Слухай онлайн
Політика

Поки будемо змагатися величиною рейтингів, втратимо останній шанс на перемогу, - Роман Ілик

Напередодні символічної для українського народу дати – 22 січня, Дня Соборності, українська опозиція задекларувала, що як ніколи близька до об’єднання.

Оголошення акту такого об’єднання відбулось саме 22 січня під час спільного проведення потужної акції опозиції у Києві. Пам’ятаючи сумний афоризм про те, що українські опозиціонери об’єднуються за п’ять хвилин до розстрілу, маємо надію, що таке по-справжньому ефективне об’єднання відбудеться – з огляду на майбутні парламентські вибори. Про нинішню політичну ситуацію, реальну загрозу тоталітаризму в Україні і перспективи майбутнього союзу опозиції кореспонденту «ВЗ» розповів лідер львівської «Батьківщини» Роман Ілик.

- Пане Романе, яким чином має відбуватися ця об’єднавча акція? Наскільки цей крок буде ритуальним, а наскільки реальним?

- Звичайно, як і більшість українців, мріємо про те, аби опозиція об’єдналася. Але для цього замало одних лише багатообіцяючих планів. Потрібна усвідомлена, відповідальна позиція кожного політика, бо часу на аналітичні опуси та соціологічні дослідження вже не лишилося.

Наша країна, яка за останні роки відчула смак свободи та демократії, сьогодні опинилася перед реальною загрозою тоталітаризму. Впевнений, ніхто з нас ще три роки тому не міг би і припустити, що таке може статися – це як жахливий сон, який навіює відчай. Юлія Тимошенко у в’язниці, Юрій Луценко під слідством, Богдан Данилишин, Арсен Аваков, Олександр Тимошенко – політичні біженці… І ми розуміємо, що це лише початок. Далі – безкомпромісна боротьба з кожним, хто наважиться протистояти режиму, покритикувати президента, натякнути на несправедливість чи безкарність «злочинців у законі», або ж просто надрукує футболки не з тим написом… Звичайно, один в полі не воїн. Треба гуртуватися довкола загальних цінностей, зберегти які необхідно, бо інакше станемо емігрантами у власній країні. Тому не так вже й важливо, як на мене, в який саме день, символічний чи ні, відбудеться об’єднання. Буде це 22 січня чи 25-го, не має значення. Бо сам факт такої події відразу стане історичною датою новітньої України.

Для того, щоб об’єднатись, не потрібно створювати якихось надструктур, які багато декларують, а на вуличні акції спроможні вивести 15-20 осіб.

- Наскільки відомо «ВЗ», перебіг переговорів щодо цього об’єднання опозиції - доволі непростий. “Загвоздка” у Яценюку, який затягує розподіл квот у виборчих округах, мотивуючи тим, що у нього буцімто зростає рейтинг, а відповідно і «квотні апетити». Але ж рейтинг зростає в усіх опозиційних сил… Чи є проблемою для опозиції така поведінка Яценюка?

- Усі політики амбітні. Але іноді треба вміти пригальмувати і тверезо оцінити дійсність. Бо поки будемо змагатися величиною рейтингів, втратимо останній шанс на перемогу. Зараз у кулуарах влади активно обговорюються переговори щодо можливого прем’єрства Яценюка - в обмін на лояльність до влади.

Особисто я підтримую позицію Юлії Тимошенко про те, що об’єднання має відбуватися навколо незаплямованої, авторитетної людини, морального орієнтира нації. Це ідеальний варіант. Насправді вихід із ситуації є. Усе просто, і водночас – складно. Заради загальної перемоги потрібно власні амбіції відкласти на другий план. А як свідчить історія, для українців це часто непосильне завдання, і амбіції, на жаль, перемагають...

- ВО “Батьківщина” має сумний досвід виборів до органів місцевого самоврядування, коли влада “зняла” її за допомогою, зокрема, і “тушок”. Усі пам’ятають історію зі зрадою Івана Деньковича. Які висновки з цього зробила “Батьківщина”? Як їй вберегтися від можливих майбутніх зрад з боку “тушок”? Адже процес “тушкування” триває…

- Гарантій, що нових зрад не станеться, ніхто, звичайно, не має. Сьогодні ми усі спостерігаємо за справжнім чистилищем у «Батьківщині». Це болісний і важкий процес, але завдяки йому наша партія стане непереможною силою.

Щодо Деньковича, то це звичайний зрадник, який своє служіння новій владі прикриває якимись сенсаціями у вигляді викидання компрометуючих матеріалів на членів та прихильників нашої партії, які не знайшли свого підтвердження.

- Історія з нібито мільярдними зловживаннями Корпорації «Колійні ремонтні технології», яку свого часу роздув Іван Денькович, є надуманою?

- Треба розуміти, що «тушка» - це уже надламана людина, яка виконує чужу волю за тридцять срібняків. А з другого боку, проглядається намір Деньковича на чиюсь догоду просто знищити одне з ефективних і працюючих підприємств Західної України. І залишити без роботи та засобів для існування сотні людей, які там працюють. Очевидно, нинішнім господарям Деньковича це дуже до вподоби.

- Ходять суперечливі чутки щодо ролі Наталії Королевської в партії. Вона позиціонує себе як “спадкоємець” Юлії Тимошенко. Але Королевська очолила іншу партію - УСДП, яка заявляє, що вона - союзниця опозиції, хоча на минулих виборах в органи місцевого самоврядування УСДП працювала на владу. Зокрема, її представники го­лосували за виведення “Батьківщини” з виборчого процесу. Чи не станеться так, що Королевська стане “мегатушкою”, яка на майбутніх виборах працюватиме проти опозиції?

- Оцінку діяльності цього політика «Батьківщина» уже зробила – її виключено з партії. Сьогодні вона не має нічого спільного з нашою опозиційною силою. Партія, яку вона очолила – УСДП, отримавши представництво у виборчих комісіях, перешкоджатиме участі «Батьківщини» у виборах до Верховної Ради так само, як це було на виборах місцевих. До виборів ще достатньо часу, аби українці змогли зрозуміти, що насправді цей політик є проектом Банкової, і аж ніяк не спадкоємцем Юлії Тимошенко.

Розмовляла Юлія Ліщенко"Високий Замок".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...