Останнім часом українські ЗМІ рясніють новинами про затримання продавців «шпигунських» пристроїв. Судячи з цієї інформації, таких правопорушників працівники СБУ ловлять по всій країні - поодинці, групами, цілими угрупуваннями, а потім «пачками» притягують до кримінальної відповідальності.
Що стоїть за цими викриттями? Яка судова практика у кримінальних справах, пов'язаних з торгівлею «шпигунською» апаратурою? Щоб відповісти на ці питання, я звернувся до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Судовий вердикт за …«аудіоняню»
В БАЗІ даних судових рішень в минулому році було зареєстровано близько ста «шпигунських» справ (у Львівській області, виходячи з інформації реєстру, місцевими судами винесено шість обвинувальних вироків відносно торговців спецзасобами). Для наочності - кілька конкретних випадків.
Броварський міськрайонний суд Київської області визнав винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України місцевого жителя, електромонтера ТзОВ «Санрайс». Покарання у вигляді штрафу (у розмірі 1700 гривень) підсудний отримав за спробу збути «сторонній особі» за 60 гривень мікрофон з підсилювачем, який раніше придбав на територіїрадіоринку «Караваєві дачі».
Хмельницький міськрайонний суд притягнув до відповідальності за «шпигунською» статтею місцевого пенсіонера, інваліда, який за 450 гривень продав через Інтернет цифрову «аудіоняню» - пристрій для спостереження за дитиною.
Прохаючи суд про поблажливість, пенсіонер пояснював, що злочин скоїв через важке матеріальне положення (щоб заробити кошти на лікування). Суд засудив його до штрафу в розмірі 1700 гривень і зобов'язав сплатити судові витрати, пов'язані з проведенням технічної експертизи «аудіоняні». Її вартість була оцінена майже в дев'ять тисяч гривень.
Сихівський райсуд Львова засудив за незаконне придбання та контрабанду «шпигунського» обладнання місцевого безробітного, який через Інтернет за 50 доларів замовив в Китаї «камеру з мікрофоном, замасковані у спортивний годинник, та камеру з диктофоном, замасковані у кулькова ручку».
Під час суду підсудний пояснював, що ці предмети йому потрібні були виключно для зберігання інформації. На сайті, через який він їх замовляв, не вказувалося, що вони є спецзасобами. Кордон України з цими предметами він не перетинав (китайські товари були доставлені в Україну посилкою і вилучені під час митного оформлення).
Проте суд ці свідчення до уваги не прийняв. Судовий вердикт: три роки позбавлення волі умовно (з випробувальним терміном в один рік) і конфіскація предметів контрабанди.
Галицький районний суд м. Львова розглянув кримінальну справу про обвинувачення місцевого приватного підприємця, який на ринку «7-ий кілометр» в Одесі придбав у невідомої особитехнічний засіб, що дає можливість негласно здійснювати збір та передачу аудіо сигналу-GSM-мікрофон.
У подальшому, як було встановлено на суді, підприємець даний пристрій намагався продати через мережу Інтернет (розмістивши рекламне оголошення). Однак був викритийспівробітниками СБУ, які за допомогою контактного телефону, розміщеного на даному сайті, керуючись постановою про проведення оперативно-розшукового заходу «оперативна закупка», здійснили спочатку замовлення, а опісля - купівлю GSM-мікрофону (за грошові кошти в сумі 69 доларів США).
Покарання підсудному було обране у вигляді штрафу – у розмірі 8500 гривень. Окрім того, суд забов’язав його сплатити на користь держави 524 гривень за проведення технічної експертизи.
Стати «шпигуном» може кожен
Як свідчить судова практика, більшість викритих співробітниками СБУ злочинців - молоді люди у віці до тридцяти років, раніше не судимі, в будь-яких кримінальних зв'язках раніше непомічені. За соціальним статусом це переважно безробітні, студенти, дрібні підприємці, які у міру своїх можливостей активно користувалися (або приторговували) різними технічними новинками, в тому числі тими, що можуть бути віднесені до спецзасобів і на які звертає увагу СБУ.
До рук правоохоронців більшість з них потрапили, замовляючи (або продаючи) «шпигунські штучки» через Інтернет (у таких випадках правопорушників, як правило,викривали за допомогою оперативно-розшукових заходів, коли у ролі замовника (або продавця) технічних пристроїв виступав «законспірований» співробітник СБУ).
Що стоїть за цими викриттями? Проблема насамперед полягає в тому, що чіткого визначення терміна «спеціальні технічні засоби» в українському законодавстві немає. Критерії віднесення тієї чи іншої техніки до «спеціальної» в загальних рисах розроблено десять років тому, коли ті ж мобільні телефони не мали такого широкого поширення, як зараз. З тих пір науково-технічний і соціальний прогрес зробив крок далеко вперед, а прогалину в законодавстві усунуто не було.
У той же час в 2010 році в КК України (до статті 359) були внесені зміни, що передбачають кримінальну відповідальність за придбання та збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (раніше кримінальна відповідальність передбачалася лише за незаконне використання спецзасобів).
У результаті склалася ситуація, коли при бажанні за «шпигунською» статтею можна притягнути до кримінальної відповідальності практично будь-якого громадянина. Створено ідеальне поле для корупції та зловживань.
Чим керується СБУ?
Відповідно до наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Служби безпеки України від 10 жовтня 2006 року, спецзасобами є технічні засоби, обладнання, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, спеціально створені, розроблені, пристосовані для негласного отримання інформації, або технічні засоби, запрограмовані з цією метою з використанням спеціального програмного забезпечення.
До таких належать спеціальні технічні засоби для негласного отримання та реєстрації аудіоінформації, негласного візуального спостереження та документування; негласного прослуховування телефонних розмов; негласного перехоплення та реєстрації інформації з технічних каналів зв'язку; негласного контролю поштових повідомлень і відправлень; негласного огляду предметів і документів; негласного проникнення в приміщення, транспортні засоби, інші об'єкти та їх огляду; негласного контролю за переміщенням транспортних засобів та інших об'єктів; негласного отримання (зміни, знищення) інформації з технічних засобів її зберігання, обробки і передачі.
Питання належності того чи іншого пристрою до спецзасобів вирішують експерти СБУ.
У той же час, відповідно до ст. 359 КК України, незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отриманняінформації,атакож незаконне їх використання -
караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
Віктор Корнієнко.
Фото cxemu.te.ua
