Останній тиждень літа для Львівщини минув достатньо спокійно. Чи то всі збираються силами перед виснажливим передвиборчим марафоном? Чи то у всіх почалася передосіння депресія? Але політичне життя в П’ємонті нині досить нудне і нецікаве. Навіть люстрація тимчасового очільника Львівщини Турянського жодного зацікавлення не викликала.
Таке розмірене життя Львівщини вирішили збурити колишній її очільник Олег Сало та головний нині в ОДА свободівець Йосиф Ситник.
Перший, збираючись на пенсію, звернувся з листом до тимчасового виконувача обов’язків голови Львівської ОДА Юрія Турянського, у якому просить виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні.
Все ніби по закону. Але це ж одіозний Сало, що безпосередньо асоціюється у всіх із злочинним режимом Януковича. Як вчитнити новій владі у цій ситуації? Відповідно до закону? По заслугах? Ситуація насправді патова. Не виплати цієї допомоги - це порушити чинне пенсійне законодавство. Віддавши чверть мільйона гривень (а саме така сума допомоги, за неофіційною інформацією, належить колишньому голові ОДА), нова влада поставить себе в дуже незручне становище перед своїми виборцями,Ю і то напередодні дострокових парламентських виборів.
Реакція теперішньої влади на "допомогове" звернення не забарилася і спонукає до думки, що по закону ніхто діяти не збирається. Головний свободівець Львівщини, а за сумісництвом і перший заступник тимчасового Йосиф Ситник, побачивши таке нахабство з боку Сала, напевно дуже сильно розізлився і, перебуваючи в стані афекту, розмістив на своїй сторінці в одній із соціальних мереж сфотографовану копію згадуваного прохання про грошову допомогу.
Обурення Ситника можна, звичайно, зрозуміти і погодитись з ним. Погодитись можна і з його рішенням в будь-якому випадку не підписувати розпорядження про виплату допомоги Салу. Але от для чого порушувати при цьому інші закони?
Стаття 10 Закону «Про звернення громадян» усім без винятку гарантує нерозголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди. А особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
А у разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, спричинені виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток.
Окрім цього, громадянину, на його вимогу, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги.
Є в нашій законодавчій базі і Закон «Про захист персональних даних», який, оприлюднивши лист Сала, порушив перший заступник голови ОДА. Цей нормативний акт гарантує кожному право на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних. Це Салове право було порушене Ситником, адже були оприлюднені адреса та підпис заявника. І Йосиф Степанович мусів про це знати, колив пориві люті постив таке у соцмережах. А якщо не знав, то це нічого не змінює, адже незнання законів не звільняє від відповідальності.
Сало, вочевидь, може собі дозволити добрих адвокатів і, отримавши відмову в грошовій допомозі, обов’язково подасть до суду. Справа ця для колишнього чиновника є стовідсотково виграшною. І гроші, скоріш за все, йому будуть виплачені в будь-якому випадку. Компенсують також усі витрати, завданні під час розгляду цієї судової справи. Залишається відкритим лише одне питання: як дорого оцінить свої моральні збитки Сало і скільки ще бюджетних коштів доведеться йому заплатити через непродумані вчинки? Може ще у чверть мільйона гривень? Звісно, хочеться сподіватись, що не бідний Олег Сало відмовиться від усіх цих грошей. Не по закону, а за покликом сумлінням.
Дем’ян Грішний.
Фото - Павло Паламарчук.
