За перший квартал цього року інфляція не лише догнала, а й перестрибнула прогнозовані урядом на цей рік 9,6%. За словами експерта міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, за підсумками кварталу вона вже сягає 9,7%.
Небагаті стали ще біднішими
Інфляція вдарила не лише по найбідніших верствах населення, від неї постраждали більшість українці навіть із середнім доходом.
Найбільш значне подорожчання заторкнуло продукти харчування. Це відразу вдарило по наших кишенях: саме на харчі українці витрачають більшу частину своїх заробітків. За даними Львівського обласного відділення Держкомстату у лютому 2008 р. відносно грудня попереднього року продукти харчування подорожчали в середньому на 9,9%. Значне зростання цін постерігалося на овочі, включаючи картоплю (28,3%), фрукти подорожчали у середньому на 14,5%, ціни на м'ясо та м'ясопродукти зросли на 9,8%, риба та рибопродукти - на 5,6%. Молочні продути та яйця подорожчали приблизно на 3,1%, хліб та хлібопродукти на 7,7%, зокрема хліб – на 10,2%. Приблизно на стільки ж подорожчали олія та інші жири.
Услід за продуктами потягнулося збільшення видатків на транспорт – маже на 20% підскочила вартість пального, а в деяких міста, зокрема, у Львові у півтора рази з початку року подорожчав громадський транспорт.
Те ж саме, за даними Львівського відділення Держкомстату, стосується і цін на житлово-комунальні послуги: тарифи на житло, воду, електроенергію, газ зросли загалом на 2,6%: на 13,6% підвищилася плата за каналізацію, на 21,5% - за воду.
Номінально доходи українців начебто зросли. За даними Держкомстату, порівняно з минулим роком наші співвітчизники стали багатшими на 47 відсотків. Той же Держкомстат стверджує, що підняття цін з’їло частину цих заробітків, то ж доходи населення в середньому зросли на 22%. Але статистика не уточнює: які саме категорії населення стали багатшими, в яких сферах вони задіяні. Тому не можна однозначно стверджувати, що усі українці збагатилися. Більшість із наших родичів чи знайомих нарікають, що жити все ж таки стало важче.
В інфляції винні ми, бо маємо забагато грошей?
За оцінками експертів, саме зростання добробуту українців частково винне в тому, що ціни поповзли вгору. „Інфляцію спричинило зростання доходів населення, а також ситуація на світових ринках: зросли ціни на пальне, подорожчали транспортні перевезення, що своєю чергою спричинило і подорожчання продуктів. Україну це також зачепило”, -- каже Олександр Жолудь.
Водночас директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін звинувачує у піднятті цін в основному уряд, який необґрунтовано завищив соціальні виплати. „Дефіцит державного бюджету становить 20 мільярдів гривень. Водночас уряд підвищує соціальні виплати: пенсії, стипендії, соціальні допомоги, мінімальні зарплати. Ще одна причина – виплати по заощадженнях: кошти на це були взяті з резервного фонду Кабміну, це не гроші з бюджету”, -- заявив він у коментарі „Гал-info”.
Суттєво вплинуло на зростання цін і штучне заниження гривні: „Зараз відбулася фактично девальвація гривні. Головним експортерам України, а саме Ахметову, Пінчуку, Коломойському, Порошенкові вигідно, щоб знецінювалася гривня, адже свою продукцію вони відправляють на експорт за євро. Вони заробили на цьому шалені прибутки”, -- каже Соскін.
Не зважаючи на дані Держкомстату, які говорять начебто про збагачення українців, експерт стверджує, що інфляція їх просто обікрала. „Порівняно з першим кварталом минулого року купівельна спроможність громадян України впала приблизно на 50 %”, --каже він.
На відміну від незалежних експертів, в уряді ситуації не пояснюють. Під час одного з недавніх брифінгів міністр фінансів Віктор Пинзеник на запитання журналістів, що ж у нас відбувається з інфляцією, відповів буквально таке: „А хто її знає? За всіма прогнозами, повинна була знижуватися... Напевно, зіграли свою роль світові тренди”.
Оптимістичний прогноз -- 15 % здорожчання, песимістичний – всі 50%
Прогнози фахівців щодо подальшого розвитку ситуації в Україні сходяться лише в одному: підвищення цін на товари та послуги триватиме, і до кінця року показники інфляції значно перевищать ті, які ще в лютому цього року прогнозувало міністерство економіки, а саме 9, 6 % на рік.
Міжнародний центр перспективних досліджень на початку року прогнозував, що річна інфляція в Україні буде навіть меншою ніж торік, а саме 14, 5 %. Та оскільки її показники в березні виявилися дещо вищими від прогнозованих раніше, очевидно річний прогноз таки доведеться переглянути, каже Олександр Жолудь. „Пік інфляції слід очікувати у квітні-травні цього року. Надалі її темпи знизяться. Одна з причин – на цей рік очікується досить непоганий врожай. Зважаючи, що 60 % споживчого кошика становлять продукти харчування, це позитивно вплине на зменшення темпів подорожчання продуктів. Що ж стосується товарів довготривалого користування, таких як одяг, взуття, побутова техніка, то їх подорожчання щороку є незначним”, -- каже він.
Натомість за прогнозами директора Інституту трансформації суспільства, офіційна інфляція цього року сягне 30 %, а споживча –не менше п’ятдесяти. Найгіршою очікується ситуація з подорожчанням хліби та інших продуктів з борошна. „Ціна борошна в Україні є нижчою від світових цін. Однак, у зв’язку зі вступом нашої країни до СОТ ціна борошна прирівняється до світової, тому слід чекати підняття ціни на хліб приблизно вдвічі. Інші продукт харчування теж дорожчають, однак з настанням літа, появою свіжих овочів та фруктів ціновий тиск на українців трохи знизиться”, -- каже він.
Шаленій інфляції уряд наразі зміг протиставити лише слабку спробу в ручному режимі спинити ріст цін на найнеобхідніші продукти харчування. З 9 квітня почало діяти розпорядження про обмеження торгівельної надбавки на соціально важливі продукти, та експерт каже, що урядовці взялися лише за один кінець ланцюга, замість ліквідовувати проблему в цілому. „Власники супермаркетів все одно будуть знаходити лазівки і продавати товар дорожче. Скажімо, домовлятимуться з постачальниками, щоб ті постачали їм товар за завищеними цінами, а різницю ділитимуть між собою. Тоді формально надбавка становитиме 10 %, а насправді буде більшою. Схожі заходи уже вживалися в Росії. І хоча там вплив центральної влади є значно сильнішим, торгівці знаходили способи обійти обмеження”, -- каже Жолудь.
Дорожчатиме загалом усе – продукти, пальне, будматеріали, одяг, побутова техніка тощо. Пальне, приміром, незабаром досягне ціни, якої боялися але очікували – шести гривень. За прогнозами експерта ринку палива, чергового редактора енергетичного бюлетеня „Газ та нафта” Леоніда Тєплова, ціна поступово підвищуватиметься з кінця квітня і до початку червня цього року. „Ціна нафти на Нью-Йоркській біржі сягнула 110 доларів за барель, на Лондонській -- 108 доларів за барель. Різке підвищення ціни спричинене падінням курсу долара та зменшення запасів нафти у США. Зважаючи на те, що в Україну ввозять 70 % дизпалива та 50 % високооктанового бензину, постачання яких з Росії зараз скоротилося, ціна на ці види пального досягне рівня початку квітня, а саме 6-ти гривень”, -- повідомив він у коментарі „Гал-info”.
Оптимістичним наразі є прогноз стосовно тарифів на електроенергію та газ, адже у їх формуванні традиційно присутня не так економічна, як політична складова. Уряду Тимошенко не вигідно у світлі майбутніх президентських виборів витягувати додаткові гроші у шокованих інфляцією українців. ”Тарифи на газ те електроенергію формуються на вищому державному рівні, а у цьому завжди присутній певний політичний момент. Тарифи на газ приміром, уже зараз є нижчими, ніж ціна газу, кий закуповується в Росії. Що ж до тих житлово-комунальних послуг, тарифи на які формує місцеве самоврядування, то вони можуть зростати, оскільки зростатиме зокрема і заробітна плата працівників житлово-комунальної сфери”, -- каже експерт МЦПД.
Інфляційні процеси в країні можна зупинити вважає Олег Соскін. Та для цього урядові доведеться вдатися до дещо непопулярних кроків. „Уряду повинен створити нормальні умови для бізнесу, зокрема спростити дозвільну систему, аби подолати монополію великих підприємств та торгівельних мереж. Також варто продати державні пакети акцій великих підприємств, однак гроші не проїсти, а закласти у фонд майбутніх поколінь, в акції та облігації. Також потрібно нарешті відв’язати гривню від долара і прив’язати її до більш надійних валют – євро чи фунт”, -- каже він.
Шалена споживча інфляція, на думку Соскіна, може означати катастрофу для політичного майбутнього як Тимошенко, так і Ющенка, адже опоненти нинішньої влади не втратять шансу скористатися цим під час передвиборчої кампанії 2009 року. Що означає тридцятивідсоткова інфляція для звичайного українця, думаю, пояснювати не треба. Все як у притчі про єгипетських корів: сім голодних з’їли сімох ситих. Тільки Мойсея свого немає, аби попередити правителя про небезпеку.
