2 лютого поточного року президент Польщі Анджей Дуда взяв участь у спеціальній програмі телешоу «Варто говорити», яке виходить на польському телеканалі «TVP1». У вступному слові ведучий програми Ян Поспешальський наголосив, що останні тижні принесли для Польщі нові неприємності, в яких минуле позначилось на сучасності.
Польща, переконаний Ян Поспешальський, є унікальною країною, яка демонтувала світовий комунізм, відкрила шлях до свободи країнам Центральної Європи і чи не найбільше причетна до падіння Берлінської стіни. А символом зазначених змін вважається польський президент Лех Валенса. У той час, вочевидь, інші поневолені народи – естонці, латвійці, литовці, українці, народи Кавказу – сиділи на призьбі й споглядали, як поляки демонтують систему СРСР.
Аж ось на білосніжному полотні польської зарозумілості сувора історія поставила велику, жирну і чорну ляпку. З'ясувалось, що великий польський герой-президент насправді був сексотом.
Можливо, аби якось загладити дошкульний казус, керівництво Польщі взялось іще активніше нагнітати відносини з Україною, щоб улестити мазовецькому плебейству, підіграти його шовіністичній налаштованості. З якогось дива у Варшаві вирішили, що українці зобов'язані дивитись на світ очима поляків, повинні переписати свою історію і вшановувати тих українських національних героїв, яких дозволить Польща. І тут виникає логічне питання: чи поляки нагнітають протистояння з Україною внаслідок свого глупства чи усвідомлено виконують зовнішнє замовлення?
Президент Польщі висловив довгий перелік історичних претензій до українського народу і наполягання до Києва їх усунути.
– Ми настійно вимагаємо, – сказав Анджей Дуда, – історичної правди у стосунках із Україною, а це означає і заборону прославляти тих, хто був убивцями. Під час останнього візиту президента України до Варшави, а це було в грудні минулого року, ми з Петром Порошенком мали дуже корисну розмову. Я сказав: «Пане президент, уже минуло більше року, як я бачуся з Вами і ми постійно розмовляємо на ту ж саму тему. У мене до Вас кілька прохань. Це так звані «Закони про глорифікацію» (про УПА – ред.), які український парламент прийняв у 2015 році, це також певні елементи увіковічення, які треба змінити. Про це я кажу українському президенту ще з нашої першої зустрічі і хотів би, щоби це нарешті змінилося.
Відносини не будуть хорошими між нашими народами, поки ці питання не будуть виправлені. І я сподіваюсь, що президент Петро Порошенко дуже чітко почув цей голос Польщі, що Україна має проблеми з формуванням національної свідомості.
Я сказав панові президенту: Україна має своїх героїв, справжніх героїв, яких Польща також визнає героями. Це хоча б ті, хто зараз гине, захищаючи суверенну, незалежну, вільну Україну. Це ті, хто загинули як Небесна Сотня. І це ті герої, яких ми готові вшановувати разом із вами, герої боротьби за незалежність України, яка буде насправді вільною, незалежною від іноземних впливів.
Дуже важливо будувати простір хорошого, взаємного співіснування народів із пам'яттю про трагедію і про чорні сторінки історії, з пошаною над могилами тих, кого жорстоко вбили. Треба вміти показати також і тих, хто були героями, тих, хто незважаючи на загрозу життю, вміли тоді залишатись людьми у сенсі великої людяності, яка також пов'язана з релігією, зі заповідями Божими.
Треба показати героїв, треба також вказати і на вбивць. Тут я не сумніваюся. Ця правда у наших взаєминах дуже важлива, а також важлива взаємоповага, – наголосив Анджей Дуда на завершенні своїх політичних претензій.
В унісон із президентом Польщі над історичною пам'яттю УПА скімлить іще один діяч, якого опозиція у Польщі вважає політичним реліктом – це Ярослав Качинський, голова тимчасово керівної партії Польщі «Право і Справедливість». Він епізодично й чванькувато повчає громадян України: «Я чітко сказав панові Порошенку, що з Бандерою ви в Європу не увійдете. Ця справа для мене ясна, ми і так декларували величезне терпіння, але для всього є межа».
Україна також не проти, щоб історична правда була представлена в повному обсязі, а не лише у тій фрагментарній вибірковості, яка зручна для Варшави. А для цього президентові Анджеєві Дуді необхідно виконати домашнє завдання – дати офіційну оцінку українсько-польським подіям 1917-1919 років, польському тероризму проти громадян Польщі українського походження у 1930 році, польському колабораціонізму проти українців у період Другої світової війни, а також концепції боротьби УПА проти німецьких та московських окупантів на території України і Польщі.
Домашнє завдання для президента Польщі потрібне, щоби визначити рівень адекватності сприйняття минулого, адже незрозуміла його заява, що «Україна має проблеми з формуванням національної свідомості». Україна немає жодних проблем, це Анджей Дуда ймовірно дивиться на колишні українсько-польські стосунки крізь викривлену призму польського історичного шовінізму, який стосовно українського питання займав і сьогодні займає угодовські позиції разом із московським деспотизмом.
Насторожує і суб'єктивна констатація змісту подій президента Польщі. В його розумінні, якщо українець, захищаючи рідну землю, знищить московського терориста, то він герой. А якщо українець, захищаючи рідну землю, знищить польського загарбника, тоді він убивця. Такий умовивід – викривлений, із такими поглядами Анджеєві Дуді недоцільно сідати за стіл перемовин із Петром Порошенком стосовно дражливих історичних питань.
Також і апеляція президента Польщі до «людяності, яка також пов'язана з релігією, зі заповідями Божими» переходить навіть межі махрового цинізму. Адекватному християнинові незрозуміло, як заклики Анджея Дуди корелюються з польськими утисками стосовно УГКЦ, зокрема з подією 1923 року. Тоді польська влада арештувала митрополита Андрея Шептицького і вимагала від нього заяви про вірність польському уряду. В такий цинічний спосіб польські «християни» намагались дискредитувати митрополита Шептицького перед Католицькою Церквою. П’ять тижнів інтернований митрополит перебував у Познані, у польському монастирі сестер-шариток, аж поки західні політики не вплинули на польських садистів.
Анджей Дуда засудив цей ганебний учинок родаків? Римо-Католицька Церква у Польщі розкаялась за шовіністичну світську симфонію? Польські шаритки вибачились за співучасть у моральному катуванні пастиря Церкви?
Не тільки президентові Польщі, а також і політикові вчорашнього дня, Ярославу Качинському, варто взяти до уваги: якщо Польща увійшла в Європу із людобуйцем Юзефом Пілсудським, то для України з національним героєм Степаном Бандерою, який боровся з нацистським і рашистським тоталітарними режимами та з польськими прокремлівськими колаборантами, в Європі також знайдеться місце, а воїнам УПА – міжнародне пошанування. А ще Ярославу Качинському краще подбати, щоби Польща сама не позбулась місця у європейській спільноті.
Агентство «Reuters» повідомило Юркі Катайнен, віце-президент Єврокомісії, заявив, що ЄС може позбавити Польщу права голосу, якщо Варшава не змінить свою безцеремонну поведінку в сім'ї європейських народів і не погодиться дотримуватись верховенства міжнародного права. Юркі Катайнен зазначив: «Ми не можемо йти на компроміси з питань верховенства права. Ви або дотримуєтеся верховенства права, або ні. Якщо ви цього не робите, Європа не може на це не зважати і не турбуватись». Іншими словами, не дипломатичними, або Польща йде в ногу зі всіма, або йде собі туди, куди хоче.
Наприкінці грудня Єврокомісія підготувала для Польщі рекомендації стосовно поведінки і поваги до принципів верховенства права, і дала польській владі два місяці на остаточне рішення. Отож у Польщі є значно більше важливіших справ, аніж УПА і Бандера, які захищали свій народ від свавілля польських загарбників.
Польські консульства будуть розмальовувати, а пам'ятники – польські й українські – злітати у повітря до того часу, поки третя сторона буде бачити сенс грати на нинішній польській політичній амбітності, на недолугості польських політиків, на їхньому кумедному бажанні з поверненою в минуле головою крокувати в майбутнє.
Щоби допомогти Польщі вийти з незручного становища, Володимир В’ятрович, директор Українського Інституту національної пам’яті, започаткував інформаційно-освітню кампанію з нагоди 75-тиліття створення УПА із метою просвітництва як вищого керівництва Варшави, так і пересічних обивателів Польщі. Під час кампанії будуть правдиво висвітлені епізоди, які стосуються і таких сторінок діяльності УПА у Східній Галичині, як акції проти польських збройних сил і польського населення, яке їх активно підтримувало. Людство має право знати про героїзм українського поневоленого етносу на своїй рідній землі та його відчайдушний і справедливий опір звірствам польських окупантів.
І останнє. Не пригадую, щоби президент України розказував президентові Польщі, яких польських національних героїв потрібно вшановувати, а які є неприйнятними для України. Якщо Петро Порошенко брутально не втручався у внутрішні справи Польщі, тоді Анджеєві Дуді варто приїхати у Київ і взяти у Петра Порошенка курс майстер-класу на тему «Правила хорошого тону для президентів». Користь буде чимала як для самого Анджея Дуди, так і для всього польського народу.
Ярослав Левків.
