27 травня цього року у Львівській обласній організації Національної спілки журналістів України відбувся круглий стіл з питань інвестиційної привабливості Львівщини щодо видобутку енергоносіїв (газу) в умовах російсько-української кризи. У заході взяли участь голови двох постійних комісій Львівської обласної ради: з питань паливно-енергетичного комплексу, регіонального розвитку та інвестицій – Тарас Федак та з питань екології – Олексій Балицький.
Також були присутні науковці й експерти, а саме: заслужений енергетик України Ярослав Шпак, кандидат геологічних наук Володимир Іванишин , доктор геологічних наук Юрій Крупський. Учасники обмінялися думками щодо перспектив видобутку газу на Львівщині та проблем регуляторної політики держави та місцевого самоврядування щодо енергетики та залучення інвестицій в цю галузь у Львівській області.
Інформаційна довідка.
Видобуток газу на Львівщині становив 2013 року 960 млн куб. м, а споживання 1.82 млрд куб. м в розрізі підприємст: 90% видобутку припадає на ДП "Укргазвидобування", 10% - на приватні структури. Споживання газу на Львівщині: 1.08 млрд куб. м - населення, 400 млн куб. м - міські теплокомуненерго, 340 млн куб. м - бюджет та інші підприємства області. Перспективи енергетичного балансу області, за даними науковців, позитивні, потенціал області є 50% від енергоспоживання, можливості розвитку: енергія вітру – 1.27 млн т.у.п. , енергія біомаси та біогазу – 1.03 млн.т.у.п., енергія малих річок – 0.79 млн т.у.п. У напрямках відновлюваної енергетики уже працюють або розпочаті інвестпроекти: "Самбірська сонячна станція", вітроелектростанція "Старий Самбір-1", котельня на біопаливі у м. Рава-Руська, мала ГЕС у с.Верхнє Синьовидне на Турківщині.
Отож, учасник круглого столу, оглядач Гал-інфо Юрій Кміть взяв інтерв'ю в голови постійної комісії Львівської обласної ради Тараса Федака.
Юрій Кміть. На круглому столі учасники отримали від Вас та науковців багато цікавої інформації з енергетичної тематики на Львівщині. Виявилося, що ми маємо резерви щодо видобутку газу, залучення інвестицій у відновлювану енергетику річок, вітру чи сонця. Однак з цього приводу є і було чимало питання до позиції місцевих громад та держави. Ви сподіваєтесь таки зрушити цього воза?
Тарас Федак. Львівська область як частина Галичини має історичні традиції розвитку енергетики, тут здавна уміли видобувати газ (Дашавське родовище), нафту (Борислав, Надвірна), вугілля (Червоноград). Власне, перші гідроелектростанції, заводи переробки газу, вугільні копальні та багато інших наукових новацій енергетики були освоєні спочатку на Львівщині.
Понад те, енергетика має добру перспективу в області, адже тут другий за обсягом в Україні потенціал щодо гідроенергетики, маємо природній газ, є перспектива видобутку сланцевого газу, освоюються інвестиційні проекти щодо відновлюваних джерел енергії сонця та вітру. Тому в умовах війни із Росією, в якої ми купляємо той же газ, як ніколи стає актуальним збереження та збільшення видобутку власних енергоносіїв. Раніше, за попередньої влади , коли в енергетиці панували приватні схеми, а не державний інтерес, наша розмова чи круглий стіл не мали б ніяких перспектив. Окрім того, ми вважаємо, що Львівська область має вийти на позитивний баланс видобуток-споживання газу, тому слід підтримувати обласні програми по енергозбереженню та екомії витрат газу, а видобуток газу не лише втримати, але і думати про його збільшення, включаючи і сланцевий газ.
Нині, після Революції Гідності, ми маємо шанс на децентралізацію всієї системи державного управління. Зокрема, депутати Львівської обласної ради вірять, що в процесі реформування місцеві громади отримають додаткові повноваження, в тому числі і відносно проблем місцевої енергетики, видобутку газу та нафти, місцевої інвестиційної політики. Ми надіємося, що у спілкуванні бізнесу, обласної ради та місцевих громад буде знайдено компроміс, який покращить інвестиційний клімат в області і зніме всі застороги та побоювання щодо використання нових технологій в енергетиці. Це стосується розвитку і вітроелектростанцій, і гідроелектростанцій.
Юрій Кміть. Які пропозиції ви, як голова профільної комісії облради, маєте до суспільства, держави, області щодо регуляторної політики в енергетичній сфері. Що, на вашу думку, можна чи треба змінити, щоб спростити роботу бізнесу, щоб вона була більш ефективна і відповідальна?
Тарас Федак. Якщо подивитися на процедуру отримання ліцензії на видобуток газу, то одразу впадає в око надмірна централізація системи державного управління, адже відповідні дозволи видає Державна служба геології та надр України в Києві. Як це відбувається? Проходить конкурс, переможець отримує такий дозвіл і оформляє згодом ліцензію на видобуток. Якщо і надалі це залишиться функцією держави, то не потрібним стає погодження обласних рад на подання до Києва пакету документів на конкурс. Це такий собі дозвіл на дозвіл, на що витрачається до двох місяців за процедурою. Надра – це не земля, тут немає функції обласної ради чи місцевих громад. Якщо ж функції управляння надрами передати на рівень області, то тоді і на рівні області доречно проводити конкурс на отримання дозволу на видобування корисних копалин, що значно спростить та прискорить саму дозвільну процедуру.
Власне, ми чекаємо на глибинні зміни у повноваженнях територіальних громад і надіємося, що ряд дозвільних процедур, для яких було потрібно їхати в столицю, отримають своє вирішення у Львові чи навіть у районах. Буде сформований обласний виконавчий комітет і обласна рада стане реально впливати на прийняття рішень і вибудовувати таким чином власну регіональну інвестиційну політику.
Звісно, насамперед я мав на увазі проблеми, що пов'язані із видобутком газу на території області, але є багато проблем регіонального рівня, що стосуються із впровадженням інвестпроектів щодо відновлюваних джерел енергії.
Юрій Кміть. Тобто, йдеться про використання енергії вітру, сонця чи гірських річок? Відомо, що на Львівщині успішно реалізується цілий ряд подібних проектів. Але скажіть кілька слів , яка користь Львівській області від реалізації подібних енергетичних проектів?
Тарас Федак. По-перше, енергетика – це інноваційна галузь, це сучасні технології, кадри, заробітні плати. Великі кошти залучаються нині в інвестиційні проекти енергетичної галузі, але щоб їх залучити потрібно створювати стимули для таких інвестицій.
Наприклад, в сонячній енергетиці запущено стимул "зеленого тарифу", який дозволяє інвесторам гарантовано повертати вкладені кошти, а виробникам технологічного устаткування – здешевлювати вартість свого обладнання. Зайшли нові технології і в результаті запустився інвестиційний механізм.
Візьмемо, до прикладу, напрямок відновлення в області гідроелектростанцій. Колись в нас їх було біля двох десятків, а зараз одна, яка працює в Турківському районі. Нині ми питання облаштування нових гідроелектростанцій розглядаємо в трьох взаємозалежних ракурсах: це питання відпочинкової зони навколо штучного водоймища, це фінансовий ефект для громади у вигляді оренди землі, податків від зарплати та питання екології – механізмів захисту від паводків.
Наступне питання – питання продажі енергії , виробленої на території. Також ми говоримо про участь інвестора у розвитку місцевих територій.
Але найголовніше, ми створюємо високваліфіковані та науковоємні робочі місця, ми створюємо фактично місцеве виробництво. Ми не будемо європейською державою, коли будемо тільки перепродувати один одному китайські чи польські товари. Ми повинні мати і підтримувати власне виробництво і запроваджувати сучасні технології.
Юрій Кміть. Ми говоримо про державний контроль над видобутком корисних копалин – газу, вугілля, нафти, від чого прямого зиску, чи то пак, користі не отримує пересічний житель Львівщини. За Радянського Союзу викачали більшу частину газу із Дашавського родовища, говорять, що цим газом опалювали навіть Москву. А тепер Росія за газ з нас дере три шкури. Водночас у світі відомі випадки, коли мешканець країни чи штату дістає від держави частку коштів від реалізації багатств країни (Аляска, Кувейт, Об'єднані Емірати ). Якщо не кожен мешканець, то чи можливо таке, щоб область реально заробляла на енергетичних проектах на її території?
Тарас Федак. Так, звичайно. Згадаймо хоча б угоду з видобутку сланцевого газу на Львівщині. Там було закладено 10% відрахувань на користь розвитку області. Це можуть бути величезні кошти. Якщо забрати із угоди корупційну складову «імені Віктора Януковича», проти якої і була обласна рада, і тепер переписати по-новому той договір, то така угода має право на реалізацію.
Зрозумійте, вартість буріння однієї свердловини для простого природного газу вартує більше як 17 мільйонів гривень. А потрібно тисячі свердловин. І лише кожна четверта свердловина згодом запрацює, така практика. Наша держава поки що не в змозі виділити такі кошти. Тому треба залучати або український приватний бізнес або іноземних інвесторів. І якщо з`являється інвестор, який готовий вкласти такі кошти і забезпечити Україну газом, то його необхідно підтримувати. Але й одразу слід виписувати соціальну складову інвестиційного договору і вказувати , що від буде мати дана територія.
Юрій Кміть. Що на Вашу думку найбільш впливає на інвестиційний клімат Львівської області в енергетичній галузі?
Тарас Федак. На моє переконання, інвестиційні проекти в енергетиці повинні бути у першій трійці стратегічних пріоритетів економічного розвитку області. Ми вже казали, що це інновації, кадри, технології. Яка роль в цьому процесі територіальних громад? Обласної влади? Ми говорили, що маючі регуляторні механізми щодо дозволів на використання землі чи надр, будь-яка обласна рада зможе ці процеси заблокувати або прискорити. Тому у співпраці громади і бізнесу, у визначенні стратегічних пріоритетів на рівні області, району, села ми зможемо сприяти розвитку енергетики і здобувати справжню незалежність від Росії. Люди повинні зрозуміти, що кожний вдалий інвестиційний проект на їхній території буде прикладом для наслідування і показником доброзичливого підприємницького клімату.
Юрій Кміть. Дякую за розмову.
