26 жовтня у Клубі Ділових Людей відбудеться захист перших бізнес-планів, підготовлених львівськими переселенцями в рамках програми Міжнародної організації з міграції. Проект, спрямований на підтримку внутрішньо переміщених осіб у розвитку малого підприємництва на Львівщині, стартував у вересні й нині перебуває на фінальній стадії. Загалом Міжнародна організація з міграції реалізує подібні проекти у 8 областях України. Передбачається, що за підсумками конкурсу 850 ВПО одержать фінансування, яке буде спрямоване на закупівлю обладнання для розвитку їхнього бізнесу.
Місяць тому «Гал-інфо» повідомляло про підготовку проекту у Львові. Наприкінці вересня до участі в ньому було відібрано 200 учасників, в тому числі 160 переселенців з Криму й Донбасу та 40 львів’ян. Упродовж трьох тижнів вони мали можливість прослухати дводенний бізнес-курс, організований для них експертами Громадської Школи Бізнесу. Вони познайомили підприємців-початківців із засадами ведення бізнесу та надали корисні практичні рекомендації щодо його започаткування. Згодом кожен з учасників вибрав собі консультанта, із яким взявся за написання бізнес-плану. Автора даних рядків, який також пробує свої сили у написанні проекту, приємно втішило розмаїття ідей та концепцій майбутніх підприємців: від випікання домашнього хлібу та розведення риби до імпорту техніки із Китаю та організації шкіл іноземної мови.
Слід зазначити, що частина учасників дотепер не стартувала у бізнесі й прийшла на проект, маючи тільки ідеї. Інша частина вже мала зареєстровані підприємства й хотіла розширити бізнес. За словами організаторів, гранти мають одержати дві третини учасників. Втім, зізнаються учасники проекту, гроші важливі, але все-таки не визначальні для успішного бізнесу. Головне – вміти розпорядитися ними із розумом. Власне, передбачені програмою тренінги – це чудова можливість набути потрібні знання.
Напередодні фінального етапу проекту «Гал-інфо» поспілкувалося з Головою Клубу Ділових Людей Миколою Савуляком про перебіг програми та, ширше, подальші плани й амбіції бізнес-клубу, який днями відсвяткував своє шестиріччя.
Пане Миколо, в різних областях проект реалізують різні організації. Що Вас спонукало стати виконавцем цієї програми у Львові?
Міжнародна організація з міграції (МОМ) оголосила тендер на проведення цього проекту й наша організація узяла участь у конкурсі, під час якого запропонувала своє бачення його реалізації. У підсумку ми виграли конкурс у Києві та Львові, проте були змушені обрати одне з двох міст, бо цього вимагали умови МОМ. Ми зупинилися на Львові, адже тут розташований наш центральний офіс. Бізнес-клуб взявся за реалізацію проекту, тому що у Львівській області є досить багато переселенців, які хочуть розвивати свій бізнес. До того ж, програма МОМ передбачала залучення місцевих мешканців (20% учасників). Ми ж спеціалізуємося на розвитку малого й середнього бізнесу, тому для нас це не було складним завданням. Загалом на проект подали заявки 260 осіб, з яких ми відібрали біля 200 – 160 ВПО і 40 львів’ян та мешканців області.
Це вже не перший ваш проект, пов'язаний з проблематикою переселенців.
Так, це уже другий проект. Перший, де грантодавцем виступає міжнародний фонд «Відродження», розпочався у червні 2015 року й триватиме до лютого 2016 року. Це довший, але розрахований на меншу кількість людей проект, в якому беруть участь 64 особи, усі ВПО. До кінця року буде видано грант у розмірі 1 млн. гривень на 15 проектів. Гроші мають піти на закупівлю обладнання.
Який відсоток із цих людей справді започаткує успішний бізнес?
Нас позитивно здивувала динаміка у цій групі. Ми відібрали 64 учасники, у підсумку розпочали роботу 59 людей і 54 з них захистили свої бізнес-плани. З цих 54 проектів десь 30-35, тобто 60%, заслуговують фінансування. На жаль, фінансову допомогу одержать тільки 15, а для деяких будемо залучати приватні інвестиції, адже це справді перспективні й готові до розширення бізнеси.
Назвіть кілька найцікавіших бізнес-ідей.
Вони стосуються й деревообробки, й різних сервісів для домогосподарств, і пошиття штор, і розведення собак. Велика частина проектів виробничого характеру.
У нещодавньому інтерв’ю нашому виданню голова ЛОДА Олег Синютка зазначив, що на Львівщину приїхали переважно забезпечені ВПО. Ви спостерігаєте таку тенденцію?
Спілкуючись з нашими партнерами, які реалізовували проект МФ «Відродження» в Києві, Харкові й Одесі, я теж зробив висновок, що в середньому переселенці у Львові справді багатші. Там проекти й ідеї були більш простими, причому вони перебували лише на стадії запуску. Якщо подивитися наші групи, то в 60% випадків підприємства уже запущені й вони потребують лише розширення. Для переселенців, що беруть участь у наших проектах, фінансова допомога важлива, проте не менш важливий для них теоретичний аспект – двомісячний навчальний бізнес-курс, який подеколи дає кращий ефект, ніж кілька тисяч доларів фінансування. Тому не можна сказати, що всі переселенці на Львівщині належать до ВІП-класу, але середньостатистично вони є трохи багатші, мають кращі бізнес-проекти й краще освоїлися в регіоні. Мабуть, тому що їх тут менше. Сюди доїхали ті, хто могли собі це дозволити. В інші області їхали до родичів, до знайомих, до друзів. Звичайно, в абсолютних цифрах в інших регіонах не менше заможних переселенців, але їх питома вага значно менша.
Що головне для підприємця-початківця?
Як би це банально не звучало, але гроші не головне. З ними можна увійти в бізнес, але вийти – без грошей. Тому в першу чергу потрібно знайти нішу, в яку можна зайти, й створити конкурентну модель бізнесу. Обслуговувати всіх неможливо. Треба чітко розуміти, чим Ви відрізняєтеся від інших на ринку й на якого клієнта орієнтуєтеся. Треба розуміти, що потрібно вашому клієнту. Якщо Ви розумієте його потреби, то зможете зробити під нього товар і послугу. Якщо Ви розумієте, хто ваш клієнт, Ви будете розуміти, скільки він готовий платити за Ваш продукт. Власне, після цього вже можна шукати ресурси, будувати систему. Малому підприємцю на старті важливо успішно створити бізнес-модель хоча б на папері.
Коли Ви створювали Клуб Ділових Людей, то на яку потребу орієнтувалися?
Не тільки шість років тому, але й нині в Україні немає жодної організації, яка би займалася розвитком суто малого й середнього бізнесу. Ні торгові палати, ні державні організації, ані приватні бізнес-клуби, які здебільшого є невеличкого формату, цього не роблять. На жаль, в Україні аж дотепер відіграють визначальну роль великі корпорації, великий бізнес, натомість малий та середній бізнес відносно слабенький. Отже, перша мета – розвиток малого й середнього бізнесу, який у майбутньому стане основою економічної стабільності країни. Клуб Ділових Людей – платформа для розвитку бізнесу учасників Клубу через налагодження ділових контактів, обмін досвідом, доступ до нових бізнес-можливостей та формування ділової репутації кожного з учасників.
Наші клієнти – це керівники й власники малого та середнього бізнесу, які потрібують нових бізнес-контактів потенційних клієнтів, партнерів, підрядників, інвесторів. По-друге, вони потребують досвіду та знання. Це те, що ми їм можемо дати – й даємо. Ми створюємо велику кількість навчальних заходів, майстер-класів, маємо власну бізнес-школу. Спілкуючись між собою, вони одержують доступ до інформації, до нових бізнес-можливостей. Й остання (чи, мабуть, це перша) спонука – втома від ненадійних партнерів та клієнтів. Всі шукають надійності та стабільності. Це репутація.
У Вас траплялися неприємні ситуації, коли хтось із учасників Клубу, сказати б, підмочував свою репутацію?
Нечасто, але такі ситуації є. Саме тому в нас існує Етичний комітет, який стежить за дотриманням Етичного кодексу. Ми постійно вживаємо різних заходів, щоб підсилювати репутацію. Створити широку платформу надійних людей справді непросто. Якби йшлося про Клуб із 50 надійних учасників, то це не проблема. А от створити Клуб із 50 тисяч надійних людей досить складно.
Ви маєте намір об’єднати 50 тисяч членів?
Так, ми одразу орієнтувалися не на локальний, а на національний рівень, тому поступово утворюємо філії в інших обласних центрах. Зараз є Львів (центральний офіс), Івано-Франківськ, Тернопіль і Київ. Філії в Києві і Тернополі відкрилися цього року. Плануємо відкриття філій в ряді інших міст. От і рахуйте: якщо в кожній області залучити до Клубу 2-4 тисячі підприємців, то, власне кажучи, й буде 50 тисяч учасників.
Як почувається малий і середній бізнес на Львівщині? Він страждає від зарегульованості економіки?
Якихось дуже критичних зауважень до влади, особливо до місцевої влади в малого бізнесу немає. На мою думку, для малого бізнесу створені достатньо лояльні умови із податковою системою теж. Авжеж, є певні питання національного рівня – згадана Вами зарегульованість, нелогічність тих чи інших законів, але малий бізнес дає цьому раду. Як на мене, значно більше часу малий та середній бізнес витрачає на побутові трапунки. Він має більше питань до якості послуг. Приміром, вчора в нас в офісі півтори години не було світла. Це означає, що робота стояла. Минулого тижня відмовляв Інтернет. Я не кажу, що наш провайдер – поганий. Я кажу, що кожен з них надає послугу, яка не є ідеальною. Немає на кого поміняти. Насправді ми думаємо про те, щоб підстрахуватися й підключитись до двох провайдерів, бо зупинка роботи на пару годин коштує значно дорожче. Це та сама надійність (чи ненадійність), про яку я казав. Поки немає достатньо хороших фахівців, які здатні виконати свою роботу коректно, бізнес не буде почуватися впевнено. Гадаю, що половину часу малий бізнес витрачає на вирішення оцих малих форс-мажорів, й держава тут грає далеко не першу роль.
Тим не менш, Ви зазначили, що частина законів виглядають алогічно. Ви не пробували пропонувати законодавцям рекомендації?
Виходили з рекомендаціями, надавали, але нікому вони не потрібні. Розумієте, щоб надати якісні рекомендації, група експертів має добре попрацювати не один день. Якщо їх фінансувати, то це один темп. Якщо вони працюватимуть на волонтерських засадах, то це зовсім інші часові рамки й обсяги. Але головне, що ніхто не може гарантувати, що їхню роботу у підсумку не покладуть у шухляду та не загублять. Тому мотивації бракує. Звісно, це важливо, але ми не бачимо інструментів як достукатися «нагору». Немає тих, хто слухає. Відтак, ми дуже скептично до того ставимося.
Розмову вів Сергій Стуканов
