16 квітня у Львівському національному університеті ім. Івана Франка відбулася лекція для студентів-політологів в рамках вивчення курсу «Політичні доктрини», яку прочитав політолог, голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко.
Кость Бондаренко обговорив з студентами внутрішню та зовнішню політику країни та пояснив принципи взаємодії груп впливів в українському політикумі.
За його словами, у 2012 році завдання влади було провести парламентські вибори так, щоб до влади не було претензій. Завдання влади на 2013 рік - підписання угоди з ЄС про асоціацію.
Він розповів, що після виборів у видимій політичній площині було формування фракцій та розстановка політичних сил згідно із результатом парламентських виборів. Бондаренко вважає, що до кінця року в уряді обов’язково будуть кадрові ротації.
«Партія регіонів набрала 30% голосів. Чи можна назвати це перемогою? Важко сказати, адже для того, щоб сформувати більшість їм довелося йти на поклін до комуністів та мажоритарників. «Батьківщина» задовольнилась тим, що отримала друге місце за підсумками виборів. Варто розуміти, що в середині парламентських партій є свої підводні течії та конкуренція», - зазначив політолог.
За його словами, політична партія УДАР згідно з прогнозами соціологів розраховувала отримати 5-7%, але їм вдалося здобути більше. Це стосується і ВО «Свобода», цій партії взагалі пророкували, що вона не потрапить до парламенту, але партія показала високий результаті: «Чи можна назвати це перемогою для «Свободи»? З одного боку, так, а з іншого, це накладає на партію додаткові зобов’язання перед виборцями».
За словами Бондаренка, КПУ зберегла свої позиції на Сході України, адже там відбувся перетік протестних сил електорату від Партії регіонів на користь КПУ.
Політолог переконує, що всі вони намагаються взаємодіяти в парламенті. Недієздатність парламенту Кость Бондаренко пов’язує із тим, що неформальну посаду «директора-розпорядника парламенту», замість Клюєва, посіла інша людина, яка не має такого досвіду роботи та погано орієнтується у тих процесах.
Далі політолог більш детально проаналізував політичну ситуацію в окремих партіях.
Президент і його партія
«У Партії регіонів є свої підводні течії, свої лідери та групи впливу. Часто буває таке, що в окремих регіоналів стосунки з опозиційними нардепами складаються краще ніж з однопартійцями. В оточенні президента є свої суперечності. Там діє кілька груп впливу. Перша група – це «сім’я». Друга – це група Ахметова, яку ще називають «старі донецькі», третя – це група Фірташа-Пінчука», - розповів політолог.
За його словами, ці групи одночасно взаємодіють та змагаються між собою.
Він пояснив, друга група (Ахметова) була з Януковичем тоді, коли він з регіонального лідера став загальноукраїнським. Ці люди 2004 рого допомогли йому стати прем’єром .
Третя група почала формуватись, коли Янукович був в опозиції. В оточення Януковича прийшли Фірташ і Льововчкін, які орієнтувались на президентські вибори 2010 року. Президент своєю чергою мав перед ними певні зобов’язання.
«Жоден президент чи керівник не хоче мати перед кимось зобов’язань, тому почала формуватись перша група, яку журналісти почали називати «сім'я». Янукович не має перед ними зобов’язань, але вони перед ним мають. Насправді ця група не має жодного стосунку до його сім’ї. Вона не однорідна і містить у собі підгрупи. Перша – це підгрупа орієнтована безпосередньо на Януковича – це силовики, люди задіяні в силовому блоці. Друга підгрупа – це люди, які прийшли із сином президента Олександром Януковичем і задіяні у фінансовому секторі. Третя – це люди зосереджені довкола сина генпрокурора Артема Пшонки», - зазначив політолог.
Він також додав, що загалом внутрішня драматургія у Партії регіонів присутня, але вимальовується у ЗМІ лише тоді, коли це вигідно в контексті міжгрупових конфліктів.
«Конкуренція, безумовно, є, але вона не може зайти далі дозволеного, адже переступити через волю президента не наважується ніхто», - сказав Бондаренко.
Партія Тимошенко без Тимошенко
На думку Бондаренка, ВО «Батьківщина» ще рік тому була партією Юлії Тимошенко, а тепер Тимошенко використовують тільки як прапор. Від самої Тимошенко в партії залишилось дуже мало.
За його словами, Тимошенко після ув’язнення втратила позиції у партії, адже 90% її людей не увійшли до списку на парламентських виборах 2012 року. Натомість лідер «Фронту змін», який очолив партію, прийшов туди із своїм оточенням.
«У Турчинова та Яценюка є внутрішня система комунікації, але єдиного центру прийняття рішень у них не має. Якби Юлія Тимошенко нині вийшла б із тюрми, то це б сплутало карти в «Батьківщині» і стало б причиною для непорозуміння. Зрештою, Тимошенко дуже скоро залишилася б поза своєю ж партією. Відповідно, стався б розкол, або ж Юлія Тимошенко почала б створювати свою силу. «Батьківщина» тепер це не партія Тимошенко, а партія Яценюка», - зазначив політолог.
УДАР Кличка
Як зазначив Кость Бондаренко, що стосується УДАРУ, то у Віталія Кличка сьогодні найвищий рейтинг довіри серед опозиційних лідерів, але структура його політичної сили слабка.
«Основна складова команди Кличка – це люди пов’язані із Вірою Ульянченко, саме вони задають тон у цій політичній силі. Частина команди – це друзі дитинства та родичі Кличка. Ще одна складова команди – це бізнесмени, які вбачають у цій політичній сили поле для вигідних інвестицій.
«Свобода» Тягнибока
Що стосується ВО «Свобода», то політолог зазначив, що стартували вони несподівано, однак лідер партії Олег Тягнибок є досвідченим політиком.
«Він знає парламентську роботу як свої п’ять пальців, чого, на жаль, не можна сказати про інших його соратників», - наголосив Бондаренко.
Він зазначив, що свободівці у парламенті намагаються змішувати бізнес і політику і це видно із лобіських дій: «Наприклад, пропозиція щодо графи національність у паспорті дає змогу заробити конкретній фірмі, яка буде займатися передруком документів».
Зовнішня політика
Що стосується зовнішньої політики, то Кость Бондаренко зазначив, який би шлях розвитку Україна не обрала для себе: чи це Митний союз із Росією, чи асоціація з ЄС, але для неї це все ж означатиме втрату суверенітету.
Він також додав, що Російська Федерація на рівні Брюсселю запустила механізм дискредитації України: «Нині вони проводять низку конференцій, на яких розповідають про те, що Україна не готова до євроінтеграції та до підписання угоди про асоціацію.
Загалом вступ у Митний союз – це хабар з боку Росії в частині суверенітету України. Брюссель же зацікавлений в інтеграційних процесах, адже Україна – це ринок збуту європейських товарів . В Україні ж є бажання щораз втікати від Росії, але й не виконати всіх вимог ЄС».
Луценко і головна біль опозиції
«Юрій Луценко – це головна біль опозиції. Тепер формування опозиційного середовища відбуватиметься за формулою три плюс один», - зазначив Кость Бондаренко.
За його словами, Юрій Луценко, безумовно, впливатиме на опозиційне середовище, формуватиме його.
«Луценко доволі амбітний, і він не може бути довго в одній команді. Якщо він не піде у президенти, то від його слова буде багато залежати, тому важливо, кого із кандидатів від опозиції він підтримає», - сказав політолог.
Бондаренко також наголосив, що ще більше головного болю опозиції додав би вихід із в’язниці Юлії Тимошенко.
Поїзд «тушок».
Є ризик, що у фракції ВО «Батьківщина» з’являтимуться нові тушки. На думку Бондаренка, в опозиції почали з’являтися «тушки» тому, що Яценюк, як лідер, не зумів продемонструвати бійцівських якостей, відтак, відбулося розбалансування опозиційного середовища.
Він наголосив, що в опозиції і далі ставатимуться такі випадки. За його словами, у кожній опозиційній силі є люди, які вважають, що їхні обов’язки перед партією закінчилися після завершення фінансування виборчої кампанії, і як нардепи вони можуть робити те, що вважають за потрібне.
«Яценюк провів у Верховну Раду і йому подякували. Це своєрідний поїзд. Власне, на поїзді під назвою «Батьківщина» багато доїхало до станції Верховна Рада і вийшли. В УДАРі ж тушок наразі немає, адже там інші амбіції: чекають 2015 року», - зазначив політолог.
Він також додав, що Кличка за прикладом Ющенка надмірно міфологізував сам електорат, а політтехнологи роблять усе, щоб цей міф підтримувати.
«Технологи Кличка розуміють, що виставляти його і давати йому змогу говорити в мікрофон – це понижувати його рейтинг, а з міфом, навпаки, його, міф, треба розвивати», - додав Бондаренко
Загалом політолог зазначив, що проблема опозиції в тому, що вона не має якісної програми дій.
«Програма максимум опозиції – це забрати Межигір'я та «Владу геть!». Натомість вони не показують альтернативи, не роз’яснюють як планують змінити політику, як змінити систему відносин у суспільстві, як побудувати економіку, не роз’яснюють подальший алгоритм розподілу посаду у випадку перемоги. Загалом є багато питань, на які опозиція не хоче давати відповідь. Говорити гаслами – це одне, провести революцію у Україні можна, взяти до рук владу – теж, але що з цим потім робити?», - зазначив Кость Бондаренко.
Фото: news2000.com.ua.
