, збудовані заклади освіти, соціальна допомога, робочі місця, заробітна плата й податки до бюджетів.
Львівська ОДА ще наприкінці грудня чемно подала проект цієї Програми депутатам, й декілька місяців цей важливий документ припадав пилом на облрадівських столах. Згодом його розглянули всі депутатські комісії, й лише дві з них мали деякі зауваження.І тільки на початку квітня депутатська більшість на сесії назвала цей продукт колективної праці економістів-практиків, науковців, експертів «програмою занепаду» й відхилила його.
Детальну експертизу цього документа здійснили два найпотужніших університети Львова –серйозних застережень не було, а депутати обласної ради (декотрі з них плутаються у визначенні економічних термінів) одним голосуванням поставили під сумнів кваліфікацію й профпридатність львівських наукових економічних середовищ!
Уже майже місяць багато галасу, популістських заяв, звинувачень, а конкретних пропозицій як кіт наплакав. Документ не прийнято, конкретні програми не реалізовуються. А їх передбачено аж 57 на суму понад 107 млн. грн. З них понад 18 млн. грн. на ремонт доріг, 16 млн. грн. на програми розвитку освіти, 10 млн. грн. – на виплату адресної допомоги малозабезпеченим мешканцям нашого краю. Але «коні не винні», тому малозабезпеченим треба зачекати.
У чому ж причина такого протистояння? Бо логічних професійних пояснень немає.
Перша – політична. Адже живемо у рік виборів й пошук ворогів - найкращий спосіб вигідно позиціонувати себе. Й ворогом буде кожен, хто якимось чином навіть випадково однією ногою стане на доріжку, що прямує до омріяного мандата депутата Верховної Ради: міністерства? Добре! Чиновники облдержадміністрації? Годиться! Голова ОДА – ще ліпше й ефектніше!
Але другий мотив, мабуть, важливіший, й концентрується у самій Програмі, точніше у її деталях. Цей досить таки об’ємний документ містить теоретичне обґрунтування та 4 додатки.Мабуть, депутатів менше цікавило теоретичні розмірковування розробників Програми, адже читати майже 90 сторінок тексту з аналізом соціальних та економічних процесів, замислюватися над метою та пріоритетними напрямками розвитку – справа важка й не вдячна. А ось 4 додатки (особливо перших 2), у яких вказано конкретні об’єкти, джерела фінансування, суми та відповідальні за здійснення – це, звичайно, цікавіше. Тут уже загальнообласну фінансову ковдру можна потягнути трохи на себе, себто грушки від тої груші покласти собі до кишені.
А може трапитися знову, як у кайдашевій сімейці - старша невістка Мотря полізла на горище до молодшої невістки Мелашки шукати свою курку й позбирала яйця, котрі нібито її птиця знесла на чужій території. Втрутилися їхні чоловіки й усі назбирані в пазуху яйця Мотря потовкла. Окрім ґвалту ніхто нічого не отримав. Якщо у травні депутати таки приймуть Програму соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2012 рік, то практична її реалізація розпочнеться у найкращому випадку в серпні-вересні. Адже є визначені процедури, котрі жодним чином не пришвидшиш – оголошення, тендери, визначення підрядника тощо.
Й ми знову нарікатимемо, що дороги починають ремонтувати у сезон осінніх дощів, і як за кілька місяців збудувати каналізаційно-очисні споруди в с.Міженець Старосамбірського району або реконструювати очисні споруди у Радехові. А чи варто розпочинати реконструкцію харчоблоку Львівської обласної психіатричної лікарні, що на вул.Кульпарківській- це ж реалізація «програми занепаду»! Або який хосен для депутатів від будівництва критого басейну у Сокальській школі-інтернаті для дітей, хворих на сколіоз?
Рано чи пізно програму все ж приймуть. Але що з неї буде реалізовано? Та депутати свободівської більшості в Львівській обласній раді особливо не переймаються цим. Уже сьогодні відома їхня відповідь, що прозвучить наприкінці року: ми проголосували, гроші знайшли, а от погана обласна адміністрація не зуміла реалізувати наші наполеонівські плани.
А фінал цієї епопеї із Програмою буде такий, як у «Кайдашевій сім’ї»: грушка всохла, брати, невістки, діти й сама Кайдашиха залишилися без її плодів, аж тоді всі помирилися.
Дмитро Перфецький.
