Ігор Гужва, редактор одного з онлайн-видань, повідомив, що адміністрація президента України розсилає для ЗМІ так звані «темники», в яких пояснює, як саме необхідно висвітлювати та коментувати сумнівну інформацію і події, зокрема дражливий для суспільства феномен депутата Верховної Ради Надії Савченко.
У зазначених «темниках» зроблено наголос, акцентує Ігор Гужва, що після оприлюднення фрагментів відео із Майдану під час Революції Гідності, на яких зафіксували Надію Савченко у той момент, коли вона закликала протестувальників не кидати каміння у співробітників «Беркута», а також під час інших неоднозначних моментів, її повинен викликати на допит прокурор, який розслідує розстріли на Майдані.
Далі в ефірі одного з телеканалів Ігор Гужва заявив, що таким інструментарієм – «темників від Порошенка» – адміністрація Президента намагається «збити Савченко на злеті», щоби «вивести потенційно небезпечного супротивника з політичної гри». Редактор Гужва пояснив: «Проти неї ведеться і буде вестись цілеспрямована кампанія, тому що, ймовірно, діюча еліта сприймає її як серйозного конкурента, якого краще збити на зльоті, ніж потім мати з нею проблеми».
Окрім питання Савченко, яку не стільки політично нищить адміністрація Президента, скільки відсутність у неї належного політично-панорамного кругозору, на чому наголосила Юлія Тимошенко, Банковій також приписують рекомендації для ЗМІ щодо висвітлення ряду інших резонансних інформаційних приводів – конфлікту між НАБУ і ГПУ, невдалий запуст сервісу реєстру електронних декларацій тощо. І називають зазначені рекомендації «темниками Порошенка», що неправильно з двох причин:
▪ президент Порошенко не є автором винаходу зазначеної технології спілкування влади зі ЗМІ, політологами і громадськістю;
▪ рекомендації адміністрації Порошенка не є обов'язковими для виконання як, наприклад, у період 2001-2004 років, а також під час правління президента Януковича.
Із цієї констатації можна зробити висновок, що так звані «темники Порошенка» є рекомендаціями, інструкціями, побажаннями – будь чим, але не класичними «темниками», специфічні ознаки яких комісія ОБСЄ з питань свободи ЗМІ визначила ще у 2004 році спеціально для України:
▪ «темник» – це інструкція анонімна;
▪ «темник» – це інструкція, обов'язкова для виконання;
▪ «темник» – це інструкція, призначена для головного керівництва ЗМІ, які вважаються незалежними;
▪ «темник» – це інструкція, яка не надходить безпосередньо на адресу редакції, а знаходиться десь в Інтернеті. Звідтіля, з анонімного ресурсу, керівництву ЗМІ необхідно взяти цю інструкцію самостійно;
▪ «темник» – це інструкція, яку засилають в Інтернет на анонімний ресурс із владних органів;
▪ «темник» – це різновид політичної цензури.
Сьогодні в України таких ознак політичної цензури нема. Нинішня українська влада – адміністрація Президента, уряд чи Верховна Рада – жорстко не нав'язують медійникам свою позицію, як теж не закривають ЗМІ через відмову публікувати той чи інший провладний меседж.
Як явище, цензура – моральна, політична, світоглядна – була, є і буде присутня у кожному державному утворенні, у кожному суспільстві. Проте необхідно, щоби такі обмеження не переступали межі розумного і не спричиняли необґрунтований правовий конфлікт зі свободою індивідуума або групи осіб, які також мають як природне, так і конституційне право для самовираження.
У непростий час відносин України з агресивною Росією рекомендації для преси, якби їх хто не називав, є обов'язковими. У навчальних закладах майбутніх журналістів не вчать методології гібридно-інформаційних диверсій, не кожний працівник ЗМІ має досвід журналістської праці в зоні бойових дій. А тому вкрай важливу «Пам’ятку для працівників ЗМІ щодо висвітлення бойових дій», яку поширила Незалежна медіа-профспілка України, неправильно класифікувати «темником», як це робить відомий журналіст. Який боягузливо втік у Литву, а звідтіля сміливо показує Україні непристойні жести.
Неправильно буде називати «темником» і опубліковану «Пам'ятку» Міністерства внутрішніх справ України, в якій висловлено застереження для шанувальників он-лайн сервісу «Pokemon GO». МВС буде ініціювати розгляд діяльності на території України подібних сервісів під час засідання Кабінету міністрів України та РНБОУ з огляду реальної загрози для безпеки громадян унаслідок їх безконтрольного застосування.
Рівно ж не пригадую випадку, щоб останнім часом Петро Порошенко, урядовці або очільники українських партій поводились із пресою так, як у Молдові. Під час прес-конференції лідерів молдовської політичної платформи «Гідність і правда», що відбулась у квітні поточного року, організатори зустрічі з пресою – перед присутніми представниками ЗМІ та включеними телекамерами – наказали лояльному до політичної платформи журналістові «взяти ініціативу в свої руки і своїми питаннями перебивати питання інших журналістів». Василь Настазе, лідер платформи «Гідність і правда», віддав це прилюдне розпорядження після того, як попередньо вилаяв присутніх журналістів, які ставили йому незручні запитання про насильницькі дії учасників протесту, який організувала його політична сила.
Щодо оприлюдненої інформації про інструкції від адміністрації Президента, то вони бути повинні, особливо тепер, коли відбувається гібридна війна. Інша річ, щоби на Банковій не уподібнювались до попередньої влади і не застосовували той же спосіб спілкування зі ЗМІ, навіть у його м'якій проформі.
Нема видимих перешкод, аби кожного вівторка чи середи, залежно від інформативних подій, котрийсь працівник прес-служби адміністрації Президента провадив зустрічі з представниками ЗМІ та роз'яснював точку зору глави держави на ті чи інші суспільно резонансні події. А кожної п'ятниці прес-секретар Президента міг би організовувати підсумкову тижневу зустріч із метою прокоментувати комплексний погляд адміністрації на тижневі події. Принаймні раз у місяць із пресою міг би зустрічатись і очільник уряду Володимир Гройсман.
Така алгоритмічна послідовність перманентних контактів влади зі ЗМІ буде корисна для всієї країни: громадяни будуть ознайомлені з точкою зору Президента і голови уряду безпосередньо, а Президент і уряд постійно будуть отримувати інформацію від представників ЗМІ про проблеми, питання і погляди громадян України. Принагідно варто зазначити, що інформаційна присутність адміністрації Президента у соціальних мережах є доцільна, проте недостатня.
Розголос щодо розісланих рекомендацій із приводу трактування неоднозначних, якщо, ймовірно, не антиконституційних, заяв депутата Надії Савченко оголив давно існуючу необхідність заснувати повноцінне інтернет-видання Президента України. Уже створене інтернет-представництво здебільшого висвітлює діяльність Президента, а суспільству необхідно знати і оціночне судження вищого керівництва країни стосовно поточних політико-економічних подій і соціальних питань.
Тоді, якщо буде створений зазначений ресурс, для адміністрації Президента відпаде потреба розсилати для ЗМІ свої роз'яснення, а довкола такого інформаційного осередку зможе гуртуватись більшість громадян України із державницькими поглядами, зокрема й представники тих професій, які впливають на формування суспільної думки.
Ярослав Левків.
