Останнім часом Львівська обласна рада опинилася в епіцентрі гучних скандалів, потрапивши під щільний вогонь нищівних звинувачень в корупції. Розпочалися тотальні перевірки. А тут іще нервове очікування нового голови ОДА. Як працювати в таких умовах? На запитання «Гал-інфо» відповідає голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник.
– Мирославе Петровичу, на вашу думку, чи не зловживає Львівська обласна рада політичним аспектом своєї діяльності? Маю на увазі звернення, що штампує облрада щодо проблем, які в її компетенцію не входять. Адже часто ці звернення мали протилежний щодо мети резонанс. Достатньо згадати хоча б голосування за звернення про заборону КПУ, ПСПУ та Партії регіонів. Потім частина депутатів відкликала свої голоси за це звернення. Крім того, на жодне звернення ЛОР не отримала офіційної відповіді.
– Органи центральної влади повинні знати настрої та думки населення з тих чи інших питань, в тому числі політичних питань. Я не вважаю, що тут є якісь зловживання і практично на кожній сесії ці звернення приймаються. Я, навпаки, сказав би, що це є активність, що відповідає статусу депутата, статусу обласної ради. Поінформувати органи центральної влади про бачення населення області розвитку політичної ситуації.
– Чи не зашкодить занадто політизований та опозиційний до нової влади характер діяльності Львівської обласної ради фінансуванню області з державного бюджету, зокрема, реалізації угоди з Кабміном про соціально-економічний розвиток Львівщини?
– В нас однакові відносини як з попередньою владою, так і з теперішньою. Кількість звернень, що була при Президентові Ющенку така ж сама, як і при новому главі державі. Ми були завжди такими – реагували на ті чи інші події, висловлювали свою точку зору і будемо мати її й надалі.
– Якби уповноважений представник уряду у неформальній обстановці поставив фінансування зобов’язань Кабміну перед Львівщиною у залежність від політичної лояльності Львівської обласної ради, ви б погодилися на такий обмін? Невже політичний аспект для вас виявився б важливішим від добробуту мешканців області?
– Питома вага звернень до органів центральної влади політичного характеру є невеликою, зважаючи, що на кожній сесії ми маємо 60-70 питань порядку денного, з них лише 3-4 питання – це звернення. Якщо знайдеться урядовець, який буде ставити в залежність соціально-економічний розвиток області від того подобаються чи не подобаються йому звернення, то він не доріс до своєї посади. Посадовець не повинен так мислити.
– Зараз ми є свідками синхронного голосування обласних рад Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей щодо резонансних питань з резолюції Європарламенту (щодо С.Бандери), другої державної мови, пропозиції звільнення міністра освіти і науки Дмитра Табачника. Це є взаємоузгоджена позиція рад? Чи можна говорити, що галицькі області ведуть окрему взаємоузгоджену політику?
– Ми координували з головами обласних рад сусідніх областей, роботу над спільними програми, що є для нас важливими. Якщо ми разом працювали над роком Пінзеля, то тому що він працював у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Коли ми говоримо про розвиток Карпатського єврорегіону, то ми залучаємо до роботи вже не Тернопільську, а Івано-Франківську, Закарпатську та Чернівецьку області. Коли ми говоримо, що в нас є спільне рішення по Єврорегіону Буг, то ми залучаємо Волинську область. Це об’єктивно, інакше рішення не може бути повноцінним, якщо приймати його тільки на території Львівської області. Як можна говорити про розвиток Карпат і моделювати їхній розвиток на території Львівської області? Це неможливо, бо йдеться про єдиний комплекс. Мало того, наші дії ми погоджуємо в міжнародному контексті, з іншими державами, що мають на своїй території Карпати. Щось такого спеціального, щоб вести окрему політику, в нас такого ніколи не було і не буде.
– Як ви оцінюєте виконання обласних програм за 2009 рік? Якою буде подальша стратегія обласної ради – можливо треба скоротити кількість цих програм?
– У нас є близько 70 програм. Будемо слухати виконання програм при формуванні програми соціально-економічного розвитку на 2010 рік, що має бути затверджена після прийняття бюджету. Якщо говорити про попередні роки, то програми виконуються задовільно. Виконання програм завжди було вище як 90%. Програми мали досить прикладний характер. Скільки буде програм цього року, сказати не можу, бо це залежатиме від бюджету, тобто скільки коштів ми зможемо направити на виконання програм. Ця цифра, якщо брати попередні роки, не доходила 100 млн грн в рік. Тобто, ми мали в межах 80 млн грн на програми обласної ради. Подальша стратегія буде спрямована на скорочення кількості програм. Краще концентрувати фінансовий ресурс, зменшуючи кількість програм.
– Як пережили кризу підприємства Львівської обласної ради комунальної форми власності?
– Якщо говорити про БТІ, то криза там є досить глибокою, але підприємство переструктуризувалося, зменшило свою видаткову частину і сьогодні воно стабільно працює, виплачує заробітну плату, сплачує податки, не має заборгованості, хоча видаткову частину довелося зменшити, відмовитися від певного роду виплат. Це зрозуміло, бо підприємство працює на максимальне навантаження, коли розігрітий ринок нерухомості, коли багато людей звертаються за обмірами, довідками до цього підприємства. Що стосується «Галсільлісу», то ситуація там серйозно покращилася. На 1 січня 2010 року заборгованість по заробітній платі була 1 млн 700 тис. грн, вона зменшилася до 300 тис. грн, при тому, що вирубка лісу дочірними підприємствами «Галсільлісу» в першому кварталі 2010 року становила 60% від обсягу 2009 року. Тобто при меншій кількості рубок була значно ефективніша робота, що дало можливість погасити борги із заробітної плати.
– З чим пов’язані заміни директорів підприємств Львівської обласної ради БТІ та «Галсільліс»?
– На цих підприємствах давно стояло питання про заміну директорів. Це було пов’язано з тим, що нам треба було дати новий поштовх у розвитку цих підприємств. Обидва керівники були пенсійного віку. Були проблеми із виплатою заробітної плати, проведенням структурних змін. Ці зміни назріли.
– Є інформація про те, що кілька депутатів Львівської обласної ради практично змусили подати у відставку екс-керівника «Галсільлісу» Мочарського і поставили свою людину. Чи будете ви ініціювати розслідування?
– Я знаю дуже мало прикладів, коли би хтось дуже охоче подавав заяву про звільнення з посади. Це одиничні випадки, тому завжди, коли стоїть питання про заміну керівника, з ним говорять ті, кому це належить, наводять аргументи, чому краще зробити так чи інакше. Це право власника – ставити певні питання. Що таке змусили? Просто наводяться аргументи і людина або приймає рішення, або не приймає.
– Після скандалу навколо «УТ-Захід», чи вважаєте за потрібне, щоб Львівська обласна рада через своє підприємство «Львів-ТБ» вийшла із складу засновників телекоманії?
– Я не знаю, яке буде рішення. Ми будемо розглядати його на наступному пленарному засіданні сесії Львівської обласної ради у вівторок, 20 квітня, тому треба зважити всі аргументи, всі за і проти, і прийняти рішення, яке буде найкращим для обласної ради.
– Яка ваша особиста думка?
– Я побачу, як буде йти обговорення. Буде доповідати комісія, я не слухав доповіді комісії попередньо, я буду слухати аргументи та визначатися.
– У зв’язку із заявами в пресі народного депутата Івана Деньковича про діяльність у Львівській обласній раді корупційного клану, що вирішує усі питання щодо надання дозволів, земельних відводів, продажу комунального майна, Президія створила тимчасові контрольні комісії. На вашу думку, чи правильно, коли обвинувачених у корупції депутатів перевіряють їхні колеги? Можливо, тут має працювати якась незалежна комісія?
– Метою створених комісій не було виявити, чи не виявити корупцію, бо це не є повноваженнями обласної ради. Для того були скеровані звернення у відповідні органи – управління внутрішніх справ, прокуратуру, СБУ. Ці органи працюють і проводять паралельно перевірки. В нас на цей момент відбувається стільки перевірок, що я не пригадую…, я маю великий стаж роботи в органах влади, але такої кількості перевірок, повторюю, не пригадую. Це відбувається, власне, на наші звернення у зв’язку з публікаціями в пресі. А мета депутатських комісій – вивчити для самих себе, чи ми десь помилилися, приймаючи певні рішення, чи доцільно було їх приймати. Вони не ставлять перед собою ту мету, яка не властива раді.
– Ви вже згадали, що звернулися до прокуратури області та інших правоохоронних органів із листами щодо перевірки заяв Івана Деньковича про корупцію в обласній раді. Чи вже якісь документально засвідчені результати?
– Таких результатів ще нема. Завершилася перевірка щодо звинувачень у неправильних відрядженнях. Там не було виявлено порушень, там було виявлено невелике донарахування в межах 100 грн чи 80 грн, я не пам’ятаю. Це технічна помилка, що не тягне за собою жодних наслідків. Триває перевірка з приватизації. Цю перевірку здійснює ГоловКРУ України, вона триватиме 1,5-2 місяці. Є перевірка з СБУ, УМВС України, Управління з боротьби з організованою злочинністю. Вони вилучають матеріали про які йшлося в публікаціях щодо надання гірничих дозволів, мисливських угідь і таке інше, але ще рано говорити про результати.
– На вашу думку, чому навколо Львівської обласної ради виник цей корупційний скандал? Це піар одного політика, чи все-таки, як кажуть, диму без вогню не буває?
– Я переконаний, що речі, про які йдеться в інтерв’ю Івана Деньковича, гіперболізовані. Таких речей в обласній раді не було. Я знаю ситуацію зсередини.
– Депутати сільської обласної ради села Зіболки Жовківського району звернулися до вас з листом, в якому пропонують Львівській обласній раді скасувати рішення ЛОР №1117 від 22 грудня 2009 року про передачу мисливських угідь, якими користувався Жовківський держлісгосп, приватному підприємству «Спектр-Центр». Депутати стверджують, що жодних погоджень на передачу мисливських угідь вони не давали. Тобто Львівська обласна рада справді порушила законодавство, ухваливши рішення, без згоди депутатів сільради?
– Сільська рада дає дозвіл на передачу мисливських угідь, якщо мисливські товариства створюються на землях сільської ради. Кожен дає дозвіл на те, чим він володіє. Я не можу зараз сказати, чи взагалі там був потрібен був дозвіл сільської ради. Землекористувач повинен дати дозвіл. Це так, але землекористувачем може бути і управління лісового господарства, і сільська рада, і це можуть бути землі, якими розпоряджається районна державна адміністрація, якщо вони за межами села. Абсолютно переконаний, що в нас немає жодного рішення, прийнятого, без дозволів тих землекористувачів, яким належать ці землі.
– Ви не маєте інформації, хто є землекористувачем тих земель в Зіболках?
– Ми створили спеціальну комісію. Комісія працює, вона доповість.
– Крім того, зі слів мешканців Зіболок, депутати ЛОР Богдан Кук та Михайло Коваль, які нібито стоять за фірмою «Спектр-Центр», їх тероризують, забороняючи відвідувати ті ж самі мисливські угіддя. Чи будете ви як голова Львівської обласної ради розбиратися, чи справді так є?
– Власне, тимчасова комісія і працює над цим питанням, вивчає, чи не порушуються правила користування лісом, режим ведення лісового господарства.
– Якщо у Львівській обласній раді справді немає жодного корупційного клану, то як ви поясните, що директори навіть державних підприємств частенько не можуть добитися продовження якогось дозволу, надання відводу, а місцева громада не може дістати розширення меж населеного пункту, адже це суто технічні питання? Тим більше йдеться про інтереси держави, громади, а не приватного власника.
– Це пов’язано з тим, що треба добре вивчати ці питання. Все рівно відсоток прийняття рішень є дуже великий, а відмов є дуже мало. Якщо питання готується, воно проходить.
Що ж стосується гірничих відводів. Наскільки я пригадую, з 28 звернень було прийнято 26, а тих два, що неприйняті, включені в порядок денний цієї сесії. Це не є така катастрофічна ситуація, як її намагаються намалювати.
– На вашу думку, що слід зробити, щоб робота Львівської обласної ради була більш прозорою?
– Треба вносити зміни до законодавства, проводити адміністративно-територіальну реформу, щоб обласні і районні ради мали свої виконавчі органи. Рішення, про які ми зараз говоримо, – надання гірничих відводів, створення мисливських угідь, інші питання, – повинні бути компетенцією виконавчих органів влади, а не виноситися на розгляд 120 депутатів. Під час розгляду таких конкретних, а не стратегічних питань, дуже багато думок і рішення важко приймати. Якщо порівняти обласну раду і міську раду, то остання має свою виконавчу структуру, ми не маємо. Для нас питання зміни керівника того, чи іншого підприємства – це виключна компетенція ради на пленарному засіданні. В нас тут завжди є проблеми, підключаються різні лобістські групи і завжди журналісти створюють навколо цього ажіотаж, який не вартує того. У місті Львові є набагато більше серйозних комунальних підприємств – водоканал, теплокомуненерго, трамваї і тролейбуси, але зміна керівника відбувається або виконавчим комітетом, або директором департаменту. Це не виноситься на раду, і воно відбувається спокійніше. Тому, коли ми будемо мати свої виконавчі органи, не буде тої ситуації, про яку ми нині говоримо. Доки зберігатиметься теперішня ситуація, буде завжди те чи інше несприйняття рішення. Питання буде ставитися таким чином – рішення неприйнято, значить там щось не так. А може його не можна було приймати?!
– Під час свого останнього приїзду до Львова 10 березня Віктор Ющенко зібрав лідерів національно-демократичних сил області. Ця зустріч була закрита для преси. Про що йшлося?
– Йшлося про поєднування зусиль у відстоюванні інтересів держави. Йшлося про формулу, на якій ми маємо співіснувати – чи це одна політична сила, чи це спільні дії. Я думаю, що більшість схилилася до того, що це мають бути спільні дії.
– Яка була мета зустрічі із головами РДА та райрад від «Нашої України», в якій ви брали участь?
– Ми говорили, що серед наших голів РДА є багато депутатів місцевих рад – обласної та інших рад. Відповідно до закону, коли йде заміна керівників структур, то орган, який робить цю заміну, повинен інформувати відповідну раду, депутатом якої є та чи інша людина. Ми акцентували увагу на тому, що керівники районних рад відслідковували ці процеси, щоб ніде не був порушений закон. У випадку, якщо цей закон буде порушений стосовно тієї, чи іншої людини, рада повинна захищати її.
– Чи готова обласна рада і Ви особисто працювати з новим губернатором від Партії регіонів, адже ви представник національно-демократичного табору, а Партія регіонів сповідує іншу ідеологію?
– Партія регіонів – українська партія. Вона, як і інші партії, бореться за владу, її метою є прихід до влади для реалізації своєї програми. Для мене не залежить, хто буде головою Львівської ОДА – чи це буде представник Партії регіонів, чи це буде представник «Нашої України», чи БЮТ. Все залежить від того, які дії буде чинити та чи інша особа.
– На вашу думку, чи є оптимальною датою місцевих виборів 27 березня 2011 року?
– Це є дата, що була визначена Конституцією України. Верховна Рада, прийнявши рішення про проведення місцевих виборів 30 травня 2010 року, порушила право органів місцевого самоврядування, бо вони були обрані до березня 2011 року відповідно до Конституції. Були проблеми тільки з сільськими, селищними та міськими головами, які були обрані до березня 2010 року, тому Верховна Рада шукала точку порозуміння, щоб привести все до єдиного знаменника. Спочатку вирішили скоротити повноваження місцевих рад, потім – продовжити повноваження сільських, селищних та міських голів. Стосовно депутатів місцевих рад нічого не змінилося. Ми відповідно до Конституції 2006 року обиралися до 2011 року.
– Які політичні сили, на вашу думку, потраплять до Львівської обласної ради наступного скликання?
– Ще дуже багато часу до виборів. Все буде залежати від активності політичних сил. Суспільство ще не живе місцевими виборами, бо тільки усвідомлює, що відбулося на президентських. З осені почнеться політична активність, тоді буде видно.
– Деякі сили очевидно вже почали готуватися до місцевих виборів. Наприклад, фракція ВО «Свобода» у Львівській обласній раді під час минулого пленарного засідання сесії ЛОР оголосила про необхідність розпуску обласної ради у зв’язку із створенням в раді прорегіональної більшості. Чи справді є така більшість?
– Такої більшості у Львівській обласній раді немає, є тільки один представник Партії регіонів Леонід Мельник, який з тих чи інших причин зараз практично на засідання не ходить. Ця заява – просто піар-хід. Я вважаю, що дострокові вибори до Львівської обласної ради за рік до чергових є недоцільними.
– Після багатьох років роботи на найвищих посадах у Львівській ОДА та Львівській обласній раді, чи відчуваєте себе готовим працювати на вищому рівні, наприклад у Верховній Раді, міністерстві?
– Народним депутатом, очевидно, я не буду. Я ніколи перед собою такої мети не ставив, і не ставив мети, що я обов’язково повинен працювати у владі. Мене не приваблює ця робота. Я буду працювати тут на посаді голови Львівської обласної ради у цій каденції, скільки мені дозволять депутати. А там побачимо.
– Чи були якісь пропозиції вже від нової влади?
– Ні, не було таких пропозицій.
– Якби надійшла пропозиція, наприклад, працювати в міністерстві?
– Я зараз голова обласної ради. Якби поступали пропозиції, то некоректно є залишати посаду, яку мені довірили депутати. Насамперед повинна бути воля депутатів, перш за все. Я знав, що погодився бути головою Львівської обласної 5 років.
Розмову вів Петро Марич, Гал-інфо.
