Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Спорт

Оксана Лівач: Олімпійська медаль стане яскравою обгорткою усієї кар’єри

Львівська борчиня, яка вже має ліцензію на Ігри в Токіо, розповіла про свої думки щодо перенесення Олімпіади, розповіла про спаринги з хлопцями, а також про власні мрії.

Чи здивувало Вас перенесення Олімпійських Ігор?

Про перенос Олімпійських Ігор було чимало чуток, але ми глибоко вірили, що все налагодиться і спортсмени зможуть приступити до звичного ритму та до тренувального процесу.

Як зміниться Ваша підготовка, зважаючи на відтермінування Олімпійських Ігор?

Сьогодні тренуємося у тих умовах, які маємо. Звичайно, це не ті навантаження, що зазвичай, але іншого виходу поки немає. Ніхто поки не знає як діяти дальше, будемо чекати. Потрібно це прийняти та рухатися тільки вперед. Будемо сподіватись на краще.

Чи бачите позитивні моменти у перенесенні Олімпійських Ігор?

Можливо, це на краще і для когось це піде на користь, а для когось – навпаки. Наша справа – бути здоровими та терплячими. Мрія багатьох спортсменів відкладена на рік, багато готувалися і з нетерпінням чекали цього, були сфокусовані на конкретній цілі. Ми повинні розуміти всю серйозність цієї ситуації та дбати про здоров'я своє, своїх близьких та нашого суспільства загалом. Чекали чотири роки, потерпимо і почекаємо ще рік.

А карантин проводжу активно. Роблю самостійні тренування вдома та недовгі пробіжки на вулиці. Придумую собі різні завдання та стараюсь тримати своє тіло в формі. Решту вільного часу також використовую з користю. Іншим бажаю не зволікати та бути активними. Будьмо здорові! Не панікуємо та дотримуємося карантину.

У Вас чимало нагород різних турнірів. Чи може медаль Олімпіади переважити їх всіх разом за важливістю?

Поки у мене немає олімпійської медалі, то точно сказати не беруся. Але для спортсмена важлива і дорогоцінна кожна медаль. Скажу так: олімпійська медаль стане для мене яскравою обгорткою всієї моєї кар’єри. Тож будемо працювати над тим аби взяти її якнайшвидше.

В Україні дуже хороший рівень жіночої боротьби. Що важче виграти: чемпіонат України чи чемпіонат Європи?

Чемпіонат України справді важко виграти. Це через те, що ми добре знаємо один одного, адже часто спарингуємо. Але я повинна сказати, що чемпіонат Європи давить, перш за все, відповідальністю. Цим вони власне і відрізняються.

Ми бачили твоє тренування з каратистами. Можна чекати на тебе ще в якихось видах спорту?

Я людина активна, люблю себе пробувати в чомусь новому. Карате мені сподобалося. Фехтування, яке власне мені й пропонував Андрій Демчук, вид спорту ефектний та видовищний. Та зараз більше зосереджуся на своєму виді спорту, тому запрошую своїх колег з інших видів на тренування до нас.

Чи доводиться вставати у спаринг з хлопцями? Чи роблять вони якусь поблажку до тебе, як до дівчини?

З чоловіками краще спарингувати, адже зазвичай вони володіють більшим арсеналом прийомів, вони є більш витривалими. Тому такі спаринги допомагають нам ставати сильнішими. Одне до одного ставимося як до спаринг-партнера. Незалежно хлопець перед тобою чи дівчина.

Які змагання на сьогодні є найбільш пам’ятними?

Мабуть, скажу, що це був чемпіонат світу в 2018 році. Це, фактично, був мій перехід з юніорського віку в дорослу боротьбу. Цей крок був дуже важливим, а бронзова нагорода – приємною несподіванкою, як для мене, так і для тренерського штабу і всієї збірної. Це дало мені поштовх, розуміння власного потенціалу.

Чи думали про власний борцівський клуб?

Це – моя маленька мрія. Хочу відкрити його там, де робила свої перші кроки в боротьбі. Разом зі сім’єю докладемо зусиль. Адже вважаю, що боротьба багато чого мені дала і було б дуже круто, якби я могла допомогти комусь досягнути того ж, що й я або й більше.

Якщо борцівський клуб – маленька мрія, то яка мрія є найзаповітнішою?

Це – медаль з Олімпіади. Можна й не одну. Це – реалізація всіх моїх план і мрій та себе як особистості. Також бути прикладом для людей та мати міцну й щасливу сім’ю. Ось такою комплексною є моя найзаповітніша мрія.

Ким бачите себе після завершення кар’єри?

Думаю, що залишуся зі спортом. Після стількох років він мене так просто не відпустить (сміється). Я люблю спорт і все, що з ним пов’язано, просто його фанат. Хотіла б займатися тренерською діяльністю. Розумію з власного досвіду що спортсменам потрібно, а чого не вистачає.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ