Через повномасштабне вторгненням росії в Україну у суспільстві постали нові виклики щодо працевлаштування та соціальної адаптації переселенців.
Здобути нову освіту, пройти перенавчання, взяти участь у громадських роботах чи створити власний бізнес - зараз внутрішньо переміщені особи мають різні можливості з працевлаштування. Яким є процес найму ВПО ми дізнавалися в розмові з начальницею відділу сприяння зайнятості Львівського обласного центру зайнятості Оксаною Гаврилюх, а також переселенкою з Миколаєва, яка створила власне підприємство у Трускавці, Оленою Трофименко.
Сироваріння як захоплення та нова професія
“Оскільки Бог дає нам життя, то нам треба брати себе в руки і працювати. Бо тільки працею ми можемо себе знову підняти”, - зазначає Олена Трофименко. До початку повномасштабного вторгнення вона керувала фінансовим напрямком у Миколаївській міській раді, а вже сьогодні вона володіє власною сироварнею у Трускавці.
З перший днів війни чоловік пані Олени пішов добровольцем до лав Збройних Сил України, а дружина з дітьми спершу переїхала до Нового Роздолу, що на Львівщині, а згодом до Трускавця. Жінка зазначає, що знайти роботу за спеціальністю було майже неможливо.
Однією з причин є те, що у Трускавці з початку повномасштабної війни зросло число внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, у березні 2022 року міський голова Трускавця Андрій Кульчинський повідомив, що у місті вдалось розселити майже 30 тисяч переселенців, що на 10 тисяч більше, ніж усе населення міста. Окрім цього, проблемою є відсутність роботи, яка б відповідала кваліфікаційно-професійному складу прибулих, котрі до переїзду працювали на заводах, фабриках та інших виробничих підприємствах тощо.
“З початком повномасштабної війни до Західної України відбувається активний приплив професійних кадрів зі Сходу. Розумні та освічені фахівці не виїхали за кордон, а продовжують щось створювати нове, працювати, розвивати економіку України”, - зазначає пані Олена.
Ідею створити сироварню реалізувати вдалось не одразу. Після тривалого навчання та проходження спеціальних курсів пані Олена почала виготовляти сир на орендованій квартирі. Переселенка жартує, що з часом там навіть виникла спеціальна “сирна кімната”, де у контейнерах у певних умовах визрівав сир.
“Як тільки я сюди приїхала, то відразу звернулась до місцевого центру зайнятості: ходила на семінари, тренінги. А коли виникла ідея займатись сироварінням, то почала консультуватись із працівниками Центру щодо виповнення бізнес-плану та процесу організації власної справи”, - ділиться переселенка.
Зрештою для відкриття власної справи пані Олена взяла участь в державній програмі “Власна справа” проєкту “єРобота”. Для цього переселенка підготувала бізнес-план, захистила його на комісії Львівського обласного центру зайнятості, отримала позитивне рішення з Державного центру зайнятості, а згодом 250 тисяч гривень для започаткування підприємницької діяльності. Сьогодні у сирній майстерні Олени Трофименко також працевлаштовані ще двоє працівників: менеджер і помічник сировара.
“Я вважаю, той, хто шукає, той завжди знаходить. Кожен із нас щось вміє, просто не треба опускати руки і шукати, де можна себе реалізувати”, - зазначає пані Олена і додає: - Не треба думати, що все - настав кінець життя після втрати будинку, квартири чи іншого. Ми щось втрачаємо, але щось і знаходимо, у тому числі своє професійне покликання”.
Обласний центр зайнятості та ВПО: результати взаємодії
За два роки повномасштабної війни 130 тисяч ВПО отримали послуги у службах зайнятості, з них – 34 тисячі знайшли роботу. На Львівщині обласний центр зайнятості зміг допомогти у працевлаштуванні 2 157 переселенцям.
“Основна мета служби зайнятості – працевлаштування незайнятих громадян, у тому числі внутрішньо переміщених осіб. Кожен, хто звертається до нашого Центру, може ознайомитися з актуальними вакансіями, вимогами роботодавців до претендентів на певне вільне робоче місце чи посаду”, - пояснює начальниця відділу сприяння зайнятості Львівського обласного центру зайнятості Оксана Гаврилюх.
До Центрів переселенці звертаються не лише із питаннями працевлаштування, але й задля отримання довідки про перебування на обліку, набуття статусу безробітного (-ої). За понад два роки повномасштабної війни його отримали майже 5,8 тис. осіб. А станом на 1 квітня 2024 року статус безробітних на Львівщині мають 1066 осіб, з них 935 - жінки.
Оксана Гаврилюх розповідає, що за перший квартал цього року до Львівського обласного центру зайнятості часто звертались ВПО, які працювали раніше в лікарнях, закладах освіти різних ступенів.
“Це тішить, що багатьох із них нам вдалось працевлаштувати. Адже ці люди вже мають попередній досвід, залишаються у працювати у сфері своєї компетенції. Це є перевагою і для установи, і, передусім, для людини, бо їй не потрібно себе повністю змінювати, перебудовувати”, - додає фахівчиня Центру.
Від 35 до 44 років - такою є вікова категорія внутрішньо переміщених осіб, які найбільше зверталися до служби зайнятості: 400 осіб із 1066, які зараз мають статус безробітних. За професійними групами відсотково найбільше тих, хто має робітничі професії.
Водночас, не всі переселенці зверталися до Центру зайнятості у питанні пошуку роботи. Адже багато хто продовжував працювати дистанційно на своєму попередньому місці праці, а частина внутрішньо переміщених осіб продовжувала свій шлях за кордон, де перебуває і до сьогодні. Окрім цього, у містах західної України розгорнули свою діяльність релоковані підприємства зі Сходу та Півдня, які привезли зі собою власних працівників.
“Також є ще частина переселенців, яким важко пересилити себе, розпочати складний, але такий потрібний, процес адаптації та інтеграції в громаду, аби змінювати своє теперішнє життя. Таких людей ми скеровуємо на семінари і тренінги, які, з одного боку, дають впевненість в собі, а з іншого - можливість розширити коло знайомих та покращити свій рівень соціальної адаптації”, - розповідає Оксана Гаврилюх.
Державні програми та проєкти для пошуку роботи
Одним із ключових викликів для внутрішньо переміщених осіб під час пошуку роботи є відсутність вакансій, які відповідають їхній кваліфікації. Значна частина переселенців працювала на виробництвах, заводах, яких у західних областях України немає. У такому випадку ВПО доводиться погоджуватися на іншу роботу, яка не відповідає ні рівню їхньої освіти, ні професійному досвіду, який вони здобули раніше.
Проте внутрішньо переміщена особа може також обирати перекваліфікуватися, опанувати нову професію та знайти іншу роботу. Державна служба зайнятості пропонує понад 95 робітничих професій та близько 400 освітніх програм, за якими організовується навчання.
“Якщо особа перебуває на обліку і зареєстрована як безробітна, вона має право на безкоштовне перенавчання за кошти нашого фонду. Вибір є величезний в межах закладів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, які розташовані на території України”, - розповідає Оксана Гаврилюх.
Внутрішньо переміщені особи, які не є зареєстрованими безробітними, можуть отримати ваучер на навчання, аби підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці. З початку повномасштабної війни такий ваучер на навчання отримали 156 ВПО, з них 46 - у першому кварталі 2024 року.
“Особа може переглянути затверджений перелік професій і спеціальностей та відповідний перелік навчальних закладів, на базі яких можна здобути певну професію. Це навчання виходить фактично безкоштовно, тому що максимальна сума ваучера — 30 280 гривень. Якщо вартість виходить більшою, то різницю доплачує людина або працедавець”, - пояснює пані Оксана.
Внутрішньо переміщені особи можуть також займатися громадськими та суспільно корисними роботами, які є короткотерміновими. “З початку повномасштабної війни 129 ВПО брали участь у суспільно корисних роботах, а ще 57 - долучались до громадських та інших тимчасових робіт. Проте важливо, що упродовж тимчасової зайнятості, для зареєстрованих безробітних, виплата допомоги з безробіття призупиняється ”, - пояснює Оксана Гаврилюх.
До слова, на час дії воєнного стану, тривалість виплати допомоги з безробіття не може перевищувати 90 календарних днів, мінімальний розмір виплати допомоги з безробіття становить 2500 грн., максимальний – з 1 квітня 2024 – 8000 грн.
Підприємства, які забезпечують роботою внутрішньо переміщених осіб, можуть отримати компенсацію з оплати праці за працевлаштування ВПО у розмірі мінімальної заробітної плати 8 тис. грн. Тривалість такої виплати – 3 місяці, а за працевлаштування ВПО з інвалідністю - 6 місяців.
Можливою є також компенсація витрат підприємства на оплату праці у випадку його підписання з безробітною особою строкового договору. Роботодавець не може її взяти на менше, ніж 24 місяці, оскільки ця компенсація виплачується за кожен непарний місяць, протягом 6-ти місяців, але у розмірі не більше, ніж дві мінімальні заробітні плати.
Або ж внутрішньо переміщені особи можуть створювати власні підприємства, зокрема в межах державної послуги “єРобота”. Вона передбачає програму “Своя справа”, у рамках якої можна отримати грант для започаткування або розвитку вже діючого бізнесу. Сума гранту варіюється від 50 до 250 тис. грн, залежно від потреби та кількості створених нових робочих місць.
Дізнатись більше про програми по працевлаштуванню можна на офіційному сайті Державної служби зайнятості або ж відповідних обласних центрів.
Підготувала Марічка Твардовська
