Всесвітній фонд природи стурбований інціативою побудувати на гірських річках Львівщини мережу міні-ГЕС. Активісти обстежили річку Стрий та притоки і виклали свої міркування від побаченого у статі, яку подаємо нижче без змін.
Всесвітній фонд природи продовжує обстеження річок, де, відповідно до карти, представленої Львівською обласною державною адміністрацією, пропонується будувати малі гідроелектростанції. Цього разу ми, учасники кампанії за збереження природних річок: Анатолій Павелко (Всесвітній фонд природи WWF в Україні) і Петро Тєстов (Екологія-Право-Людина) вирушили у верхів’я і середню течію річки Стрий. На неї ми звернули увагу тому що, відповідно до досліджень WWF, весь Стрий - це особливо цінна річкова ділянка, і будівництво ГЕС тут є неприйнятним через екологічні обмеження (див. карту особливо цінних річкових ділянок), а також через надважливе значення цієї річки для забезпечення водопостачання області.
Незважаючи на це, так звані «інвестори» напланували на річці і притоках, крім вже існуючої Яворської, ще 11 малих ГЕС. Річка вже сьогодні важко поранена «тромбом» Яворської ГЕС. Більше вона може на витримати. 30 жовтня 2015 року прогноз погоди обіцяв дощ, але у околицях Нижнього Синьовидного між хмар з’явилися «вікна», крізь які пробивалось сонце. Дощ поволі вщухав, наче натякаючи, що день і час для чергової експедиції на ті ділянки у середній течії ріки Стрий, де заплановано побудувати кілька малих ГЕС, ми обрали правильно.
Перша наша ціль – село Гірське Довге. Над цим селом наче висить якесь «гідроенергетичне прокляття». Вперше люди його відчули тоді, коли у 80-х роках ХХ століття тут спроектували і почали будувати водосховище на 200 мільйонів кубічних метрів води і гідроелектростанцію на 50 МВт. За планами горе-будівників, села Гірське Довге, Рибник, Кропивник підлягали виселенню і затопленню водами штучного моря. Село і річку врятувала природа і політичні зрушення: спочатку потужний зсув зруйнував частину споруд і істотно збільшив вартість будівництва, а потім політичні зрушення кінця 80-х років і протести громадян остаточно «поховали» цей проект. З середини двотисячних років Гірське Довге все частіше відвідували любителі промислового туризму, адже залишки недобудованої ГЕС – ставки, тонелі, напірні споруди – щороку приваблювали все більше любителів індустріального туризму з усієї України. Ніхто й гадки не мав, що за 20 років «зелений тариф» знову приведе сюди ГЕСівців. Але ГЕСівці прийшли не прості, а «благодійні».
Перше, що вони запропонували людям – знести острів посеред річки Стрий, через який, начебто, розмиваються людські городи. А на знак подяки люди повинні надати їм дозвіл на будівництво ГЕС. При цьому забули повідомити, що цей острів складається з суцільного гравію («шутеру»), який чимало коштує, і що саме він захищає Довге і нижні села від повеней і паводків, зменшуючи руйнівну енергію водного потоку. Потім «інвестори» отримали промисловий майданчик недобудованої ГЕС і взялися за руйнування споруд і вивезення цінних металів. До слова, металу там було на великі мільйони. Хтось, далеко не бідний, покладе їх у кишені, і громаду залишать без унікального туристичного об’єкту, котрий, разом із річкою, міг би перетворитись на основу сталого і тривалого розвитку громади.
Досліджуємо саму річку Стрий. І в самому селі, і напроти споруд недобудованої ГЕС річка жива, відносно недоторкана (див. фото) і мальовнича.Для неї є характерним високий рівень біологічного різноманіття. Наприклад, в ній живуть червонокнижні харіус і видра. На схилах гір довкола – чисельні сліди зсувів.
Гірське Довге – популярне місце відпочинку для рибалок – як місцевих, так і тих, хто приїздить із Борислава, Дрогобича, Львова. Попри зруйновані перспективи індустріального туризму, тут все ще залишається величезний потенціал для сплавного туризму, зеленого туризму і органічного сільського господарства. ГЕС тут, вочевидь, не місце.
Наступна наша зупинка – Крушельниця. Невеличка річка, що бере свій початок у національному парку Сколівські Бескиди, у планах ГЕСівців теж є. Вона повинна “піти у трубу” для потреб чергової ГЕС. Незважаючи на те, що річка більшу частину року вкрай маловодна, незважаючи на те, що на ній розташовано національний парк, незважаючи на ту велику роль, яку відіграє річка в екосистемі Стрия. В меженевий період, коли в рівень води в річці найменший, питання буде стояти так: або вода є в річці або – на ГЕС. Річка є цінною водоймою для відтворення окремих видів риб, заповідана. Висновок очевидний – ГЕС тут будувати не можна.
Наступна ціль нашого дослідження – селище Верхнє Синьовидне. Тут пропонують побудову аж 2 малих ГЕС – на річці Стрий і на річці Опір. Обидві річки в цій місцевості – великий осередок водного туризму національного масштабу, який буде назавжди втрачений у разі будівництва ГЕС. В обох річках багатюще видове різноманіття риб з Червоної книги України – форель, харіус, підуст, марена та інші. Місцеві мешканці цінують природне багатство і виступають проти руйнування річки. Ми теж.
На цій ділянці воду для ГЕС зі Стрия планували перекинути в Опір. У результаті Стрий міг залишитись перерізаний греблею і без води.
Нижнє Синьовидне. Широка заплава Стрия, мальовничі гори в осінньому вбранні. Популярне місце літнього відпочинку. Вільна річка для людей і для риби. ГЕС тут, вочевидь, не місце.
Нижня Стинава. Річка Стинавка. Складно сказати, чим Стинавка - потічок шириною у 2 метри і глибиною «по кісточки» зацікавив «стратегічних інвесторів». Можливо, вони уявляють такої ж ширини потічок із гривень? У потічку спостерігаємо молоде покоління риб, що ховається тут від хижаків і зростає. Сподіваємось, що так буде і далі, а чергова ГЕС не перетворить річку на потік води для крутіння турбіни.
Неподалік, але вже на Стрию, теж запланували зводиди ГЕС. Стрий тут широкий і повноводний. Тут він живить найбільший у області питний водозабір. Поряд знаходяться нафтові родовища. Зміна гідрології річки на цій ділянці може призвести не тільки до втрати біологічного різноманіття, але й до порушення режиму водозабору або до його забруднення нафтопродуктами. Вода – найважливіший мінерал, основний стратегічний ресурс ХХІ століття. Річки – це судини, по яких вода живить Землю. Бувають судини хворі, бувають відмерлі. Стрий і притоки на дослідженій нами в цей день ділянці все ще живий. Сподіваємось, що «тромби» ГЕС разом з іншими «винаходами» людей, накшталт електролову, не вб’ють цю судину.
Анатолій Павелко, експерт із охорони рік WWF в Україні
