Після небувалого дипломатичного аншлагу в Києві 10 липня не менш активно минув увесь наступний політичний тиждень, який розпочався із засідання комісії «Україна-НАТО» та зустрічі Єнса Столтенберга з парламентарями України.
Засідання комісії «Україна-НАТО» плавно перейшло у саміт «Україна-ЄС» та в істерику на Москві через те, що тамтешніх аборигенів будуть ідентифікувати, якщо вони вирішать перетнути український кордон. У Польщі офіційно вшановували жертви своєї загарбницької експансії на етнічну територію України на початку ХХ століття, а президент США сказав, що під час зустрічі з Путіним «на полях» саміту G20 не повірив жодному його слову. Пекін вирішив скоротити свої збройні сили наполовину, оскільки армія Кремля – головного геополітичного опонента Піднебесної – ввійшла у фазу незворотного регресу.
Україна і НАТО – це назавжди
В Адміністрації президента України відбулось засідання комісії «Україна-НАТО» з участю Єнса Столтенберга, Генерального секретаря оборонного Союзу, і 29 представників країн Північноатлантичної ради. Президент Порошенко наголосив: «Украй важливий візит в Україну Єнса Столтенберга і всіх послів держав-учасниць НАТО свідчить про послідовну підтримку і незмінну солідарність держав Альянсу з Україною. Ми обговорили наші спільні заходи для посилення обороноздатності України, а також підвищення безпеки наших союзників у контексті тривалої агресивної політики РФ. Україна продовжить реформи, зокрема в секторі безпеки і оборони, щоби досягти до 2020 року відповідність стандартам НАТО. Ми сьогодні почати консультації стосовно надання Україні плану дій щодо членства у НАТО, а в Альянсі наші пропозиції сприйняли із задоволенням. Сьогодні вже понад 60% громадян України підтримують інтеграцію в НАТО».
Станом на сьогодні співпраця України із НАТО відбувається у рамках таких трастових фондів:
▪ зі знешкодження протипіхотних мін;
▪ із розмінування територій;
▪ утилізації радіоактивних відходів;
▪ перепрофілювання військової кар’єри на професійну цивільну;
▪ з розвитку доброчесності;
▪ з фізичної реабілітації (протезування);
▪ з логістики і стандартизації;
▪ з модернізації систем зв’язку;
▪ з кібернетичного захисту.
Особливу увагу НАТО приділить запобіганню кіберзлочинності у світі та в Україні, якій буде надано спеціальне обладнання. Апаратура НАТО дозволить визначати і знаходити тих, хто здійснює кібератаки. Незабаром Альянс передасть Україні й системи захищеного супутникового зв’язку.
Для належної співпраці з Альянсом у Києві відкрили новий офіс представництва НАТО в Україні, який став унікальним. Іванна Климпуш-Цинцадзе, заступниця голови уряду з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, зазначила, що в жодній іншій країні нема такого повномасштабного представництва Альянсу.
Генеральний секретар Північноатлантичної ради Єнс Столтенберг розповів, що в Україні працює понад 50 представників організації, які консультують українське керівництво, а з відкриттям нового офісу чисельність натовських фахівців буде збільшена.
В Альянс можна і без Криму
Генсек НАТО Єнс Столтенберг розповів, що Україна може увійти в Альянс і без тимчасово окупованих територій. Передовсім необхідно провести модернізацію ЗСУ і подолати внутрішню корупцію, а ще одним пріоритетом співпраці є спільна протидія міжнародній кіберзлочинності. Столтенберг наголосив: «У нас відбулась дискусія з приводу членства України в НАТО. Україна має засоби для приєднання до НАТО, вона має йти в НАТО з допомогою механізму, який ми називаємо «субстантивне партнерство», і ми зможемо зробити набагато більше разом».
Розрахунки у Кремлі, що, захопивши Крем і окупувавши частину Донбасу, вони назавжди закриють шлях Україні в євроатлантичне партнерство розвіявся наче валдайська мла, а чергова путінська багатоходівка запровадила Кремль у політичний тупик.
Кремлівська інтервенція у саміт «Україна-ЄС»
Під час засідання ХІХ саміту «Україна-ЄС» президент Петро Порошенко наголосив, що формула «Імплементація Угоди про асоціацію – шлях України до Євросоюзу» стане директивою для української влади і суспільства. Відтепер стратегічне завдання Києва – утвердження України як успішної європейської демократії з міцними державними інституціями та конкурентною економікою, інтегрованою в економічний простір Європейського Союзу. Такий зовнішньополітичний тренд Київ буде підтримувати, щоби:
▪ кожен громадянин України відчув переваги життя в Європейському Домі;
▪ український бізнес продовжив звитяжний вихід на ринки ЄС;
▪ в Україну прийшли великі інвестиції і новітні технології;
▪ відбувся прорив у розвитку міжособистісних контактів коштом, наприклад, скасування тарифів на роумінг міжнародного телефонного зв’язку;
▪ для української молоді відкрились нові перспективи у навчанні та працевлаштуванні в ЄС;
▪ відбулось посилення міжуніверситетської співпраці й доступу молоді до наукових фондів ЄС;
▪ через внутрішні реформи зміцнилась енергетична незалежність України;
▪ за допомогою Євросоюзу відбулось наближення до рівня європейських стандартів національної української інфраструктури.
Усі перелічені амбітні завдання та глибинні соціальні й структурні реформи доводиться здійснювати в умовах тривалої кремлівської агресії. За таких обставин жодна країна не провадила свої реформи.
Президент Порошенко нагадав, що 11 липня Рада Європейського Союзу нарешті завершила складний марафон із питання ратифікації Угоди про асоціацію. Київ чекав довгих 1110 днів від моменту, коли у 2014 році президент України підписав у Брюсселі документ «Угода про асоціацію між Україною та ЄС», а в країні проводили необхідні реформи.
У підсумку ХІХ саміт «Україна-ЄС» завершився без прийняття підсумкової декларації. Київ наполягав, щоб у спільній заяві було посилання на фразу з преамбули документу «Угода про асоціацію між Україною та ЄС», який у Брюсселі підписав Петро Порошенко: «Європейський союз визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір, у тому числі й зобов’язання України розбудовувати розвинуту й сталу демократію та ринкову економіку». Підсумкову декларацію саміту «Україна-ЄС» із вище зазначеною проєвропейською констатацією зовнішньої політики Києва не прийняли, тому що в Євросоюзі активно діють лобісти Кремля, які до останнього будуть створювати всі можливі перешкоди на шляху повернення України в Європейський Дім.
Президент України наголосив: «Вибір свого майбутнього належить виключно українцям, отож жодна країна не має права включати червоне світло на цьому шляху. І жодна нація не платила таку високу ціну на цьому шляху. При всій повазі до кожного лідера інституцій та держав ЄС хочу наголосити, що ніхто не має жодного ані морального, ані політичного права поступитися буквою і духом «Угоди про асоціацію», ані її метою, ані її сенсом та її значенням для українського народу і для майбутнього нашої держави. Україна чітко задекларувала своє європейське прагнення і європейський вибір. І цього права ми нікому не віддамо».
Україна, Грузія, Сербія, НАТО
Під час офіційного візиту Петра Порошенка в Грузію керівники держав очевидно будуть обговорювати механізми вступу спочатку в НАТО, а відтак і в ЄС. До України і Грузії ймовірно приєднається і Сербія, новообраний президент якої теж взяв за основу своєї політики євроатлантичний курс, подякувавши Путіну за підтримку його кандидатури під час виборів у Сербії.
Динаміка України спочатку в НАТО, а потім в ЄС без Криму і частини Донбасу, Грузії – без Південної Осетії, Сербії – без Косово, позбавить Кремль та його лобістів у ЄС сенсу маніпулювати відокремленими територіями з метою втримати перелічені країни у сфері політично-економічних зазіхань Москви.
Китай скоротить свою армію
На даний момент китайська армія є найбільшою в світі, а якій служать 2,3 мільйона солдатів. Після запланованого скорочення у ній залишиться мільйон військових. В офіційній заяві Пекіна про майбутні реформи сказано: «У минулому Народно-визвольна армія Китаю була сфокусована на сухопутному маневрі та захисті території країни. Відтепер ця концепція буде фундаментально змінена. Число солдатів ВМС, ракетних військах і військах стратегічної підтримки буде збільшене, а число військовослужбовців ВПС змін не зазнає».
Поляки вшанували жертви власної експансії на етнічні терени України
На території варшавського Волинського скверу місцеві антагоністи України вперше відзначили пам'ять жертв часів ІІ Речі Посполитої, які загинули під час руху опору українських патріотів дискримінаційній політиці тогочасної польської влади. У заходах із чільних представників Польщі взяли участь міністр оборони Антоні Мачеревич і політичний релікт партії «ПіС» Ярослав Качинський.
Президент Польщі участі в цьому дійстві не взяв, проте надіслав учасникам заходу лист із цинічними акцентами: «Сьогодні ми вперше відзначаємо річницю як офіційне, встановлене Сеймом, державне свято – День пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян ІІ Речі Посполитої. Правда полягає в тому, що те, що сталося на Волині, не є загрозою для зв’язків, які поєднують нас, поляків і українців. Я вважаю, що прийняття правди про Волинь не руйнує, а зміцнює нашу приязнь і співпрацю».
Очевидно, президент Польщі навмисно замовчує, як і його українофобний політичний наставник Качинський, що геноцид – це заходи, які здатна провадити виключно держава з метою винищення інородної етнічної групи на своїй території. Українці, отже, не маючи власної держави на території Західної України у період Другої світової війни і репресивної державної структури, фізично не могли здійснити геноцид проти поляків. А те, що відбулось на українській Волині – це був захист від фізичного винищення та цинічної польської асиміляції українського етносу.
У відповідь на польське зухвальство українцям необхідно запровадити День скорботи за жертвами польського геноциду, який почався 16 вересня 1930 року з розпорядження польського людовбивці Пілсудського. Необхідно встановити відповідні пам'ятники у Києві та в містах Західної України і зобов'язати кожну польську делегацію, яка прибуватиме в Україну, скорбіти за злочини своїх предків, преклонити коліно і покладати квіти на згадку про невинно вбитих українців, серед яких були діти й жінки. Приклад полякам для покаяння подав 8 липня 2016 року президент України, коли брав участь у Варшавському саміті НАТО.
На Москві біометрична істерика
Під час засідання Ради національної безпеки й оборони президент Порошенко повідомив про запровадження біометричного контролю іноземних громадян, які перетинають український кордон, оскільки пакет нормативно-правових документів, необхідний для впровадження цього нововведення, уже підготували. Водночас Олександр Турчинов, секретар РНБО, анонсував затвердження механізму попередньої реєстрації громадян РФ, які мають намір в'їхати в Україну, зняття біометричних даних на кордоні, реєстрацію руских в Україні за місцем їх тимчасового перебування, а також суворий контроль за їхнім переміщенням територією України.
Ця інформація спричинила хвилі обурення та істерику на Москві. Там вважають, що такими діями Україна вибудовує нову «залізну завісу», нову «Берлінську стіну» з метою перетворити Московію на лепрозорій упосліджених. Вони ж, рускі, дуже прагнуть дружити із українцями і «налагоджувати мости взаємного розуміння». Пустопорожніми словами про вічну дружбу на Москві намагаються забалакати найголовнішу причину істерики – нововведення РНБО дуже ускладнить засилання кремлівських терористів та їхню підривну діяльність в Україні.
На Москві почали шантажувати Київ, що виженуть чотири мільйони українських заробітчан. І правильно зроблять. В Європі знайдеться місце для українців, а на Москві з'являться вакантні місця для дружелюбних гастарбайтерів Середньої Азії.
Обурився на український біометричний контроль і молдаванський Додон. Він ремствував, що запровадження в Україні персональної ідентифікації іноземців створить додаткові труднощі громадянам Молдови і мешканцям промосковського Придністров'я, які й так неохоче відвідують Україну. Так нехай і не їздять, силоміць нікого не змушують перетинати український кордон.
«Газпром» зіщулився в очікуванні фатуму
Після саміту G20 путінський «Газпром» раптово прозрів і передбачив ризики затримки з реалізацією проектів «Північного потоку-2», «Турецького потоку» і навіть «Роснефти» з японцями на Курилах з огляду на обіцяні санкції США. Через непоступливу позицію Дональда Трампа може відбутись крах інвестиційних проектів у сировинну економіку РФ. Відповідно, цей неприємний для Москви фактор може зумовити передчасне завершення енергетичних прожектів, – сказано у проспекті до запланованого випуску єврооблігацій «Газпрому».
Усе разом – трубопроводні проекти «Північний потік-2» і «Турецький потік», глибоководні проекти на арктичному шельфі та сланцеві проекти на РФ та за її межами – підпадають під нові санкції США. Раніше «Газпром» традиційно збрехав, що встиг отримати від європейських партнерів фінансування для будівництва «Північного потоку-2» і жодні американські санкції на заваді не стануть.
Варто знати. У статистичному звіті британської енергетичної компанії «British Petroleum Corp.» сказано, що за період 2006 – 2016 років використання природного газу в світі зросло на 24,3%. На виклик світового газового ринку «Газпром» відповів, у цей же десятилітній період, зменшенням видобутку природного газу на 24,6%. Головний кремлівський акціонер «Газпрому» вочевидь вважає такі досягнення успіхом, який здатна збагнути тільки загадкова руска душа.
Альтернативи «Північному потоку-2» і «Газпрому»
Президент Порошенко повідомив, що буде ініціювати міжнародний саміт стосовно посилення перспективи використання української газотранспортної системи для енергобезпеки Європи.
***
Із 1 вересня 2017 року польська компанія «Gaz-System» і «Укртрансгаз» збільшать потужності транспортування природного газу в Україну, що є подальшим розширенням концепції альтернатив ціновому диктатові путінського «Газпрому».
***
Міністр енергетики Грузії Каха Каладзе заявив, що Тбілісі більше не буде купляти руский газ у поточному й наступних роках. Уже в 2017 році до Грузії надійде з Азербайджану природний газ, обсяг якого становитиме орієнтовно 2,350 млрд кубометрів. Газ постачатимуть азербайджанська державна компанія «SOCAR» і Консорціум, який проводить розробку родовища Шах-Деніз.
***
Президент Ердоган, як і товариш Сі Дзіньпін, теж вирішив знайти альтернативу «Газпрому». В Анкарі дійшли висновку, що газогін «TANAP», як частина проекту «Південний газовий коридор», будуть використовувати й інші країни, а не тільки Азербайджан. Туреччина та Ізраїль завершують підготовку угоди про будівництво газогону, по якому ізраїльський газ будуть транспортувати в Європу. Ще одним потужним постачальником газу в ЄС через «TANAP» стане іракський Курдистан.
Путінська терористична авантюра в Сирії з метою перешкодити розвитку цього проекту й продовжити домінування РФ на енергетичному ринку ЄС зазнала краху. А щоби на Кремлі знову не здійнялась істерика стосовно турецьких помідорів, Анкара вирішила умиротворити кремлівського гросмейстера і придбала на Москві дві зенітно-ракетні системи С-400 за 2,5 млрд доларів.
Компанія «Siemens» нашкодила своєму реноме
Рускі аферисти ошукали простакуватих бюргерів, яким обіцяли, що всі чотири газотурбінні установки «Siemens» призначені виключно для рускої Тамані, що в Криму цього обладнання не буде. Німецькі диваки взяли й повірили, що рускі – джентльмени слова. Тепер, заднім числом, компанія «Siemens» ініціює кримінальне розслідування стосовно «відповідальних осіб». У компанії стверджують, що покупець турбін – «Технопромекспорт» – упродовж останніх кількох місяців вішав їм на вуха локшину, запевняючи, що не поставлятиме німецьке обладнання на територію санаційного Криму.
Німецька компанія також проведе розслідування стосовно решти своїх партнерів на РФ, щоби не допустити подальше порушення санкцій. А в Криму через гучний міжнародний скандал припинить роботу дочірня структура «Siemens» – компанія «Интеравтоматика», яка займається сервісним обслуговуванням німецького устаткування на РФ. У компанії «Siemens» розглядають варіант і цілковитого виходу із шахрайської РФ, що на Москві вже назвали «чутливим економічним ударом».
Лавров знову напартачив
Головний дипломат Москви створив для себе черговий міжнародний конфуз. Він одноосібно заявив, що РФ, США і Йорданія приступили до створення центру з питань моніторингу за перемир'ям у Сирії, наголосивши, що: «Цей центр буде на прямому зв'язку з представниками урядових сил Сирії та опозиційними загонами».
До заяви Лаврова у США навіть не здогадувались про такий центр та про свою участь в ньому, отож Хізер Науерт, офіційна представниця Державного департаменту США, прокоментувала фантазії Лаврова, зазначивши, що він «любить поговорити» і «забігати вперед».
У відповідь альфа-дипломат РФ, зачеплений вочевидь за вроджену духовну скрепу, вирішив відповісти у «дотепній» для Москви манері. Лавров іронізував: «Я не розумію, звідки ця дама може знати, що я люблю, а що не люблю. Ми з нею не знайомі».
Дама знає про це від Дональда Трампа, який мав нагоду ознайомитись із вподобаннями Лаврова в Овальному кабінеті та під час саміту G20. А відповідати керівникові рускої дипломатії доцільно в босяцькому петербурзькому стилі, який на догоду Путіну тепер культивують в його оточенні: «You have everything written on the forehead».
***
Зігмар Габріель, очільник МЗС ФРН, скасував свою участь в урочистому закритті року німецько-руских молодіжних обмінів, на яке в Берлін прибув Лавров. Своє небажання бачити Лаврова головний дипломат Німеччини пояснив станом здоров'я. Однак причина в іншому. Перед зустріччю з міністром ФРН Лавров, виступаючи у фонді імені Карла Кербера, заявив, що саме Москва відіграла вирішальну роль в об'єднанні Німеччини, а деякі інші учасники антигітлерівської коаліції створювали Кремлеві перешкоди у його наполегливому намаганні зблизити розділені ГДР і ФРГ.
Зігмара Габріеля можна зрозуміти. У нього було два варіанти: або прийти і нарешті дати стусана брехливому Лаврову, або інтелігентно уникнути можливості забруднитись, доторкнувшись до порочної аури пустодзвона московського МІДу.
Трамп сказав, що Путін – звіздофіл
Президент США прибув на зустріч країн G20, зазирнув у вічі Путіну й побачив політичного шулера. Двічі Трамп допитувався у Путіна про кібератаки РФ на США під час президентських виборів, і двічі Путін викручувався і брехав, що такого не було. Трамп йому не повірив. Він урешті побачив, що Путін прикидається невинною овечкою, тому що матеріально ослаб, немає що ні протиставити, ні запропонувати для повноцінної дискусії.
Дональд Трамп написав у мережі Twitter: «Той факт, що ми з Путіним обговорювали пакет кібербезпеки, ще не означає, що я повірю в реалізацію цих домовленостей. Це питання тільки обговорювали під час переговорів у Гамбурзі. Заява Путіна про те, що домовленості були досягнені і прийняте рішення – просто брехня». А Ніккі Хейлі, постійна представниця США в ООН, зробила офіційну заяву: США поки що будуть провадити діалог із Москвою стосовно питань кібербезпеки, однак у Вашингтоні не мають ні підстав, а відповідно ні намірів довіряти Кремлеві.
Трамп – майстер політичних інтриг
Видання «The WashingtonTimes» повідомило сенсаційну новину: Сара Сандерс – головна заступниця прес-секретаря Білого Дому, заявила, що справжня змова з іноземною владою, у рамках президентської кампанії 2016 року, була між Національним комітетом Демократичної партії США і Україною. Під час брифінгу в Білому Домі заступниця Шона Спайсера наголосила, що співпраця американських демократів із Україною у поширенні інсинуацій проти Дональда Трампа добре задокументована. Водночас Сара Сандерс заперечила інформацію, поширену ЗМІ, що свою виборчу кампанію Дональд Трамп начебто провадив у змові з Путіним. Цю маніпуляцію демократи використовують для делегітимізації законності обрання Дональда Трампа на посаду президента.
У посольстві України у Вашингтоні оскаржили заяву Сари Сандерс і наголосили, що Білий Дім дезінформований про взаємини офіційної України і Демократичної партії стосовно процесу президентських виборів. Посольство України не координувало жодних дій із Демократичною партією США з метою створення опозиції проти кандидата Дональда Трампа. Хоча, як зазначили у посольстві, деякі українські політики, які проте не належать до українського уряду й адміністрації президента України, могли втручатися у процес виборів у США.
Американські демократи теж активно заперечили співпрацю з Україною під час виборів. Відразу кілька представників Національного комітету Демократичної партії США, які брали участь у президентській кампанії Хілларі Клінтон в 2016 році, заявили, що не працювали з урядом України, щоб очорнити Дональда Трампа і його найближчих помічників. Адрієнн Ватсон, прес-секретарка Національного комітету Демократичної партії США, наголосила, що твердження про втручання України у президентські вибори США є неправдивими. Її підтримала Лорен Діллон, директорка з досліджень Національного комітету, яка теж заперечила будь-які контакти під час виборів із будь-якими іноземними урядами, включно з Україною.
Однак кілька осіб у середовищі демократів повідомили, що підрядник Національного комітету Демократичної партії США, який займався організацією політичних передвиборних акцій, спрямованих на американський електорат українського походження, розповів співробітникам комітету, що офіційні особи України були готові надати інформацію про корупцію Трампа, а особливо – Пола Манафорта, який раніше консультував оточення Януковича.
Якщо мова йде про Олександру Чалупу, яка займалась зв'язками з громадськістю у Національному комітеті Демократичної партії, то вона вже народжена в США і є громадянкою Америки, а не України. Цілком ймовірно, що Олександра Чалупа могла бути дотичною до збору компромату на представників передвиборчого штабу Дональда Трампа. Однак є два важливі моменти:
▪ із керівничкою паблік рілейшнз Демократичної партії США могло контактувати прокремлівське лобі в Україні з пропозицією надати компромат;
▪ в Україні стосовно персонально Дональда Трампа не могло бути жодного справжнього компромату.
На інтереси Хілларі Клінтон ймовірно працював Віктор Пінчук, який свого часу пожертвував орієнтовно $8,6 мільйона у Фонд родини Клінтонів (Clinton Foundation). А під час президентської кампанії 2016 року Віктор Пінчук кілька разів наполягав на зустрічі з Біллом Клінтоном, щоби домогтись від екс-президента США висловлення політичної підтримки України. Про це сказано в одному з листів Джона Подести, керівника передвиборного штабу Хілларі Клінтон, який хакери надали сайтові Wikileaks.
Складно сказати, якою мала бути клінтонівська підтримка України у контексті закамуфльованої програми Віктора Пінчука. Якби перемогла Хілларі Клінтон, вона ймовірно і надалі провадила б ракоподібну політику свого демократичного попередника Барака Обами: малювала б перед Путіним червону лінію, а потім задкувала б разом із нею. Адже після поразки Хілларі Клінтон у листопаді 2016 року її київський політичний фоловер наприкінці грудня, коли на Кремлі панувало розгублення, яке намагались приховати за бризками шампанського, оприлюднив свою справжню прокремлівську мету на шпальтах видання .«The Wall Street Journal»:
▪ Україна повинна відмовитись від членства в ЄС;
▪ Україна повинна відмовитись від членства в НАТО;
▪ Україна повинна відмовитись від Криму;
▪ Україна повинна провести вибори на окупованій території Донбасу і запровадити у парламент кремлівських терористів.
Крапку в цій політично-детективній історії поставив Дональд Трамп. В ефірі телевізійного каналу «CBN News» він розповів, що для Путіна було би дуже вигідно, аби посаду президента США посіла Хілларі Клінтон, а поруч із нею була Вікторія Нуланд із її відомим печивом для світової демократії. Дональд Трамп вказав на відмінності між собою і Клінтон, які хотів би отримати Путін:
▪ Трамп хоче сильну армію США, Клінтон – проти, Путін також;
▪ Трамп хоче перетворити США на домінуючу енергетичну державу, Клінтон – проти, Путін також;
▪ Трамп хоче експортувати американські енергоресурси, Клінтон – проти, Путін також.
Президент США наголосив: «Отже, є ще більше речей, які я роблю і буду робити – і це повна протилежність того, чого Путін хотів би отримати від США. І коли я весь час чую про те, що він вважав за краще мати президентом Трампа, я однозначно переконаний, що – ні».
Фактично, Дональд Трамп підтвердив фактаж, якій виразно прослідковувався під час американських президентських перегонів, що Путін, демонстративно підтримуючи Дональда Трампа, насправді мав на меті використати специфічне ставлення США до РФ з метою дискредитувати Трампа в очах американських виборців на користь Хіларі Клінтон. У підсумку Трамп, який тільки зовні виглядає простаком, вибудував концепцію такої президентської кампанії, яка стала провальною для тандему американських демократів і кремлівських клептократів.
І те, що у вересні 2016 році Дональд Трамп демонстративно проігнорував запрошення зустрітись із президентом Порошенком під час Генеральної асамблеї ООН, і те, що президента Порошенка не запросили на саміт «Трьох морів», де мазовецькі українофоби правили бал і позиціонували себе єдиними представниками американських інтересів на Європейському континенті, є сумним наслідком підривної діяльності прокремлівського лобі в Україні.
Google заповзявся декваліфікувати професію журналіста
Інформаційне агентство «Press Association» повідомило, що корпорація «Google Inc.» прийняла остаточне рішення профінансувати проект сервісу для написання новин без участі журналістів. Сума гранту становить 706 тисяч євро і адресована агентству «Press Association» і авторам стартапу «Urbs Media». Ці кошти надані для створення програми «RADAR», яка на першому етапі щомісяця буде створювати орієнтовно 30 тисяч генерованих повідомлень із відкритих джерел Інтернету.
Ініціатори створення програми «RADAR» наголосили, що вона сприятиме задоволенню зростаючого попиту на «послідовні й оперті на факти новини місцевих громад на користь створення регіональних ЗМІ, а також зростаючого сектору незалежних видавців, гіперлокальних торгових точок і блогерів».
Альянс новинних медіа США, до складу якого належать видання «The Washington Post», «The New York Times», «The Wall Street Journal» та інші видання, звернувся до конгресу США з клопотанням посилити економічний тиск на компанії Google і Facebook із метою відновити середовище справедливої конкуренції у сфері реклами. Цифрові компанії захопили орієнтовно три чверті рекламного ринку, через що традиційні медіа потрапили в скруту. Експерти у цій галузі переконані, що Google і Facebook, незалежно від їхніх намірів, нині солідарно створюють чималу економічну загрозу на світовому ринку медіа.
Девід Чеверн, керівник Альянсу новинних медіа США, заявив: «Якщо вам потрібна безкоштовна модель новин, ви отримаєте такі новини. Але це будуть новини «помийного типу» на зразок «Папа Римський підтримує Трампа». Генератор новин забезпечить аудиторію безкоштовними новинами, однак не гарантуватиме якість інформації, на задній план відійде фактчекінг (перевірка достовірності інформації). Отож вал «сенсаційних новин» буде поглинати насправді важливі події».
Девід Чеверн вказав лише на один аспект означеної проблеми – рекламно-фінансовий, але не помітив іще важливішого – глобальної люмпенізації. Запускаючи проект автоматизованого генерування відголосу на суспільні події, Google і Facebook пішли раніше протоптаним шляхом Римської імперії – фатальною стезею «хліба і видовищ».
Застереження, що ініціація компанії Google позбавить більшості журналістів місць праці немає обґрунтування. Навпаки, редакціям доведеться створювати додаткові посади для сортування потоків генерованої інформації. Відповідно, на противагу таблоїдним ресурсам, зросте попит і на фахівців, не обов'язково журналістів, у напрямках пояснювальної та аналітичної журналістики. Адже генерована інформація на зразок – «гадюка вкусила дитину», «собака вкусив жінку», «п'яний чоловік упав у рів», «крокодил пообідав необачним туристом» – не матиме сталого зацікавлення у читачів.
Ярослав Левків.
