Пропонуємо вашій увазі другу частину інтерв’ю доктора політичних наук Анатолія Романюка. В ній піде мова про перебіг президентської виборчої кампанії, шанси кандидатів та про те, за яким законодавством ми обиратимемо ради всіх рівнів.
– У своєму останньому інтерв’ю «Гал-інфо» у травні ви прогнозували, що Президентом може стати Яценюк і динаміка рейтингів давала усі підстави про це говорити. Трапилося так, що його рейтинг обвалився з 15% до 8%-9%. За рахунок чого Яценюку вдалося себе перевести з кандидатів першого ешелону у другий? Чи відомі Вам якісь аналогічні випадки у світовій історії виборів?
– У травні ми були свідками зростання рейтингу Яценюка. Рейтинг був достатньо високим. Це давало підстави говорити, що є шанс, коли в Україні буде не два основних кандидати, а три. Крім того, на тому етапі Яценюк не мав свого чіткого позиціонування. Можна було спрогнозувати, що його позиціонування буде в ніші нової політики. Ця ніша, на мою думку, давала її потенційному представнику можливість розраховувати на голоси тих людей, які розчарувалися у діяльності нинішніх політичних діячів. Однак, штаб Яценюка не зайняв позицію, яка б дозволила позиціонувати свого кандидата в ніші нової політики. Він позиціонував його як одного із звичайних, традиційних кандидатів. Внаслідок цього рейтинг не тільки не зростав, але почав зменшуватися і сьогодні він має тенденцію до зменшення. В даному випадку ми є свідками того, що існують серйозні суспільні очікування нового лідера, однак наявність цих очікувань є недостатнім, щоб з’явився лідер. Лідер має бути адекватним цим очікуванням. Тоді може з’явитися новий лідер. Прикладів неадекватності очікуванням певних лідерів є достатньо у світі. Ці приклади показують, що виборці не можуть підтримати тих кандидатів, яких вони б хотіли підтримати. Отже, це змушує частину виборців не брати участі в голосуванні, або голосувати за кандидата, який представляє найменше зло.
– Паралельно із падінням рейтингу Яценюка ми бачимо зростання рейтингу Юлії Тимошенко. Чи справді Тимошенко вдалося настільки вдало використати епідемію грипу для свого піару, чи можливо є інші чинники її успіху?
– Я ще не знаю результатів соціологічних опитувань, в яких би була відображена зміна рейтингу Юлії Тимошенко на підставі дій уряду під час епідемії грипу. Більш того, я знаю, що багато соціологів не проводили соціологічні опитування під час епідемії. Тільки зараз вони почали проводити соціологічні опитування. По їх закінченню ми зможемо говорити наскільки епідемія посприяла зростанню рейтингу Прем’єр-міністра. Водночас зростанню рейтингу Юлії Тимошенко сприяє інтенсивна рекламна кампанія, яку вона проводить. Таких бігбордів, які з’явилися на автобусному заводі, на проспекті Шевченка ще не було, такої кількості наочної агітації як «Вона» я не пригадую за історію виборів у Львові з 1990 року. Крім того, Юлія Тимошенко через радіо, телебачення, активно використовуючи позицію прем’єр-міністра, говорить про те, що вона зробить, які вона буде здійснювати наступні дії, що безумовно знаходить підтримку частини виборців. Ще одним чинником зростання рейтингу Тимошенко є те, що Яценюк невдало веде свою кампанію і ті люди, які готові були голосувати за Яценюка переглядають свою позицію і частина цих людей відходять до Юлії Тимошенко. Її кампанія є дієвою і потужною і це дає свій результат.
Стабільним рейтинг залишається тільки у Віктора Януковича. Разом з тим ми не бачимо чогось нового у його кампанії. Як і раніше Янукович робить ставку на критику уряду та соціальні гасла. Це криза жанру? Чи достатньо цього, щоб виграти вибори?
У більшості випадків, коли ми говорили про виборчу кампанію з позиції опозиційного лідера, то ми були свідками того, що ця кампанія будувалася на критиці уряду, на протиставленні себе як позитивної сили, яка здатна уникнути цих помилок в майбутньому. В штабі Януковича дійшли висновку, що не потрібно придумувати нічого нового і сконцентруватися на критиці дій уряду, «помаранчевих» і в такий спосіб сконсолідувати свій електорат і виграти вибори. Янукович зі своїм теперішнім рейтингом вирішив питання виходу в другий тур і, скоріше за все, Янукович буде представлений в другому турі. Однак з допомогою теперішньої тактики, Янукович може і не виграти другий тур. Тим більше, що досвід України свідчить, що людина, яка вигравала перший тур, програвала другий тур. Згадаємо досвід Кравчука, того ж самого Януковича.
– Президент Ющенко практично не веде активної кампанії, якщо не враховувати його постійну критику Тимошенко. Не пішов Ющенко й на введення надзвичайного стану, щоб відтермінувати вибори. На вашу думку, Ющенко вже змирився, що програє?
– Питання полягає в тому, чи Ющенко ставить питання виграти вибори. Він сам і його штаб мали б бути адекватними і усвідомлювати, що він вибори не виграє. Скоріше за все, завдання перед Ющенком стоїть, щоб досягнути результату, який би не був таким страшним з точки зору підтримки чинного Президента. Вони розраховують на підтримку до 10% виборців. Що стосується критики Тимошенко, то тут існує кілька аспектів. Ющенко критикує ті дії, які на його думку є шкідливими для України. Тут він діє незалежно від того, чи здобуде він цими діями собі рейтинг, чи ні. По-друге, є частина критики, яка базується на несприйнятті Ющенком Тимошенко. Ця критика є ірраціональною. Надзвичайний стан вводить Президент, але він вводить його за поданням уряду. Ми маємо справу з традиційною річчю в нашій політиці, коли когось звинувачують, усвідомлюючи, що говорять неповну правду. Заяви роблять, спираючись на якусь частинку правди. Тобто ініціатива введення надзвичайного стану має виходити не від Президента, а від уряду. Тому виступи політиків, які стверджували, що Ющенко введе надзвичайний стан, мали політичний характер. Тим часом заяви людей, які працюють в Секретаріаті, також можна було розглядати як варіант політичної боротьби як свого роду варіант пробного шару, який запускався у політичне поле з розрахунком відвернути увагу від якоїсь проблеми.
– До участі у президентських виборах ЦВК допустив 18 кандидатів. Чи варто очікувати на якісь несподіванки, чи все-таки вибори зведуться до протистояння Янукович – Тимошенко?
– Мало хто прогнозував, що може бути така потужна несподіванка, як карантин, внаслідок якого протягом трьох тижнів кандидати в президенти мали нерівні умови для ведення кампанії. Кандидати в президенти, які займають найвищі посади, мають кращі умови для ведення виборчої кампанії, ніж інші. Безумовно, ця нерівність дасть свій певний результат, тому відкидати можливість нових несподіванок не можна. Тим більше два скандали, які були перед карантином – щодо дітей та минулого Януковича, свідчать про те, що основні штаби підготувалися належним чином щодо цієї виборчої кампанії і, скоріше за все, ми станемо свідками нових несподіванок, які вплинуть на рейтинги нових кандидатів. В будь-якому випадку дихотомія Янукович – Тимошенко домінує у цій виборчій кампанії.
– Чи може стати якась надзвичайна ситуація, скажімо, карантин, підставою для визнання виборів недійсними?
– Питання залежатиме від двох речей – результатів виборів і від позиції судів. Якщо вибори програє Юлія Тимошенко, то буде багато підстав для оскарження результатів виборів. Підстави так думати дає активна робота Тимошенко з судами, яка намагається забезпечити максимальну кількість лояльних для себе судів. Ці суди очевидно будуть використані для оскарження результатів виборів. Інша проблема наскільки суди, які будуть вирішувати ці проблеми будуть об’єктивними. Були ситуації, коли суди займали різні позиції. Тому ми не можемо прогнозувати, що суд займе об’єктивну позицію.
– На вашу думку, чому Віктор Ющенко не задіяв у своїх виборчих штабах губернаторів за винятком керівників Полтавщини та Херсонщини? Це свідчення розуміння Ющенком безперспективності своєї боротьби, чи адмінресурс вже не є вагомим фактором виборчої кампанії?
– Ющенко відноситься до тих людей, які не вміють до кінця використовувати у своїх цілях адмінресурс. Він не є авторитарним. Крім того, не всі губернатори, призначені Ющенком, зможуть ефективно керувати штабами. Вони радше є технократами і не завжди здатні це робити. Також те, що перших осіб області призначав Ющенко, не означає, що далі адміністративна система є націлена на Президента. Тому Ющенко розумів, що призначення губернаторів керівниками своїх виборчих штабів не дасть позитивного ефекту, а лише зіпсує йому імідж демократичного керівника.
– Чи відбудуться місцеві вибори 30 травня 2010 року на основі мажоритарної виборчої системи, як цього вимагають багато депутатів різних рівнів, чи залишиться існуюча виборча система? Чи наважаться наші політики на вибори до парламенту за відкритими партійними списками?
– Два тижні тому був зареєстрований закон, який передбачав внесення змін до закону про місцеві вибори. Він був прописаний слабо. В ньому закладалася ідея змішаної системи. Оскільки ідея відкритих списків активно піднімалася багатьма політичними лідерами і соціологічні опитування свідчать про те, що суспільство підтримує це питання, то політична еліта може погодитися на зміни до закону про вибори до місцевих рад. Вона може погодитися на відкриті списки. Мажоритарки вона не допустить, але змішану виборчу систему вона допустить. Політичний клас не допустить відкритих списків на парламентських виборах. Вони можуть внести декораційні зміни, які полягатимуть у тому, що списки можуть бути відкритими, але тільки для партійного з’їзду. І в такий спосіб вони назвуть ці списки відкрити.
– Чи будуть дострокові парламентські вибори після президентських? Є така думка, що вони відбудуть одночасно з місцевими 30 травня 2010 року.
– Незважаючи, хто переможе – Янукович, чи Тимошенко, існує висока зацікавленість переформатувати законодавчі владу під себе і тоді уникнути серйозного протистояння між Президентом, Прем’єр-міністром та парламентом.
– Голова Львівської ОДА Микола Кміть не має реального опертя на жодну політичну силу у Львівській обласній раді, не є керівником виборчого штабу Ющенка у Львівській області. Наскільки ймовірним виглядає те, що Миколу Кмітя позбудуться з певних міркувань напередодні виборів? Адже відомо, що для відставки губернатора потрібно всього 2/3 голосів депутатів облради.
– Було багато прикладів, коли депутати Харківської облради більш, ніж двома третина голосів висловлювали недовіру голові Харківської ОДА Арсену Авакову, і попри це він досі працює. Таке рішення може бути щодо Миколи Кмітя, але це не означає, що його знімуть. В нашій країні політичні лідери звикли широко трактувати норми Конституції, але з позиції, яка їм вигідна. Позиція губернатора у значній мірі є координуючою та політичною в умовах, коли є обмежені можливості і більшість власності поділена, то функції губернатора є обмеженими. Тому сумніваюся, що позиція губернатора дозволила б йому суттєво вплинути на вибори. Після виборів відбудуться внесення певних змін до низки нормативних документів, які призведуть до чіткого нормування або підпорядкування обов’язків губернаторів і співвідношення цих обов’язків до системи виконавчої влади на центральному рівні і відповідно на регіональному рівні. Тоді ми зможемо по-іншому підійти до позиції губернаторів і їхньої ролі в суспільстві.
– У грудні УЄФА вирішить, чи Львів прийме «Євро-2012». Чи вплине це вирішальним чином на рейтинг міського голови напередодні виборів?
– Я три роки тому говорив, що політичне майбутнє Садового в значній мірі залежить від «Євро-2012». За той час, що минув, сьогодні можливість реалізації проектів з «Євро-2012» залежить не стільки від міської влади, як від уряду. Не є секретом для суспільства, що гроші, які виділяє уряд на реконструкцію доріг, аеропорт, виділяються із значним запізненням, у неповному обсязі. В цій ситуації оцінка будь-яких провальних речей щодо «Євро-2012» буде передбачити поділ відповідальності між центральною і місцевою владою. Настільки серйозного впливу на рейтинг це не матиме. Обвалу рейтингу не буде, тільки невелика корекція.
– Чи є якась альтернатива Садовому? Попри те, що рейтинг Садового постійно знижується, жоден інший потенційний кандидат на посаду міського голови не може до нього наблизитися.
– Поки що альтернативи Садовому нема. Це зауваження стосується і планів Писарчука. Можливо, з часом хтось з’явиться.
Гал-інфо.
