На Львівщині усі склади з боєприпасами мають належну охорону. Про це в коментарі Гал-інфо розповів керівник Регіонального медіа-центру Міністерства оборони України (Львів) Олександр Поронюк.
«Безперечно, що такі події, які мали місце в Калинівці на Вінничині, змушують вживати додаткових заходів безпеки. Приймаються адекватні рішення, посилюється увага до стратегічно важливих об’єктів. Це велика біда, яка прийшла до нас в час, коли йде війна», - сказав Олександр Поронюк.
Він зауважив, що трагедія в Калинівці накладає певний негативний відбиток.
«Це досить негативно впливає хоч і є розуміння, що до таких речей долучаються і наші вороги. Повинна бути більш жорстка відповідальність, більше прав у чатового. Якщо треба стріляти на ураження, то він мусить стріляти, але не допускати сторонніх до охоронюваного об’єкта. Чатовий згідно статуту є недоторканною особою. Він не має розмовляти, а діяти тільки згідно статуту, бо статути писалися кров’ю. Тільки принципове ставлення та відповідальність при виконанні завдань може запобігати таким випадкам», - наголосив Олександр Поронюк.
Він також нагадав, що справжня загроза масштабного лиха на Львівщині була під час розпаду СРСР.
«Львівщина традиційно була мілітаризована. Тут завжди було багато військових частин та підрозділів і Міноборони, і Нацгвардії, і Державної прикордонної служби. Зрозуміло, що всі вони мали необхідні склади з відповідним майном, озброєнням технікою для того, щоб виконувати свої завдання за призначенням. Ще на початку 90-х років на території Львівщини була дуже велика кількість військових складів боєприпасів, ракетного палива, ядерних боєприпасів. Додалася ще одна проблема: коли Радянський Союз розпався за декілька тижнів на нашу територію з Німеччини, Польщі, тогочасної Чехо-Словаччини вивезли в першу чергу військове майно та озброєння, у тому числі і боєприпаси. Це стало проблемою для вищого військового керівництва західного регіону», - нагадав Олександр Поронюк.
В Україні 14 складів боєприпасів. Де може рвонути наступного разу?
Він додав, що тоді небезпечні вантажі залишали неподалік населених пунктів та біля залізничних колій.
«Все це вивантажували недалеко від залізничних колій, інколи просто серед поля залишали боєприпаси, поблизу військових частин. З надією, що вони їх знову відправлять, коли зміниться політика вмираючого Радянського Союзу. Однак, трапилася історична подія – Україна отримала незалежність і все це майно стало власністю українського народу», - сказав Олександр Поронюк.
Відтак відповідальність за ці боєприпаси лягла на Збройні Сили України.
«Було дуже багато надлишкового майна, особливо вибухонебезпечного майна. Місцеві громади та органи вдали з розумінням підійшли до цього. Було розуміння, що може статися непоправне лихо. Докладали багато зусиль, щоб питання вирішувати негайно. Боєприпаси, які були придатними, але їхній термін використання вже закінчувався, використовували для інтенсивної бойової підготовки, максимально намагалися робити розбирання боєприпасів. Це і потенційна небезпека і великі гроші, бо там латунь, мідь, срібло, кольорові метали та й порох. Була велика політика, але в першу чергу, намагалися дбати про безпеку місцевих громад і ліквідовувати найнебезпечніші склади та розосереджувати боєприпаси», - сказав він.
Олександр Поронюк додав: «Пригадую найпроблемніший склад №1 в Брюховичах. На пряму від центру міста до 10 км. На ньому зберігалися 240 тис тон боєприпасів. Цей артилерійський склад мав свою історію і функціонував ще за Австрійської імперії. Такі ж перенасичені склади були і в Бродах, і в Яворові, і в Кам'янці-Бузькій. Такі ж склади вивозили з під Рівненської АС в Гайсині. Вони були розміщені в безпосередній близькості. У випадку вибуху, катастрофа була б планетарного масштабу».
За словами Олександра Поронюка, там де не було можливості вивозу боєприпасів, намагалися усіляко убезпечити площу зберігання.
«Проводили обваловку, ставили громовідводи, вчасно скошували траву та вирізали чагарники, щоб убезпечити об’єкт від лісової пожежі. Робили захисні мінералізовані пожежні смуги. Виконували усі приписи перевіряючих і робили усе, щоб небезпеки на Західній Україні не було. Безперечно, що такі події, які сталися в Калинівці, змушують вживати додаткових заходів безпеки», сказав олександр Поронюк.
Нагадаємо, що 26 вересня на території складів боєприпасів в районі Калинівки Вінницької області сталося загорання.
