Головною новиною минулого тижня, можна навіть сказати всепланетарною шокуючою інформацією, стало повідомлення про обрання Дональда Трампа на посаду президента США. Провідні світові медіа переконували, що Гілларі Клінтон стане 45 президентшою Сполучених Штатів, про це говорили чи не всі авторитетні політичні оглядачі та експерти...
В Україні теж поділяли й підтримували клінтонський тренд. А тут прийшов Трамп. І відразу з'явилась чимала когорта трампознавців і трампофілів, які наввипередки переконують, що передбачали такий результат, проте громадськість їх не почула. Але як можна було чути те, про що шепотіли?
Американська ніч сподівань і краху
Це були довгі і важкі вибори, і для однієї зі сторін вони повинні були завершитись втратою мрій та глибоким розчаруванням. Погано, що ці вибори були настільки політизованими, настільки зомбованими, що виграш або поразка претендентів на посаду президента сприймається в американському суспільстві, кожним активним громадянином США, як фантастичне особисте досягнення або фатальний персональний крах. Іще одна характерна риса американських виборів: головні виборчі штаби претендентів на Овальний кабінет знаходились у Великому Яблуці, а не в Ді-Сі. Де ж тоді насправді столиця США?
Настрій у штабі Клінтон, у конференційному центрі ім. Джейкоба Джейвитса, змінювався кілька разів поспіль: від оптимізму – до обачного оптимізму – до недовіри – до фатального розчарування.
«Те, що зараз тут відбувається, так контрастно відрізняється від того, що було кілька годин раніше, тоді люди були щасливими і розслабленими. Я обводила поглядом присутніх і бачила людей із скам'янілими обличчями. Деякі плакали. Їх просто приголомшила ця звістка. По дорозі сюди вони були абсолютно впевнені в тому, що вже на початку ночі будуть святкувати перемогу Гілларі Клінтон – першої жінки-президента», – написала Бріанна Кейлар, кореспондент проклінтонівської CNN.
Атмосфера запланованої переможної вечірки Клінтон змінилася суворою реальністю – демократи ошелешено спостерігали, як ключові штати вислизали від них один за одним. Замовлених їства і напоїв майже не торкали. Прихильникам Клінтон насилу вірилось у фатум, яким закінчилась ніч. Разом із настанням світанку розсіювались останні ілюзії. Тепер їм доведеться змиритись із реальністю провести чотири роки з президентом, який, як вони вважають, шкодить країні.
Виборчий настрій республіканців, які знаходились всього у кількох милях від штабу Гілларі, контрастував із тим, що відбувалось у демократів. Республіканці також були приголомшені динамікою, з якою їхній кандидат здобував перемогу за перемогою, кожна з яких забирала у Клінтон шанси набрати необхідні 270 голосів вибірників.
Йдучи у штаб спостерігати за перебігом голосування, майже ніхто з команди Трампа не забув захопити кепку з написом «Знову зробимо Америку великою», отож приміщення готелю Хілтон Мідтаун від руху присутніх було схожим на коливання червоних хвиль. Республіканці насилу вірили у своє щастя, оскільки результати передвиборчих опитувань прогнозували, що Клінтон переможе бодай із малим відривом. На світанку, передчуваючи перемогу, прихильники Дональда Трампа почали святкувати по-справжньому.
Дональд Трамп – переміг!
Тесса Беренсон, кореспондент «Time» розповіла про «шокуючу» перемогу Трампа під час президентських виборів. Вона цитувала його першу неофіційну промову, в якій він пообіцяв бути «президентом для всіх американців», примирливо озвався про тих, хто його не підтримав, заявив, що Гілларі Клінтон визнала свою поразку, і додав при цьому: «Ми всі повинні висловити їй вдячність за довге служіння нашій країні».
Дональн Трамп, зазначила Беренсон, давно передбачав свою перемогу, порівнюючи її з британським референдумом про вихід з ЄС, але політологи йому не повірили і всі прогнозували обрання Гілларі Клінтон. Дональд Трамп – телезірка і новачок у політиці – порушив майже всі існуючі правила виборчих кампаній. Він переміг під час праймерізу 15 республіканських кандидатів, більшість із яких були губернаторами і сенаторами.
Під час виборчої кампанії Клінтон витратила на рекламу втричі більше, ніж Трамп. У нього був невеликий і погано організований штаб, у неї – потужна виборча структура з найкращими корпоративним ЗМІ. До того ж він поводив себе нестримано і періодично втягувався у скандали в соціальній мережі Twitter.
Тесса Беренсон вважає, що перемога Трампа виявила нові лінії розколу в американському суспільстві – за нього проголосувала більшість білих без вищої освіти, у той час як освічені білі цього разу підтримували республіканського кандидата менш активно, ніж зазвичай. Крім того, боротьба першої жінки, яка стала кандидатом від провідної демократичної партії, і чоловіка, якого звинувачують у сексуальних домаганнях, стала своєрідним референдумом щодо безпідставно активізованого гендерного питання.
Причина перемоги Трампа: Білі проти кольорових
Рональд Браунштейн, директор видавництва «Atlantic Media», на сайті видання «The Atlantic» розповів про своє бачення причини успіху Трампа: «Республіканський кандидат зумів об'єднати виборців, які не мають вищої освіти і живуть поза межею великих міст, – і в нього все вийшло з величезним успіхом... У кількох випадках він перешкодив Клінтон мати успіх серед білих виборців із вищою освітою. Це дозволило Трампові подолати високі показники Клінтона серед виборців із етнічних меншин та серед освічених білих жінок...»
Натуралізм проти лакованості
«Натуральний» Трамп переміг «лаковану» Клінтон, тому що має кращий життєвий досвід і навички спілкування з простими людьми, вважають штатні аналітики видання «Politico Magazine». Вони пишуть: «Трамп переміг, тому що його наполеглива, іноді маніакальна сила презентації продавця змогла зачепити душевні струни американців, яких не вдалося зрозуміти жодному соціологічному інститутові. Спрацювало незворотне переконання населення, що новий чоловік із новими словами зуміє дати їм щось нового, чого ніхто до нього не міг робити, будь-то або торгова перемога над Китаєм, або стіна проти мексиканців на кордоні з Мексикою, або повернення до бачення Америки як великої країни, яке, здавалося, зникло назавжди. І чим більше Трамп робив акцент на цьому питанні в своїх промовах, і чим більше опозиційні до нього ЗМІ критикували його, тим більше людей переймались його переконаннями і обіцянками».
Трамп приголомшив вашингтонський істеблішмент
«Своєю перемогою Трамп струсонув увесь світ і Вашингтон», – зазначило спеціалізоване вашингтонське видання «The Hill», яке висвітлює діяльність Конгресу, Білого Дому, федеральних кампаній і вибори. У редакційні статті сказано: «Його звинувачення політичного істеблішменту і його впевненість у тому, що він один зможе відновити американську велич, знайшли відгук серед мільйонів виборців Східного і Західного узбережжя, далеких від корпоративних провідних ЗМІ, які недбало ставляться до інтересів простих громадян. Вони (виборці) вийшли у величезній кількості, щоби привести його до перемоги в ключових і раніше нейтральних штатах. Перемога Трампа – це величезне розчарування практично для половини країни. Клінтон лідирувала за приблизно трьома пунктами у національних опитуваннях аж до самого дня виборів, а деякі корпоративні видання навіть переконували, що на 90% переможе саме вона».
Дональд Трамп уміло використав громадське невдоволення
У який спосіб Дональд Трамп використав громадське невдоволення наслідками правління Обами, щоби стати президентом, розповів журнал «Newsweek». Його кореспондент написав: «Увечері 6 листопада, за два дні до дати, яку можна назвати найбільш приголомшливою політичною подією в американській історії, Джонатан Ленгфорд, 32-річний робітник-будівельник, терпляче стояв у черзі, яка розтяглась на понад півмилі. Він – і майже 10 тисяч інших мешканців Пенсільванії – стояли у черзі чотири години, щоби потрапити у величезний авіаційний ангар у передмісті Пітсбурга на зустріч із Дональдом Трампом. Далі виборці чекали ще дві години, аж поки прибув Трамп, але не скаржились. Джонатан Ленгфорд сказав:«Я ніколи не ходив на мітинги за кого-небудь, хто збирався у президенти. Але сьогодні це не має значення. Цей – переможе».
Автор «Newsweek» пише: «Опитування не показували таких настроїв, а більшість академічних експертів ними нехтували як фактором, не вартим уваги. А також, по правді сказати, навіть деякі з вищого керівництва у кампанії Трампа за кілька днів до виборів сумнівалися, що таке відбудеться. Тепер бачимо, що опитування не обов'язково відтворюють серйозність намірів людей, опитування не відтворюють ступінь суспільної напруги, опитування не здатні вловили рівень невдоволення більшої частини американського електорату».
Дональд Трамп розкрив не фаховість політологів, соціологів і журналістів
Кріс Сіліза, журналіст «The Fix», вважає, що перемога Дональда Трампа повністю перекроїла політичну карту країни і довела, що в американській політології, соціології та журналістиці є великі проблеми. Автор наголосив: «Більше того, з'ясувалось, що багато припущень про те, хто ми такі і чого ми хочемо від наших політиків, від політичної системи та один від одного, не відповідають дійсності. Головна ідея кампанії Трампа полягала в тому, що американцям громадянам усі брешуть – політики, соціологи, журналісти, корпорації... Це була кампанія в дусі Голдена Колфілда, яка стверджувала, що всі, крім Трампа і його союзників – це суцільна «липа». Фактично, Трамп зіграв на потребі суспільства у радикальних змінах, а його перемога – це вотум недовіри до державної системи на загал, а до мас-медіа зокрема».
При цьому, за словами журналіста, поки незрозуміло, що Трамп буде робити на президентському посту. Його політичні позиції туманні. Також поки що не збагнути, як він – при його складних відносинах із істеблішментом Республіканської партії – буде взаємодіяти з республіканською більшістю у Конгресі. Із зовнішньою політикою та участю США у зарубіжних конфліктах теж нема ясності. Поки що зрозуміло тільки одне, пише Кріс Сіліза: «Перемога Трампа – це найбільш вражаюча політична подія на нашій пам'яті та справжній політичний катаклізм».
Журналісти відмовлялись вірити, що Трамп може перемогти
Маргарет Салліван, політична оглядачка «The Washington Post», поділяє точку зору Кріса Сілізи, вона теж акцентувала на вражаючому факті некомпетентності американської журналістики. Салліван пише, що американська преса втратила найголовніший обов'язок журналістики – перестала прислухатись до людей, а тому не взяла до уваги справжні настрої електорату.
Сьогодні американські журналісти не фахівці, а здебільшого ліберально налаштовані мешканці Нью-Йорка, Вашингтона і Західного узбережжя із вищою освітою. А тому, зустрічаючись по роботі безпосередньо з простими виборцями «Іржавого поясу», вони сприймають цих людей недостатньо серйозно, ставляться до їхніх потреб зі саркастичною зверхністю.
Окрім того, Дональд Трамп своїми інвективами проти мас-медіа настільки розлютив корпоративну пресу, що журналісти мимоволі розкрили свою професійну непридатність – вони повелись на випади Трампа і перестали вірити власним очам, почали сприймати бажане за дійсне, знехтувавши фактом, що передвиборчі опитування – це не голосування.
Салліван переконана, що преса навіть збільшила шанси Трампа на перемогу, приділивши йому багато уваги перед праймеріз і розкрутивши історію з листуванням Клінтон. Крім того, навіть критика в пресі зіграла Трампові на руку, оскільки журналісти сприймали його заяви буквально, а тому не помічали, що виборці налаштовані по-іншому. Якщо преса допитувалась деталі, як саме Трамп буде депортувати нелегалів і будувати стіну на кордоні з Мексикою, то виборці розуміли слова кандидата як обіцянку зробити міграційну політику розсудливою та узаконеною.
«Трамп скористався невдоволенням, яке відчувають багато американців у зв'язку з проблемами в галузях, медицини, індустрії, торгівлі та імміграції. У той час як журналісти, незважаючи на численні публікації про зазначені тематики, насправді не вважали їх вагомим фактором, а також суттєвим прорахунком політики демократів із Обамою на чолі», – зазначила Маргарет Салліван.
Провал кремлівської багатоходівки
Поки на американському континенті приходять до тями після виборів президента, у Західній Європі теж розігруються виборчі трагікомедії. Ніколай Патрушев, секретар Ради безпеки РФ, під час свого нагального візиту в Белград вибачився за російських організаторів спроби державного перевороту в Чорногорії під час парламентських виборів 16 жовтня, – повідомили 11 листопада журналісти видання «The Guardian».
«Патрушев, який прибув у Белград з очевидною спробою пригасити скандал, вибачився за те, що він охарактеризував як негідну операцію, яка не мала санкцій Кремля. Мовляв, Путін не доручав своїм силовикам втручатись у виборчий процес Чорногорії, це їхня особиста ініціатива», – йдеться в статті.
Раніше, з посиланням на джерела серед керівництва і силовиків Чорногорії, міжнародна преса повідомила, що спроба спецслужб Росії дестабілізувати ситуацію та здійснити переворот у країні в день парламентських виборів також передбачала і вбивство прем'єр-міністра країни Міло Джукановіча.
Після візиту Патрушева у Белград російських бойовиків без зайвого галасу депортували в Росію, – зазначила «The Guardian».
Помста Путіна
Майкл Макфол, колишній посол США у РФ, повідомив, що йому заборонили в'їзд у Росію. Про це він написав на своїй сторінці у соціальній мережі Twitter. Журналістові телевізійного каналу «Дождь» підтвердили цю інформацію в МЗС РФ, оскільки Макфол звинуватив безпосередньо Путіна у втручанні в президентські вибори в США.
Сам Макфол вважає, що потрапив у санкційний список за свою близькість до оточення президента Барака Обами та висловлений погляд на російсько-американські відносини. Він зазначив, що останній раз американському послові забороняли в'їзд в СРСР у 1952 році, це був Джордж Кенан.
Нагадаємо, що 9 листопада Майкл Макфол публічно звинуватив Путіна у втручанні у президентські вибори в США. Крім того, влітку цього року в інтерв'ю для естонської газети «Postimees» Макфол заявив, що США повинні приборкати Росію і жорстко відповісти на її дії. Майкл Макфол також повідомив, що Російська Федерація робить все можливе, щоб економіка України якомога швидше прийшла у занепад.
Польський шовінізм на марші
У Польщі під час маршу націоналістів із нагоди 98-ї річниці незалежності країни невідомі особи потоптали і спалили український прапор. Про це повідомив репортер видання «Gazeta.pl».
«Псевдовболівальники на моїх очах спалили прапор України. Замасковані вболівальники одного з варшавських футбольних клубів допили пиво, кинули прапор України на землю, почали його топтати, а потім спалили на моїх очах. А далі, скандуючи гасло «Польща проти корпорацій», націоналісти спалили і прапор соціальної мережі Facebook», – повідомив репортер видання на псевдо «MAW, lulu».
У той час, коли мазовецькі дикуни ХХІ століття палили прапори, вигукуючи «Бог, Честь, Вітчизна» та «Виграти Бандеру і УПА», чи то байдужі, чи боягузливі польські журналісти стояли збоку і фіксували розгул шаленства, ніхто не викликав поліцію, не звернувся до служби безпеки, яка супроводжувала марш шовіністів.
З іншого боку це й непогано, що така акція мала місце. Тепер увесь світ побачив справжнє єство сучасних варварів, що живуть посеред Європи.
Маршалок Сенату Польщі Станіслав Карчевський, який у рамках візиту на Львівщину взяв участь у фестивалі «Відкриваємо Падеревського» і зустрівся з керівництвом Львівської області, висловив жаль за прикрий варшавський інцидент із українським прапором, і запевнив, що винні будуть покарані. Чому винних, які тривалий час займались нагнітанням антиукраїнської істерії поліція не затримала, маршалок не пояснив.
Голова Львівської ОДА наголосив, що зловмисники, які вчинили цей ганебний факт вандалізму, обов’язково мають бути покарані, а також запевнив, що зробить усе можливе, аби кремлівська агентура не організувала у Львові публічного паплюження польської символіки з метою ще більше посіяти польсько-український розбрат.
Нагадаємо, що у червні в Перемишлі відбулась спроба перешкодити процесії греко-католиків і православних, які після панахиди за українськими полеглими героями йшли від храму на місцевий цвинтар. Зграя польських шовіністів, які напали на мирну процесію, налічувала понад 20 осіб. Поліція запевнила, що не було необхідності їх затримувати і застосовувати до них силу. Учасників релігійної ходи лише «відокремили від осіб», які намагалися перешкодити рухові процесії.
Нелюбо в Одесі мені резидентом, у Київ я хочу – буду президентом
Міхеіл Саакашвілі перетворив свою відставку з посади голови Одеської ОДА у примітивну оперетку зі задекларованим бажанням посісти крісло глави держави. Чому відставний екс-губернатор раптом вирішив, що його оберуть президентом, хіба що знає Саакашвілі.
Петро Порошенко звільнив голову Одеської обласної державної адміністрації Міхаіла Саакашвілі зі займаної державної посади, а за одним махом підписав указ і про його відсторонення з посади позаштатного радника президента України.
Саакашвілі стверджує, що Порошенко почав його переслідувати, нищити йому в Україні перспективну політичну кар'єру. Перед тим, як гучно грюкнути дверима, Саакашвілі заявив, що його ніколи не обманювали стільки разів, скільки в Україні, і що йому набридли невиконані обіцянки Петра Порошенка. Ситуація анекдотична: «Любий, ти ж обіцяв одружитись на мені. Кохана, на тобі я багато що міг обіцяти».
А по-серйозному, так в адміністрації президента ще влітку готували звільнення Саакашвілі за абсолютну господарську бездарність – він провалив усе, що тільки міг. Проте під час зустрічі з Порошенком Саакашвілі вблагав не звільняти його до парламентських виборів у Грузії, бо це погано позначиться на іміджі його політичної сили. Порошенко послухав, звільнення відклав, а тепер, як кажуть юні тінейджери, «вигрібає по повній»: Саакашвілі домагається, щоби для нього звільнили президентське крісло. А якщо ні – погрожує демонтувати всю владну вертикаль. Путін, кажуть, аж отетерів від несподіванки, який подарунок йому зробила грецька богиня долі.
Стало відомо, що коли на Одесу насувався потужний ураган, який забрав людські життя, валив дерева і баштові крани, руйнував будинки, голова Одеської ОДА вилетів у Барселону на таємну зустріч зі своїми соратниками, щоб обговорити подальші дії після провальних для нього парламентських виборів у Грузії. Саакашвілі вилетів із аеропорту «Бориспіль» 12 жовтня о 09:50 рейсом №991 «Київ-Барселона», а повернувся назад 13 жовтня о 12:18 рейсом №1490 «Франкфурт-Київ», – повідомило авторитетне джерело виданню «Обозреватель». Можна припустити, що у Барселоні й був розроблений план відсторонення Порошенка.
І остання «родзинка»: група депутатів Верховної Ради звернулась із повідомленням у Генеральну прокуратуру України про злочини Міхеіла Саакашвілі. Депутати заявили про протидію законній господарській діяльності, службове підроблення, зловживання службовим становищем, завідомо неправдиве повідомлення про злочин (статті 206, 364, 366, 383 Кримінального Кодексу України). Автори заяви стверджують, що неправомірні дії, які вчинив Саакашвілі, спричинили тяжкі наслідки – матеріальні збитки на суму понад 6,5 млрд. гривень. через зниження справжньої ціни продажу Одеського припортового заводу (ОПЗ).
Проведення досудового слідства доручено Національному антикорупційному бюро, а нагляд за додержанням законів при проведенні слідства буде здійснювати Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Микола Щуріков, перший заступник директора ОПЗ, заявив, що підприємство в 2016 році почало зазнавати збитків після втручання Саакашвілі та відкриття з його подання фіктивних кримінальних справ. Також Щуріков повідомив, що губернатор Саакашвілі за час своєї діяльності на посту не досяг значних результатів у розвитку регіону, а тому, ймовірно, «вирішив підзаробити на Одеському припортовому заводі».
Бессарабська операція: «Бери шинель, іди додому»
Для демілітаризації Придністров'я – евакуації російських військ та озброєння з цієї території – Молдова звернулась до України, щоби створити «зелений коридор» для переміщення силовиків РФ. Із цією метою в Одесі зустрілись міністри оборони республік Степан Полторак і Анатол Шалару, – повідомило молдовське видання «Deschide».
Міністр Шалару зазначив, що сторони домовилися про зустріч військових експертів обох країн, щоби детально обговорити ряд питань технічного характеру: виїзд відповідних конвоїв із Молдови, шлях, яким вони увійдуть на територію України, а також їхній подальший маршрут по території України. «Далі ми маємо намір звернутися до міжнародних організацій, щоби вони вплинули на керівництво РФ і посприяли початку зазначеного процесу – евакуації військ РФ під егідою ОБСЄ і ООН», – наголосив Анатол Шалару.
Степан Полторак запевнив: «Якщо треба, то треба, коридор організуємо».
У Кремлі спочатку отетеріли, потім ошаленіли, що їх не запросили на переговори, а далі затупотіли ногами, що в України нема права організовувати «зелених коридорів».
«Це провокаційна витівка, українська сторона не правомочна приймати такі рішення», – обурився Григорій Карасін, заступник глави МЗС РФ. Він іще наполіг, що російські війська перебувають на території так званої «Придністровської Молдавської Республіки» на підставі міжнародних договорів. Проте не повідомив, із ким так ця ПМР уклала ці міжнародні договори, якщо вона нелегітимна і не визнана у світі.
У Міністерстві закордонних справ РФ теж заявили з агресивною інтонацією, що Росія шинелі не бере і нікуди не йде, що має твердий намір довіку миротворити у бессарабських степах.
Україна піднялась у міжнародному рейтингу. На Росії обурені
«Fitch Ratings», одне з авторитетних міжнародних рейтингових агентств, підвищило довгостроковий рейтинг дефолту емітента України в іноземній і національній валюті із «CCC» до рівня «B-». Про це повідомив Олександр Данилюк, міністр фінансів, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.
Міністр пише: «Це означає, що міжнародна спільнота бачить та визнає покращення фінансової ситуації в Україні, яке відбулось внаслідок наших реформ. Що це дає на практиці? Тепер ми зможемо залучати фінансування на більш вигідних умовах на глобальних ринках та швидше розвиватись. Це стосується як держави, так і бізнесу».
Олександр Данилюк зазначив, що впродовж останніх тижнів було проведено ряд ефективних зустрічей із представниками «Fitch Ratings», а також продовжується співпраця з іншими рейтинговими агентствами. «Рейтинги – це те, на що реально дивляться інвестори. Знаю це з власного досвіду, коли працював інвестором у Нью-Йорку та Лондоні. Саме тому ми приділяємо цьому так багато часу та уваги. Адже інвестиції – це запорука росту економіки, нові робочі місця та вищі зарплати», – наголосив міністр фінансів.
Агентство «Fitch Ratings» із калькулятором у руках передбачає:
Державний борг України: 2015 рік – 67% ВПП, 2016 рік – 74% ВВП.
Інфляція в Україні: 2015 рік – 48,5%, 2016 рік – 14,9%.
Зростання економіки в Україні: 2016 рік – 1,1%, 2017 рік – до 2,5%, 2918 рік – до 3%.
Підвищення рейтингу для України викликало велику хвилю обурення в соціальних мережах на Росії серед свідків фінансового колапсу РФ. Вони пишуть, що будуть домагатися відмінити позитивне рішення агентства «Fitch Ratings», допоки Київ не поверне Москві грошей Януковича, а також не сплатить ринкову ціну за спожитий дешевий газ за увесь радянський період.
Ярослав Левків.
