Корупція у вітчизняних органах опіки та піклування давно стала «притчею во язицях» і причиною для численних звернень в правоохоронні органи. Абсолютно нічого не змінилося і після Майдану. Історія мешканця закарпатського райцентру Хусту Миколи Танчинця, який усіма можливими законними способами намагається відстояти права свого малолітнього сина - яскравий приклад цього.
Злочинна бездіяльність чиновників та правоохоронців
Документи у цій справі автору цих рядків передав львівський правозахисник Зіновій Кальмук. За його словами, правову допомогу Миколі Танчинцю він надає за дорученням Міжнародного благодійного фонду допомоги дитинству ім. А.П.Лестрового. Надає після того, як йому стало достеменно відомо, що його «підопічний» став жертвою украй цинічної корупційної схеми.
– Микола – простий роботящий чоловік, майстер на всі руки, – розповідає Зіновій. – Щоб забезпечити сім’ю, був змушений часто покидати домівку – їздив закордон на сезонні заробітки. Закінчилося таке сімейне життя драмою: в останні роки його дружина Оксана Танчинець пристрастилася до алкоголю, перестала виконувати свої батьківські обов’язки, не працювала, тижнями могла не бути вдома, почала регулярно бити їхнього сина. Все це підтверджує низка документів, у тому числі звуко- і відеозапи.Микола, аби убезпечити себе і свого сина від неадекватної поведінки дружини, встановив у квартирі відео спостереження. Дружина про це знала, однак все одно «зривалась»: постійно провокувала сімейні скандали, на очах неповнолітнього сина кидалася на чоловіка з кулаками.
– Сподіваючись отримати бодай якусь допомогу з боку держави, Микола про ці факти неодноразово повідомляв в відділ опіки та піклування Хустської райдержадміністрації, в службу у справах дітей виконкому Хустської міськради. Окрім того, неодноразово звертався в місцеву міліцію та прокуратуру – відносно фактів завдання побоїв малолітньому Павлу, долучаючи до цих заяв копії фотографій і копію експертизи. Однак в усіх цих випадках реакція була стандартною – у відповідь приходили формальні відписки, або ж відповідей не було взагалі…
Судовий розгляд без розгляду
– «Найцікавіше» почало тоді, коли подружжя звернулося до Хустського районного суду: Оксана Танчинець з позовом про розірванняшлюбу та стягнення аліментів на отримання дитини (до чоловіка), Микола Танчинець – з зустрічним позовом до дружини: про стягнення аліментів та визначення місця проживання малолітньої дитини, додавши при цьому довідку, що восьмирічний син Павло перебуває на його утриманні,– продовжує Зіновій Кальмук. – Справа потрапила на розгляд до голова райсуду Михайла Довжанина, який об’єднав два позови в одне провадження.При цьому на свій розсуд змінив принцип диспозитивності, яким закріплена свобода сторін в доказовій діяльності. Позов Оксани Танчинець після суддівського «редагування» набув такого змісту: про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання малолітньої дитини. Фінальна ж стадія цього беззаконня – винесення 25 травня 2014 року заочного рішенняв інтересах Оксани Танчинець: суд вирішив шлюб розірвати, стягнути з Миколи Танчинця аліменти, а неповнолітнього сина Павла залишити при матері. Це при тому, що ч. 2 ст. 161 Сімейного кодексу України чітко визначено, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання тому із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
– Технічно все було облаштовано дуже просто: Миколі не дали можливості реалізувати своє право на захист, – продовжує Зіновій. – 26.05.2014 року він звертався до суду із заявою про перенесення судового засідання на іншу дату. Оскільки була необхідність ознайомитися з висновком органу опіки та піклування Хустської міськради відносно визначення місця проживання Павла (дане рішення було прийнято в інтересах Оксани Танчинець – 23.05.2014 р.). Однак суд це клопотання безпідставно не задовольнив і вирішив, що справу можна розглядати за відсутності відповідача – на підставі показів позивача, її представника і представника органу опіки та піклування. Тобто було зроблено все, щоб Микола у суд просто не потрапив, щоб позбавити його можливості заперечити позовні вимоги, надати докази на свою користь. Про те, що у справі винесено заочне рішення, Микола довідався лише через тиждень – коли звернувся в канцелярію суду та намагався довідатися, на яку дату перенесли судове засідання…
Замість об’єктивності – корупційна складова
У рішенні суду від 26.05.2014 року зазначено, що Оксана Танчинець свої батьківські обов’язки з виховання малолітнього сина виконує у передбаченомк законом порядку. Такий висновок було зроблено післязаслуховування пояснень позивача, її представника, представника органу опіки та піклування. Що стосується нотаріально завірених показів свідків – сусідів подружжя Танчинець, які заявили, що Оксана зловживає спиртними напоями, регулярно на тривалий час зникає з дому, провокує в сім’ї скандали та бійки, то суд їх до уваги не взяв (пославшись на те, що за нормами Цивільного процесуального кодексу України вони не можуть бути допустимими). Виправити цю ситуацію можна було б, допитавши свідків безпосередньо у суді. Однак цього зроблено не було.
Стосовно Миколи Танчинця суд зазначив, що доказами з його боку, зокрема, могли б бути «відповідні заходи реагування» з боку міліції та органів опіки та піклування відносно фактів застосування насилля до дитини. Про те, що Микола у дані інстанції звертався неодноразово, а чиновники та правоохоронці демонстрували злочинну бездіяльність, у рішенні суду «само собою» не говориться.
А тепер про найголовніше, про те, що проливає світло на багато фактів і пояснює, чому у Миколи шансів захистити себе і права свого сина у суді не було із самого початку.
Інтереси Оксани Танчинець на суді представляла адвокат Дубчак Наталія Сергіївна, представником з боку органу опіки та піклування Хустської міськради була Дубчак Наталія Василівна. Розгадується цей дивний збіг просто. Як стверджує Зіновій Кальмук, мова йде про близьких родичів – про дочку і матір, які питання опіки та піклування у місцевих судах «вирішують» досить тривалий час. Це при тому, що корупційна складова такого «дуету» очевидна.
Епілог
Зайнявшись справою Миколи Танчинця, Зіновій Кальмук підготувавкілька заяв (повідомлень про кримінальні правопорушення) в органи прокуратури. Поміж його основних вимог – притягнення до кримінальної відповідальності судді Хустського районного суду Михайла Довжанина (за ст. 375 КК України – постановлення завідомо неправосудного рішення) та перевірка діяльності близьких родичів Дубчак Н.С. та Дубчак Н.В., яка стосується у першу чергу їхньої сумісної участі в судових процесах, на яких вирішувалися питання, пов’язані з опікою та піклуванням.
Віктор Корнієнко. Фото clipnews.info.
