До імплементації «Угоди про асоціацію Україна-ЄС» залишився один технічний крок, Україна піднялась у міжнародному інноваційному рейтингу на 50 місце, Мінський формат ліквідації кремлівської агресії ймовірно будуть міняти, а президент України готується офіційно відвідати США.
На міжнародній арені головними політичними «блокбастерами» стали чотири події: свідчення у Сенаті США екс-директора ФБР Джеймса Комі, свідчення генпрокурора США Джеффа Сешнса, новий пакет американських економічних санкцій проти РФ і обурення канцлерки Німеччини Ангели Меркель, що тепер буде з німецько-австрійськими коштами, які частина олігархату ЄС вклала у проекти Кремля.
Брюссель отримав грамоту «Угоди про асоціацію Україна-ЄС»
Президент України повідомив, що Нідерланди повністю завершили ратифікацію «Угоди про асоціацію Україна-ЄС» і передали в Брюссель ратифікаційну грамоту. Тепер цю угоду ще повинен ратифікувати Євроатом, а далі відбудеться формальне рішення Ради Європейського Союзу.
Україна інноваційна
Україна зайняла 50 місце у переліку 127 країн світу в «Глобальному інноваційному індексі 2017», піднявшись на 6 позицій у порівнянні з 2016 роком. А серед країн Європейського континенту посіла 33 позицію.
Як і рік тому, світовими лідерами стали Швейцарія, Швеція і Нідерланди, а за ними у першій десятці розташувались США, Великобританія, Данія, Сінгапур, Фінляндія, ФРН та Ірландія.
На Європейському континенті за Україною у списку розташувались такі країни: Словаччина – 34 місце, Польща – 38, Угорщина – 39, Румунія – 42, РФ – 45, Молдова – 54, Білорусь – 88. Серед пострадянських країн найкращий показник у Естонії – 25 місце.
Глобальний інноваційний індекс публікують щорічно, починаючи з 2007 року. Його солідарно готують Всесвітня організація інтелектуальної власності, Корнелльський університет і школа бізнесу INSEAD. Експерти цих організацій складають рейтинг на підставі 81 критерію, починаючи з аналізу видатків на освіту та досягнень у науково-дослідних і дослідно-конструкторських проектах.
План повернення Донбасу
Президент Петро Порошенко заявив, що розпочато напрацювання законопроекту стосовно реінтеграції Донбасу. Закон передбачатиме низку заходів щодо повернення Україні окупованих територій.
Порошенко звернув увагу, що ключовою позицією є об'єднання територій Донбасу. У підготовці проекту закону задіяні народні депутати, і він буде базуватись на умовах, закріплених у Мінських домовленостях. Президент також вважає за необхідне, в умовах московської агресії проти України, надати право українським військовослужбовцям діяти адекватно.
Поради президентові України перед зустріччю з президентом США
Незабаром президент Петро Порошенко відвідає США з метою переговорів із президентом Дональдом Трампом, тож українські політичні експерти взялись радити, як Україні найкраще використати отриманий шанс. Найперше Петрові Порошенку треба взяти до уваги, що Дональд Трамп не політик, а шоумен. Відповідно, він обирає теми перемовин не за політичною вагомістю, а за персональною цікавістю. Отож і самі перемовини треба провадити весело, з вкрапленнями сценічних акцентів і похвали США на загал, а Дональда Трампа зокрема.
Наскільки відомо з повідомлень ЗМІ, у президента США не завжди складаються добрі стосунки з політичними лідерами. Розповідають, що після зустрічі з деякими світовими політиками президент США сказав, що більше не хоче їх бачити. Тому президентові України доведеться застосувати свої навички й дипломатичний талант, щоби під час президентства Дональда Трампа США посилили надійність партнерства з Україною. Помилка тих світових лідерів, які для Дональда Трампа стали антагоністами, полягала у тому, що вони спілкувались із ним як із президентом, а потрібно було – як із бізнесменом.
Мінський «глухий кут»
США готові підтримати ефективний формат, альтернативний «Мінським угодам», прогнання з території України кремлівських терористів. Про це під час брифінгу повідомила Хізер Ноерт, прес-секретарка Держдепартаменту США і колишня ведуча на телеканалі «Fox News». Хізер Ноерт наголосила, що США залишаються прихильниками «Мінських угод», але не задоволені способом їх виконання.
Щоби «Мінські угоди» стали ефективними, США, як гарант безпеки і територіальної цілісності України, повинні або повернути Києву його ядерний потенціал, або відправити свої збройні сили на східний кордон України. Одні тільки економічні санкції у вирішенні питання кремлівського тероризму теж не цілком ефективні й занадто довго пролонговані в часі.
Макрон – переможець, Ле Пен із Путіним – аутсайдери
Другий тур голосування під час виборів до Національних зборів Франції (нижньої палати парламенту) завершився гучною перемогою Еммануеля Макрона. Політична партія президента Франції «Вперед, республіка» і його союзники-центристи з партії MoDem отримають орієнтовно 425 місць у парламенті країни.
За даними «Elabe», партія «Республіканці» та їхні союзники отримають від 97 до 117 місць, соціалісти – від 29 до 24 місць, лівацька «Непокірна Франція» – від 12 до 17 місць, а прокремлівський «Національний фронт» Марін Лє Пен – від 4 до 6 місць.
Тереза Мей у політичному ступорі
Депутати Лейбористської партії і Консервативної партії зустрічались для таємних переговорів у зв'язку зі зростаючим тиском на прем'єр-міністра Терезу Мей. Вони намагались розробити міжпартійний підхід до Brexit у контексті нових політичних обставин, що після загальних виборів парламент Британії знаходиться у невизначеному становищі. Під час зустрічі, на тлі загального народного невдоволення, обговорювали умови «м'якого» Brexit – спільний ринок із ЄС, свободу переміщення робочої сили, загальну юрисдикцію суду ЄС, збройних сил тощо.
Станом на сьогодні, 89% британців мають намір отримати подвійне громадянство після виходу з ЄС, здебільшого німецьке, а 53% вимагають повторного голосування через підозру, що хакери Кремля могли змінити результати попереднього голосування.
Штайнмаєр: «Для РФ нема місця в Європі»
Франк-Вальтер Штайнмаєр, федеральний президент Німеччини, наголосив, що подальші кремлівські спроби втрутитися в парламентські вибори в Німеччині приведуть до ще більшого погіршення відносин між двома країнами. Штайнмаєр вказав на досить критичні відносини між Європою і РФ. У цих стосунках уже впродовж півтора десятків років зростає виразне ментальне відчуження. Особливо антиєвропейський антагонізм загострився на РФ у 2014 році після анексії Криму і терористичних дій РФ у Східній Україні. Отож Франк-Вальтер Штайнмаєр не передбачає «на такому політичному тлі зближення між Європою і РФ».
На Москві вважають, що Путін став політичним аутсайдером
Гіркін-Стрєлков, один із головних терористів РФ, повідомив, що Путін втратив можливість розгромити Україну, а тепер перебуває в скрутних внутрішньополітичному й зовнішньополітичному становищах. Інтереси руских олігархів розійшлись із інтересами Путіна, який програв у боротьбі за можливість і надалі панувати над Україною.
Терорист Гіркін-Стрєлков констатував, що раніше Путін в усьому завжди влаштовував еліту. Красти дозволяв. Корупцію заохочував. Ніяких законів, які могли б порушувати інтереси олігархії, не приймав. Все було для них. Грабуй, вивозь, продавай, знову вивозь. Зараз, коли вивозити стало складно і коли все менше є що грабувати, коли бюджет катастрофічно скоротився, грошей у країні стає все менше, відповідно і Путін усе менше влаштовує олігархію.
Путін хотів домовитись із президентом США, щоби знову відновити паритет і консенсус, знову стати єдиним і незамінним, але зазнав дошкульної невдачі. Водночас і президентом Франції Еммануелем Макроном теж не склалось домовитись, у Франції Путіну вказали на його місце. Він повернувся з Парижа ні з чим і тепер уповає на президента України – хоче домовитися про нові «Мінські угоди», які б врятували його дефективне політичне реноме.
Життя після Путіна
Напередодні «прямої лінії» з Путіним політолог і фахівець з питань безпеки Марк Галеотті, на сторінках видання «Intellinews», задався двома питаннями: Чому останнім часом почастішали розмови, що станеться на РФ, якщо Путін залишить посаду президента? Хто може стати наступним прем'єр-міністром?
Очевидно, що Медведєв – це вже політичний «труп», вважає автор статті. Вибір нового прем'єра повинен дати ключ до розгадки, як сам Путін бачить своє політичне майбутнє.
Якщо прем'єром стануть Сергей Шойгу або Ельвіра Набіулліна, тоді зрозуміло, що мова не йде про підготовку наступника. Ці люди не можуть претендувати на пост президента.
Якщо ж це будуть представники більш молодого покоління (Максим Орєшкін або Олександр Новак), то можна припустити, що Кремль починає тестувати кандидатів на посаду президента.
Якщо новим прем'єром стануть такі політичні важковаговики, як Ігор Шувалов, Аркадій Дворкович, В'ячеслав Володін або Сергей Собянін, то питань стане ще більше. Навіть якщо Путін не вважає, що перелічені особи мають президентський калібр, він передасть їм значні повноваження, і не цілком зрозуміло, що буде далі на РФ.
Марк Галеотті також наголосив, що 80% підтримки президента РФ виникли не завдяки його політиці, а через сакралізацію самої фігури Путіна. Цей рейтинг – еквівалент «божественного права» монарха. Автор робить висновок, що нема сумнівів у перемозі Путіна в 2018 році, але сам факт розмов про те, що буде далі, означає, що в кремлівській політиці започаткувався «рух тектонічних плит».
Проти президента США подали позов 200 конгресменів
Орієнтовно дві сотні представників від Демократичної партії у Конгресі США подали спільний позов проти президента Дональда Трампа, звинувативши його в порушенні заборони на отримання прибутку від іноземних урядів. В історії США це наймасовіший груповий позов, який законодавці подали проти президента.
Раніше аналогічний позов до президента Дональда Трампа подали генеральні прокурори штату Меріленд і округу Колумбія. Це був перший подібний позов із боку державних чиновників і перший позов, в основі якого оскаржено рішення Дональда Трампа зберегти права власності на бізнес під час виконання президентських обов'язків.
До бізнес-імперії Дональда Трампа належить понад 500 комерційних структур, серед яких – готелі, гольф-клуби, житлові будинки. Із багатьма з компаній, підконтрольних Трампові, співпрацювали офіційні представники іноземних держав. При цьому президент формально передав управління своїми справами синам, але повністю так і не дистанціювався від свого бізнесу і продовжує регулярно отримувати фінансові звіти про діяльність своїх компаній.
США за Україну, вільну від московського ярма
Рудольф Джуліані, колишній мер Нью-Йорка і теперішній неофіційний радник президента Дональда Трампа, повідомив, що звільнення України від московської окупації є одним із пріоритетів для США. Рудольф Джуліані зазначив, що хибне враження про м'якість ставлення Трампа до Путіна може виникати на тлі висловлювань Трампа під час його передвиборної кампанії на посаду президента. Насправді Дональд Трамп, ставши президентом, почав глибоко вникати в суть міжнародних відносин.
Як приклад, Рудольф Джуліані навів Сирію, яка є політичною васалкою Кремля. Дональд Трамп показав, що для нього інтереси США вищі від інтересів РФ, а тому й наказав бомбити сирійську військову базу. При цьому президент США не взяв до уваги, що це дуже не сподобається Путіну та кремлівській камарильї.
Сенат США одноголосно підтримав відданість НАТО
Сенат одноголосно підтримав постанову, в якій підтверджується відданість США угоді НАТО. Сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем повідомив у Twitter: «Мою постанову, яка підтверджує відданість США принципам НАТО, прийняли одноголосно. Це історичний момент у відносинах США і НАТО».
Телерадіокомпанія «ABC news» нагадала, що впродовж свого візиту до штаб-квартири НАТО, Дональд Трамп не скористався з нагоди підтвердити підтримку Статті 5 НАТО, яка передбачає взаємний захист усіх країн-учасниць Альянсу. Однак, відповідаючи на початку червня на запитання ЗМІ стосовно його ставлення до НАТО, президент США підтвердив свою персональну відданість Угоді про колективну безпеку.
Сенатські слухання у США
Головною подією тижня в США продовжує залишатися розслідування стосовно РФ. Відбулись три ключові події: колишній директор ФБР Джеймс Комі дав свідчення про обставини свого звільнення; генпрокурор США Джефф Сешнс дав свідчення про свої зв'язки з Кремлем (все заперечував); сенатори США домовилися про нові санкції проти Москви.
Схоже на те, що свідчення екс-директора ФБР Джеймса Комі таки будуть головним «блокбастером» червня. Трансляцію із Сенату США подивились понад 20 млн осіб (що за охопленням аудиторії можна порівняти з фіналом ігор НБА). А всі провідні телеканали поміняли свої сітки мовлення, щоби показати засідання Сенату в прямому ефірі.
«The Daily», провідний подкаст видання «The New York Times», висловила припущення, що в кінцевому результаті скандал між Трампом і Комі може звестися до дискусії про значення слова «сподіватись». Під час лютневої зустрічі з Комі президент Трамп сказав, що «сподівається», що Комі зможе припинити розслідування стосовно Майкла Флінна.
Що сказав Джеймс Комі під час слухань у Сенаті?
По-перше, він не сумнівається, що уряд РФ втрутився в президентські вибори США у 2016 році, але не наполіг, що це було зроблено, аби допомогти Трампу.
По-друге, Комі неодноразово назвав Трампа «брехуном», наголошуючи, що з самого початку поведінка президента не викликала у нього довіри.
По-третє, відповідь на питання сенаторів, чи звільнення Комі стало спробою Трампа «перешкодити правосуддю» (що загрожує президентові США імпічментом), Джеймс Комі залишив на розсуд спецпрокурора Роберта Мюллера.
По-четверте, Комі також зізнався, що побічно передав до ЗМІ записи своїх розмов із президентом США.
Що ж це означає для Трампа?
Ліберальне видання «Politico» опитало американських правознавців, думки яких із даного питання розійшлись: одні вважають, що загроза імпічменту зросла і що позиції адміністрації Трампа сильно ослаблені; інші переконані, що, звільняючи Комі, президент діяв у межах повноважень, отож нічого зі сказаного Комі під час слухань не говорить на користь «злочинної змови» між Трампом і Кремлем.
Консервативний телеканал «Fox News» коментує, що драма навколо свідчень Комі позбавила демократів їхньої головної фантазії про те, що Хілларі Клінтон програла зовсім не через втручання Кремля.
Добірка твітів про свідчення Комі, яку зробило сан-франциське технічно-інноваційне видання «Wired», наочно демонструє, що представники Республіканської і Демократичної партій почули тільки те, що хотіли почути: перші злорадно відзначили, що Комі – це джерело «витоку інформації»; другі – що Трамп однозначно став на заваді правосуддю.
Свідчення генпрокурора Джеффа Сешнса не були настільки драматичними, як Джеймса Комі, однак зумовили чимало кпин завдяки своєрідній манері генпрокурора говорити і тримати себе. Сешнс заперечив усі звинувачення стосовно таємних зустрічей або контактів із рускими дипломатами, назвавши ці звинувачення «огидною і брудної брехнею». Водночас він відмовився відповідати на питання про обставини звільнення Комі.
Ведучий популярного вечірнього шоу «Зоряна ніч із Стівеном Кольбером» іронічно наголосив, що свідчення генпрокурора зводяться до того, що Сешнс «не може відновити в пам'яті те, що забув запам'ятати».
Ліволіберальне видання «Esquire» підвело підсумки трансляції із зали Сенату, назвавши свідчення Сешнса «собачим маренням», у той час як консервативне видання «Washington Examiner» схвалило «привітну і поважну манеру» генпрокурора, в якій він відповідав на «несправедливі інвективи сенаторів обох партій».
Моллі Маккей (колишній радник Міхеіла Саакашвілі) у своїй статті для «Politico Magazine» наголосив, що галас навколо свідчень Джеймса Комі є безглуздим. США поки що варто забути про Комі і зосередитись на головній проблемі – війні, яку Кремль провадить проти США.
Чимало інших видань пишуть, новий пакет санкцій щодо РФ, підготовлений у Сенаті, отримав двопартійну підтримку. А це означає, що до кінця серпня документ про санкції передадуть на підпис Дональду Трампові. Чи підпише президент законопроект або скористається правом вето – це питання поки що відкрите.
Американський нокдаун Путіну
У Сенаті США підтримали законопроект, який розширить діючі санкції проти РФ та ускладнить процедуру зняття економічних обмежень. Прийнятий документ закріплює на рівні закону санкції, які запровадив проти РФ екс-президент США Барак Обама. Новоприйнятий законопроект дозволяє Конгресу заблокувати будь-яку спробу чинного президента Дональда Трампа зняти або послабити існуючі економічні обмеження. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем вже висловив упевненість, що навіть у разі, якщо Трамп не підпише законопроект, Конгрес зможе набрати достатню кількість голосів для подолання президентського вето.
У прийнятому документі є поправки до «Акту на підтримку суверенітету, цілісності, демократії та економічної стабільності України». Формулювання «президент може запровадити санкції щодо РФ» уточнили словосполученням «зобов'язаний запровадити» і встановили 30-денний термін після прийняття поправок. Нові обмеження торкнуться:
- корумпованих політиків і бізнесменів РФ, які прагнуть сховатись від санкцій;
- причетних до порушення прав людини;
- постачальників зброї для режиму Асада;
- структур, які займаються умисними кібератаками на замовлення Кремля;
- осіб, пов'язаних із корумпованою приватизацією державних активів на РФ;
- тих, хто провадить бізнес із розвідувальним та оборонним комплексами РФ.
Запропоновані санкції торкнуться найбільш сакрального на РФ сектору: різкого обмеження інвестицій у рускі нафтопроводи і газопроводи, які Кремль будує для експорту енергетичної сировини, гірничодобувної промисловості, металургії, морського і залізничного транспорту. Список підприємств поки що невідомий, але у найближчому часі його оприлюднить американське Міністерство фінансів.
Канцлерка Німеччини Ангела Меркель очолила бунт олігархату ЄС
Ангела Меркель напосіла з критикою на законопроект стосовно антиросійських санкцій, які Сенат США затвердив 16 червня, внісши кілька поправок до схваленого напередодні документу про посилення штрафних заходів проти РФ. Канцлерка Німеччини висловила обурення, чому європейська економіка буде змушена страждати від санкцій проти Москви. У канцелярії Меркель заявили, що:
- не сприймають філософію екстериторіальних санкцій, які позначаться на третіх країнах;
- поділяють позицію «друзів у нещасті» – європейських енергетичних компаній: німецьких «Wintershall» і «Uniper», австрійської OMV, французької «Engie» та англійсько-датської «Royal Dutch Shell».
Німецько-англійський політичний істеблішмент звинуватив законодавців США у тому, що вони кон'юнктурно сприяють американським постачальникам природного газу з метою витіснити руских конкурентів із газового ринку ЄС. Європейські політики наполягають, щоби конгресмени США не пов'язували питання газопостачання в ЄС із руско-українською війною, а також на тому, що функціонування європейського енергетичного ринку є бізнес-інтересом виключно Європи, а не США. Як теж, імовірно, і кремлівські «відкати».
Суть німецько-австрійського галасу полягає в тому, що частина європейського олігархату вклала чималі кошти у стратегічну зброю Кремля – рускі газотранспортні мережі. Проти німецько-австрійського угодовства консолідовано й послідовно виступають опоненти «Північного потоку-2»: Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія і країни Балтики.
Якщо європейський олігархат вирішить, що його фінансові інтереси повинні домінувати над декларованими європейськими політичними цінностями, він змусить уряди своїх країн ініціювати розрив економічних трансатлантичних зв'язків, які після Другої світової війни сприяли стабільності Європи. Саме цього Путін і домагається, а Меркель зможе йому допомогти.
Ярослав Левків
