Минулий тиждень розпочався із бурхливих подій у Петербурзі – з терористичного акту під час зустрічі Путіна і Лукашенка. Якщо теракт був імовірно очікуваним серед кремлівської касти (джерело із ФСБ повідомило виданню «Комерсанть», що у ФСБ знали про підготовку теракту від одного зі спільників терористів, що ФСБ прослуховувала їхні телефонні номери), то рішення МВФ надати Україні черговий транш на суму $1 мільярд став продовженням неприємної для Путіна тенденції міжнародної підтримки України.
Посеред тижня ЄС завдав Путіну дошкульного ляпаса – для України скасували візовий режим. Уся путінська система багатоходівок, уся ідеологічна конструкція азіопо-путінізму посипалась наче карткова піраміда. Наприкінці тижня непередбачуваний Дональд Трамп несподівано всадив у багатостраждальну «спину» тих, що встають із колін, американський «Томагавк». США повідомили: у Трампа з'явився новий пріоритет – нейтралізувати путінських васалів Асада та Ина. А ще на Москві розлютувались через Київський безпековий форум 2017.
Азіопа і путінізм
Якщо американський політолог Збігнев Бжезинський сприймав Московію як «чорну діру» Євразії, то для сучасних московських «почвенників» РФ – це ні Європа, ні Азія, а незбагненний для сучасного людства синтез, «третій шлях цивілізації», або світоглядний сурогат.
Історичний термін «Азіопа» приписують Павлу Мілюкову, історику, публіцисту і членові Тимчасового уряду. Він сумнівався в продуктивності модної на початку XX століття ідеї «Євразійства» як синтезу західної цивілізації і східного варварства. Мілюков уважав, що прогресивна політика не може бути опертою на підвалинах злиття деспотії та плюралізму. Отож вираз «євразійство» Мілюков перейменував на «азіопство». Розповідають, що новий термін спав на гадку лідерові кадетів Мілюкову, коли він побачив буквосполучення (А-З, И-О, П) на корінцях трьох перших томів «Словника Даля».
Тобто, «Азіопа» – це реалії того, у що частину європейської території перетворити угро-фінські азіати. А путінізм – ідеологія азіопізму, яка є вищою і останньою стадією деградованого фашизму. Іншими словами, азіопізм є світоглядно-філософською теорією, згідно якої валдайські угро-фіни повинні панувати над усім світом, а увесь світ зобов'язаний утримувати й годувати цю нинішню панординську ораву.
Падіння великої кремлівської стіни
Україна нарешті досягла своєї історичної мети – початку повернення у сім'ю європейських народів із азіатсько-московської неволі. Європарламент урешті проголосував за безвізовий режим для України. Скасування віз для України – це дошкульна репутаційна поразка Путіна. На цьому геополітичному факті наголосив міністр юстиції Павло Петренко під час зустрічі зі студентами юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка.
Міністр також зазначив, що голосування за безвізовий режим для України у Європарламенті стало провалом зовнішньополітичної стратегії Кремля та його антиукраїнської пропаганди.
Новина про те, що 6 квітня Європейський парламент проголосував за скасування віз для українців під час подорожей у Євросоюз, зумовила бурхливу реакцію у соціальних мережах. Один із користувачів написав: «Безвіз із ЄС запрацює 12 червня. 12 червня – День РФ. АХАХА! Поки РФ святкуватиме своє чергове back in USSR – ми зробимо колосальний ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ крок!»
Інший учасник дискусії доповнив: «Хочу привітати не тільки громадян України з отриманням безвізу, але і вітаю тих лохів у Криму і Донецьку з Луганськом, які порвали український паспорт і можуть їздити без візи в Єлець, Грозний і Таганрог замість Мюнхена, Барселони чи Риму».
Ірина Геращенко, перша заступниця голови Верховної Ради, написала: «Читаю деякі бубубу пости в своїй стрічці. Да, в нас все непросто, нам ще працювати і працювати, аби виповзати з цієї економічно важкої ситуації і зупинити війну. Але! Навчіться ж хоч іноді РАДІТИ ЗА СВОЮ КРАЇНУ! Як ви радієте маленьким успіхам ваших дітей, власним маленьким перемогам! Навчіться радіти! Навчіться бачити позитив! Навчіться бачити наші СПІЛЬНІ перемоги – такі важливі сьогодні! Я рада, бо я доклала максимум зусиль для безвізу. А може риють ті, хто нічого для цього й не зробив?»
Водночас у цей радісний для України день і подальший час євроінтеграційний період потрібно пам'ятати і проти, хто першими вийшли на прю проти валдайської орди. Журналістка Настя Станко наголосила: «Не забуваймо, якою ціною все це дісталось, як ми виходили 21 листопада 2013 року за це, і тих, хто не дочекався».
Пам'ятаймо і про ченців Михайлівського собору, які відкрили ворота і прихистили орієнтовно дві сотні учасників акції протесту від звірячого побиття. Пам'ятаймо про всіх, хто докладав своїх рук до перемоги на довгому євроінтеграційному шляху, остання фаза якого почалась 21 листопада 2013 року.
Реакція прокремлівських популістів
Блогер Кім Ахеджаков на своїй сторінці у Facebook написав, що надання Україні безвізу стало дошкульним ударом для прокремлівських базік-популістів. Сталось те, проти чого вони так довго боролись, а перед ними всіма постала дилема – як про це сказати так, щоби не визнати успіх нинішньої влади і не привітати з перемогою Порошенка, Парубія і Гройсмана.
▪ Найменше заморочувався Парасюк, який по-простому написав – «це наша спільна перемога». У коментарях йому накидали – «чия це перемога», і куди йому йти зі своїми друзями та кураторами.
▪ «Збитий полковник» довго думав, як себе приліпити до «безвізу», але вчасно остерігся, почитавши, можливо, сторінку Парасюка, і написав – «усіх нас щиро вітаю».
▪ Тимошенко так і не спромоглась вичавити зі себе привітання чинній владі, вона написала – «Європейський парламент проголосував за безвізовий режим для України».
▪ Надя Савченко все зробила чітко за вказівкою куратора – поспівчувала жителям Пітера і проігнорувала «безвіз».
▪ У Ляшка і Садового також не знайшлось часу написати добре слово про українську міжнародну перемогу. Перший переймався своїм іміджем, а другий – сміттям.
▪ У своєму традиційному стилі виступив міжнародний популіст Саакашвілі. Спочатку він наголосив, що це «перемога сотень тисяч українців», а далі «почав накидати лайно на вентилятор», мовляв, тепер із України всі розбіжаться, і що тільки він єдиний у світі зуміє дати раду з цією ситуацією.
▪ Знаний популіст Лещенко теж виступив у стилі аля-Міхо. Спочатку написав, що безвіз – це добре, а потім, наче валдайський оракул, почав гадати, чому тепер всі українці переселяться у Польщу та Чехію.
Кім Ахеджаков зазначив, що загалом важкий для популістів день 6 квітня сумно минув, зате далі знову можна діставати заготовки про «злочинну владу» і ретельно їх тиражувати.
МВФ: ваша антикорупція – не окупна, а пенсіонери – молоді
В українському представництві Міжнародного валютного фонду переконані, що антикорупційні органи влади в Україні не приносять для суспільства відчутних результатів. Про це сказано у листі від МВФ, в якому викладено підсумки співпраці цієї організації із Україною.
Попри те, що результатів очевидного прогресу боротьби з корупцією нема, міністр фінансів Олександр Данилюк очікує, що Міжнародний валютний фонд ухвалить рішення про надання і п’ятого траншу в травні поточного року. Данилюк повідомив, що цього року планувалось чотири кредитні транші від МВФ за програмою розширеного фінансування, а тому Мінфін розраховує всіх їх отримати. Міністр зазначив, що всі кошти четвертого траншу, в розмірі $1 мільярда, будуть скеровані на поповнення золотовалютних резервів Національного банку України.
У Міжнародному валютному фонді також вкотре нагадали про необхідність розглянути питання пенсійного віку в Україні, яке є однією із умов надання кредитних траншів.
У січні 2017 року некомпетентний віце-прем'єр-міністр Розенко повідомив агентству «Українські новини», що МВФ зняв питання про підвищення пенсійного віку у рамках співпраці за програмою EFF. Раніше повідомляли, що МВФ пропонує підвищити пенсійний вік в Україні до 63-65 років і немає наміру відступати від своєї пропозиції.
Україна і Канада домовились про співпрацю у мілітарному секторі
З метою закріпити військове партнерство між Канадою і Україною, а також створити законодавче поле для тісної співпраці між збройними силами країн, Канада і Україна підписали домовленість про співробітництво у сфері оборони. Угоду підписали в Оттаві Степан Полторак і Харджит Сейджан, міністри оборони України і Канади.
Андрій Шевченко, посол України в Канаді, повідомив, що у домовленості передбачено п’ять пріоритетних напрямків українсько-канадської співпраці: оборонні дослідження, розробки і виробництво; матеріальне забезпечення; логістика; оборонна політика; військова освіта.
Україна бачитиме «невидимки» РФ
В Україні створили радіолокаційну станцію, яка виявляє літаки-«невидимки». Відтепер руска авіація буде виявлена: ВВС України поставлять жирну цятку в питанні «панування» РФ у повітрі, взявши на озброєння нову РЛС «МР-18».
Розробку, яка отримала кодову назву «МР-18», створили фахівці запорізького державного НВК «Іскра». На опублікованому відео показаний принцип роботи РЛС, а також процес розгортання у бойових умовах і оперативний контроль повітряного простору. Нова українська РЛС здатна виявляти ряд повітряних об'єктів, включно із повітряними суднами, які виготовлені за технологією «Стелс», тобто є невидимими для інших модифікацій радарів.
Україна і НАТО узгодили співпрацю
Президент Петро Порошенко узгодив план співпраці України і НАТО, повідомила його прес-служба. Програма на 2017 рік суттєво оновлена, проект створений відповідно до норм розробки річних програм національної співпраці. Зі внесених змін у програму можна зробити висновок, що Україна має твердий намір і в майбутньому співпрацювати з НАТО – аж до цілковитого членства. Програму доповнили низкою додаткових питань із удосконалення оборонної системи держави, боротьби з корупцією, а також соціально-політичної реформи.
Прес-служба президента повідомила: «Мова йде про подальший розвиток співробітництва України і НАТО, а також залучення матеріальної, технічної та експертної допомоги учасників Альянсу для підвищення обороноздатності України».
Паоло Аллі: захист України – це захист Альянсу
Захист України є, по суті, захистом країн, що належать до Північноатлантичного альянсу НАТО. Про це під час зустрічі з президентом України заявив Паоло Аллі, глава парламентської асамблеї НАТО. Він дослівно сказав: «Захист України є захистом для нас самих». Паоло Аллі також зазначив, що НАТО цілком підтримує процес реформ в Україні, засуджує незаконну анексію Криму і агресію Кремля на Донбасі.
Президент Порошенко, у свою чергу, подякував НАТО за підтримку України і допомогу, яка надходить від Північноатлантичного союзу. «Альянс продовжує підтримувати Україну, і це має для нас надзвичайно важливе значення», – наголосив президент, зазначивши, що співпраця між Україною і НАТО відіграє важливу роль у подавлені агресії РФ проти України.
Нагадаємо, у комітеті Верховної Ради з питань євроінтеграції заявили, що тепер уже 74% українців підтримують вступ України до НАТО. А представники Парламентської асамблеї НАТО відвідають Україну в липні з метою проведення семінару, присвяченого відзначенню 20-ї річниці підписання особливої Хартії між НАТО і Україною. Про це повідомив Паоло Аллі під час брифінгу після зустрічі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм.
Київський безпековий форум 2017
В Україні відбувся 10-й Київський безпековий форум (КБФ-2017), в якому взяли участь прем’єр-міністри і посли Великобританії, Литви, Латвії, Німеччини, президент Парламентської асамблеї НАТО, інші політичні діячі. Щорічний КБФ став провідною регіональною дискусійною платформою, де є можливість обміну поглядами про європейську безпеку в атмосфері відкритого і неформального діалогу. Форум об’єднує представників урядів та незалежних експертів, представників регіональних і глобальних організацій, впливових інтелектуалів, політиків, представників академічної спільноти і журналістів.
Учасники форуму констатували, що війна на сході України відбувається відразу в декількох напрямках: військовому, економічному, дипломатичному, енергетичному. Московія програє у економічному, дипломатичному та енергетичному напрямах, а тому активізувалась у військовому.
Під час форуму представники країн-учасниць підтвердили намір створити коаліцію проти московської агресії, а на даному етапі перейшли від декларацій до відкритої риторики намірів. Більше того, для України підготували «План Маршалла». Від плану організувати дієву антимосковську коаліцію на Москві розлютувались.
Роуз Геттемюллер, заступник Генерального секретаря НАТО, переказала учасникам форуму сигнал – «Ми з вами». В ЄС нарешті дійшли висновку, що західне співтовариство не може здатись у протистоянні з Путіним. У Брюсселі збагнули, що Україна – це цивілізаційний виклик, і якщо європейці зазнають поразки в Україні, то не зможуть захистити і себе від майбутнього нашестя багатомільйонної кремлівської орди.
Іще один англійський ляпас
За останні місяці Путін отримує політичний ляпас за ляпасом. Ось і знову Борис Джонсон, керівник МЗС Великобританії, скасував свій офіційний візит на Москву. Про це сказано заяві, в поширеній від Форін-офісу. На Смоленській площі роздратовано назвали абсурдними причини скасування такого важливого для Кремля політичного візиту.
Керівник МЗС Великобританії наголосив, що умови його поїздки на Москву після загострення ситуації в Сирії змінилися, а Кремль і далі підтримує чинний режим Асада навіть після застосування хімічної зброї щодо мирних жителів. Керівник дипломатичної служби написав: «Мій пріоритет – переговори щодо Сирії з партнерами по Великій сімці». Борис Джонсон також повідомив, що позицію західних країн зможе донести глава американського держдепартаменту Рекс Тіллерсон під час свого візиту на Москву поточного тижня.
Поїздка Бориса Джонсона на Москву перенесена не вперше. Останній офіційний візит міністра закордонних справ Великобританії до РФ відбувся ще у травні 2012 року.
У Сербії незадоволені перемогою Вучича
Тисячі людей впродовж тижня виходять на мітинги у Белграді та інших містах Сербії на знак протесту проти перемоги діючого прем’єра Александра Вучича під час президентських виборів. Протестувальники згуртувались після закликів у соціальних мережах, в яких стверджувалось, що прихильники Вучича підтасували голоси, що посприяло його перемозі відразу в першому турі. Протести проти прокремлівської диктатури організували через Facebook таким повідомленням: «Починається перша битва у війні за краще майбутнє».
Новообраний президент Сербії обіцяє сісти на політичний «шпагат». Він заявив, що буде «зміцнювати політико-економічні стосунки і з Європою, і з Росією, і з Китаєм».
Александар Вучич, так само як й чинний глава держави Томіслав Ніколич, упродовж років був найближчим співробітником Воїслава Шешеля, лідера Сербської радикальної партії. Під час воєнних дев'яностих років минулого століття Александар Вучич поділяв і надавав підтримку великосербській політиці Слободана Мілошевича. У 2008 році Ніколич і Вучич, відійшовши від Воїслава Шешеля та його шовіністичної ідеології, заснували Сербську прогресивну партію, яка наразі має понад половину депутатських місць у парламенті.
Молдову затягують у сферу Москви
Президент Молдови Додон і голова колегії Євразійської економічної комісії Саркісян підписали у Кишиневі меморандум про співпрацю між Молдовою та ЄврАзЕС. Додон висловив упевненість, що найближчим часом країна набуде статусу спостерігача у рамках Євразійського Союзу. Меморандум підписали під час Міжнародного форуму «Євразійський Економічний Союз – Республіка Молдова», який відбувся у Кишиневі з ініціативи Додона.
У той же час Павел Філіп, прем'єр-міністр Молдови, заявив, що меморандум про співпрацю Молдови із ЄврАзЕС, який підписав Додон, це просто папір, який немає юридичної сили. Павел Філіп повідомив: «Позиція Демпартії з приводу цього меморандуму дуже чітка. У Молдові парламент – це вищий орган, який визначає напрямки зовнішньої і внутрішньої політики. Так, президент бере участь у переговорах і ставить підпис від імені Молдови, але потім ці документи повинен ратифікувати парламент. Додон повинен попереджати партнерів, із якими підписує той чи інший документ, що він немає юридичної сили без затвердження у парламенті».
В ЄС буде спільний антикорупційний прокурор
Європейський Союз призначать публічного прокурора для протидії корупції у сфері використання бюджетних коштів. Про таке рішення поінформували у Раді ЄС, але наголосили, що в зазначеному проекті вирішили взяти участь тільки 16 країн-учасниць Союзу. До ініціативи приєдналися Бельгія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Кіпр, Німеччина, Греція, Іспанія, Фінляндія, Франція, Литва, Люксембург, Португалія, Румунія, Словенія та Словаччина.
На Московії проблеми. Доповідь американської розвідки
Теракт у метрополітені Санкт-Петербурга доводить, що в РФ почалися чималі проблеми. Про це сказано у доповіді американської розвідувальної компанії «Stratfor». Американські аналітики повідомили, що на території РФ наростають великі загрози з боку Сирії та Північного Кавказу, де після декількох років візуального благополуччя спостерігається тенденція до зростання суспільного загострення, спровокованого погіршенням економічних показників.
У компанії «Stratfor» відзначили, що в Чечні і Дагестані спостерігається один із найбільш високих показників безробіття серед решти регіонів РФ, при цьому саме два зазначених суб'єкта РФ завжди були вогнищами антимосковської загрози. У республік Чечні і Дагестану, які традиційно є осередками повстанської та бойової діяльності, безробіття може сприяти радикалізації місцевої молоді.
Тим не менше, Москва знову готова відновити боротьбу з бойовиками на Північному Кавказі через сім років після того, як оголосила про перемогу у своїй жорстокій війні проти чеченських сепаратистів. Москва готується до ескалації навіть за умови, що цього разу нова війна може стати не настільки переможною.
Водночас величезною проблемою для російських спецслужб є наявність зовнішньої терористичної загрози, з якою Кремль раніше не зіштовхувався. Бойовики ІДІЛ із Сирії цілком здатні наносити по РФ несподівані удари, а значить руским спецслужбам потрібно шукати нові способи захисту. Американські експерти вказують на ймовірність, що терористичні акти можуть здійснювати і самі рускі з метою ініціювати початок боротьби проти режиму Путіна. Отже, у Кремля може виникнути проблема, з якою він не зіштовхувався майже століття.
У відповідь на заворушення Кремль започаткував жорсткі заходи проти протестів і працює над превентивним попередженням їх організації у соціальних мережах. Більш того, перехід від здебільшого ненасильницьких демонстрацій до тероризму дає Москві необхідне виправдання для прийняття ще жорсткіших законів і контролю над інакомисленням та моніторингу соціальних мереж, особливо напередодні президентських виборів 2018 року.
Обмеженість висновків компанії «Stratfor»
Великі загрози з боку Сирії та Північного Кавказу, які й насправді наростають на Московії, не мають жодного стосунку до вибуху в метрополітені Санкт-Петербурга. Цей псевдо терористичний акт був спланований і здійснений виключно заради згуртування руского електорату навколо Путіна та візиту Лукашенка. Достатньо прочитати враження білоруського лідера після вибуху, щоби переконатись у ймовірній реальності такої версії.
В інтерв'ю для телеканалу «Мир» Лукашенко повідомив, що змінив своє ставлення до Кремля після теракту в Петербурзі, а всі проблеми Білорусі з РФ країною «відійшли на другий план». Він розповів, як дуже ретельно кілька місяців готувався до зустрічі з Путіним, як мав намір серйозно обговорити важливі питання газу і нафти, подальших умов відносин у Митному союзі, але після інформації про теракт всі його приготування «миттєво втратили свій важливий сенс».
Путіну цього і було потрібно, щоби відкласти серйозну розмову з Лукашенком, після якої саме існування Митного союзу могло перестати бути доцільним.
Ігор Яковенко, колишній секретар Союзу журналістів РФ, а сьогодні відомий блогер, звернув увагу, що преса не може через годину детально й із аналітикою розповісти про такий теракт, який відбувся у метрополітені Петербургу. Про деякі нюанси, які поширили ЗМІ, могли знати тільки замовник і виконавець вибуху в метро. А ще і Юлія Латиніна, журналістка кремлівського еха, яка завжди має відповіді на всі питання, – наголосив Ігор Яковенко.
І справді, знайдення другої бомби ставить серйозні питання щодо МНС РФ та видання Life, які встигли повідомити, що в петербурзькому метро відбулось два вибухи. Звідкіля працівники МНС могли знати, що в метро занесли дві вибухівки і повинно відбутись два вибухи, якщо одна із закладених саморобних бомб не спрацювала і була виявлена лише згодом?
Пригноблений Бацька
Білоруський лідер переконаний, що проти Білорусі ополчилися члени московського уряду, які володіють «величезними латифундіями». Саме вони не допускають білоруське продовольство на ринок Московії, щоб їм не було конкуренції.
Білоруське телеграфне агентство БелТА процитувало фрагмент інтерв'ю президента Білорусі для міждержавної телерадіокомпанії «Мир». Лукашенко сказав: «Але тільки нас, кажу, не треба гнобити. Якщо там у вас члени уряду сьогодні володіють величезними латифундіями, теж займаються сільським господарством, щоби конкуренції було менше, починають гнобити білорусів – це не вийде. Ми змушені будемо відповідати на це адекватно».
Це тільки довірливий Лукашенко з якогось дива собі уявив, що ринок на Московії вільний і для всіх доступний. Такого не було з часів бандитизму Вані Кривавого, якого історики називають Грозним.
Отож лідер Білорусі обурювався: «Ми маємо квоти на кожен рік: скільки молока, скільки м'яса поставити в Російську Федерацію. Ми навіть не вибираємо ці обсяги. Тому не треба нам дорікати, що ми завалили Росію якимись санкційними продуктами,. Ми цього не робили і не робимо. Те, що у нас ціни нижчі, а якість вища, ще не привід, щоби нас гнобити і не пускати на ринок. А вони почали гальмувати. У зв'язку з цим ми перейшли до іншого питання: я йому (Путіну) показав, хто наживається на цій «санкційці». Це роблять не білоруси, як виявилося, а російські бандити з великої дороги. І я йому (Путіну) розкрив карти. Ми обговорювали, що найближчим часом створимо систему заходів, щоби це ліквідувати».
Дивакуватий Лукашенко вважає, що Путіну невідомо, хто наживається на санкціях і нищенні продуктів харчування. Путін знає все, а тому так вчасно пролунав вибух у метрополітені Петербургу, пролунав орієнтовно через півгодини після початку складних переговорів із Лукашенком.
А ще Путін, на тлі масових заворушень у Білорусі, пообіцяв Лукашенку кредит на $1 млрд, щоби пом'якшити соціально-економічну кризу. Насправді Кремль пообіцяв накинути на Лукашенка фінансове ласо. Далі будуть навчання «Захід-2017», а ще далі – невідомо що. У свій час Україна також отримувала на проїдання кремлівські кредити за часів Януковича.
Трамп змінив політичну орієнтацію
Президент США наказав завдати ракетні удари по військовій базі Асада у відповідь на застосування хімічної зброї проти цивільного населення. Працівники аналітичного ресурсу «Five Thirty Eight» зазначили, що це вперше виникла така публічна розбіжність політики Дональда Трампа із його передвиборними обіцянками (раніше Трамп говорив, що Сирія протистоїть ІДІЛ, а тому США теж потрібно зосередитися на боротьбі з ІДІЛ та налагодити стосунки з Путіним. Так йому нашіптували його прокремлівські дорадники, які тепер у відставці).
Дональд Трамп також уперше зробив крок, який іде врозріз із кремлівськими інтересами, причому президент США діяв в односторонньому порядку, не отримавши схвалення Конгресу або ООН. Кремль уже засудив дії Трампа, назвавши їх «агресією проти суверенної держави Сирії та порушення норм міжнародного права, причому під вигаданим приводом».
Тим не менше, рішучість Дональда Трампа отримала схвалення у Вашингтоні, але при цьому (так пише ліберальне видання «Atlantic»), його дії є неконституційними і недалекоглядними. У свою чергу консервативний телеканал «Fox News» повідомив, що президент США отримав підтримку ЗМІ, і наголосив, що раніше складні міжнародні питання залишались без належної відповіді (під натиском Путіна «миролюбець» Обама рачкував разом зі своєю «червоною лінією»). А видання «Independent» процитувало точку зору експерта Тіна Ітона з британського аналітичного центру «Chatham House», який зазначив, що удари США по Сирії не означають зміну американської стратегії та прагнення повалити Асада, тому дана ситуація не призведе до збройного зіткнення з РФ.
Трамп – не Обама, для Кремля – не статс-дама, або «Томагавк» у спину
Американські війська завдали чималої матеріальної шкоди боєздатності збройних сил Сирії. Із есмінців «USS Porter» і «USS Ross» запустили 59 крилатих ракет «Томагавк» по аеродрому «Шайрат», де були розташовані сирійські та рускі літаки, спеціальні ангари, склади з нафтопродуктами і матеріально-технічне обладнання, бункери з боєприпасами, системи ППО і радарів. При цьому було знищено приблизно два десятка бойових літаків, що становить чверть усіх військово-повітряних сил Путіна-Асада, які налічують орієнтовно 80-90 літаків.
На цьому аеродромі приземлялись, заправлялись і проходили технічне обслуговування військові літаки РФ, які вправлялись на бомбуванні мирного населення. Про майбутній ракетний удар США заздалегідь проінформували кілька країн, окрім Московії (за іншою версією теж попередили і кремлівські терористи встигли накивати пятами). Отож інформація від Кремля, що більшість літаків встигли перебазувати на інші аеродроми – кремлівський фейк, як і те, що з 59 «Томагавків» до Сирії долетіло тільки 23. Рускі комплекси С-300 і С-400 ніяк не відреагували на американську атаку, а тому всі 59 американських ракет досягли мети.
Військові США відзначили, що для обстрілу авіабази Асада застосували застарілу модель крилатих ракет, які використовували ще під час війни у Перській затоці 15 років тому. Тепер, після обстрілу аеродрому «Шайрат», американські есмінці «USS Porter» і «USS Ross» оснастять значно досконалішою модифікацією ракет «Томагавк».
Раніше міноборони РФ повідомляло, що рускі С-300 і С-400 «закрили небо Сирії від американських крилатих ракет». Однак за фактом з'ясувалося, що рускі ППО не «помітили» американських ракет, а самі С-300 та С-400 розлітались у повітрі наче бризки кремлівського шампанського під час інавгурації Дональда Трампа, залишаючи на згадку після себе глибокі вирви.
Ракетний удар по авіабазі в Сирії приніс і болячі наслідки для Путіна з огляду на його тестування Трампа. З'ясувалось, що непередбачуваний президент США «здатний робити рішучі дії у відповідь на жахливі лиходійства». На відміну від «голуба миру» Обами, фейс якого Путін витирав як тільки міг і до чого хотів.
У соціальних мережах пишуть, що тепер Вова Кремлівський сильно чеше репу: відповідно з офіцерською честю він мав би кинутись на захист свого сирійського друга-диктатора. Проте кидатись боязко, Трамп непередбачуваний. Ще візьме й перед усім світом відпуцує й самого Вову.
Із Асадом питання вже вирішене, дні його полічені. Залишилось вирішити питання зі ще одним путінським північнокорейським клевретом – Ином, нащадком диктатора Іра.
Майбутнє Асада – на путінській дачі. Якщо встигне добігти
Елі Лейк, колумніст видання «Bloomberg View», порадив Асаду втікати до Путіна на дачу, поки ще має таку можливість. З огляду на останні трагічні події у Сирії, у США запанували погані для Асада суспільні настрої. Дональд Тамп гостро засудив використання хімічної зброї у Сирії, а дії сирійського диктатора назвав «невимовним жахом». Він заявив, що різко змінив свою думку про 6-річну війну в Сирії, про Асада і Путіна, а США повинні застосувати рішучі й дієві заходи проти сирійської кліки.
Рекс Тіллерсон, державний секретар США, рішуче засудив атаку із застосуванням хімічної зброї в сирійській провінції Ідліб, відповідальністю за яку світове співтовариство покладає на режим Башара Асада. А ще Тіллерсон порекомендував Путіну ретельно обміркувати, чи він і надалі буде підтримувати сирійського диктатора.
Міністр оборони США Маттіс запропонував президентові США ряд варіантів відповіді на хімічну атаку Асада проти сирійців. Серед пропозицій – завдання удару і по диктаторському лігві Асада керованими ракетами.
Приятель України Маккейн: аеродром «Шайрат» – це тільки початок
Джон Маккейн, голова комітету Сенату США з питань Збройних сил, повідомив під час інтерв'ю для телеканалу «Fox News», що ракетний удар по авіабазі армії Асада може стати початком відходу Вашингтона від обамівської провальної політики в Сирії.
Джон Маккейн сказав: «Я маю сподівання, що ми могли би поновити нашу підтримку Вільної сирійської армії, встановити заборонені для польотів зони та просунутися вперед. Ракетний удар – дуже важливий сигнал, але це початок відходу від провальної політики, яка тривала впродовж восьми років».
Маккейн іще наголосив, що президент Дональд Трамп довірив відновлення миру у світі найсильнішій команді з питань національної безпеки.
Міжнародні пріоритети США: ліквідація Асада та ІДІЛ, а Путіну – «чорна мітка»
Ніккі Хейлі, постійний представник США в ООН, повідомила, що поки у Сирії буде панувати путінський клеврет Асад, миру і спокою в країні не буде. Ніккі Хейлі зазначила: «Зміна режиму Башара Асада в Сирії є пріоритетним завданням адміністрації президента США Дональда Трампа. Знищення Ісламської держави, зменшення впливу Ірану і відсторонення від влади Асада – такими є основні пріоритети Вашингтона».
Перед цією заявою президент США Дональд Трамп звернувся з листом до Конгресу США і пообіцяв нові заходи на Близькому Сході у національних інтересах країни.
Вище керівництво Туреччини також відстоює принцип, що владу в Сирії необхідно передати від Асада тимчасовому урядові до часу остаточного врегулювання внутрішнього конфлікту.
Державний секретар США Рекс Тіллерсон прибуде на Москву із «чорною міткою» для Путіна 12 квітня. Після вдалих перемовин Дональда Трампа та Сі Цзіньпіня на Флориді та після засідання міністрів МЗС країн «Великої сімки», вимоги до Путіна будуть такими:
▪ припинити оснащувати КНДР балістичними ракетами та сприяти розвиткові північнокорейської ракетно-ядерної програми;
▪ не створювати перешкод США під час знищення режиму диктатора Сирії;
▪ утилізувати свою ж хімічну зброю в Сирії;
▪ припинити терор у Європі (характерно, що теракти відбуваються в тих країнах ЄС, які активно підтримують Україну);
▪ припинити війну на Донбасі, вивести війська з України і повернути Крим.
У разі, якщо у Путіна вирішать бунтувати і впиратись вимогам, тоді буде застосований «Акт 2017 року "Про протидію ворожої поведінки Росії"», а це означає, що повториться історія з нафтовим ембарго СРСР, яка ще буде доповнена тотальною забороною будь-яких інвестицій на Московію.
Між іншим, із розкладу держсекретаря США під час його візиту на Москву відмінили раніше зустріч із Путіним. Залишається тільки гадати, навіщо це було робили. Чи то Путін раптом уявив Тіллерсона недостатньо авторитетним для перемовин, чи то у Кремлі вирішили не показувати Путіна в образі «побитого пса», чи то його оточення вирішило просигналізувати, що готове позбутись «літаючого зі стерхами» за індульгенцію від Гааги для решти кремлівської кліки. А може лише спрацювала дитяча образа, яку висловила шепетівська колаборантка Матвієнко-Тютіна. Вона ремствувала, що президент США ошукав не тільки самого Путіна, але і весь руский народ, який пов'язував з Трампом такі великі сподівання.
Шок і тремор у Кремлі
У Кремлі помітно шоковані успіхом раптової американської атаки на асадівську авіабазу. Із тремором у принишклому голосі на Москві заявили, що США здійснили акт агресії стосовно законної влади у Сирії. Атака крилатих ракет «Томагавк» по аеродрому армії Асада в сирійській провінції Ідліб викликала справжнє ошелешення серед кремлівського оточення. Паніку і тремор навколокремлівських посіпак було чітко видно у прямому ефірі.
Скандально відома речниця МЗС Маша Захарова кілька разів намагалася озвучити офіційну заяву Москви, але не зуміла: вона помітно нервувала. Рознервувавшись, вона ганебно пішла геть під час прямого ефіру, так і не прочитавши з папірчика заготовлений текст.
Терористи Путіна-Асада знову демонстративно лютують
Сирійське місто Хан-Шейхун, яке постраждало від хімічної атаки, знову бомбардували 8 квітня. Так у Кремлі хочуть довести, що ракетні удари США не перешкодять терористичній діяльності. Про це повідомило видання «Deutsche Welle» з посиланням на інформацію Сирійського центру моніторингу за дотриманням прав людини.
За інформацією спостерігачів Сирійського центру моніторингу, приналежність літака вони встановити не змогли. Однак, за даними іншої моніторингової групи – Сирійського координаційного комітету, – літак, який здійснив бомбардування, належить РФ.
Раніше група «ІС» повідомила, що рускі пропагандисти випадково показали хімічну зброю РФ на знищеній авіабазі у Сирії.
ЗМІ повідомили, що руский фрегат, озброєний ракетами, прямував у Середземне море для демонстрації сили на наступний день після військового удару США по сирійській авіабазі.
У результаті застосування хімічної зброї в населеному пункті Хан-Шейхун орієнтовно загинули 100 мирних жителів, а сотні постраждали. Патологоанатомічна експертиза тіл трьох загиблих, доставлених у турецьке місто Адану, підтвердила факт застосування хімічної зброї. Турецькі експерти дійшли висновку, що сирійці загинули від нервово-паралітичного газу зарин ймовірно руского виробництва.
Трамп анонсував нові ракетні удари по позиціях Асада
Глава Білого Дому серйозно налаштований знищити сирійську диктатуру. Президент США заявив, що ракетний по військовій базі сирійського диктатора Асада у провінції Хомс може мати продовження.
Про це він повідомив, звернувшись з офіційним листом до спікера Палати представників Пола Раяна. У листі Трамп повідомив, що у разі необхідності віддасть наказ здійснити нові ракетні удари. Трамп наголосив, що військові атаки США сприяють стабілізації у Сирії, запобігають гуманітарній катастрофі та відповідають національним інтересам США.
Великобританія: Кремль – співучасник міжнародних терористів
У міністерстві оборони Великобританії наголосили, що Кремль несе відповідальність за смерть кожної загиблої людини внаслідок хімічної атаки в Сирії. Про це заявив Майкл Феллон, міністр оборони Великобританії. Він назвав хімічне бомбардування у провінції Ідліб «варварським, аморальним і незаконним». І наголосив: «За останні кілька років вони мали всі можливості, щоби натиснути на важелі та зупинити цю громадянську війну. Росія повинна була застосувати рішучість, щоби приборкати цей режим, але цього не зробила».
Майкл Феллон назвав правильним рішення президента США Дональда Трампа атакувати аеродром сирійських урядових сил. «Скеровуючи ракети «Томагавк» на аеродром, з якого були здійснені хіматаки на цивільне населення, Трамп послав потужний сигнал сирійському режимові, щоби той двічі подумав перед тим, ґяк застосовувати хімічну зброю в майбутньому».
Очевидно, що «потужний сигнал» президента США стосується безпосередньо і Путіна та всієї його навколокремлівської камарильї.
США приструнять Кім Чен Ина самотужки
Президента США заявив, що його країна готова самостійно боротися із ядерною агресією КНДР, якщо Китай відмовиться допомагати вирішити цю проблему. Про це очільник Білого Дому заявив під час інтерв'ю для видання «Financial Times». Він зазначив, що має велику повагу до влади Китаю, яка здійснює великий вплив на Північну Корею. За його словами, якщо Китай вирішить допомогти США у проблемі з КНДР, це буде дуже добре, а якщо ні, тоді «добре буде не всім».
При цьому Дональд Трамп наголосив, що США здатні й самі вирішити проблему з КНД, проте деталі своєї стратегії щодо цього питання Трамп не оприлюднив.
США везуть «сюрприз» другові Путіна
Авіаносна ударна група США вирушила до берегів Північної Кореї. Пентагон назвав ці маневри «попереджувальним кроком для підтримання готовності та військової присутності в західній частині Тихого океану». Експедиція ударної групи США відбувається на тлі нових ракетних випробувань диктатора Північної Кореї. Так, 6 квітня Південна Корея провела випробування ракети із радіусом дії 800 км, а наступного дня обурилися ракетним ударом США по Сирії.
Авіаносна група, до складу якої входить суперавіаносець «Carl Vinson» із ядерною силовою установкою класу «Німіц», вирушила із Сінгапуру до Корейського півострова із «дружнім візитом». Символічно, що з цього авіаносця похоронили в Аравійському морі тіло терориста Усами бен Ладена.
Тектонічні здвиги в адміністрації США
Водночас із вирішенням питання Сирії, минулого тижня адміністрацію Дональда Трампа потрясали внутрішні розбіжності: стало відомо, що Стівен Беннон – головний стратег і радник Трампа, покине свій пост у комітеті Національної ради безпеки США.
Призначення Беннона на цей пост від початку було безпрецедентним. У керівний комітет (principals committee) Національної ради безпеки США входять тільки топові чиновники: віце-президент, державний секретар, міністр оборони, генеральний прокурор та інші сановники вищого рангу. Очолює комітет радник президента з національної безпеки (спочатку це був прокремлівський генерал Майкл Флінн, а тепер – Герберт Макмастер). До Беннона ні один радник його рівня не мав посади у комітеті Національної ради безпеки США.
Видання «New York Times» зазначило, що звільнення Беннона (хоча офіційно мова йде не про звільнення з посади, а про завершення місії Беннона, яка нібито полягала в тому, щоби наглядати за генералом Флінном) стало справою рук саме Макмастера, який у такий спосіб повернув собі цілковитий контроль над Національною радою, як йому і належить за штатним розписом.
Деякі експерти вважають, що кар'єрі Беннона настав кінець, оскільки Трамп, ймовірно, розчарувався у своєму стратегові та його жорстких підходах (скандальна імміграційна заборона – проект Беннона), які не спрацьовують у Вашингтоні. Президента також дратує репутація Беннона як «ляльковода» Білого Дому.
Видання «Politico» повідомило, не останню роль у ситуації відсторонення Беннона зіграв той факт, що він недалекоглядно вступив у конфлікт зі зятем Трампа – Джаредом Кушнером, чий вплив в адміністрації президента США стрімко зростає. За лаштунками Беннон жорстко критикував ліберально-демократичний бекграунд Кушнера і скаржився на те, що той намагається дискредитувати його національні ініціативи.
Дане зіткнення – ознака більш масштабної боротьби, що розгортається в Білому Домі між фракціями націоналістів і демократів. Однак інсайдери попереджають, що не варто недооцінювати Беннона – він майстер виживання в складних ситуаціях.
Безцеремонний непотизм Дональда Трампа
Минулого тижня і сам Джаред Кушнер став центральною фігурою для у низці статей. Так, наприклад, Емі Девідсон, журналістка видання «New Yorker», оприлюднила публікацію «Ласкаво просимо в світ Джареда Кушнера». Емі Девідсон пише, що за останні тижні список питань, які Дональд Трамп доручив Джареду Кушнеру, зріс настільки, що візит Кушнера в Ірак для мирних переговорів із питань Близького Сходу вже нікого не здивував.
До недавнього часу 35-річний Кушнер займався девелоперським бізнесом у Нью-Йорку, а сьогодні є старшим радником президента США та головою новоствореного офісу американських інновацій. Але насправді Кушнер відповідає за цілий спектр ключових питань президентської політики:
• за реформу федерального уряду та судової системи;
• за боротьбу з наркотиками;
• за переговори з Китаєм, Мексикою, Саудівською Аравією і Канадою;
• за моніторинг ситуації з ІДІЛ та багато інших питань.
Видання «New Yorker» також нагадало, що минулого тижня дочка президента США Іванка Кушнер прийняла пропозицію стати офіційним співробітником Білого Дому, посівши посаду спеціального помічника. Це тільки посилило потік звинувачень президента США у безцеремонному непотизмі.
Френк Бруні, колумніст «New York Times», називає Кушнера «суперДжаредом» і «людиною зі сталі», цитуючи Генрі Кіссінджера, який раніше помітив, що повноваження Кушнера нікому незрозумілі, а також незрозуміло, що конкретно він обговорює і що саме відстоює під час своїх безконечних переговорів.
«Роздуте» портфоліо Кушнера – це символ президентства Трампа та його ілюзій: наддовіра в обмін на лояльність, фетишизм щодо аутсайдерів, ігнорування конфліктів інтересів, магічне мислення тощо.
Френк Бруні іронізує: «До чого деталі! Просто довірте все Джареду... Зауважте: подаючи податкову декларацію у цьому році, ви можете відправити її або у Федеральну податкову службу, або Джареду. Він буде допомагати з аудитом».
Вечірні комедійні шоу не могли обійти увагою тему стрімкого піднесення зятя президента. Так, Тревор Ноа – ведучий популярного «The Daily Show», назвав Кушнера «реальним президентом цього тижня» (сам Трамп у цьому «рейтингу», опинившись між Путіним (6) і Сатаною (8) – аж на сьомому місці).
Питання путінізму крізь політичну призму Заходу
Терористичний акт у Петербурзі під час зустрічі Путіна і Лукашенка став підставою для західних ЗМІ приділити РФ частину своєї уваги. Ілан Берман, старший віце-президент Американської ради з питань зовнішньої політики, написав у виданні «Foreign Affairs», що проблема тероризму на Московії неминуче погіршиться. І назвав першочергові причини:
• теракт у петербурзькому метро потрібно розглядати у контексті кремлівської інтервенції в Сирію, яка принесла Москві низку стратегічних дивідендів, але при цьому спровокувала лють із боку ІДІЛ;
• проблема тероризму також пов'язана зі зростаючим мусульманським населенням на Московії, яке швидко мобілізується і радикалізується. Ультранаціоналізм Путіна призвів, що ця соціальна група виключена зі спільноти народів РФ, і це робить її вразливою для ідеологів радикального ісламу;
• контртерористична стратегія Кремля виявилася провальною. Від'їзд джихадистів із території РФ тимчасово зменшив загрозу всередині країни, але це, по-перше, зробило руских третьою за чисельністю групою всередині ІДІЛ, а такж, по-друге, перетворило саму Московію в головну мішень ІДІЛ.
***
Джеффрі Хоскингс, почесний професор рускої історії університетського коледжу Лондона, міркує про те, як саме Захід може поступити з Путіним. У статті для видання «Guardian» професор пише:
• Путін – не унікальний у своїй політиці, він копіює рускі традиції лідерства, які існували ще у часи царату;
• Як і британці, рускі цінують лідерів, здатних підтримувати внутрішню стабільність і міжнародну безпеку. Розвал СРСР і наступні спроби Московії стати демократією в 90-ті роки минулого століття виявилися провальними, країна втратила статус великої держави;
• розширення НАТО розчарувало Путіна, який втратив довіру до західних структур. Напруженість між Кремлем і Заходом зростала, досягнувши свого піку під час анексії Криму;
• порушивши міжнародні норми, Путін і рускі знову тріумфально відчули себе в XIX столітті, коли великі держави боролися за місце під сонцем;
• РФ повернулась до історично притаманних їй обставин: політика, економіка, культура і наука розглядаються як державна власність та інструменти геополітичної боротьби;
• Путін не єдиний на сучасній Московії, хто дотримується таких поглядів, його наступник також буде їх поділяти;
• Заходові слід не боротися з Путіним, а передусім захищати власні цінності – свободу слова, верховенство закону і демократію.
***
Віктор Наваскі, професор факультету журналістики Колумбійського університету, взявся розмірковувати про «новий маккартизм» і нинішнє ставлення Заходу до РФ на шпальтах прокомуністичного видання «The Nation». Американський комуніст Наваскі переконаний, що:
• феномен маккартизму відіграв важливу історичну роль у політичному дискурсі США, а його наслідки відчуваються й досі. У своїй основі маккартизм – це необґрунтовані та безвідповідальні звинувачення американців у причетності до комуністичної діяльності;
• маккартизм сьогодні проявляється в готовності частини американського істеблішменту та ЗМІ повірити в найгірші підозри проти РФ, а також у безвідповідальних заявах Трампа;
• істерія щодо «червоної загрози» у свій час «отруїла» більшу частину американських лібералів, а привид маккартизму, як і раніше, переслідує будь-яку тему, пов'язану з колишнім СРСР;
• на тлі проблем з ІДІЛ, а також зростаючої ядерної загрози та зміни клімату, для США буде краще не відроджувати маккартизм, а підтримувати розмову зі своїм суперником – кремлівським сатрапом.
«Газпром» витіснять із Європи
Кіпр, Ізраїль, Греція та Італія побудують найдовший у світі підводний газопровід. Країни підписали протокол про наміри щодо будівництва газопроводу, який з'єднає ізраїльське родовище «Левіафан» із Європою. У підписанні протоколу взяли участь міністри енергетики всіх чотирьох країн, а також Мігель Каньєте, представник Єврокомісії з питань енергетики.
Кошторис будівництва газопроводу, загальною протяжністю 2,2 тисячі кілометрів, становитиме від $6-7 мільярдів. Його будівництво буде профінансовано за рахунок коштів приватного сектора. Якщо проект буде реалізований згідно з поточним планом, то перший газ із родовища «Левіафан» надійде в Європу до кінця 2019 року. Економічну оцінку проекту підготувала сервісна компанія «IGI Poseidon» – спільне підприємство італійської «Edison» і грецької «DEPA».
Ізраїль і Кіпр позиціонують свої газові проекти першочергово як альтернативу рускому газу, а також європейським родовищам у Північному морі, які наближають до виснаження. Незважаючи на те, що крайній термін введення в дію родовища родовище «Левіафан» перенесли з 2017 року на кінець 2019 року, експерти дослідили, що потужність річного видобутку газу може становити щонайменше 21 млрд кубометрів газу, а не 16 мільярдів, як вважали раніше. Саме тому інвестори вирішили прокласти із району родовища дві нитки газогону з річною пропускною потужністю по 12 млрд кубометрів.
Ярослав Левків.
