Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» впродовж 18-19 липня 2016 року провів експертне опитування «Результати Варшавського саміту НАТО для України». Метою опитування було з’ясувати думки експертів щодо основних наслідків для України Варшавського саміту НАТО, а також дати оцінку ефективності протидії НАТО і ЄС агресивній політиці Російської Федерації. Усього було опитано 22 експерти – аналітики, що займаються питаннями безпеки та зовнішньополітичних орієнтацій України.
· Загалом експерти оцінюють Варшавський саміт з оптимізмом. Майже третина вважає результати саміту дуже успішними для України, а дві третини вважають, що саміт був в чомусь успішним для України, а в чомусь ні.
· Найбільші успіхи для України, на думку опитаних експертів, полягають у домовленостях щодо надання значної допомоги для України та в одностайному засудженні дій Російської Федерації як таких, що підривають мир та безпеку.
· Основну невдачу Варшавського саміту експерти (третина опитаних) вбачають у тому, що Україні не було запропоновано перспективу членства в Північноатлантичному альянсі.
· Щодо оцінок різних сторін Варшавського саміту, найвищу (4 бали за 5-бальною шкалою) отримала підтверджена на саміті готовність Альянсу і надалі надавати політичну підтримку Україні в конфлікті з Російською Федерацією. Також позитивно була оцінена демонстрація пріоритетності відносин НАТО з Україною (3.6 бали). Водночас нижче середнього (2.9 бали) було оцінено просування на саміті України до членства в НАТО.
· Дві третини опитаних оцінили роль української дипломатії щодо саміту НАТО у Варшаві та його рішень щодо України як позитивну. Ще вищими виявилися оцінки ролі Президента – позитивно роль Петра Порошенка оцінили 17 з 22 опитаних експертів.
· Як найважливіші три рішення Варшавського саміту НАТО більшість експертів виділили: визнання Російської Федерації джерелом загрози для міжнародної безпеки, надання Україні Всеосяжного пакету допомоги, а також рішення Альянсу про зміцнення східних кордонів НАТО (розміщення 4-х батальйонів у Польщі, Естонії, Литві та Латвії).
· Пріоритетним напрямком співпраці Україна-НАТО на даному етапі є проведення внутрішніх реформ за підтримки НАТО, зокрема у сфері безпеки і оборони» так вважає більшість опитаних експертів.
· Абсолютна більшість опитаних переконані, що НАТО багато робить для протидії агресивній політиці Росії на континенті, однак далеко не все можливе, і така діяльність могла би бути інтенсивнішою та ефективнішою.
· Всі опитані експерти погодились, що Україні потрібно прагнути до членства в НАТО, але більшість з них переконані, що саме членство наразі не на часі.
· Щодо причин, які перешкоджають Україні стати членом Північноатлантичного альянсу, експерти в першу чергу вказали на відсутність згоди країн-членів НАТО щодо членства України та військовий конфлікт з РФ.
· Більше двох третин опитаних експертів вважають що санкції ЄС щодо Росії загалом дієві. Серед них найбільш відчутними для РФ є обмеження у фінансовій сфері та заборона на експорт до Росії новітніх технологій, в тому числі обладнання для нафтогазовидобування,
· Якби рішення про накладання Європейським союзом на Російську Федерацію нових санкцій залежало від опитаних експертів, то вони б воліли відключити РФ від світових банківських мереж (наприклад SWIFT), політично ізолювати вище керівництво Росії та заблокувати їхні рахунки та майно на Заході, а також посилити енергетичну незалежність Європи шляхом зменшення закупівель нафти та газу в Росії.
